Ухвала

від 08.09.2023 по справі 308/8114/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8114/23

1-кс/308/3998/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023070000000022 від 07.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,в якомуостанній проситьнакласти арешт на майно, вилучене 01.09.2023 в ході огляду місця події на митному посту «Тиса» Закарпатської області в рамках кримінального провадження № 22023070000000022 від 07.02.2023 та майновизнане речовимдоказом у даному кримінальному провадженні, а саме:

?вантажний автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

?вантаж«пиломатеріали обрізні, ялина1-4 сорту товщиною 25-100 мм., довжиною 4000-6000 мм., шириною 100-200 мм.» загальним обсягом 41, 93 м. куб.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Слідчими слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023070000000022, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.02.2023за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченогоч. 2 ст. 201-1 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, рядом суб`єктів господарювання Закарпатської області за попередньою змовою групи осіб в період з 2020 року по теперішній час організовано та здійснюється переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів заборонених до вивозу за межі митної території України з використанням незаконно отриманих документів та таких, якімістять неправдиві відомості щодо походження лісоматеріалів.

Зокрема, в ході досудового розслідування та проведення оперативно-розшукових заходів на виконання доручення слідчого, отримано достовірну інформацію та фактичні данні, які свідчатьпро можливупричетність до вчинення даного злочину ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 01.09.2023 на митному пості «Тиса» Закарпатської митниціпроведено огляд місця події, а саме огляд вантажного автомобіля марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та вантажу «пиломатеріали обрізні, ялина1-4 сорту Товщиною 25-100 мм., довжиною 4000-6000 мм., шириною 100-200 мм.» загальним обсягом 41, 93 м. куб.

За результатом проведення огляду місця події вилучено вантажний автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ,ключ запалювання до нього та вантаж «пиломатеріали обрізні, ялина1-4 сорту Товщиною 25-100 мм., довжиною 4000-6000 мм., шириною 100-200 мм.» загальним обсягом 41, 93 м. куб. вилучено слідчим.

01.09.2023 вищевказаний вантаж та транспортний засіб постановою слідчого визнані речовими доказами та приєднанні до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор стверджує, що зазначені вилучені предмети відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами у кримінальному провадженні та будуть використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення.

Із урахуванням вищевказаного, орган досудового розслідування вбачаєнаявність обґрунтованих ризиків відчуженнявилучених предметів третім особам, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метоюперешкоджання подальшому проведеннюїх експертному дослідженнюта встановленню інших обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вподальшому виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Прокурор стверджує, що враховуючи, що вилучені предмети містять ознаки передбачені ч.1 ст.98 КПК Українита враховуючи, що вище вказані предмети свідчать про можливе вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочинної діяльності, у той же час єпредметом кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а отже, у відповідності до ч..2 ст. 170 КПК України,вони підлягають арешту.

У судове засідання прокурор не з`явився, при цьому подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майнав судовезасідання нез`явився,однак йогопредставником адвокатом ОСОБА_5 подано досуду клопотанняпро розглядклопотання безйого участі.А також,зазначив,що власникоммайна являється ОСОБА_6 ,який здійснюєпідприємницьку діяльністьсфері наданняпослуг звантажних перевезень. 17.08.2023 року між ФОП ОСОБА_6 та ФОГ ОСОБА_4 було укладено договір заява/транспортне завдання/ №22. Згідно даного договору ФОП ОСОБА_6 надає послуги з перевезення вантажу пиломатеріалів. ОСОБА_7 офіційно надавав лише послуги з перевезення вантажу, під час яких він немає обов`язку ні права перевіряти вантаж, який перевозиться. Вся відповідальність за митне оформлення вантажу та його якість знаходиться на Замовнику перевезення. Отже, ОСОБА_8 немає жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення передбаченого с. 201-1 КК України. Зазначає, що вилучення вантажного автомобіля марки DAF, д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом KOEGEL д.н. НОМЕР_2 та накладення арешту на даний транспортний засіб, завдають значних збитків господарській діяльності ФОП ОСОБА_6 .

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як випливає з матеріалів клопотання слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.358 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2023 за №22023070000000022.

У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, якими є майно, вилучене 01.09.2023 в ході проведення огляду місця події на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці, а саме:

?вантажний автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

?вантаж«пиломатеріали обрізні, ялина1-4 сорту товщиною 25-100 мм., довжиною 4000-6000 мм., шириною 100-200 мм.» загальним обсягом 41, 93 м. куб.

Постановою слідчого від 01.09.2023 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000022.

Відповідно до ч. 5ст.132КПКУкраїни під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2ст.167КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно зч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПКУкраїни арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132КПКУкраїни його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також те, що вище вказаніпредмети свідчатьпро можливевчинення злочину,зберегли насобі слідизлочинної діяльності,у тойже часможуть бутипредметом кримінальногоправопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Однак, щодо накладення арешту на вантажний автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , слідчий суддя вважає, що дані речі визнані речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, яке наданий час не розглянуто, однак прокурором не наведено підстав для необхідності накладення арешту у вигляді заборони користування та розпорядження даним майном. Окрім того, накладення арешту на вказаний автомобіль завдасть значних збитків господарській діяльності власнику. У зв`язку з чим слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на вищевказані речі в частині заборони відчуження даного майна. У зв`язку з чим клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000022 від 07.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 01.09.2023 в ході проведення огляду місця події на митному посту «Тиса» Закарпатської митниці, а саме на вантаж «пиломатеріали обрізні, ялина 1-4 сорту товщиною 25-100 мм., довжиною 4000-6000 мм., шириною 100-200 мм.» загальним обсягом 41, 93 м. куб.

Накласти арешт, шляхом накладення заборони відчуження на вантажний автомобіль марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KOEGEL» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У решті клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1