Постанова

від 05.09.2023 по справі 920/1216/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. Справа№ 920/1216/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кордюк В.П. (ордер серія ВМ №1012034 від 01.05.2023)

від третіх осіб: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2023

у справі №920/1216/21 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Сумської районної державної адміністрації

про стягнення 379956, 79 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 379956,79 грн. збитків, у сумі витрат, що понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, а також стягнути судові витрати, сплачені позивачем.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.04.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 379956, 79 грн. збитків у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та 5699, 35 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2023 по справі №920/1216/21 та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано наступне:

- компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні у 2019 році Управління здійснювало виключно відповідно до умов укладеного договору, який є адміністративним договором, з огляду на що вказаний спір на думку відповідача має розглядатись адміністративним судом;

- позивач не заявляв свої вимоги у процедурі ліквідації Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації, доказів передачі обов`язку по сплаті заборгованості перед позивачем відповідачу матеріали справи не містять, з огляду на що у відповідача відсутній обов`язок з погашення спірної заборгованості.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.05.23 апеляційну скаргу у справі №920/1216/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 08.05.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №920/1216/21 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 витребувано з господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1216/21.

22.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1216/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Сумської області від 03.04.2023 у справі №920/1216/21 та призначено її до розгляду на 27.06.2023.

08.06.2023 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій він заперечував проти її задоволення з огляду на наступне:

1) вказаний спір підсудний господарським судам, що підтверджується тим, що між сторонами справи відсутній укладений договір щодо виплати компенсації у спірний період;

2) відповідач є належним відповідачем, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, в зв`язку з перебуванням суддів Барсук М.А. у відпустці, апеляційну скаргу у справі №920/1216/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 розгляд справи відкладено на 05.09.2023.

У судове засідання 05.09.2023 представники позивача та третьої особи не з`явивлись, про причини неявки суд повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (а.с.178-179 т.2)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового ухвалу є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третіх осіб у судовому засіданні 05.09.2023.

Представник відповідача, у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, протягом 2019 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу Конотопської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні із вокзалу станції Ворожба, яка розташована на території Білопільського району Сумської області.

22.08.2018 позивач до прийняття місцевого бюджету на 2019 рік листом №371 (а.с.20 т.1) звертався до місцевої державної адміністрації щодо передбачення у районному бюджеті суми компенсацій за пільгові перевезення на 2019 рік кошти у сумі 393,3 тис. грн.

10.12.2018 позивач листом №498 (а.с.21 т.1) звернувся до начальника Управління соціального захисту населення Білопільської РДА з пропозицією укласти договір про порядок відшкодування витрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, залізничним транспортом в приміському сполученні за рахунок коштів місцевого бюджету.

21.12.2018 позивач отримав відповідь №01-07/4983 (а.с.36 т.1), в якій зазначено, законодавством не передбачено обов`язку місцевого органу виконавчої влади в особі Управління соціального захисту населення Білопільської РДА укладати договори про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні.

Протягом 2019 року (а.с.22-31 т.1) позивач щомісячно звертався до Управління соціального захисту населення Білопільської РДА з питанням компенсації витрат, понесених перевізником на перевезення пільгових категорій громадян по Білопільському району Сумської області шляхом надсилання документів, підтверджуючих витрати залізниці на пільгові перевезення громадян (№106 від 25.02.2019, №160 від 13.03.2019, №187 від 09.04.2019, №213 від 08.05.2019, №282 від 07.06.2019, №311 від 04.07.2019, № 443 від 04.10.2019, № 511 від 07.11.2019, №553 від 06.12.2019, №12 від 11.01.2020).

22.03.2019 р. Білопільська районна державна адміністрація листом №01-31/692 (а.с.37 т.1) щодо підписання договору та виділення коштів з районного бюджету у 2019 році повідомила позивача, що Районною цільовою програмою для пільгових категорій громадян на 2019 рік передбачено здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом для окремих категорій громадян, які мають право на такі пільги. Проте, на даний час можливості виділити кошти з районного бюджету на відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на 2019 рік немає.

22.03.2019 р. листом № 01-07/1143 (а.с.38 т.1) Білопільська районна державна адміністрація повідомила позивача, що отримала документи, які підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян за січень та лютий 2019 року і на виконання вимог Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (надалі - Порядок) подано до фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації уточнену інформацію про суми заборгованості, з урахуванням січня 2019, в розмірі 148485,80 грн. А уточнена інформація про суму заборгованості за лютий 2019 в розмірі 20829,16 грн. буде подана до фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації до 18.04.2019. Після позитивного вирішення питання щодо виділення коштів з місцевого бюджету у необхідних обсягах управління виражає готовність укласти відповідні договори та підписати акти звіряння розрахунків.

17.04.2019 р. позивачу надісланий лист №01-07/1511 (а.с.39 т.1), в якому зазначено, що Білопільською РДА отримані документи, які підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян за березень 2019 і управлінням подано до фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації уточнену інформацію про суми заборгованості, з урахуванням березня 2019, в розмірі 200370,09 грн.

07.06.2019 р. між Управлінням соціального захисту населення Білопільської РДА та позивачем укладений договір про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в редакції відповідача на суму 50000,00 грн. Додатковою угодою від 19.12.2019 сума договору була збільшена до 73300, 00 грн. (а.с.78-79 т.1)

14.06.2019 Білопільською РДА позивачу надісланий лист № 01-07/1988 (а.с.40 т.1), в якому зазначено, що районною держаною адміністрацією отримані документи, які підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян за квітень та травень 2019 і управлінням подано до фінансового управління Білопільської районної державної адміністрації інформацію про заборгованість за 5 місяців 2019 року в сумі 161967, 53 грн. Додатково повідомлено, що між позивачем і Білопільською РДА укладено договір від 07.06.2019.

26.06.2019 р. позивач отримав відповідь Білопільської РДА №01-31/1419, в якій зазначено, що Районною цільовою програмою для пільгових категорій громадян на 2019 рік передбачено здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом для окремих категорій громадян, які мають право на такі пільги. Рішенням Білопільської районної ради від 22.05.2019 Позивачу на здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян виділено 50000,00 гривень. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів, на даний час можливості додатково виділити кошти з районного бюджету немає. Дане питання планується розглянути на черговій сесії Білопільської районної ради за підсумками виконання доходної частини районного бюджету за 6 місяців поточного року.

15.07.2019 р. листом № 01-07/2351 (а.с.41 т.1) Білопільська РДА повідомила позивача, що отримані документи, що підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян за червень 2019 року на суму 33796,04 повертає без виконання, оскільки подані документи не відповідають договору від 07.06.2019, який укладено лише на суму 50000,00 грн.

Подібні відповіді про повернення отриманих документів, які підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян протягом 2019 року були надіслані позивачу від 23.10.2019 №01-07/3505, від 19.11.2019 №01-07/3840, від 26.12.2019 №01-07/4316.(а.с.42-44 т.1)

Як зазначає позивач, всі отримані відповідачем пакети документів залишені без компенсації витрат за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян. Виключенням є сплата протягом 2019 року 73300,00 грн. передбачених договором від 07.06.2019. Інших сум для повної компенсації в рахунок 2019 року - позивач не отримав.

11.06.2020 позивач надіслав Управлінню соціального захисту населення Білопільської державної районної адміністрації претензію №НЮ-16-52/20п (а.с.45 т.1 ) про сплату заборгованості за надані послуги по пільговим перевезенням за період січень-грудень 2019 рік на суму 379956,79 грн.

09.07.2020 у відповіді на претензію Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації листом №01-07/2196 (а.с.46 т.1) повідомило позивача, що згідно умов договору на 2019 рік, станом на 01.01.2020, Управлінням перераховано позивачу компенсацію витрат за пільгове перевезення в сумі 73300,00 грн. (в повному обсязі) в межах бюджетних асигнувань, затверджених рішенням Білопільської районної ради на 2019 рік.

Також, матеріалами справи підтверджено, що позивачем протягом 2019 року складались облікові форми та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, які щомісяця направлялись відповідачеві для погодження та підписання.

Відповідно до актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та облікових форм про недотриманні кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (а.с.48-59 т.1), витрати за перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів за період з січня по грудень 2019 року позивачем у 2019 році здійснено перевезення пільгової категорії населення громадян на загальну суму 453256,79 грн., а саме: за січень 22693,80 грн., за лютий 20829,16 грн., за березень 31055,13 грн., за квітень 41368,46 грн., за травень 46020,98 грн., за червень 33796,04 грн., за липень 49145,80 грн., за серпень 47574,91 грн., за вересень 38445,52 грн., за жовтень 43482,65 грн., за листопад 43472,60 грн., за грудень 35371,74 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що зважаючи на неможливість в односторонньому порядку відмовитись від виконання державної програми соціального захисту населення, Залізниця протягом всього 2019 року вчиняла спрямовані на її виконання дії, а саме надала послуги з перевезення пільгових категорій громадян 29383 пасажирам у зв`язку з чим з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року включно понесла витрати з перевезення пільгових категорій громадян по залізничній станції Ворожба, яка розташована на території Білопільського району Сумської області, на суму 453256,79 грн.

Доказів реагування Білопільською РДА на листи позивача до матеріалів справи не додано, як і доказів сплати компенсації наданих протягом 2019 року послуг, за виключенням сплати 73300,00 грн. передбачених договором від 07.06.2019 року.

Водночас, враховуючи виплачену Білопільською РДА позивачу компенсацію в розмірі 73300,00 грн. за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом згідно з договором №16 від 07.06.2019 позивач протягом 12-ти місяців 2019 року надав послуги з перевезення пільгових категорій громадян, у зв`язку із чим поніс витрати з перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні із вокзалу станції Ворожба, яка розташована на території Білопільського району Сумської області на суму 379956,79 грн.

Несплата Білопільською РДА 379956,79 грн. компенсації витрат за пільгові перевезення окремих категорій громадян стала підставою звернення позивача з позовом до суду.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що перевезення пасажирів на пільгових умовах здійснено Залізницею на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу. Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідач є окремою юридичною особою з ідентифікаційним кодом, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, яке наділено повною цивільною правоздатністю і дієздатністю, а тому саме відповідач має відшкодувати позивачу, як перевізнику, витрати, понесені внаслідок перевезення пільгових категорій громадян за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтями 11 Цивільного кодексу України, 174 Господарського кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Як наголошувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

При цьому у Залізниці виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.

Саме такий висновок щодо характеру правовідносин, які виникають між державою як замовником послуг на пільгових умовах відповідній категорії споживачів з метою забезпечення державних соціальних гарантій та особою, яка надає такі послуги, викладений у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2018 у справі №927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.10.2019 у справі №911/1924/18 та ін. (у справах щодо відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення господарського законодавства (в цьому випадку - Закону України "Про залізничний транспорт"), а не БК України, який визначає засади функціонування бюджетної системи України, до якої позивач не належить.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №916/3938/21.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (далі - Порядок), який визначає механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

До пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (п.2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком (пункт 9 Порядку).

При цьому у відповідності до пункту 7 Порядку, сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Обслуговуючи дану категорію громадян України, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення пільговиків.

Натомість із виконанням позивачем обов`язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв`язку з таким перевезенням.

У рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 вказано, що з положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України, стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема, і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

За правилами підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Згідно пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Порядок фінансування), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За змістом цього Порядку фінансування, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 3 наведеного Порядку фінансування визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

В абзаці першому пункту 6 Порядку № 256 зазначено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг, в т.ч. компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (частина 2 пункту 8 Порядку фінансування).

При цьому, відповідно до викладеного постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 березня 2020 року в справі №904/94/19 висновку, здійснення позивачем пільгового перевезення залізничним транспортом за 2019 рік в більшій сумі, ніж сума, визначена договором №16 від 07.06.2019, не звільняє сторону від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

Відсутність у спірному випадку договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Отже, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Крім того, Закон № 273/96-ВР та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 грудня 2006 року № 1196, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Також слід зазначити, що відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними, та що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19.

Відтак, колегія суддів звертає увагу на те, що перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано Залізницею не за власною ініціативою, а здійснюється на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Відповідно до Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №887 Структурний підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови місцевої держадміністрації, а також положенням про структурний підрозділ. Вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом) та його статус як юридичної особи публічного права визначаються головою місцевої держадміністрації. Основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення, останній зобов`язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільгових категорій громадян за 2019 рік.

В той же час, скаржник звертаючись з апеляційною скаргою не вказує будь-яких доводів щодо обставин справи, а лише зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації не є правонаступником Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо вказаного, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі №920/1216/21, що набрала законної сили 01.06.2022, встановлено наступне:

«Положенням про Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації 16.12.2016 № 482-ОД визначено, що Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Білопільської районної державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації. Управління підпорядковане голові Білопільської районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації.

У свою чергу, постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів утворено в Сумській області Сумський район (з адміністративним центром у місті Суми) у складі територій Бездрицької сільської, Верхньосироватської сільської, Білопільської міської, Ворожбянської міської, Краснопільської селищної, Лебединської міської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської, Миропільської сільської, Нижньосироватської сільської, Річківської сільської, Садівської сільської, Степанівської селищної, Сумської міської, Хотінської селищної, Юнаківської сільської територіальних громад.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що діяльність Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації та Білопільської районної державної адміністрації припинено на підставі Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ХІ Про утворення та ліквідацію районів та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" затверджено перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ.

Згідно вищевказаного переліку Білопільська райдержадміністрація, яка реорганізуються шляхом приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району, а саме до Сумської райдержадміністрації.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації до Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації від 13.01.2021 № 04-ОД Про припинення шляхом ліквідації Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області прийнято рішення припинити шляхом ліквідації управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області - юридичну особу, що знаходиться за адресою: 41800, Сумська обл., Білопільський р-н, м. Білопілля, вул. Сумська, буд. 9; утворено відповідну ліквідаційну комісію.

14.01.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про прийняте рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, таким чином Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (код за ЄДРПОУ 03197894) перебуває в стані припинення.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 №18-ОД "Про утворення комісії з реорганізації Білопільської районної державної адміністрації" створено відповідну ліквідаційну комісію, на яку покладено обов`язок вжиття заходів, необхідних для реорганізації Білопільської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Сумської районної державної адміністрації, відповідно до вимог Порядку та чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 № 1321 перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду першої інстанції, станом на 17.11.2021 Білопільська районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 04058120) з 20.04.2021 припинена в результаті її реорганізації. Крім того, у зазначеному витязі визначено Сумську районну державну адміністрацію як правонаступника Білопільскої РДА.

За таких обставин, оскільки Управлінням соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації не спростовано належними та допустимими доказами відсутність правонаступництва з боку останнього по відношенню до Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у даній справі є Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Сумської РДА від 17.02.2021 № 33-ОД (а.с.158-165 т.1) затверджено Положення про управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації, відповідно до п. 1 розділу І якого Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації утворюється головою Сумської районної державної адміністрації, є структурним підрозділом районної державної адміністрації і в межах території Сумського району забезпечує виконання визначених завдань. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки (п. 7 розділу ІІІ зазначеного положення) (дане положення розміщене на офіційному сайті http://sumy.sm.gov.ua/index.php/uk/506 та перебуває у вільному доступі).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого.

При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації є правонаступником Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації.».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, факт того, що Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації є правонаступником Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації, тобто належним відповідачем у справі №920/1216/21, - не підлягає доказуванню, а твердження скаржника у вказаній частині є безпідставними.

Також колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин, правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 20.03.2019 у справі №804/7864/15 з огляду на те, що правовідносини у справі №920/1216/21 не є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки у відносинах щодо розрахунку із позивачем за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах, що відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №920/94/19, у якій Верховний Суд відступив від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №804/7864/15.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків за пільгове перевезення пасажирів за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт надання послуг позивачем і заборгованість відповідача в розмірі 379956,79 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а тому погоджується із рішенням Господарського суду Сумської області від 03.04.2023 у справі №920/1216/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2023 у справі №920/1216/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2023 у справі №920/1216/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №920/1216/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 11.09.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко