Рішення

від 18.10.2023 по справі 920/233/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18.10.2023м. СумиСправа № 920/233/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №3443 від 07.09.2023) у справі №920/233/23

за позовом фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 )

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440),

про стягнення 60641,76 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Щербатюк Н.В.,

від відповідача: Брайко Ю.В.,

установив:

07.03.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до Договору-заявки №_/2021 о предоставлении транспортно-экспедиторских услуг від "_" грудня 2021 року та Договору-заявки №7/2022 від 10.02.2022 у розмірі 57000,00 грн (п`ятдесят сім тисяч 00 грн 00 коп), 206,14 грн (двісті шість грн 14 коп.) 3% річних у розмірі, 3465,62 грн (три тисячі чотириста шістдесят п`ять грн 62 коп.) штрафних санкцій у вигляді пені, а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести наступні судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/233/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Рішенням від 30.08.2023 у справі №920/233/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» на користь фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича 57000,00 грн (п`ятдесят сім тисяч 00 коп.) заборгованість за договором-заявкою №_/2021 за грудень 2021 року та договором-заявкою №7/2022 від 10.02.2022; 206,14 грн (двісті шість грн 14 коп.) 3% річних, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору; в іншому відмовлено.

04.09.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) представник позивача надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх №3443 від 07.09.2023), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 18500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 14.09.2023 у справі №920/233/23 прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №3443 від 07.09.2023) у справі №920/233/2 та призначено розгляд зазначеної заяви у судове засідання на 18.10.2023, 10:30; запропоновано відповідачу надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником позивача заяву.

14.09.2023 представнику позивача супровідним листом повернуто оригінал міжнародної ТТН СМR №4246 від 06.12.2021.

28.09.2023 представник відповідача електронною поштою надіслав заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №6167/23), відповідно до яких представник відповідача вважає, що з огляду на подані позивачем документи, вирішуючи питання чи є розмір витрат на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, відсутності доказів про оплату позивачем вказаних коштів, відсутності підпису Акту №1, а тому, на думку представника відповідача, слід відмовити в задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, або зменшити такий розмір до 500,00 грн.

10.10.2023 електронною поштою представник позивача надіслав заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №3895 від 10.10.2023) у справі №920/233/23, відповідно до якої просив судове засідання призначене на 18.10.2023, 10:30, провести за участю адвоката Щербатюк Наталії Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 16.10.2023 у справі №920/233/23 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №3895 від 10.10.2023) у справі №920/233/23; постановлено провести судове засідання у справі №920/233/23 призначене на 18.10.2023, 10:30 за участю представника позивача - адвоката Щербатюк Наталії Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

18.10.2023 на примусове виконання рішення від 30.08.2023 у справі №920/233/23 виданий наказ.

У судовому засідання 18.10.2023 встановлено:

Представники сторін у судове засідання прибули, представник позивача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідача заперечував проти поданої заяви позивача, просив відмовити в задоволенні даної заяви або зменшити суму судових витрат, підтримавши раніше подані пояснення (вх №6167/23 від 28.09.2023).

На виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України судовий процес фіксувався за допомогою технічного засобу.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання пояснень своєї позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України додаткове рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву позивача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією №832 від 22.02.2023, а також до судових дебатів представником позивача відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України зроблена заява про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Рішенням від 30.08.2023 у справі №920/233/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» на користь фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича 57000,00 грн заборгованість за договором-заявкою №_/2021 за грудень 2021 року та договором-заявкою №7/2022 від 10.02.2022; 206,14 грн 3% річних, а також 2684,00 грн судового збору; в іншому відмовлено.

Відповідно до відмітки на поштовому конверті 04.09.2023 представник позивача надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх №3443 від 07.09.2023).

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи зазначені норми, заява представника позивача подана в межах встановленого строку на її подання та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст.129 ГПК України.

Таким чином, наявні правові підстави для розгляду по суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

У поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача 18500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи додано:

1) договір про надання правової допомоги від 16.09.2022 №б/н укладений між ФОП Філонок Сергієм Олександровичем та адвокатом Щербатюк Наталією Володимирівною;

2) замовлення від 30.01.2023 №2 до договору про надання правової допомоги від 16.09.2023 №б/н, в якому зазначений зміст планових заходів, замовлених клієнтом;

3) акт передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №1 на суму 18500,00 грн;

4) підтвердження підписання ЕЦП акту передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №б/н у сервісі Вчасно.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд як за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголосила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/233/23 в сумі 18500,00 грн підтверджується договором про надання правової допомоги від 16.09.2022 №б/н укладений між ФОП Філонок Сергієм Олександровичем та адвокатом Щербатюк Наталією Володимирівною та підписаним ЕЦП сторін договору актом передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №1 на суму 18500,00 грн.

Відповідно до п. 1 акту передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №1 відповідно до замовлення №2 від 30.01.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 16.09.2022 адвокат надав наступні послуги в межах запланованих заходів:

1) опрацювання документів наданих Клієнтом та написання тексту позовної заяви, що включає підготовка тексту позовної заяви до Господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості за договорами на надання транспортно-експедиційних послуг вартістю 5000,00 грн;

2) написання та подача процесуальних документів та адвокатських запитів на загальну суму 7500,00 грн, а саме:

- написання відповіді на відзив - вартість 1500,00 грн;

- направлення адвокатського запиту на адресу ТОВ «Ареал-Плюс» - вартість 1500,00 грн;

- направлення адвокатського запиту на адресу ТОВ «Запоріжкомунсталь» - вартість 1500,00 грн;

- направлення адвокатського запиту на адресу ФОП Супрунюк В.Є. - вартість 1500,00 грн;

- направлення адвокатського запиту на адресу Держмитслужби України - вартість 1500,00 грн;

3) участь в судових засіданнях Господарського суду Сумської області 05.07.2023, 26.07.2023, 30.08.2023 у справі №920/233/23 вартістю по 2000,00 грн за кожне судове засідання, що разом складає 6000,00 грн.

Пунктами 2, 3 акту передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №1 відповідно до замовлення №2 від 30.01.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 16.09.2022 сторони узгодили, що вартість наданої правової допомоги, пов`язаної з розглядом справи №920/233/23 на дату підписання цього акту становить 18500,00 грн; претензій до виконаних робіт адвокатом клієнт не має.

За пунктом 4 акту передачі приймання наданих послуг від 01.09.2023 №1 відповідно до замовлення №2 від 30.01.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 16.09.2022 сторони погодили, що клієнт зобов`язується сплатити зазначену суму в п. 2 даного акту протягом 5 к.д. з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Сумської області.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

Представник відповідача у проданих запереченням просить відмовити в задоволення заяви позивача або зменшити розмір заявлених витрат до 500,00 грн.

Враховуючи подані відповідачем заперечення, а також оцінивши предмет спору та складність справи, суд вважає, що адвокатом завищено вартість наданих клієнту послуг, а саме:

- за підготовку тексту позовної заяви раціональною суд вважає вартість наданої послуги в сумі 4000,00 грн;

- за написання п`ятьох адвокатських запитів обґрунтованою сумою вартості наданих послуг суд вважає 1500,00 грн;

- за участь у трьох судових засіданнях обґрунтованою сумою вартості наданих послуг суд вважає 4000,00 грн.

Таким чином, у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 9500,00 грн з розрахунку виконаного адвокатом об`єму робіт, а тому подана позивачем заява вважається судом обґрунтованою саме в цій частині. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованістю, врахувавши заперечення відповідача.

Суд наголошує, що рішенням від 30.08.2023 у справі №920/233/23 позов задоволено частково, але в мотивувальній частині рішення, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, при стягненні таких судових витрат як судовий збір застосована норма ч. 9 ст. 129 ГПК України. Зазначена норма також застосовується судом при стягненні з відповідача на користь позивача обґрунтовано визначеної судом суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9500,00 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440) на користь фізичної особи-підприємця Філонок Сергія Олександровича (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 9500,00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено та підписано 26.10.2023.

Суддя В.Л. Котельницька