Рішення

від 30.08.2023 по справі 920/233/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2023м. СумиСправа № 920/233/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/233/22

за позовом фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 )

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440),

про стягнення 60641,76 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Щербатюк Н.В. (адвокат),

від відповідача: Брайко Ю.В. (адвокат),

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження,

установив:

07.03.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до Договору-заявки №_/2021 о предоставлении транспортно-экспедиторских услуг від "_" грудня 2021 року та Договору-заявки №7/2022 від 10.02.2022 у розмірі 57000,00 грн (п`ятдесят сім тисяч 00 грн 00 коп), 206,14 грн (двісті шість грн 14 коп.) 3% річних у розмірі, 3465,62 грн (три тисячі чотириста шістдесят п`ять грн 62 коп.) штрафних санкцій у вигляді пені, а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

08.03.2023 за електронним запитом суду №358680570359 отриманий витяг з ЄДРПОУ, за яким місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект», код ЄДРПОУ 34421440, є вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000.

Ухвалою від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/233/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

09.03.2023 копія ухвали від 08.03.2023 у справі №920/233/23 надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України за списком розсилки №1403.

24.03.2023 копія ухвали від 08.03.2023 у справі №920/233/23 направлена позивачу на поштову адресу, що зазначена позивачем у позові: ФОП Філонок Сергій Олександрович, АДРЕСА_2 , була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

24.03.2023 копія ухвали від 08.03.2023 у справі №920/233/23, направлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позові, та адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача за даними ЄДРПОУ, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект», вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000, була повернута відділенням поштового зв`язку із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою від 12.05.2023 у справі №920/233/23 постановлено справу №920/233/23 розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 31.05.2023.

16.05.2023 представник позивача електронною поштою надіслав заяву про відкладення розгляду справи (вх №3002/23 від 16.05.2023).

16.05.2023 електронною поштою представник відповідача надіслав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 23.05.2023 адвокат Брайко Ю.В, як представник відповідача, ознайомився з матеріалами справи.

26.05.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх №3252/23), в якому представник відповідача проти заявленого позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки вважає, що укладені між позивачем та відповідачем договір-заявка №_/2021 від «__» грудня 2021 року та договір-заявка №7/2022 від 10.02.2022 ніяким чином не доводять належного перевезення товару, що в них взагалі немає інформації, хто саме має сплачувати послуги та в який саме період.

У судовому засіданні 31.05.2023 згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву з розгляду справи по суті до 05.07.2023.

Ухвалою від 31.05.2023 у справі №920/233/23 повідомлено позивача про оголошену в судовому засіданні перерву до 05.07.2023.

31.05.2023 представник позивача подав відповідь на відзив (вх №3337/23), відповідно до якого зауважив, що вантажі відповідача відповідно до договорів-заявок, по які йде мова у позові, було доставлено вчасно без будь-яких порушень або зауважень від отримувача, і даний факт підтверджується CMR накладними, тобто позивач виконав свої зобов`язання згідно договорів-заявок у повному обсязі, а відповідач не оплатив дані послуги чим порушив взяті на себе зобов`язання. Таким чином, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

06.06.2023 електронною поштою представник позивача надіслав заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №2001) у справі №920/233/23, відповідно до якої просив судове засідання призначене на 05.07.2023, 14:30 провести за участю адвоката Щербатюк Наталії Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 07.06.2023 у справі №920/233/23 задоволено заяву представника позивача фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №2001 від 06.06.2023); постановлено провести судове засідання у справі №920/233/23 призначене на 05.07.2023, 14:30 за участю представника позивача - адвоката Щербатюк Наталії Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 05.07.2023 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу якою задоволення усного клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів; витребувано у позивача оригінали доданих до позовної заяви договорів-заявок та міжнародних ТТН; оголошено перерву з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції до 26.07.2023.

24.07.2023 представника позивача електронною поштою надіслав клопотання від 24.07.2023 вих №91/2 (вх №4616/23), за яким представник позивача просить:

1) долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтверджують факт взаємовідносин ФОП Філонок С.О. та ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» у перевезеннях відповідно до Договору-заявки №_/2021 О предоставлении транспортно-экспедиторских услуг «___» декабря 2021 г. та Договору-заявки №7/2022 О предоставлении транспортно-експедиторских услуг « 10» февраля 2022 г.

2) у разі неотримання відповіді від Державної митної служби України на адвокатський запит №27/3 від 24.07.2023 щодо підтвердження факту здійснення перевезення на користь ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» витребувати у Державної митної служби України дублікати CMR №113495 (Відправник ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ», Перевізник ТОВ «ЗАПОРІЖКОМУНСТАЛЬ» та Отримувач «МКС Комплект») та CMR №113494 (Відправник ПрАТ «Роменський завод «ТРАКТОРОЗАПЧАСТИНА», Перевізник ТОВ «ЗАПОРІЖКОМУНСТАЛЬ» та Отримувач «МКС Комплект»).

3) після огляду повернути оригінал CMR4246 на поштову адресу адвоката: АДРЕСА_3 для можливості повернення її перевізнику.

24.07.2023 представник позивача електронною поштою подав докази направлення клопотання від 24.07.2023 №91/2 відповідачу.

У судовому засіданні 26.07.2023 постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 30.08.2023.

27.07.2023 представник позивача подав наступні документи

1)клопотання від 25.07.2023 №92/2 (вх №4743 від 27.07.2023), за яким представник позивача просить долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_2 та копії СМR №113494 та СМR №113494 засвідчені мокрою печаткою ТОВ «Запоріжкомунсталь»;

2)клопотання від 24.07.2023 №91/2 (вх №2796 від 27.07.2023), відповідно до якого представник позивача просить:

-долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтверджують факт взаємовідносин ФОП Філонок С.О. та ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» у перевезеннях відповідно до договору-заявки №/2021 О предоставлении транспортно-экспедиторских услуг «_ »декабря 2021 г. та Договору-заявки №7/2022 О предоставлении гранспортно-экспедиторских услуг « 10» февраля 2022 г;

- у разі неотримання відповіді від Державної митної служби України на адвокатський запит №27/3 від 24.07.2023 щодо підтвердження факту здійснення перевезення на користь ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» витребувати у Державної митної служби України дублікати CMR №113495 (Відправник ТОВ «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ», Перевізник ТОВ «ЗАПОРІЖКОМУПСТАЛЬ» та Отримувач «МКС Комплект») та CMR №113494 (Відправник ПрАТ «Роменський завод «ТРАКТОРОЗАПЧАСТИНА», Перевізник ТОВ «ЗАПОРІЖКОМУПСТАЛЬ» та Отримувач «МКС Комплект»);

- після огляду повернути оригінал CMR4246 на поштову адресу адвоката: АДРЕСА_3 для можливості повернення її перевізнику.

07.08.2023 представник позивача електронною поштою надіслав клопотання від 06.08.2023 №99/2 про поновлення строку на подання доказів (вх №2940), за яким представник позивача просить:

1)поновити строк на подачу доказів наданих відповідно до протокольної ухвали Господарського суду Сумської області від 05.07.2023, які було надано разом із клопотанням адвоката від 24.07.2023 вих.№91/2;

2)в межах клопотання адвоката від 24.07.2023 вих.№91/2 долучити Довідку Військової частини НОМЕР_3 від 27.07.2023 №171 та відповідь на адвокатський запит Держмитслужби від 27.07.2023.

У судовому засіданні 30.08.2023 встановлено.

Представники позивача та відповідача у судове засідання прибули.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подані клопотання про долучення доказів та клопотання про поновлення строку, просив поновити строк для надання додаткових доказів та долучити до матеріалів справи заяви свідків.

Представник відповідача заперечував щодо поданих представником позивача клопотань.

У судовому засіданні 30.08.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку (вх №2940 від 07.08.2023); поновлено представнику позивача строк для надання додаткових доказів та долучено до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 30.08.2023 представником позивача заявлене усне клопотання про виклик свідків.

Керуючись ч. 1 ст. 89 ГПК України у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.

Враховуючи, що з клопотанням про поновлення строку представник позивача подав лист Державної митної служби України від 27.07.2023 №19/19-02-02/8.19/3105, який долучається до матеріалів справи, суд залишає без розгляду клопотання представникам позивача про витребування доказів, викладене у клопотаннях вх №4616/23 від 24.07.2023 та вх №2796 від 27.07.2023.

У судовому засіданні судом досліджено та представником відповідача оглянуто оригінали документів, копії яких додані позивачем до позову.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, а представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представником позивача відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України зроблена заява про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.08.2023 на підставі ч. 1 ст 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

13.01.2020 між фізичною особою-підприємцем Філонок Сергієм Олександровичем та ТОА «Ареал-Плюс» укладено договір №13/01/2020-ФА на транспортно-експедиційні послуги, предметом якого є замовлення позивачем та виконання ТОВ «Ареал-Плюс» послуг з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також організація таких перевезень.

03.12.2021 між фізичною особою-підприємцем Філонок Сергієм Олександровичем та фізичною особою-підприємцем Супрунюк Василем Євдокимовичем укладено договір №И2064/21 на транспортно-експедиційні послуги, предметом якого є замовлення позивачем та виконання ФОП Супрунюк В.Є. послуг з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також організація таких перевезень.

У грудні 2021 року між фізичною особою-підприємцем Філонок Сергієм Олександровичем (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (далі - відповідач, замовник) укладено договір-заява №_/2021 «О предоставлении транспортно-экспедиторских услуг» (далі - договір №1).

Відповідно до договору №1 позивач організував перевезення вантажу. Дата загрузки - 06.12.2021 (м. Мінськ). Маршрут: місце завантаження - Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Ілімська, 58 (ТОВ «Белагро Бел»), місце розвантаження - Сумська обл., м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 2В (ПрАТ «Роменський завод «Тракторозапчастини»). Перевезення автомобілем марки Reno з державним номерним знаком НОМЕР_4 . Погоджена вартість перевезення вантажу 17000,00 грн. Умови оплати: по факту вивантаження товару отримувачу на основі оригіналу рахунку.

03.12.2021 згідно з договором №И2064/21 від 03.12.2021 позивач надав ФОП Супрунюк В.Є. заявку №КВ-0001094 в межах виконання позивачем умов договору №1.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 06.12.2021 CMR №4246 вантаж за договором №1 доставлено відповідачу 08.12.2021, що підтверджено в розділі 24 зазначеної накладної підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача.

10.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено ще один договір-заявку №7/2022 О предоставлении транспортно-экспедиторских услуг (далі - договір №2).

За договором №2 позивач організував перевезення за маршрутом: місце завантаження 11.02.2022 : Запоріжська обл., м. Мелітополь, вул. Староміська, 17, та місце завантаження 14.02.2022 : Сумська обл., м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 2В, а місце розвантаження : ТОВ «МКС-Комплект», Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Бабушкіна, 4-А автомобілем марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_5 / НОМЕР_6 . Погоджена вартість перевезення вантажу 40000,00 грн по факту вивантаження товару отримувачу на основі оригіналу рахунку.

03.12.2021 позивач надав ТОВ «Ареал-Плюс» укладена заявка №КВ-0001246 в межах виконання позивачем умов договору №2.

Згідно з міжнародними товарно-транспортними накладними від 14.02.2022 CMR №113494 та CMR №113495 вантаж за договором №2 доставлено отримувачу - ТОВ «МКС-Комплект» та отримано даним товариством 17.02.2022, про що наявна відмітка в розділі 24 зазначених накладних.

Як зазначає позивач, за умовами пункту «Условия оплаты» договору №1 позивач 20.10.2022 засобами поштового зв`язку направив відповідачу акт №КВ-0000524 здачі-прийняття робіт (надання послуг), договір-заявку №_/2021, рахунок-фактуру №КВ-0000538 від 08 грудня 2021 року, довідку про транспортно-експедиційні витрати №488-СТ від 06.12.2021, CMR №4246 від 06.12.2021 та безпосередньо для підпису та проставлення мокрої печатки сам договір-заявку № /2021.

Відповідно до пункту «Условия оплаты» договору №2 позивач 13.12.2022 засобами поштового зв`язку направив відповідачу акт №КВ-0000059 від 17.02.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок-фактуру №КВ-0000062 від 17.02.2022, CMR №113494 від 14.02.2022, CMR №113495 від 14.02.2022 та безпосередньо для підпису та проставлення мокрої печатки сам договір-заявку №7/2022 від 10.02.2022.

Відповідач надані послуги за договором №1 та договором №2 не сплатив.

26.12.2022 позивач направив відповідачу вимогу про сплату вартості наданих послуг за договором № 1 в сумі 17000,00 грн та договором №2 в сумі 40000,00 грн. на адресу відповідача, яка співпадає з адресою надання послуг згідно спірних договорів: Сумська обл., м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 2В (ПрАТ «Роменський завод «Тракторозапчастини»).

У зв`язку із несплатою відповідачем позивачу вартості наданих послуг за договором №1 та договором №2 в загальній сумі 57000,00 грн позивач звернуся до суду з даним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з транспортного експедирування, які врегульовані Главою 65 ЦК України.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Статтею 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав звої зобов`язання за договором, в той час як відповідач вимоги щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором №1 та договором №2 не виконав, у зв`язку з чим заборгував позивачу 57000,00 грн.

У поданому відзиві відповідач наголошує на тому, що ТОВ «Руслан-Комплект» має юридичну адресу: вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000, але фактично підприємство здійснює господарську діяльність за адресою: 72312, Запорізька обл., місто Мелітополь, вул. Староміська, буд. 17. Відповідач зауважує, що місто Мелітополь є окупованим. Керівництво (засновники) підприємства не мають можливості дізнатись про стан підприємства, а також вести будь яку господарську діяльність та керівництво. А тому, перевірити наявність, чи спростувати та виплатити заборгованість не має можливості. Усі документи залишились на підприємстві, а тому не має можливості надати суду докази, що господарська діяльність здійснювалась саме в місті Мелітополь. Відповідач вважає, що документи, що підтверджують факт надання транспортно-експедиційних послуг позивачем відсутні, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Водночас, заперечення відповідача суд не приймає до уваги, оскільки факт договірних правовідносин між сторонами спору підтверджується укладеними між позивачем та відповідачем договором №1 та договором №2, де виконавцем визначений ФОП Філанок С.О, а замовником - ТОВ «Руслан-Комплект». Факт наданих послуг за договором №1 підтверджено міжнародною ТТН від 06.12.2021 CMR №4246, а за договором №2 - міжнародними ТТН від 14.02.2022 CMR №113494 та CMR №113495. Зазначене не спростоване відповідачем з наданням належних та допустимих доказів. Крім того, факт договірних відносин та наданих послуг за договорами підтверджують нотаріально завірені заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що долучені до матеріалів справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17000,00 грн вартості наданих послуг за договором №1 та 40000,00 грн вартості наданих послуг за договором №2 суд визнає законними та обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку, поданого у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 1024,66 грн пені за договором №1 та 2410,96 грн пені за договором №2.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору № 1 та договору №2 в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 549 ЦК України визначено що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Аналізуючи зміст договорів №1 та №2, укладених між сторонами спору, суд встановив, що у зазначених договорах розмір та стягнення пені не передбачено.

Водночас, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84186873).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3465,62 грн пені є незаконними та необґрунтованими оскільки не передбачені умовами договору, у зв`язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами,

Відповідно до поданого у позовній заяві розрахунку, позивачем нараховано відповідачу 61,48 грн 3% річних за договором №1 та 144,66 грн 3% річних за договором №2, що разом складає 206,14 грн.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку 3 % річних за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору№ 1 та договору №2, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 206,14 грн 3% річних.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення 17000,00 грн боргу за договором №1, 40000,00 грн боргу за договором №2 та 206,14 грн 3% річних. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією №832 від 22.02.2023, а також до судових дебатів представником позивача відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України зроблена заява про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 стаття 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв`язку із неправомірними діями відповідача у вигляді неналежного виконання умов договору, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440) на користь фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 57000,00 грн (п`ятдесят сім тисяч 00 коп.) заборгованість за договором-заявкою №_/2021 за грудень 2021 року та договором-заявкою №7/2022 від 10.02.2022; 206,14 грн (двісті шість грн 14 коп.) 3% річних, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2023.

Суддя В.Л. Котельницька