Постанова

від 28.08.2023 по справі 5019/1317/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року Справа № 5019/1317/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Тістик Р.Б. (в режимі відеоконференції)

відповідача: представник не з`явився

третьої особи: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії приватного виконавця), постановлену 26.06.2023, повну ухвалу складено 29.06.2023, у справі № 5019/1317/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

орган виконання приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.06.2023, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємство "Олеся" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича, з вимогою зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 м2, та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області; скасування повідомлення про результати визначення вартості майна від 25 травня 2023 року, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області - відмовлено.

Боржник ТОВ ВТП "Олеся", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу ТОВ ВТП "Олеся" на дії приватного виконавця задоволити, зокрема:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області;

- скасувати повідомлення про результати визначення вартості майна від 25 травня 2023 року, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23 червня 2014 року, що видав Господарський суд Рівненської області.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- суд першої інстанції формально підійшов до розгляду скарги, доводи відмови в задоволенні поданої скарги зводяться, фактично, до власного трактування вже винесених ухвал Господарського суду Рівненської області та постанов Північно-західного апеляційного господарського суду;

- суд першої інстанції не врахував, що на даний час йде питання про належне виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки ТОВ ВТП "Олеся", заставлене за договором іпотеки від 15.05.2008 № 014/89-07/1011, а саме: будівлю кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2;

- в подальшому стягувач неодноразово намагався будь-яким чином вплинути на виконання рішення, яке набрало законної сили, проте судами неодноразово наголошувалось, що реалізацію слід проводити суто 390,6 м2 майна, що передане в іпотеку;

- не можна погодитися із результатами визначення вартості майна (зокрема, оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся") загальною площею 1717,8 м2, оскільки наказом Господарського суду Рівненської області від 23.06.2014 звернуто стягнення на предмет-іпотеки загальною площею 390,6 м2;

- згідно з п. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна;

- у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна (п. 4 ст. 57 Закону);

- так на виконання вказаних приписів Закону України "Про виконавче провадження", 08.09.2022 приватним виконавцем Папроцьким А.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, у зазначеній постанові вказано, що з метою визначення вартості майна боржника необхідно залучити суб`єкта оціночної діяльноості - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, а саме: Нечаєва Альфреда Сергійовича, проте з повідомленням приватного виконавця про результати визначення вартості майна надійшов Звіт про незалежну оцінку об`єкта суб`єкта оціночної діяльності ФОП Семка Володимира Зіновійовича;

- в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції вказав, що "в подальшому 29 листопада 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Семка Володимира Зіновійовича для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту про визначення вартості описаного та арештованого 23 вересня 2022 року майна боржника. Дана постанова скерована 29 листопада 2022 року на адресу ТОВ ВТП "Олеся" супровідним листом. № 9875 та рекомендованим повідомленням, про вручення поштового відправлення № 0600022144658"

- проте така постанова від приватного виконавця на адресу ТОВ ВТП "Олеся" не надходила, більше того, згідно з інформацією, яка наявна на веб-сайті Укрпошти, дані про відправлення за номером № 0600022144658 відсутні;

- даний Звіт підготовлений неуповноваженою особою, а тому є нечинним;

- крім того при винесенні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 08.09.2022, приватним виконавцем Папроцьким А.А. зазначено інформацію, яка суперечить сама собі;

- так при зазначенні площі майна у мотивувальній частині постанови вказано, що все майно боржника описане та арештоване, а саме - майно загальною площею 1717,8 м2, а в резолютивній частині зазначено, що призначено суб`єкта оціночної діяльності при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/1317/32 про звернення стягнення на майно загальною площею 390,6 м2;

- в резолютивній частині вказаної постанови зазначено, що суб`єкту оціночної діяльності слід визначити початкову ціну предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2;

- отже є очевидним, що суб`єкт оціночної діяльності самовільно змінив об`єкт оцінки та здійснив оцінку всього майна, що належить ТОВ ВТП "Олеся".

Враховуючи вищевикладене, ТОВ ВТП "Олеся" вважає оскаржувану ухвалу незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального права.

12.07.2023 апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.

Листом № 5019/1317/12/4582/23 від 12.07.2023 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.

14.07.2023 до суду надійшли матеріали справи № 5019/1317/12.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2022 (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" на ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії приватного виконавця) від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.08.2023 о 12:00 год. /т. 7 а.с. 207-208/.

07.08.2023 (вх.№ 6630/23) від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії приватного виконавця) від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 залишити без змін /т. 7 а.с. 208-222/.

08.08.2023 (вх.№ 6672/23) від Приватного виконавця Папроцького Андрія Андрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області (скарга на дії приватного виконавця) від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 залишити без змін /т. 7 а.с. 229-236/.

На підставі розпорядження від 24.08.2023 № 01-05/750 в.о. керівника апарату у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М. у період з 07.08.2023 по 08.09.2023 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5019/1317/12 між суддями, протокол від 24.08.2023, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Юрчук М.І.

Ухвалою суду від 24.08.2023 колегією суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Юрчук М.І. прийнято справу № 5019/1317/12 до свого провадження, задоволено заяву (вх.№ 3783/23) ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EаsyCon".

В судовому засіданні 28.08.2023 представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

ТОВ "Олеся" та третя особа Євтушок А.В. явку повноважних представників в призначене судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 31.07.2023 явка представників сторін в судове засідання 28.08.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників ТОВ "Олеся" та третьої особи, оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 5019/1317/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014, прийнятим у складі колегії суддів (Кочергіна В.О. - головуючий, Романюк Р.В., Торчинюк В.Г) позов задоволено, звернено стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся", заставлене за договором іпотеки від 15 травня 2008 року № 014/89-07/1011, а саме: будівлю кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, а також земельну ділянку загальною площею 0,13487 гектара, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 231 349 доларів США 18 центів (що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 07 червня 2012 року становить 1 849 058 грн 32 коп.), яка виникла за кредитним договором від 15 травня 2008 року № 014/89-07-1011 у розмірі 204 834,55 доларів США (з яких: 46 985,43 дол. США заборгованість по відсоткам, 153 519 дол. США - залишок за кредитом, 4 329,60 дол. США пеня), а також яка виникла за кредитним договором від 11 вересня 2008 року № 014/89-07/1173 у розмірі 26 514,63 дол. США (з яких: 6 618,92 дол. США заборгованість по відсоткам, 19 089,72 дол. США - залишок за кредитом, 805,99 дол. США - пеня). Визначено початкову ціну предмета іпотеки будівлі кафе "Олеся" для її подальшої реалізації у розмірі 1 730 000,00 грн та початкову ціну спірної земельної ділянки - 158 000,00 грн, а також встановлено спосіб реалізації зазначеного заставленого майна шляхом проведення прилюдних торгів.

23.06.2014 на виконання рішення господарського суду видано накази.

09.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Олеся" звернулось до Господарського суду Рівненської області із скаргою на дії органу ДВС, в якій останній просить суд: - зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 м2, та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський район, м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23.06.2014, що видав Господарський суд Рівненської області; - скасувати повідомлення про результати визначення вартості майна від 25.05.2023, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23.06.2014, що видав Господарський суд Рівненської області /т. 6 а.с. 194-200/.

В обґрунтування поданої скарги ТОВ ВТП "Олеся" (далі - скаржник, боржник) зазначає, що останнє отримало лист від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича, в якому надіслано Повідомлення про результати визначення вартості майна, згідно з яким "... за результатом проведення незалежної оцінки нерухомого майна, а саме: оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" загаченою площею 1717,8 м2 ... визначено ринкову вартість майна яка становить 6 034 000 грн 00 коп.".

Заявник не погоджується із результатами визначення вартості майна оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 м2, оскільки наказом Господарського суду Рівненської області від 23.06.2014 звернуто стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 м2.

Окрім того останній не погоджується з визначеним особи - оцінювача, порядком проведення оцінювання та їх результатами.

08.09.2022 приватним виконавцем Папроцьким А.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою з метою визначення вартості майна боржника необхідно залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, а саме: Нечаєва Альфреда Сергійовича.

Проте разом з повідомленням приватного виконавця про результати визначення вартості майна надійшов звіт про незалежну оцінку об`єкта - суб`єкта оціночної діяльності ФОП Семка Володимира Зіновійовича.

З моменту винесення постанови 08.09.2022 (визначення суб`єкта оціночної діяльності) і до отримання вказаного звіту, ніяких повідомлень про зміну оцінювача директор ТОВ ВТП "Олеся" не отримував, про причини такої заміни йому не відомі.

Відтак, на думку заявника, даний звіт підготовлений неуповноваженою особою, а тому є нечинним.

Окрім того заявник зазначає, що при зазначенні площі майна в мотивувальній частині постанови вказано, що все майно боржника описане та арештоване, а саме - майно загальною площею 1717,8 м2, а в резолютивній частині зазначено, що призначено суб`єкта оціночної діяльності при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/1317/12 про звернення стягнення на майно загальною площею 390,6 м2.

Також в резолютивній частині вказаної постанови зазначено, що суб`єкту оціночної діяльності слід визначити початкову ціну предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2. Отже, на думку заявника, суб`єкт оціночної діяльності самовільно змінив об`єкт оцінки та здійснив оцінку всього майна, що належить ТОВ ВТП "Олеся".

Заявник вказує, що оцінка проводилась 16.01.2023, а дата завершення складання звіту - 14.02.2023, проте всупереч прямим вимогам п. 5 ст. 57 Закону, приватним виконавцем направлено боржнику повідомлення про результати визначення вартості майна 25.05.2023, тобто через понад чотири місяці після її проведення.

Крім того щодо самого звіту заявник зазначає наступне наступне.

У пункті 1.3 Звіту вказано характеристики об`єкта оцінки, а саме: нежитлова будівля площею 1717,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-В.

Проте у вступній та резолютивній частинах постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 08.09.2022 чітко вказано, що дана постанова винесена при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області від 23.06.2014 про, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки - майна площею 390,6 м2 та вказано, що підлягає визначити початкову ціну предмета іпотеки будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2 та в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що описано та арештовано майно боржника, а саме: оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" загальною площею 1717,8 м2.

Скаржник стверджує, що у постанові від 08.09.2022 не вказано, що суб`єкту оціночної діяльності слід визначити вартість всього описаного та арештованого майна боржника, а навпаки, чітко вказана площа майна, що підлягає оцінці - 390,6 м2.

Окрім того у Звіті вказано, що 16.01.2023 з 15:00 год. до 16:00 год. проводився огляд об`єкта оцінки, про що власника було завчасно повідомлено, проте явку працівників товариства не було забезпечено, тому огляд здійснювався лише частково, адже всередину приміщень для огляду потрапити не вдалося, про що складено Акт приватного виконавця від 16.01.2023.

З вказаними обставинами скаржник не погоджується, оскільки 16.01.2023 останній як директор боржника, прибув на місце огляду та чекав приватного виконавця та оцінювача, але ніхто так і не з`явився. Крім того зазначено, що приватний виконавець звертався до Сарненського районного відділу поліції ГУ НП у Рівненській області для забезпечення присутності, що здійснено не було.

Отже, на думку скаржника, вартість майна занижена.

Окрім того скаржник зазначає, що питання про визначення площі майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт, виникало неодноразово та вже розглянуте судом.

Так ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.12.2014 заяву відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції про роз`яснення рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12 задоволено.

Вказаною ухвалою роз`яснено відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, що за змістом резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12 звернення стягнення підлягає, зокрема, на будівлю кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В, без урахування складової частини даної будівлі у вигляді добудови площею 1 286,8 м2 на її першому та другому поверсі.

Також роз`яснено відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції, що при складанні висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 05.05.2014 № 8204-8205, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, добудови площею 1286,8 м2 на першому та другому поверсі будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В, не включалися до вартості майна, на яке необхідно звернути стягнення.

Крім того 13.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (правонаступник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") зверталось до Господарського суду Рівненської області із заявою про встановлення порядку та способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12.

В обґрунтування поданої заяви, стягувач зазначав, що на даний момент опис та площа предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідає опису та площі цього ж майна, зазначеному у судовому рішенні від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду у передбаченому судом порядку. Наголошує на тому, що рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12 неможливо виконати та неможливо передати іпотечне майно на реалізацію, оскільки судовим рішенням визначено площу майна боржника будівлі кафе "Олеся" (390,6 м2), однак надалі, боржником зроблено ряд добудов, внаслідок чого змінилась назва предмета іпотеки на оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" та його площа збільшилась до 1 717,8 м2.

Стягувач просив суд встановити порядок виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/89-07/1011 від 15.05.2008 (із змінами і доповненнями), укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ВТП "Олеся" та посвідченим приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.І. (реєстровий № 1646), а саме: оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся", загальною площею 1 717,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить ТОВ ВТП "Олеся".

Проте ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у задоволенні зазначеної заяви відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Форінт" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 у справі № 5019/1317/12 - без змін.

В подальшому ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2022 задоволено скаргу ТОВ ВТП "Олеся" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. по виконавчому провадженню ВП № 66873533 у справі № 5019/1317/12, визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. щодо винесення постанови від 23.08.2022 про опис та арешт майна боржника у ВП № 66873533 неправомірними та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. про опис та арешт майна боржника у ВП № 66873533 як незаконну.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2022 у справі № 5019/1317/12 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги.

Скаржник вказує, що колегія суддів зазначила, що боржником не надано доказів, які б підтвердили причинно-наслідковий зв`язок між винесенням постанови про накладення арешту на предмет іпотеки загальною площею 1717,8 м2 та зверненням стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 м2 згідно з наказом, з можливим порушенням матеріальних чи процесуальних прав боржника.

На думку скаржника, не потребує доказуванню факт визначення площі майна, на яке звернуто стягнення, а саме: будівлю кафе "Олеся загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, місто Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 В, та який встановлений рішенням від 04.06.2014, наказом про примусове виконання рішення від 23.06.2014, ухвалою про роз`яснення рішення від 02.12.2014, ухвалою про встановлення порядку та способу виконання рішення суду від 21.12.2021, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 та від 15.11.2022.

Надалі скаржник дізнався, що 29.05.2023 приватним виконавцем виставлено на торги майно, а саме: Іпотека. Оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" загальною площею 1 717,8 м2, РНОНМ: 1846226456254, та земельна ділянка загальною площею 0.1387 га, КН: 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В.

Скаржник наголошує, що приватним виконавцем не зазначено нормативно-правового обґрунтування визначення такої площі майна, не вказано підстави зміни рішення та наказу суду.

Окрім того скаржник стверджує, що судами неодноразово наголошувалось приватному виконавцю, що реалізації підлягає майно площею саме 390,6 м2, а не 1 717,8 м2.

На переконання скаржника приватним виконавцем всупереч прямим нормам законодавства самостійно змінено порядок та спосіб виконання рішення суду, збільшено площу майна, що передане в іпотеку та виставлено на продаж 1 717,8 м2.

Зважаючи на вищевикладені обставини, скаржник просив суд першої інстанції зупинити передачу на реалізацію майна, оздоровчо-розважального комплексу кафе "Олеся" загальною площею 1 717,8 м2 та земельної ділянки загальною площею 0.1387 га, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Сарненський р., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31-В, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича при винесенні Повідомлення про результати визначення вартості майна, винесену при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23.06.2014, що видав Господарський суд Рівненської області; скасувати повідомлення про результати визначення вартості майна від 25.05.2023, винесене при примусовому виконанні наказу № 5019/1317/12 від 23.06.2014, що видав Господарський суд Рівненської області.

За наслідками розгляду скарги ТОВ ВТП "Олеся" на дії приватного виконавця Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 залишити без змін, виходячи з наступного.

Статтями 339-340 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

В силу статті 129-1 Конституції України та статті 241 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Зокрема, згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.06.2014 у справі № 5019/1317/12 (суддя Кочергіна В.О.) позовну заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) задоволено повністю та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 014/89-07/1011 від 15.05.2008 (із змінами і доповненнями), укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ВТП "Олеся" та посвідченим нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу ОвдіюкД.І. (реєстровий № 1646). а саме: будівлю кафе "Олеся", загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить ТОВ ВТП "Олеся" (код ЄДРПОУ 23305371) на праві власності (свідоцтво про право власності серії САА №370976 від 03.09.2004, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4642511) та земельну ділянку, загальною площею 0,13487 га, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та належить ТОВ ВТП Олеся на праві приватної власності (державний акт на право власності на землю серії ЯЗ № 281707), кадастровий номер земельної ділянки - 5625410100010070095 /т. 2 а.с. 232- 238/.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельної ділянки, загальною площею 0,13487 га, розташованої за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна. 31В шляхом проведення прилюдних торгів.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - будівлі кафе "Олеся" загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В для її подальшої реалізації в сумі 1 730 000 грн, яка встановлена відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 8204-8205 від 05.05.2014, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - земельної ділянки, загальною площею 0,13487 га, розташованої за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В для її подальшої реалізації в сумі 158 000,00 грн, яка встановлена відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 8204-8205 від 05.05.2014, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.06.2014 на виконання вказаного рішення Господарським судом Рівненської області видано наказ № 5019/1317/12 /т. 2 а.с. 241/.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.07.2018 у справі № 5019/1317/12 задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" та замінено сторону виконавчого провадження (стягувана) з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 23.06.2014 у справі № 5019/1317/12, а саме: АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" /т. 3 а.с. 90-95/.

Постановою Північно-західного апеляційного Господарського суду від 06.11.2018 апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 липня 2018 року по справі № 5019/1317/12 задоволено. Оскаржувану ухвалу змінено в частині заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 23.06.2014 у справі № 5019/1317/12 АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", а саме в частині заміни стягувача у виконавчих провадженнях № 55555269 та № 55369394 /т. 3 а.с. 124-126/.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже 04.06.2014 рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1317/12 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю кафе "Олеся", загальною площею 390,6 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельну ділянку площею 0,13487 га що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В. Така площа об`єкта нерухомості за реєстраційним номером 7299186 підтверджується також Витягом № 18241839 від 26.03.2008 з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У подальшому, тобто після винесення Господарським судом Рівненської області рішення від 04.06.2014 Іпотекодавцем зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся", що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В (реєстраційний номер об`єкта: 7299186) збільшилася з 390,6 м2 до 1 677,4 м2, оформлений новий техпаспорт від 05.08.2008 на оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" та внесено зміни щодо площі об`єкта за тим же реєстраційним номером 7299186 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з Інформаційною довідкою № 309697385 від 13.09.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що міститься у матеріалах виконавчого провадження № 66873533, у 2019 році ТОВ ВТП "Олеся" зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся" збільшилась з 1 677,4 м2 до 1 717,8 м2, та 03.06.2019 за ТОВ ВТП "Олеся" зареєстровано право власності на оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В, реєстраційний номер об`єкта: 7299186.

Підставою для виникнення права власності 03.06.2019 є свідоцтво про право власності від 03.09.2004, яке також зазначене і у виконавчому документі, що підлягає до виконання.

Так 06.06.2019 державним реєстратором Веснянської сільська рада Корецького району Рівненської області Новак Русланом Васильовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47225654 від 06.06.2019, на підставі якого запис про іпотеку № 25729892 перенесено до запису про іпотеку № 31881636 від 15.05.2008 на підставі договору іпотеки зареєстрованого в реєстрі № 1646 15.05.2008.

Окрім того згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі вищевказаного Договору іпотеки 15.05.2008 накладено:

-обтяження (заборону на нерухоме майно) № 7192142 на будівлю кафе "Олеся", адреса: Рівненська обл.. Сарненський р., м. Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31 в, номер РПВН: 7299186;

-обтяження (заборону на нерухоме майно) № 9300135 на земельну ділянку адреса: Рівненська обл., Сарненський район, м. Сарни, вулиця Привокзальна, будинок 31-в, кадастровий номер: 5625410100:01:007:0095, що належить ТОВ виробничо-торгівельному підприємству "Олеся".

17.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким Андрієм Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66873533 з примусового виконання наказу № 5019/1317/12 виданого господарським судом Рівненської області 23.06.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII, який введений в дію з 04.02.2019, внесено зміни до ст. 5 Закону України "Про іпотеку" шляхом доповнення частиною 5, за якою у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору іпотеки № 014/89-07/1009/1 від 15.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Овдіюк Д.І., зареєстрованого в реєстрі за реєстровим номером 1646, укладеного між боржником та АТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ТОВ "ФК "Форінт"), сторонами обумовлено, що на строк дії цього Договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця. Сторони свідчать, що усі наступні покращення, добудови, перепланування, які іпотекодавець буде проводити з предметом іпотеки, охоплюються дією даного договору і на них розповсюджуються в повній мірі всі права та обов`язки сторін, що витікають з даного договору.

Отже ч. 5 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" та Договором іпотеки передбачено, що усі покращення та реконструкції предмета іпотеки охоплюються дією Договору та вважаються предметом іпотеки.

Окрім того 10.09.2019 Північно-західним апеляційним господарським судом у справі № 5019/1317/12 винесено постанову, у якій суд апеляційної інстанції зазначив наступне: "в апеляційній скарзі державний виконавець покликається на зміни в Законі України "Про іпотеку", за змістом яких, якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано, всі новостворені приміщення вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, разом з цим лишає поза увагою той Факт, що експертна оцінка проводилася виключного будівлі кафе площею 390,6 м2. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що державним виконавцем порушені вимоги чинного законодавства щодо визначення дійсної вартості майна та не вжито всіх заходів для оцінки такого майна для здійснення його продажу" /т. 4 а.с. 143-153/.

Тобто ще у вересні 2019 року суд апеляційної інстанції зобов`язав державного виконавця провести оцінку будівлі кафе "Олеся", загальною площею 1 677,4 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна 31-В та земельної ділянки, загальною площею 0,1387 га, кадастровий номер: 5625410100:01:007:0095, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна 31-В, уже з врахуванням збільшення площі предмету іпотеки.

У 2019 році ТОВ ВТП "Олеся" зроблено ряд добудов, внаслідок чого площа будівлі кафе "Олеся" збільшилась з 1 677,4 м2, до 1 717,8 м2.

20.04.2022 Північно-Західним апеляційним господарським судом у справі № 5019/1317/12 ухвалено постанову, у якій, серед іншого, зазначено наступне: "ТОВ Фінансова компанія Форінт у своїй заяві про встановлення порядку та способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04 червня 2014 року просить змінити спосіб виконання цього рішення та провести стягнення на весь оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся", площею 1 717,8 м2, оскільки розмір іпотечного майна за цей час збільшився і опис та площа предмету іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідає опису та площі цього ж майна, зазначеному у судовому рішенні від 04 червня 2014 року, у справі № 5019/1317/12, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду у передбаченому судом порядку. Проте, заявник, звертаючись з даною заявою про встановлення порядку та способу виконання рішення, не зазначає, яким чином збільшення загальної площі іпотечного майна унеможливлює виконання рішення суду приватним виконавцем у відповідно до спеціального закону... На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що заява про встановлення порядку та способу виконання рішення ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" не підлягає задоволенню" /т. 5 а.с. 177-186/.

Отже судами відмовлено у встановленні порядку та способу виконання рішення щодо збільшеної площі предмета іпотеки, оскільки Законом України "Про іпотеку" прямо передбачено поширення дії іпотеки на описане та арештоване 23.08.2022 приватним виконавцем нерухоме майно площею 1 717,8 м2 та звернення на нього стягнення в порядку примусового виконання рішення суду.

15.11.2022 постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 5019/1317/12 (за скаргою ТОВ ВТП "Олеся" на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника від 23.08.2022 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівненської області № 5019/1317/12 від 23.06.2014) скасовано ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2022 у справі № 5019/1317/12 та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги /т. 6 а.с. 182-186/.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.09.2022 у справі № 5019/1317/12 суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення наступним: "Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Згідно із частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (частина перша статті 184 Цивільного кодексу України). Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України). Згідно із частинами першою, другою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент винесення постанови приватного виконавця) частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що після завершення реконструкції (у даному випадку збільшення загальної площі предмета іпотеки з 390,6 м2 до 1717,8 м2) предмета іпотеки, реконструйована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки та що всі реконструйовані об`єкти нерухомості є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору, тому частина приміщення, на яку було збільшено площу предмета іпотеки, фактично увійшла до складу предмета іпотеки за вказаним іпотечним договором. Правові висновки про те, що якщо реконструкція будівлі відбулася після передання цієї будівлі в іпотеку, то всі новоутворені площі цієї будівлі відповідно до Закону України "Про іпотеку" увійшли до предмета іпотеки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 910/5851/19. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553) (станом на дату винесення постанови приватного виконавця) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Таким чином, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості можливе лише за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію та про прийняття його в експлуатацію. Колегія суддів зазначає, що боржником не надано доказів, які б підтвердили причинно-наслідковий зв`язок між винесенням постанови про накладення арешту на предмет іпотеки загальною площею 1717,8 м2 та зверненням стягнення на предмет іпотеки загальною площею 390,6 м2 згідно наказу, з можливим порушенням матеріальних чи процесуальних прав боржника. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення скарги на неправомірні дії приватного виконавця".

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі № 921/79/17-г/4 зазначив, що колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що заявлена позивачем збільшена площа нежитлового приміщення на 33,5 м2 у результаті самочинного будівництва, здійсненого у 2004 році, не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18 зазначив, що крім того у зв`язку з переобладнанням квартири в офісне приміщення та зміною призначення нерухомого майна (предмета іпотеки) з житлового на нежитлове за відповідачем у справі 08.02.2012 була здійснена державна реєстрація права приватної власності на нежитлові приміщення офісу. При цьому слід зазначити, що новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів.

Тобто неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами. Отже нежитлові приміщення офісу, загальною площею 432,3 м2 житловою площею 155.1 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7790248, є предметом іпотеки за іпотечним договором від 22.05.2007, характеристики якого були змінені в результаті реконструкції одного й того самого об`єкту та на зазначені нежитлові приміщення офісу, власником якого є відповідач, поширюється дія іпотеки на підставі іпотечного договору від 22.05.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № У-183.

З врахуванням даних обставин та встановлених фактів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що примусовій реалізації підлягає предмет іпотеки уже зі збільшеною площею, а саме оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В, та земельна ділянка загальною площею 0,1387 м2, кадастровий номер 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В.

Щодо доводів директора ТОВ ВТП "Олеся" - Євтушка А.В. про те, що з моменту винесення постанови від 08.09.2022 (визначення суб`єкта оціночної діяльності) і до отримання Звіту про незалежну оцінку об`єкта, ніяких повідомлень про заміну оцінювача боржник не отримував та про причини такої заміни йому не відомо спростовуються.

23.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. в межах виконавчого провадження № 66873533 проведено опис та арешт майна боржника, а саме: оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся" площею 1 717,8 м2, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В та земельна ділянка заг. пл. 0,1387 м2, кадастровий номер 5625410100:01:007:0095, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Привокзальна, 31В.

08.09.2022 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Нечаєва Альфреда Сергійовича для участі у виконавчому провадженні.

В подальшому 29.11.2022 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Семка Володимира Зіновійовича для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту про визначення вартості описаного та арештованого 23.08.2022 майна боржника /т. 7 а.с. 42-43/.

Вказана постанова скерована 29.11.2022 на адресу ТОВ ВТП "Олеся" супровідним листом № 9875 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600022144658 /т. 7 а.с. 44/.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Колегія суддів зазначає, що скаржник був обізнаний про відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. виконавче провадження № 66873533 та маючи ідентифікатор доступу до даного виконавчого провадження, жодним чином не довів той факт, що останній раніше (з листопада 2022 року до червня 2023 року) не міг дізнатися в порядку відкритого доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) про винесення постанови від 29 листопада 2022 року.

Тобто скаржник мав можливість отримати з Автоматизованої системи виконавчого провадження, інформацію про винесення приватним виконавцем постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Семка Володимира Зіновійовича для участі у виконавчому провадженні, а саме для надання звіту про визначення вартості описаного та арештованого 23 серпня 2022 року майна боржника, а також змогу ознайомитися з усіма матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у приватного виконавця.

Вказане підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 761/34973/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 208/2401/14-ц, у яких суд зазначив: "заявник є позивачем у справі, не позбавлений можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що 16.01.2023 оцінювачем Семком В.З. в присутності приватного виконавця Папроцького А.А. не проводився огляд об`єкта оцінки, однак сам Євтушок А.В., як директор боржника, прибув на місце огляду та чекав приватного виконавця та оцінювача, оскільки 10.01.2023 приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А. на адресу ТОВ ВТП "Олеся" та директора Євтушка А.В. направив повідомлення № 176 від 09.01.2023 про те, що 16 січня 2023 року о 15.00 год. проводитиметься огляд описаного та арештованого 23.09.2022 майна боржника з залученням працівників Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області для забезпечення безпеки і порядку /т. 7 а.с. 94/.

Також 09.01.2023 приватний виконавець на адресу Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області скерував відповідного листа з метою забезпечення безпеки і порядку під час огляду вищевказаного нерухомого майна, що проводитиметься 16.01.2022 о 15.00 год.

Згідно зі Звітом про незалежну оцінку об`єкта, 16 січня 2023 року з 15:00 год. до 16:00 год. проводився огляд об`єкта оцінки /т. 6 а.с. 205 на зворотній сторінці/.

У зазначений час оцінювач та приватний виконавець приїхали за адресою об`єкта оцінки, однак Сарненським районним відділом поліції ГУ НП в Рівненській області не було забезпечено присутність працівників у зазначений час.

Проведення візуального огляду вдалося здійснити лише частково, адже всередину приміщень для огляду потрапити не змогли, оскільки боржник відповідно до положень ст. 10 та ст. 29 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не надав доступу до оцінюваного майна.

У зв`язку з наведеним, складено відповідний Акт приватного виконавця від 16 січня 2023 року у якому зазначено, що боржник в зазначений строк не з`явився та доступу до приміщень не надав /т. 7 а.с. 98/.

Отже скаржник не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що Євтушок А.В. як директор боржника прибув на місце огляду 16.01.2023 о 15:00 год. та був присутній за адресою об`єкта оцінки.

Відповідно до абз. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь- яких випадках її проведення.

Пунктом 1 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, встановлено, що Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Пунктом 50 Національного стандарту № 1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.

Згідно з п. 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість. Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Як вбачається з заяви оцінювача, доданої до звіту про оцінку майна від 14.02.2023, ФОП Семко В.З. проведений візуальний огляд об`єкта оцінки. Також оцінювачу надано повний перелік необхідних документів для проведення оцінки описаного та арештованого 23 серпня 2022 року майна боржника.

Відповідно до п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця.

ТОВ ВТП "Олеся" не обґрунтувало, яким чином відсутність оцінювача всередині деяких приміщень на дату огляду вплинула на результати оцінки та в чому саме полягає протиправність дій приватного виконавця, враховуючи той факт, що саме боржник не забезпечив приватному виконавцеві та оцінювачу доступ до об`єкта оцінки, у зв`язку з чим оцінювач не зміг провести повний огляд майна.

За таких обставин, суб`єкт оціночної діяльності більше не ставив перед приватним виконавцем вимоги про огляд об`єкта оцінки, провів зовнішню фотофіксацію об`єкта оцінки та не повідомляв приватному виконавцю про неможливість виконання робіт по оцінці майна, тобто для оцінювача виявився достатнім обсяг отриманих вихідних даних, результатів зовнішнього огляду майна та фотографій для проведення відповідної оцінки.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги обставини, встановлені у справі, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено, що приватним виконавцем чи оцінювачем порушено вимоги Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 та Національного стандарту № 2, під час проведення оцінки майна.

Крім того скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо різниці технічного стану оцінюваного нерухомого майна і технічного стану та критеріїв, вказаних у звіті.

Норми Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не містять обов`язку у приватного виконавця проводити перевірку дотримання оцінювачем, при проведенні оціночних процедур вимог Законів та Національних стандартів та не встановлюють відповідальність саме приватного виконавця за їх недотримання оцінювачем, оскільки приватний виконавець не наділений професійними знаннями для таких дій.

Аналогічна позиція також підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2018 по справі № 2/106, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду від 13.09.2018 по справі № 752/18973/17-й, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 766/4405/18, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 по справі № 910/10063/16.

За наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм чинного законодавства при проведенні експертної оцінки спірного нерухомого майна.

Щодо доводів апелянта про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. через понад чотири місяці повідомлено боржника про результати визначення вартості описаного та арештованого майна, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. 25 травня 2023 року отримано Звіт про незалежну оцінку об`єкта. Також 25 травня 2023 року сканкопію даного звіту приватним виконавцем завантажено до системи виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 66873533.

Частиною 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

З дотриманням вищевказаної норми Закону, 25 травня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. на адресу боржника боржника та на адресу стягувача направлено повідомлення № 3431 про результати визначення вартості майна.

За наведеного, дані доводи апелянта є безпідставними, не обґрунтованими.

Щодо дійсної ринкової вартості об`єкта оцінки та достовірності оцінки.

Із Звіту про незалежну оцінку об`єкта вбачається, що ринкова вартість об`єкта оцінки на дату оцінки складає 6 034 000 грн 00 коп.

25.05.2023 стягувач звернувся до Громадської організації "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки" із листом № 2/2023/05/7322 від 25.05.2023 щодо рецензування Звіту.

07.06.2023 ГО "Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки" проведено Рецензію на Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлова будівля, оздоровчо-розважальний комплекс кафе "Олеся", загальною площею 1717,8 м2, що розташований на земельній ділянці площею 0,1387 га, кадастровий номер 5625410100:01:007:0095 та знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-в /т. 7 а.с. 99-100/.

Вказана рецензія проведена наступними рецензентами:

- Член Експертної Ради ВАФО, оцінювач: Ковтюх Наталія Павлівна - має статус "Визнаний Європейський Оцінювач" (Recognized European Valuer TEGoVA (REV), "Визнаний Оцінювач Всесвітньої Асоціації Оціночних Організацій" (Word Association of valuation organisation (WAVO) World Recognized Valuer (WRV). Оцінювач, має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 23.12.2006 МФ № 4777, видане Фондом державного майна України спільно з Київським коледжем нерухомості, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 17.07.2010 МФ № 7649, видане Фондом державного майна України спільно з Українською комерційною школою. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 10.12.2011 МФ № 8073, видане Фондом державного майна України спільно з Міжнародним інститутом бізнесу. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Серія АК № 00338 від 11.03.2006, видане Державним комітетом України по земельних ресурсах спільно з Національним аграрним університетом навчально-науковий інститут земельних ресурсів та правознавства та з Всеукраїнською громадською організацією "Ліга оцінювачів земель". Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок Серія АК № 02095 від 13.01.2022, видане Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2778-ПК від 16.02.2022, видане Фондом державного майна України спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-Консалтинговий центр "ЕКСПЕРТ-Л". Термін практичної діяльності як оцінювача більше 15 років.

- Член Президії ВАФО, доктор технічних наук, оцінювач: Платонов Борис Олексійович - зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів № 8470 від 21.10.2010, має Свідоцтво оцінювача від 31.07.1998 № 72, видане Фондом державного майна України спільно з учбовим центром консалтингової фірми "Експерт-Л", Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2920-ПК від 14.09.2022, та ЦМК № 1328-ПК від 16.09.2022, видані Фондом державного майна України спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-Консалтинговий центр "ЕКСПЕРТ-Л". Термін практичної діяльності як оцінювача більше 21 року.

За результатами проведеної рецензії, рецензентами зроблено наступний загальний висновок про достовірність оцінки майна: "Відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлова будівля, оздоровчо-розважальний комплекс кафе Олеся, заг. пл. 1717,8 м2, що розташований на земельній ділянці площею 0,1387 га, кадастровий номер 5625410100:01:007:0095 та знаходиться за адресою: Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Привокзальна, буд. 31-в, що рецензується, класифікується за такою ознакою: "Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки".

Наведеним вище ще раз підтверджується, що оцінювачем ФОП Семко В.З. достовірно визначено дійсну ринкову вартість об`єкта оцінки.

Щодо відсутності підстав для зупинення передачі на реалізацію описаного та арештованого 23.08.2022 нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 129 Конституції України та статтею 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду (п. 15, 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах").

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, адже це за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця (у нашому випадку до компетенції приватного виконавця).

Крім того, як вбачається із скарги, вимога щодо зупинення передачі на реалізацію вищевказаного нерухомого майна є складовою скарги на дії приватного виконавця, а не заявою про забезпечення позову.

Вказане підтверджується постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі № 753/3055/18, у якій суд зазначив, що: "правильним є висновок судів і про відмову у задоволенні скарги в частині вимог про зупинення передачі на реалізацію спірних земельної ділянки та садового будинку оскільки питання зупинення вчинення виконавчих дій - це виключні повноваження виконавця під час виконавчого провадження.

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Аналогічний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 766/6997/18 (провадження № 61-4801Зсв18), від 01.10.2020 у справі № 2-2394/10 (провадження № 61- 193 Юсе 19), тому не заслуговують на увагу доводи скарги з приводу відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Обов`язковість рішення суду виступає невід`ємним елементом сучасної демократичної держави.

Виконання судового рішення є проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Поряд з цим розглядаючи справу N9 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, с обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, мас розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також і у рішеннях Європейського суду від 27 липня 2004 року по справі "Ромашов проти України" (заява № 67534/01), від 19 березня 1997 року "Горнсбі проти Греції зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, мас розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні у справі "Янголенко проти України", по, 14077/05 від 10 грудня 2009 року Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не мас бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява N40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року.

Європейський суд також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, 76943/11, § 123, ЄСПЛ, вщ 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії ("С. G. and Others v. BULGARIA"), заява 1365/07; пункт 170 рішення у справі Олександр Волков проти України, заява № 21722/11).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції" ("CANTONI v. FRANCE"), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України, заява № 20372/11).

Отже тривале, більше 9 років, невиконання судового рішення у справі № 5019/1317/12 порушує право ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", як стягувача, на справедливий судовий захист та принцип правової визначеності.

Щодо способу захисту обраного скаржником, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 21 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.

Надсилаючи сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість майна боржника, приватним виконавець діяв у повній відповідності до вимог законодавства.

Повідомлення виконавця про вартість майна фактично має інформаційний характер, це спосіб виконавця довести до сторін інформацію про вартість майна, визначену суб`єктом оціночної діяльності, тобто саме по собі повідомлення не є документом, в якому визначено вартість майна, вартість майна визначається у звіті про оцінку, а не в повідомленні.

Вимоги скаржника про визнання неправомірними дій виконавця при винесенні повідомлення не ґрунтуються на положеннях законодавства та не можуть бути задоволені.

Щодо скасування повідомлення про результати визначення вартості майна, колегія суддів зазначає, що повідомлення приватного виконавця про вартість майна, не встановлює вартість майна, а носить виключно інформаційний характер, його направлення є прямою вказівкою законодавства та діючу відповідним чином приватний виконавець керувався п. 21 Інструкції, а тому діяв у повній відповідності до положень законодавства.

За наслідками розгляду скарги на дії виконавця суд може визнати неправомірними лише незаконні дії виконавця та скасувати може лише незаконні рішення виконавця. Виготовлення та направлення сторонам виконавчого провадження повідомлення про вартість майна є прямим обов`язком приватного виконавця, передбаченим законодавством.

Скаржник просить суд скасувати повідомлення приватного виконавця, при цьому, із суті поданої скарги слідує, що скаржник не згоден із вартістю майна визначеною суб`єктом - оціночної діяльності.

Повідомлення, яке просить скасувати скаржник, не є тим документом, яким визначено вартість майна, а тому скасування такого повідомлення судом не призведе до відновлення начебто порушеного права скаржника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що скаржник (боржник) не надав належних та допустимих доказів порушення приватним виконавцем Папроцьким А.А. прав та інтересів ТОВ ВТП "Олеся", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємство "Олеся" на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у поданій ним скарзі на дії приватного виконавця та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, а тому не можуть бути підставою для її скасування та відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала Господарського суду Рівненської області від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Олеся" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.06.2023 у справі № 5019/1317/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 5019/1317/12 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "08" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.