Ухвала
від 11.09.2023 по справі 639/5085/23
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

11 вересня 2023 року

м. Харків

Справа № 639/5085/23

2/639/1981/23

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоленко В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 - адвоката Золотухіної І.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності її залишення без руху, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги: про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення, та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, в силу закону позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно зст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписамист. 117 Кодексу законів про працю Українисередній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №369/10046/18, зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до вимогЗакону України "Про судовий збір".

П. 1. ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн.

З огляду на положення наведених норм законів, позивачу за позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Отже, позивачу на підставі п. 1. ч. 2ст.4Закону України«Про судовийзбір» запозовну вимогумайнового характеру(стягненняморальної шкоди)необхідно сплатитисудовий збіру розмірі1073,60грн.

Судовий збірнеобхідно перерахуватиза наступнимиреквізитами длясплати судовогозбору: отримувач коштів - ГУК Харків обл./м.Харків/Новобаварський; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA808999980313141206000020658; кодкласифікації доходівбюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір, за заявою «ПІБ», Жовтневий районний суд м.Харкова та надати суду докази його сплати.

Відповідно до ч. 1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами ч.3ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175і177цьогокодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом сплати належного судового збору в порядку та розмірах визначенихЗаконом України «Про судовий збір»з долученням платіжного документу до матеріалів справи.

Керуючись ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Практик» про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б.Єрмоленко

Дата ухвалення рішення11.09.2023
Оприлюднено12.09.2023
Номер документу113349062
СудочинствоЦивільне
Сутьстягнення заборгованості по заробітній платі

Судовий реєстр по справі —639/5085/23

Рішення від 05.03.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Харкова

Єрмоленко В. Б.

Рішення від 05.03.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Харкова

Єрмоленко В. Б.

Ухвала від 20.09.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Харкова

Єрмоленко В. Б.

Ухвала від 11.09.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Харкова

Єрмоленко В. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні