Рішення

від 30.08.2023 по справі 904/1518/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1518/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 99 577,37 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс", м. Дніпро

про визнання недійсним договору в частині

Представники:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" Ільяшенко А.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" Доненко В.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості за договором № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг у сумі 99 577,37 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договором № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг в частині повної та своєчасної оплати за надані ТОВ "Акта-Сервіс" та спожиті ТОВ АМС"Фінанси і розвиток" експлуатаційні послуги за період з березня по грудень 2022.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання ним послуг за спірним договором у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, споживання вказаних послуг ТОВ АМС "Фінанси і розвиток", а також їх розрахунок.

До того ж, відповідач вказує на відсутність у спірному договорі обов`язкових його складових, а саме: відсутній кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, який має бути невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; відсутні дані про винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін, у зв`язку з чим, на думку відповідача, ціна послуг за договором не є визначеною законно, а умови договору, які стосуються формування ціни послуг є несправедливими по відношенню до споживача таких послуг.

Окрім іншого, ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що спірним договором не розмежовується відповідальність за несплату експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку, спожитих комунальних послуг, а також вартості спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж. Так, у разі відсутності заборгованості за спожиті комунальні послуги з водопостачання та електропостачання за встановленими постачальниками цих послуг тарифами, у разі наявності заборгованості за інший вид послуг (експлуатаційних послуг, надавачем яких є безпосередньо позивач), споживач таких послуг може бути відключений від їх отримання ТОВ "Акта-Сервіс", яке не є надавачем таких комунальних послуг.

Таким чином, на думку відповідача, умови спірного договору в частині відповідальності мають істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача - ТОВ АМС "Фінанси і розвиток".

05.05.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останнім зазначено про те, що надані відповідачеві акти виконаних робіт за спірним договором відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством, а також складені у відповідності до тарифів, узгоджених сторонами. До того ж, ТОВ "Акта-Сервіс" вказує на здійснення відповідачем оплат за спірним договором за надані експлуатаційні послуги з утримання нежитлового будинку та відшкодовувалися витрати балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг (за інші періоди, не спірні періоди).

Також, позивач, посилаючись на Закон України "Про житлово-комунальні послуги" вказує на те, що вимоги вказаного Закону щодо формування ціни на послуги, особливості порядку вибору управителя багатоквартирного будинку, а також вимоги щодо відображення окремих істотних умов договору, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами, оскільки будівля, в якій знаходиться належне відповідачу приміщення, не містить у своєму складі квартир або інших житлових приміщень, у зв`язку з чим не є багатоквартирним будинком.

Так, ТОВ "Акта-Сервіс" зазначає, що спірним договором передбачено всі істотні умови, останній не визнано недійсним, у зв`язку з чим передбачені ним обов`язки підлягають виконанню.

Щодо посилання відповідача на відключення позивачем його нежитлового приміщення від електроживлення ТОВ "Акта-Сервіс" вказує про те, що ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а отже вказані доводи мають характер припущень.

27.04.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати частково недійсним договір № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг, а саме, визнати недійсними пункти 2.1.3., 4.2., 4.5. спірного договору; визнати недійсним підпункт 1.2. пункту 1 протоколу узгодження договірної ціни від 01.02.2020 додатку № 2 до спірного договору з усіма внесеними змінами.

Судові витрати позивач за зустрічним позовом просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 не відповідає вимогам законодавства в частині формування управителем багатоквартирного будинку Офісного центру вартості експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат по оплаті спожитих комунальних послуг, а також вартості спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж.

Так, підставою вважати, що вартість експлуатаційних послуг з утримання Офісного центру завищена, на думку ТОВ АМС "Фінанси і Розвиток", є, серед іншого, розбіжність між розміром вартості експлуатаційних послуг за 2022 для власників приміщень Офісного центру та розміром вартості аналогічних експлуатаційних послуг для власників житлових приміщень, розташованих в сусідній будівлі єдиного комплексу "МОСТ-Бізнес центр".

Відповідач заперечує проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на те, що при укладанні спірного договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, договір не суперечить нормам закону та направлений на реальне виконання зобов`язань сторонами.

До того ж, відповідач вказує на те, що визначити співвідношення цін за надані послуги двома не пов`язаними між собою суб`єктами господарювання щодо двох різних об`єктів забудови (житлової і нежитлової) не видається за можливе.

Відзив на позовну заяву також містить заяву про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог.

30.05.2023 від ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" подано відповідь на відзив, в якій підприємство останнього вказує на те, що певні умови укладеного сторонами договору не відповідають вимогам закону, які встановлені для договорів даного виду.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки всі приміщення будівлі знаходяться у власності різних осіб, то до відносин між власниками офісних приміщень будівлі та ТОВ "Акта-Сервіс", як надавача комунальних та експлуатаційних послуг цим власникам, застосовується аналогія закону, передбачена статтею 8 Цивільного кодексу України, а тому до даних правовідносин застосовуються правила, визначені Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, умови спірного договору мають відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком".

Щодо строків позовної давності ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" зазначає таке.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Всесвітня організація охорони здоров`я 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на всій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Також, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" було доповнено Розділ IX Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту: "19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 359, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.".

З огляду на зазначене вище, позивач вказує на те, що ним не було пропущено строк позовної давності.

Ухвалою від 29.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

03.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/1518/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалами суду від 02.05.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" для спільного розгляду з первісним позовом, вирішено розглядати справу № 904/1518/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2023.

27.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" подано клопотання про витребування доказів.

05.05.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" надійшли заперечення проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" про витребування вказаних в клопотанні доказів.

14.06.2023 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" надійшло уточнене клопотання про витребування доказів.

27.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" разом з зустрічною позовною заявою подано письмове опитування учасників справи як свідків.

Ухвалою від 14.06.2023 господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та задоволено клопотання про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" надати відповіді на запитання.

02.08.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" подано клопотання про зобов`язання учасника справи надати відповідь на письмове опитування, у задоволенні якого судом відмовлено.

Підготовчі засідання господарським судом відкладались до 14.06.2023 та до 02.08.2023, про що постановлено відповідні ухвали від 30.05.2023 та від 14.06.2023.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.08.2023, про що постановлено ухвалу від 02.08.2023.

30.08.2023 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши учасників процесу, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за надані експлуатаційні послуги та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг за період з березня по грудень 2022 за договором № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020.

01.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" (далі - Сторона 1, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" (далі - Сторона 2, відповідач ) укладено договір № 1608/МБЦ/С про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг, відповідно до пункту 1.1. якого Сторона 1 зобов`язалась надавати експлуатаційні послуги з утримання будинку другої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (офісний центр), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 2 (далі - Будівля), а Сторона 2 приймає участь у витратах Сторони 1 з утримання Будинку пропорційно площі, яку займає Сторона 2 в розмірі 105,4 кв.м. (далі - Приміщення). Крім того, Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість спожитих Стороною 2 комунальних послуг за встановленими постачальниками комунальних послуг тарифами, а також вартість спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж.

У пункті 1.3. договору сторонами узгоджено, що перелік послуг, які входять до складу експлуатаційних послуг з утримання Будівлі, перелік комунальних послуг, що поставляються в Приміщення, а також вартість цих послуг і порядок розрахунку визначені в Додатку № 2 до цього Договору. Обсяг спожитих Стороною 2 послуг розраховується згідно приладів обліку, кількості повітрообміну в період часу, встановленої потужності обладнання, кількості осіб в Приміщенні і пропорційно площі Приміщення.

У пункті 3.1. договору встановлено, що розрахунок за надані експлуатаційні та спожиті комунальні послуги, за спільне використання електричних та водопровідних мереж, проводиться Стороною 2 щомісячно, на підставі отриманого від Сторони 1 рахунка, згідно тарифів, вказаних в Додатку 2, протягом п`яти банківських днів з дати отримання рахунку.

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць. Щомісяця до 30-го числа поточного місяця Сторона 1 повинна надати Стороні 2 акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за поточний місяць, який Сторона 2 повинна повернути підписаним до 5-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.2. договору).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що розмір вартості експлуатаційних послуг:

- підлягає щорічній індексації з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції, тобто щорічно, з 01 по 31 січня кожного календарного року, що слідують за роком, в якому укладений цей договір, до розміру вартості експлуатаційних послуг застосовуєтьсяофіційний щорічний індекс інфляції за попередній рік;

- може бути змінений Стороною 1 у разі набрання чинності змін до законодавства України, що впливають на вартість експлуатаційних послуг (розмір податків, мінімальної заробітної плати, вартість енергоресурсів тощо).

Зазначена в цьому пункті зміна розміру вартості експлуатаційних послуг не потребує окремого укладання Сторонами додаткових угод до цього Договору, а доводиться Стороною 1 до відома Сторони 2 відповідним листом або інформаційним повідомленням в рахунках.

Зміни тарифів комунальних послуг, що надаються не Стороною 1, а постачальниками таких послуг, а також тарифів комунальних послуг, які надаються Стороною 1 (опалення, кондиціонування) та прямо пов`язані з тарифами комунальних послуг інших постачальників (електро- та газопостачання), застосовуються без укладення додаткових угод до цього Договору і доводяться Стороною 1 до відома Сторони 2 у відповідних рахунках (пункт 3.5. договору).

Відповідно до пункту 3.6. договору порядок перерахунку розміру оплати за спільне використання електромереж, водопровідних і каналізаційних мереж та за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, визначається відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 3.7. договору датою виконання зобов`язань по сплаті всіх платежів за цим Договором є дата зарахування повної суми платежу на поточний рахунок Сторони 1.

Валютою цього Договору є виключно гривня України, тому всі розрахунки між Сторонами цього Договору будуть проводитись у гривні України шляхом безготівкового банківського переказу відповідного розміру грошових коштів на банківський рахунок Сторони 1, який вказаний в цьому Договорі (пункт 3.8.).

Відповідно до пункту 7.1. договору останній вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.01.2021.

У додатку № 2 від 01.02.2020 до спірного договору Сторони узгодили перелік експлуатаційних послуг, порядок розрахунку їх вартості та вартість експлуатаційних витрат за 1 кв. м. в сумі 66,00 грн. (з 01.02.2020 по 29.02.2020), в сумі 60,00 грн. (з 01.03.2020 по 31.03.2020), в сумі 63,00 грн. (з 01.04.2020) порядок сплати вказаних послуг їх споживачем. Також у вказаному додатку Сторонами узгоджено вартість відшкодування та порядок розрахунку витрат по оплаті комунальних послуг, а саме: холодна вода і спальне використання водопровідних і каналізаційних мереж - 18,456 грн/м3 з ПДВ та/або 70,13 грн/чол з ПДВ(на 01.12.2019); опалення; кондиціонування; електроенергія.

01.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору, в якому останніми вирішено змінити пункт 7.1. та викласти його в такій редакції: "Цей Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.01.2022.".

18.01.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до спірного договору, в якому останніми вирішено змінити пункт 7.1. та викласти його в такій редакції: "Цей Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.01.2023.". Також вказаною додатковою угодою змінено пункт 2.1. Додатку 2 до спірного договору та викладено його в такій редакції: "2.1. Холодна вода і спільне використання водопровідних і каналізаційних мереж:

Водопостачання та сумісна експлуатація водопровідних мереж сплачуються згідно показників відповідних приладів обліку або по кількості працівників, що водночас знаходяться в приміщенні, в межах офіційно встановлених тарифів постачальником послуг:

- холодна вода - 31,36 грн/м3 в т.ч. ПДВ та/або 119,17 грн/чол в т.ч. ПДВ (на 01.01.2022).

Погоджений сторонами місячний обсяг споживання Стороною 2 холодної води (ліміт) становить 4,2 м.куб.".

Виконуючи умови спірного договору позивачем у період з березня по грудень 2022 надано відповідачеві експлуатаційні послуги та здійснено інші витрати, які підлягають до відшкодування ТОВ АМС "Фінанси і розвиток", на загальну суму 102 126,17 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг), які залучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 28-37).

Вказані акти разом з рахунками-фактурами надіслані засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 23.01.2023 та 24.01.2023 відповідно та отримані підприємством останнього, докази чого залучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 26-27, 38-40), проте не підписані ТОВ АМС "Фінанси і розвиток".

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про те, що ним було надано відповідачеві експлуатаційні послуги та здійснено інші витрати, які підлягають до відшкодування ТОВ АМС "Фінанси і розвиток", за період з березня по грудень 2022, які йому були компенсовані відповідачем частково в сумі 2 548,80 грн., у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 99 577,37 грн.

Позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 20.12.22/04 від 20.12.2022 з вимогою про сплату заборгованості (том 1, а.с. 40-43), яка останнім залишена без відповіді та належного реагування.

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.1. спірного договору та зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні докази надсилання на адресу відповідача вказаних рахунків, строк оплати за надані та спожиті відповідачем експлуатаційні послуги та інші витрати, які підлягають до відшкодування ТОВ АМС "Фінанси і розвиток", у період з березня по грудень 2022 за спірним договором у сумі 99 577,37 грн. є таким, що настав.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за надані експлуатаційні послуги та інші витрати, які підлягають відшкодуванню ТОВ АМС "Фінанси і розвиток", на суму 99 577,37 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

Не надано до суду відповідачем і доказів, які б свідчили про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості експлуатаційних послуг, як не надано і доказів, які б підтверджували факт відключення позивачем від комунальних послуг (зокрема, відключення електроенергії) приміщення підприємства відповідача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що вказані послуги за спірним договором у спірний період надані відповідачеві належним чином та в повному обсязі.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом:

Предметом доказування вказаного позову є наявність/відсутність підстав щодо визнання частково недійсним договору № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020.

При розгляді первісного позову господарським судом встановлено факт укладання сторонами 01.02.2020 договору № 1608/МБЦ/С про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг, відповідно до пункту 1.1. якого Сторона 1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс") зобов`язалась надавати експлуатаційні послуги з утримання будинку другої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (офісний центр), яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 2 (далі - Будівля), а Сторона 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток") приймає участь у витратах Сторони 1 з утримання Будинку пропорційно площі, яку займає Сторона 2 в розмірі 105,4 кв.м. (далі - Приміщення); досліджено умови, строки та вартість відшкодування експлуатиційних, комунальних послуг та вартість спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж за спірним договором.

Позивач, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, просить визнати недійсними пункти 2.1.3., 4.2., 4.5. спірного договору, вважаючи, що умови, викладені у вказаних пунктах, є несправедливими; визнати недійсним підпункт 1.2. пункту 1 протоколу узгодження договірної ціни від 01.02.2020 додатку № 2 до спірного договору з усіма внесеними змінами, посилаючись на те, що зміст договору № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 в частині формування ціни послуг, не відповідає вимогам законодавства в частині формування управителем багатоквартирного будинку Офісного центру вартості експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат по оплаті спожитих комунальних послуг, а також вартості спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж.

Так, ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" вказує на відсутність у спірному договорі обов`язкових, на його думку, складових - кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, даних про винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін, у зв`язку з чим, на думку відповідача, ціна послуг за договором не є визначеною законно, а умови договору, які стосуються формування ціни послуг, є несправедливими по відношенню до споживача таких послуг.

Окрім іншого, ТОВ АМС "Фінанси і розвиток" наголошує на тому, що спірним договором не розмежовується відповідальність за несплату експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку, спожитих комунальних послуг, а також вартості спільного використання електричних, водопровідних і каналізаційних мереж.

Отже, вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що спірний договір укладено з порушеннями вимог статті 203 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання, вказаних в заяві пунктів договору недійсними, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги, господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вимога щодо вчинення правочину у формі, встановленій законом, відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України, є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною (пункт 2.11 постанови № 11 від 29.05.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Пунктом 2.1. постанови № 11 від 29.05.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 910/18374/19.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі № 281/129/17 та від 11.11.2020 року у справі № 591/3176/17 зроблено висновок по застосуванню частини першої статті 203 Цивільного кодексу України та вказано, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених у статті 4 Цивільного кодексу України. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах.

Під імперативною нормою слід розуміти, норму яка не допускає відступлення від правил, передбачених нею.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір укладений сторонами відповідає усім встановленим критеріям дійсності, зважаючи на те, що його зміст та форма відповідають закону, його укладено між правомочними суб`єктами, відповідно їх волі та бажанню.

Відносини сторін, які встановлені спірним договором, засновані на принципах його добровільності та свободи, умови договору не підлягають державному регулюванню, ціни експлуатаційних послуг сторонами погоджені.

Твердження позивача про те, що зміст договору в частині формування ціни послуг суперечать загальним вимогам актів законодавства, додержання яких є необхідним для чинності спірного правочину, з посиланням на необхідність застосування положень Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", не заслуговують на увагу, з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про те, що послуги за спірним договором надавались в приміщеннях, які є житловими, з огляду на те, що зазначені вище закони (на які посилається позивач) регулюють правовідносини щодо порядку управління та надання житлово-комунальних послуг саме в багатоквартирних будинках, які за визначенням є житловими.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга).

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів, на підтвердження того, що на момент укладання спірного договору останній було укладено з порушеннями вимог статті 203 Цивільного кодексу України, позивачем до матеріалів справи не надано.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними.

Таким чином, доводи позивача, що висвітлені у позові, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що спірний договір не суперечить положенням статей 203, 215 Цивільного кодексу України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови, встановленні законодавством для даного виду правочину, у суду відсутні підстави для визнання недійсним в частині договору № 1608/МБЦ/С від 01.02.2020 про надання експлуатаційних послуг з утримання нежитлового будинку та відшкодування витрат балансоутримувача по оплаті спожитих комунальних послуг.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що доводи сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

За первісним позовом:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, 27, код ЄДРПОУ 23073941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 34499579) 99 577,37 грн. - основного боргу, 2 684,00 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

За зустрічним позовом:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства міжнародного співробітництва "Фінанси і розвиток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Сервіс" про визнання недійсним договору в частині - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко