Рішення

від 06.09.2023 по справі 553/255/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/255/23

Провадження № 2/553/1959/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.09.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі: головуючого - судді Москаленко В.В.за участю секретаря судового засідання Микуці К.В.,без участі сторін ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

06.02.2023 позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 30.07.2011 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 у справі № 553/3559/14-ц, шлюб між сторонами було розірвано, стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.08.2014.

З часу призначення аліментів матеріальний стан відповідача значно покращився, відповідач відкрив на своє ім`я фірму ПП «Титанбуд», придбав у власність квартиру у новобудові, де і проживає на даний час, має постійний та стабільний дохід. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати позивачки на утримання сина значно зросли ,вона на даний час не має можливості самостійно забезпечити сина усім необхідним. Враховуючи викладене, позивачка просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 у розмірі 400,00 грн. щомісячно, до розміру частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023, справа передана головуючому судді Новаку Ю.Д.

Ухвалою від 13.02.2023 позовна заява залишена без руху, встановлений позивачці строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Недоліки позовної заяви усунені позивачкою.

Ухвалою від 16.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі розпорядження від 28.06.2023 проведено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 справа передана судді Москаленко В.В.

Ухвалою від 05.07.2023 справа прийнята до провадження судді Москаленко В.В.

Ухвалою від 03.08.2023 задоволене клопотання позивачки, витребувано у Головного управління Державної податкової служби України у Полтавській області відомості про доходи відповідача ОСОБА_2 за період з серпня 2014 по серпень 2023 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньцього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд за згодою позивача розглядає справу у відсутність відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.07.2011, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 (а.с. 7, 9-10, 25-27).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними копії свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

З витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 11.07.2018 та довідки ТОВ «Управляюча компанія «Сервіс 8» від 24.02.2023 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстрований та проживає син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 у справі

№ 553/3559/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти щомісячно в розмірі 400 грн. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.08.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач є власником Приватного підприємства «Титанбуд», код ЄДРПОУ 44079860, заснованого 12.02.2021, та згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 2 кварталу 2010 року по 2 квартал 2023, має стабільний дохід у вигляді заробітної плати.

Крім того, з 14.01.2019 у власності відповідача за договором купівлі-продажу перебуває квартира (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 8 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

У відповідності до ч. 2ст.51Конституції України та статті 180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно дост. 5 Протоколу№7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150Сімейного кодексуУкраїни визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідност.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу Українивизначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно зістаттею 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України) .

Стаття 192 Сімейного кодексу Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбаченихцим Кодексом.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст. 183 Сімейного кодексу України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статей 182-184Сімейного кодексу Українине може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямистатті 192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов`язаний утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, підставою для звернення до суду із позовом про збільшення розміру аліментів відповідно до положень ст.192СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбаченихцим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд враховує, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням, є недостатнім для забезпечення належного розвитку дитини, оскільки в силу свого віку дитина природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, водночас стягувач бажає збільшити розмір аліментів, визначивши його у частці від заробітку (доходу) відповідача у зв`язку з працевлаштуванням відповідача, отримання ним постійного доходу, чого останнім не спростовано.

Щодо визначення частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд зазначає наступне.

З аналізуч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу Українивбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені уст. 182 СК України.

Відповідно доч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, судом встановлено, що підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів є покращення матеріального становища відповідача, який має постійний та стабільний дохід.

Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача , яка буде стягуватися як аліменти на утримання неповнолітнього сина, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, її вік, матеріальне становище відповідача, який не подав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що він не спроможний сплачувати аліменти, вищевказані вимоги законодавства щодо стягнення аліментів, а тому дійшов висновку, що розмір аліментів підлягає зміні та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з для звернення позивача до суду (06.02.2023) і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст.ст.141,150,180-183, 192Сімейного кодексу України, керуючисьст.ст. 10,12, 13, 76-81, 263-265, 273ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 у справі № 553/3559/14-ц у розмірі 400,00 (чотириста) гривень щомісяця, до розміру частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд Полтавської області, або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 11.09.2023.

Суддя: В.В. Москаленко