ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2023 р. Справа №907/1002/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича №02-38/82 від 07.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2186/23 від 10.07.2023)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 (суддя Пригуза П.Д.)
у справі №907/1002/22
за заявою кредитора: Головне управління ДПС у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 44106694, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52,
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Тимберлінг, код ЄДРПОУ - 40974210, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Карпатська, 72/1,
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий не з`явився;
від заявника: Плескан І.І.
ліквідатор арбітражний керуючий Кійко Є.А. не з`явився.
Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №907/1002/22 затверджено звіт арбітражного керуючого Дідича М.А. про нарахування грошової винагороди за підсумками процедури розпорядження майном в сумі 60 300,00грн. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Дідича М.А. про сплату грошової винагороди за період виконання обов`язків з 07.04.2023 по 07.06.2023 в сумі 40 200,00грн. відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Дідича М.А. про сплату грошової винагороди за період виконання обов`язків з 07.04.2023 по 07.06.2023 в сумі 40 200,00грн. та постановити нову ухвалу, якою задоволити заяви арбітражного керуючого Дідича М.А. від 12.05.2023 та 09.06.2023 про сплату грошової винагороди, сплатити арбітражному керуючому Дідичу М.А. грошову винагороду за період 07.04.2023 по 07.06.2023 в розмірі 40 200,00 грн.
Свою правову позицію обґрунтовує тим, що форма реагування судом на неналежне виконання повноважень арбітражного керуючого передбачена зовсім інша, аніж відмова у виплаті грошової винагороди. Натомість, таке реагування суду є протиправним і таким, що порушує положення ст. 30 КУзПБ, ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначає, що порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства визначено Порядком, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5, п.1 якого визначає його проведення згідно з Методичними рекомендаціями затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (зі змінами).
В свою чергу Методичними рекомендаціями визначено, що основними джерелами інформації для проведення поглибленого аналізу стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства є документи фінансової та іншої звітності. Натомість, за твердженням арбітражного керуючого, відсутність зазначених документів не дали можливості належним чином здійснити відповідний аналіз.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 справу №909/1002/22 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя (суддя-доповідач), члени колегії Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича №02-38/82 від 07.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2186/23 від 10.07.2023) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №907/1002/22 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: привести апеляційну скаргу у відповідність до вимог п.3 ч.2 ст.258 ГПК України щодо зазначення відомостей щодо інших учасників у справі - ТОВ Тимберлінг та ліквідатора у справі - арбітражного керуючого Кійка Євгена Анатолієвича, (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1848 від 06.02.2018) та надати докази надсилання копії скарги іншим учасникам справи, а саме ТОВ Тимберлінг та ліквідатору - арбітражному керуючому Кійку Є.А. листом з описом вкладення.
24.07.2023 на електронну адресу суду від скаржника надійшло клопотання №02-38/97 від 24.07.2023 (вх. №01-04/4923/23) про усунення недоліків, до якого додано апеляційну скаргу, приведену у відповідність до вимог п.3 ч.2 ст.258 ГПК України щодо зазначення відомостей щодо інших учасників у справі - ТОВ Тимберлінг та ліквідатора у справі - арбітражного керуючого Кійка Є.А., та докази надсилання копії скарги іншим учасникам справи, листом з описом вкладення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 клопотання арбітражного керуючого Дідича М.А. про поновлення строків подання апеляційної скарги задоволено; поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі № 907/1002/22; відкрито апеляційне провадження; встановлено час для надання відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд справи на 30.08.2023; витребувано матеріали справи з господарського суду Закарпатської області.
24.08.2023 представником заявника Головного управління ДПС у Закарпатській області подано клопотання (вх. ЗАГС №01-04/5723/23 від 28.08.2023) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Закарпатської області, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 задоволено.
30.08.2023 представником заявника Головного управління ДПС у Закарпатській області подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. ЗАГС №01-074/5785/23 від 30.08.2023), в якому просить суд залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі № 907/1002/22 без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що заявник погоджуючись із висновками господарського суду вважає, що арбітражним керуючим не вживалися заходи щодо виявлення учасників (засновників) боржника чи інших службових осіб; встановлення відомостей про майнову діяльність боржника, його майна за місцезнаходженням /попереднім місцезнаходженням; не здійснено аналізу наявних у справі матеріалів, як джерела відомостей про господарську діяльність, з огляду на що відмова у сплаті винагороди за вказаний період є обґрунтованою, натомість розмір виплаченої винагороди є співмірним і достатнім з обсягом виконаної ним роботи.
28.08.2023 арбітражним керуючим Дідич М.А. подано клопотання (вх.ЗАГС №01-04/5734/23 від 29.08.2023) про розгляд справи без участі учасника справи за наявними в матеріалах справи документами.
В судове засідання 30.08.2023 заявник участь забезпечив, який надав свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просив їх врахувати при винесені постанови. Ліквідатор боржника участі не забезпечив, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надав. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про його поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №907/1002/22 залишити без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Тимберлінг; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича; встановлено оплату послуг у розмірі 3 мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, авансованих на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Тимберлінг, код ЄДРПОУ - 40974210, здійснено судом 14.03.2023.
10.04.2023 арбітражний керуючий повідомив господарський суд, що станом на 10.04.2023 заяв з грошовими вимогами від кредиторів до розпорядника майна не надходило, при цьому ним долучено до матеріалів справи інформацію з ДРРП та Єдиного реєстру боржників .
18.04.2023 арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано до господарського суду заяву (вх. 02.3.1-02/2820/23) про перерахування основної грошової винагороди в сумі 20 100 грн. за перший місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника з 07.03.2023 по 07.04.2023.
Ухвалою суду від 24.04.2023 постановлено сплатити арбітражному керуючому Дідичу Михайлу Андрійовичу основну грошову винагороду з депозитного рахунку Господарського суду Закарпатської області: за період з 07.03.2023 по 07.04.2023 в розмірі 20 100,00 грн.
01.05.2023 арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано до господарського суду звіт розпорядника майна (вх. 02.3.1-02/3185/23) в якому зазначено, що з метою здійснення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності 23.03.2023 ним надіслано на адресу боржника за адресою 891100, смт. Воловець, вул. Карпатська, 72/1 лист з вимогою надати документи фінансової звітності боржника, однак такий повернуто на адресу відправника з позначкою відсутній за вказаною адресою. Що, як зазначено в звіті, не надає змоги розпоряднику майна підготувати відповідний аналіз.
Окрім того, у поданому звіті вказано, що відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно 328612803 від 10.04.2023 у боржника відсутнє зареєстроване нерухоме майно, що залишає розпорядника майна можливості вчиняти будь які заходи щодо захисту майна боржника.
11.05.2023 арбітражним керуючим долучено до матеріалів справи (вх. №02.3.1.-02/3493/23) реєстр вимог кредиторів, в якому відображено вимоги єдиного кредитора/заявника Головного управління ДПС у Закарпатській області, відомість про майно боржника, яке є предметом застави, що відображає його відсутність та протокол зборів кредиторів боржника від 14.05.2023.
Із рішення зборів кредиторів боржника, що оформлене протоколом від 11.05.2023 вбачається, що на ньому вирішено визначити кількісний склад комітету кредиторів в одній особі та обрати членом комітету кредиторів Головне управління ДПС у Закарпатській області. Окрім того, прийнято рішення щодо звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
12.05.2023 арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано до господарського суду заяву (вх. 02.3.1-02/3518/23) про перерахування основної грошової винагороди в сумі 20 100 грн. за другий місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника з 07.04.2023 по 07.05.2023.
05.06.2023 арбітражним керуючим щодо аналізу фінансово-господарського стану боржника повторно повідомлено суд, що у зв`язку з відсутністю боржника за юридичною адресою, неможливістю отримання фінансової звітності боржника, статистичних звітів неможливо провести відповідний аналіз. З метою отримання вказаних документів арбітражний керуючий звертався до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та головного управління статистики у Кіровоградській області, про що зазначено у звіті.
07.06.2023 розпорядником майна арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано до суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном, в якому вказано, що грошова винагорода за період виконання повноважень розпорядника майна з 07.04.2023 по червень 07.06.2023 в розмірі 40 200грн. підлягає виплаті.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи рішення комітету кредиторів боржника, що оформлено протоколом від 06.06.2023 вирішено звернутися до господарського суду з клопотанням про призначення ліквідатором у справі № 907/1002/22 про банкрутство ТОВ Тимберлінг арбітражного керуючого Дідича М.А. По другому питанню порядку денного вирішено схвалити звіт розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство на суму 60 300,00 грн. із яких виплачених 20 100,00 грн., а підлягає виплаті за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок господарського суду в розмірі 40 200,00 грн.
Також 09.06.2023 розпорядником майна подано до господарського суду заяву про сплату основної грошової винагороди в сумі 20 100,00 грн. за третій місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника з 07.05.2023 по 07.06.2023.
Аналізуючи норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин, які виникають з підстав затвердження поданого до господарського суду звіту розпорядника майна про нарахування грошової винагороди за підсумками процедури розпорядження майном боржника та розгляду заяв арбітражного керуючого щодо сплати йому грошової винагороди за період виконання обов`язків розпорядника майном боржника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 1 КУзПБ України розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
За визначенням ч. 1 ст. 44 КУзПБ України під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.12 КУзПБ України під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
Згідно ч. 3. ст. 44 КУзПБ України розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Інші повноваження розпорядника майном боржника визначені положеннями ст. ст. 12, 40, 42 КУзПБ України, зокрема, та не виключно, щодо обов`язку розпорядника майном боржника виявляти дебіторів боржника (контрагентів) та вживати заходів для захисту майна боржника; звертатися до господарського суду із клопотанням про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання на розпорядника майна виконання обов`язків керівника боржника, якщо є наявними та підтвердженими відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; тощо.
Колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що розпорядник майна, по суті, має здійснити необхідний об`єм роботи, який стане для ліквідатора основою для виконання повноважень у процедурі ліквідації банкрута, зокрема, та не виключно у звіті арбітражного керуючого поданому до господарського суду за результатами здійснення процедури розпорядження майном зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів, використання своїх прав та виконання обов`язків та їх достатність для досягнення мети процедури розпорядження майном, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) на нього.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ України, зокрема, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ України, яка кореспондується з ст. 13 ЦК України, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
При цьому добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розсудливість - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт; час, за який вони виконані; які фактичні дії вчинялись керуючим реструктуризацією за заявлений ним період, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 КУзПБ України ).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, оплата послуг арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень має здійснюватись виключно за фактично виконану роботу (її обсяг), а не за період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, і саме на господарський суд покладається обов`язок досліджувати, які фактично дії вчинялись арбітражним керуючим та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення стільки часу;
Доводи апелянта стосовно того, що за весь час процедури розпорядження майном боржника дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Дідича М.А. кредитором по даній справі жодного разу не оскаржувались, не впливають на висновки суду щодо часткового задоволення клопотання розпорядника майном боржника, оскільки критерієм для нарахування основної грошової винагороди є фактично виконана роботу (її обсяг), про що йшлося вище.
Колегією суддів враховано обсяг фактичних дій, які здійснено арбітражним керуючим Дідичем М.А. в процедурі розпорядження майном боржника за період з 07.03.2023 по 26.06.2023, а також реалізації наданих повноважень щодо виявлення майна боржника та передачі документів з його діяльності та обліку. Зокрема, направлення листа на адресу боржника смт. Воловець, вул. Карпатська, 72/1 з проханням надати йому відповідні документи (відповідно до наявної у арбітражного керуючого інформації, яку відображено у листі скерованому ним до господарського суду щодо аналізу фінансово-господарського стану боржника від 02.06.2023, боржник відсутній за місцем реєстрації), а також направлення запитів до ГУ ДПС у Кіровоградській області та Головного управління статистики у Кіровоградській області з проханням надати копії фінансової та іншої статистичної звітності (з 01.01.2019 боржник змінив своє місцезнаходження про що достеменно був проінформований арбітражний керуючий).
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду вважає, що розпорядником майна Дідичем М.А. не вжито всього обсягу дій, які б сприяли виконанню його повноважень та обов`язків в процедурі розпорядження майном боржника. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Більше того, вказаного скаржник не спростовує, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю боржника за місцем реєстрації та не передання йому керівником боржника фінансової, бухгалтерської та іншої звітності боржника.
За таких обставин, суд, враховуючи якість виконаних арбітражним керуючим робіт, час, який фактично потрібен на їх виконання, вважає, що 20 100,00 грн. за період з 07.03.2023 по 07.06.2023 є достатньою сумою на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого Дідича М.А., яка вже стягнута за ухвалою суду від 24.04.2023. з врахуванням того, що оплаті підлягає виключно належно виконана робота, а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст. 10 КУзПБ).
Колегія суддів також зазначає, що неможливість виконання розпорядником майна своїх повноважень з суб`єктивних причин не може бути підставою для покладення додаткових зобов`язань на боржника у вигляді виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
При вирішенні даного питання судова колегія враховує усталену правову позицію Верховного Суду викладену, зокрема, у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, щодо визначення розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним своїх повноважень у справі про банкрутство.
При цьому зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі № 907/1002/22 слід залишити без змін.
В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.86, 129, 240, 269, 270, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.В задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича №02-38/82 від 07.07.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2186/23 від 10.07.2023) відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.06.2023 у справі №907/1002/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 11.09.2023.
Головуючий суддяЖелік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2023 |
Оприлюднено | 12.09.2023 |
Номер документу | 113352857 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Желік Максим Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні