Рішення

від 04.09.2023 по справі 922/2794/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2794/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізична особа-підприємець Рекунов Олександр Сергійович до Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ЛЕЛЕКА" про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Рекунов Олександр Сергійович звернувся до Господарського суду харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма «ЛЕЛЕКА" безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 21000,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 29.06.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/2749/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 12894 від 06.07.2023).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятоїстатті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 20069 від 31.07.2023) в якому він заперечує проти позову в повному обсязі.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. № 20637 від 03.08.2023) в якому він підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачем подано суду заперечення (вх. № 22042 від 18.08.2023), в яких він заперечує проти позову в повному обсязі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно дост. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно платіжної інструкції № 234 від 07.03.2023 року позивач сплатив на рахунок відповідача 21000,00 грн за господарчі товари, що вважається позивачем як безпідставно отримані відповідачем кошти, бо ніяких господарських відносин між ними не існувало на момент сплати, а сама сплата відбулась помилково.

Відповідачем надано суду копію рахунку на оплату № 28 від 04.03.2023 року від відповідача позивачу щодо купівлі-продажу господарського товару (віскозне полотно) на загальну суму 21000,00 грн (у тому числі ПДВ 3500,00 грн), а також податкову накладну № 1 від 07.03.2023 року на суму 3500,00 грн щодо продажу товарів: Candle 17mm x 140mm 20 PCS (у кількості 4666 шт), та пластир № 111 (у кількості 1 шт), яку відповідач пов`язую з оплатою рахунку на оплату № 28 від 04.03.2023 року.

На підставі наданих суду доказів відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає що з позивачем було укладено угоду купівлі-продажу в порядку, передбаченому ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі «ГК України»), а від так відсутні підстави застосування до відносин між позивачем та відповідачем положень частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі «ЦК України»). Також відповідачем зазначено, що товар позивачем не отримано.

При вирішенні спору суд керується принципом стандарту вірогідності доказів (постанову Верховного суду від 25.06.2020 року у справі 924/233/18) та принципом Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae («У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права»).

Приписами ч.1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленомуЦивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Законодавчо не встановлено заборони укладати господарський договір конклюдентними діями. Однак, платіжна інструкція № 234 від 07.03.2023 року не може бути належним та допустимим доказом укладання договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем саме конклюдентними діями, оскільки не містить індивідуальних ознак предмету договору.

Сама платіжна інструкція № 234 від 07.03.2023 року є тільки свідченням набуття відповідачем грошових коштів позивача без індивідуальних ознак предмету господарської угоди купівлі-продажу, тобто без достатньої правової підстави.

З іншого боку рахунок на оплату № 28 від 04.03.2023 року та податкова накладна № 1 від 07.03.2023 року не є свідченнями господарської угоди купівлі-продажу між позивачем та відповідачем, оскільки є односторонніми документами, реквізити рахунку на оплату № 28 від 04.03.2023 року не зазначені в платіжній інструкції № 234 від 07.03.2023 року, а податкова накладна № 1 від 07.03.2023 року стосується товару, який не фігурує в рахунку на оплату № 28 від 04.03.2023 року: рахунок на оплату № 28 від 04.03.2023 року стосується продажу віскозного полотна, а податкова накладна № 1 від 07.03.2023 року - продажу свічок та пластиру.

Отже, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності між ним та позивачем конкретної господарської угоди купівлі-продажу конкретного товару з індивідуальними ознаками. Також відповідачем не надано суду й доказів здійснення відповідачем дій, направлених на передачу товару позивачу або дій пов`язаних зі збереженням такого товару по угоді купівлі-продажу конкретного товару.

Відповідно дост.74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ізчастинами першоютадругою статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (постанова КГС ВС від 20.10.2020 у справі N 910/13503/19).

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК Україниможе бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або якщо набуття відбулося у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Близька правова позиція викладена впостановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі N 6-88цс13,від 02.09.2014 у справі N 910/1620/13,від 14.10.2014 у справі N 922/1136/13тавід 25.02.2015 у справі N 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі N 6-3090цс15.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно матеріалів справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів конкретного чинного правочину, як достатньої правової підстави отримання грошових коштів позивача. Крім того, згідно позиції відповідача, викладеною у відзиві та запереченнях по справі, позивачем не отримано від відповідача жодного товару чи послуг, хоча є в наявності сплата 21000,00 грн на користь відповідача.

Виходячи з принципу Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae («У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права») суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 21000,00 грн.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Крім того, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що ним понесені додаткові судові витрати на отримання правничої допомоги, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк на подання доказів понесення таких витрат.

Враховуючи викладене та керуючись статтями124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 185, 191, 192, ст. ст. 236-239Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ЛЕЛЕКА» (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 13, код ЄДРПОУ 41735027) на користь фізичної особи-підприємця Рекунова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 21 000 грн. 00 коп. безпідставно отриманих грошових коштів;

- 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Встановити позивачу 5 днів з дня прийняття рішення у справі на подання доказів понесення судових витрат.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - фізична особа-підприємець Рекунов Олександр Сергійович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «ЛЕЛЕКА» (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 13, код ЄДРПОУ 41735027).

Повне рішення складено "11" вересня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров