Рішення

від 04.09.2023 по справі 914/1948/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023 Справа № 914/1948/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства Фірма "Югєвротранс", м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктовий Дім "Алікенд", м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 74 750,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства Фірма "Югєвротранс" до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктовий Дім "Алікенд" про стягнення заборгованості в розмірі 74 750,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2023 р., справу № 914/1948/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.06.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 26.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2023 р., розгляд справи по суті відкладено на 04.09.2023 р. з підстав, які викладено в даній ухвалі.

04.09.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

04.09.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 28.06.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 04.09.2023 р. не здійснюється.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79071, м. Львів, провулок Скнилівський 8-й, буд. 8В, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялись відповідачу за його місцезнаходженням, повернуті Укрпоштою на адресу Господарського суду Львівської області з відміткою За закінченням терміну зберігання.

Крім того, ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на його електронну адресу.

Також ухвала Господарського суду Львівської області від 26.07.2023 р. у даній справі направлялась на адресу керівника відповідача.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1948/23 Господарським судом Львівської області.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1948/23.

В судовому засіданні 04.09.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач у позовній заяві зазначає про невиконання відповідачем умов укладеного договору-заявки № 09/03/23 від 09.03.2023 р. Позивач зазначає, що ним надано послуги з перевезення вантажу відповідачу на загальну суму 94 750,00 грн. Надані перевізником послуги замовник частково оплатив на суму 20 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2023 р. № 18. Спір виник внаслідок того, що відповідач не оплатив позивачу в повному обсязі наданих транспортних послуг. Відтак, позивачем подано позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 74 750,00 грн. основної заборгованості. Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір та 5 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 28.06.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79071, м. Львів, провулок Скнилівський 8-й, буд. 8В, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвали суду у даній справі направлялись відповідачу на його електронну адресу.

Також ухвала Господарського суду Львівської області від 26.07.2023 р. направлялась на адресу керівника відповідача.

Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1948/23 Господарським судом Львівської області.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Відповідно до Договору-заявки № 09/03/23 від 09.03.2023 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом (надалі Договір), Приватне Підприємство Фірма "Югєвротранс" (Перевізник за договором) зобов`язується доставити ввірений йому Клієнтом вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктовий Дім "Алікенд" (Замовник за договором) зобов`язується оплатити послуги перевезення протягом 2 днів після доставки у разі відсутності зауважень ( п. 9 Договору).

Згідно з п. 1 Договору, найменування, вага, об`єм вантажу: продукти харчування згідно специфікації 22 тони. Опис автотранспорту: VOLVO FH 13.480 ВН 3870 KT LAMBERET п/п ВН 3003 ХМ ( п. 2 Договору).

За змістом п. 3 Договору, адреса, дата і час завантаження визначені: 10.03.2023-13.03.2023, Азербайджан, м. Тувуз; ТОВ "Траумбенфельд", Азербайджан. Компанія отримувач, адреса і дата відвантаження: ТОВ "Продуктовий Дім "Алікенд", м. Львів, України. Зідно CMR ( п.п.6,7 Договору).

Вартість послуг перевезення становить: 2500 доларів США за комерційним курсом на день вивантаження ( п.8 Договору).

Відповідно до п. 16 Договору, сторони вирішили, що Перевізник буде вважатися таким, що виконав свої зобов`язання з перевезення вантажу з моменту передачі вантажу Вантажоодержувачу і отримання свого примірника накладної СМR або товаротранспортної накладної з відміткою про отримання вантажу.

Позивачем, на підтвердження здійснення перевезення, долучено до матеріалів справи СМR накладні та Акт надання послуг № 30 від 05 квітня 2023 р., підписаного сторонами, виконавцем транспортних послуг - ПП Фірма "Югєвротранс" виконані послуги по маршруту Тувуз (Азербайджан) - Львів (Україна) на суму 94 750, 00 грн.

Вказаний Акт надання послуг № 30 від 05 квітня 2023 р. підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Як зазначає позивач, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відповідач свої зобов`язання за Договором № 09/03/23 від 09.03.2023 р. виконав частково, сплативши частину вартості послуг перевезення у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2023 р. № 18 на суму 20 000,00 грн., яка долучена позивачем до матеріалів справи.

Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не проведено оплати за надані послуги з перевезення вантажу на суму 74 750,00 грн., що слугувало підставою для звернення позивача в суд з даним позовом.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором-заявкою № 09/03/23 від 09.03.2023 р. не подав.

Відтак, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу станом на момент пред`явлення позову становить 74 750,00 грн. (94 750, 00 грн. - 20 000,00 грн.).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір-заявку № 09/03/23 від 09.03.2023 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи із приписів ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до умов Договору-заявки № 09/03/23 від 09.03.2023 р., позивач зобов`язався доставити ввірений йому Клієнтом вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктовий Дім "Алікенд" ("Замовник") зобов`язується оплатити послуги перевезення протягом 2 днів після доставки у разі відсутності зауважень ( п. 9 Договору).

Позивач свої зобов`язання за Договором-заявкою № 09/03/23 від 09.03.2023 р. виконав повністю, що підтверджено копіями накладних СМR та Актом надання послуг № 30 від 05 квітня 2023 р. на суму 94 750, 00 грн., які долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п.9. Договору № 09/03/23 від 09.03.2023 р., відповідач зобов`язався оплатити послуги перевезення протягом 2 днів після доставки, у разі відсутності зауважень

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в акті надання послуг № 30 від 05 квітня 2023 р. не зазначено. Акт надання послуг № 30 від 05 квітня 2023 р. підписаний та скріплений печаткою зі сторони відповідача.

Підписання відповідачем акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин, зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним Договору-заявки № 09/03/23 від 09.03.2023 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання вказаного договору.

Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Станом на день ухвалення рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу становить 74 750,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 313 від 13.06.2023 р.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

У поданій позовній заяві Приватного підприємства Фірма "Югєвротранс", наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім судового збору також зазначено 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги адвоката № 12-06 від 12.06.2023 року, укладеного Приватним підприємством Фірма "Югєвротранс" (Клієнт за договором) з Адвокатом Швидкий О.В., за яким адвокат надає клієнту адвокатські послуги (правничу допомогу), пов`язані із захистом його прав та інтересів відносно стягнення боргу із Замовника за Договором-заявкою № 09/03/23 від 09.03.2023 р. - ТзОВ "Продуктовий Дім "Алікенд" (п. 1 Договору).

У пункті 6 Договору № 12-06 від 12.06.2023 р. сторони встановили, що вартість послуг за даним Договором становить 5 000,00 грн.

До позовних матеріалів позивачем також долучено розрахунок вартості адвокатських послуг від 14.06.2023 р. за Договором про надання правничої допомоги адвоката № 12-06 від 12.06.2023 р на загальну суму 5 000,00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера № 12/06 від 12.06.2023 р. про те, що адвокатом Швидким О.В. отримано від керівника ПП Фірма "Югєвротранс" Тищенко Г.А. суму в розмірі 5 000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000862 від 07.02.2020 року, виданого адвокату Швидкий О.В.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1013542 від 12.06.2023 р.

У розрахунку вартості адвокатських послуг від 14.06.2023 р. зазначено наступне: правовий аналіз спору, що виник між сторонами за Договором-заявкою № 09/03/23 від 09.03.2023 р. вартість 1 000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви 3 000,00 грн.; супроводження інтересів позивача на стадії тривання судового процесу без участі в судових засіданнях (консультації, складання процесуальних документів тощо) 1 000,00 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі на зазначену ним суму, а відповідачем не подано заперечень, доказів чи обгрунтувань щодо неспівмірності вказаних витрат. Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 витрат на професійну-правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ч. 9 ст. 165, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктовий Дім "Алікенд" (79071, м. Львів, провулок Скнилівський 8-й, буд. 8В; код ЄДРПОУ № 44706706) на користь позивача: Приватного підприємства Фірма "Югєвротранс" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 31; код ЄДРПОУ №25422469) 74 750,00 грн. основної заборгованості, 5 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу та 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 08.09.2023 р.

Суддя Долінська О.З.