Постанова

від 27.07.2023 по справі 917/814/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 917/814/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О.О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А.В.,

за участю представників:

арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (особисто), Коноплі А. М.,

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України": Візіренко Ж. С. (в режимі відеоконференції),

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінтакт": Джас І. В.,

ООO PKP AlPXATEX LTD: Шишлова О. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (в частині задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України")

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. - головуючої, Пантелієнка В. О., Отрюха Б. В.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1. Господарським судом міста Києва здійснюється провадження у справі № 917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (далі - ПрАТ "АвтоКраз", боржник) про банкрутство, відкрите ухвалою від 24.09.2018.

2. 05.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", банк) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою з грошовими вимогами до ПрАТ "АвтоКраз" в сумі 6 825 187,10 грн, з яких 4 387 550,10 грн - заборгованість за кредитом, процентами, комісією, 3 % річних та інфляційними втратами та 2 437 637,00 грн - пені за прострочення зобов`язань, з внесенням окремо цих вимог до реєстру вимог кредиторів як забезпечених іпотекою майна боржника та внесенням окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом іпотеки згідно з договором від 29.05.2008 № 75108Z19 (далі - договір іпотеки).

3. Заява АТ "Укрексімбанк" мотивована наявністю у нього грошових вимог до боржника, які виникли через неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Краз Лізинг" (далі - ТзОВ "Краз Лізинг") як позичальником зобов`язань за кредитним договором від 29.05.2008 № 75108К7/8 (з урахуванням часткового погашення заборгованості за кредитним договором, що стягнена згідно з рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г), для забезпечення виконання зобов`язань за яким між АТ "Укрексімбанк" (кредитор, іпотекодержатель) та ПрАТ "АвтоКраз" (поручитель, іпотекодавець) укладено договір поруки від 29.05.2008 та договір іпотеки з передачею боржником в іпотеку банку нерухоме майно, розташоване в Полтавській області, в місті Кременчук, вул. Київська, б. 62 - склади №№ 1, 2, 3 резервного збереження 2-го відділу).

4. На підтвердження заявлених кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до суду надало: розрахунок заборгованості за кредитним договором від 29.05.2008 № 75108К7/8 станом на 23.09.2018; виписку по рахункам, що підтверджує перерахування кредитних коштів ТзОВ "Краз Лізинг", нарахування, сплату кредиту, процентів, комісії, копію кредитного договору від 29.05.2008 № 75108К7/8 з додатковими угодами, копію договору поручительства від 29.05.2008, копію рішення суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г.

5. Згідно розрахунку заборгованості заявлені АТ "Укрексімбанк" кредиторські вимоги складаються, окрім іншого:

- з суми заборгованості стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г, а саме: суми заборгованості по поверненню кредитних коштів 1 275 539,06 грн, прострочених процентів за кредитом - 1 556 635,79 грн, простроченої комісії за управління кредитною лінією - 17 465,08 грн, пені - 2 396 638,64 грн, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту - 323 767,75 грн, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу - 10 497,01 грн, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу - 53 959,66 грн, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом - 1 161,02 грн, інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту - 253 034,27 грн, інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу - 10 274,17 грн, інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу - 26 718,51 грн, інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом - 761,85 грн, судовий збір - 62 872,80 грн;

- заборгованості за процентами з 01.09.2016 по 23.09.2018 - 512 874,02 грн, пені за прострочення сплати процентів з 10.10.2017 по 23.09.2018 - 40 998,36 грн, 3 % річних за прострочення сплати процентів з 20.09.2016 по 23.09.2018 - 129 202,96 грн, інфляційних втрат за період 20.09.2016 по 23.09.2018 - 152 786,15 грн.

6. Тобто заявлені банком вимоги станом на 23.09.2018 складались з двох складових: 1) непогашеної частини заборгованості за вищезазначеним рішенням суду у розмірі 5 989 325,61 грн та 2) донарахованої заборгованості за кредитним договором у розмірі 835 861,49 грн.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. 29.05.2008 між АТ "Укрексімбанк" та ТзОВ "Краз Лізинг" (позичальник) укладено кредитний договір № 75108К7/8 (далі - кредитний договір) із змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 500 000,00 дол. США.

8. Відповідно до додаткової угоди від 01.03.2011 № 75108К7-7 залишок заборгованості в сумі 1 260 980,00 дол. США переведено в національну валюту, який становив 10 031 095, 90 грн.

9. Для забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "АвтоКраз" укладено:

- договір поручительства від 29.05.2008 відповідно до умов якого поручитель зобов`язується перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання боржником основного зобов`язання, передбаченого кредитним договором, а також відшкодовувати збитки, що виникатимуть внаслідок невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання і в тому числі збитки, понесені банком;

- іпотечний договір від 29.05.2008 № 75108Z19, предметом якого є нерухоме майно, що складається з будівель та споруд, що розташовані за адресою: Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, б. 62, а саме: склади № 1, 2, 3 резервного збереження 2-го відділу.

10. 19.10.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/1781/15-г, яким стягнув солідарно з ТзОВ "Краз Лізинг" та ПрАТ "АвтоКраз" на користь АТ "Укрексімбанк" грошові кошти: 3 732 125,72 грн - заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 556 635,79 грн - прострочених процентів за кредитом (основним боргом), 17 465,08 грн - простроченої комісії за управління кредитною лінією, 2 396 638,64 грн - пені, 323 767,75 грн - 3 % річних за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, 10 497,01 грн - 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу, 53 959,66 грн - 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу, 1 161,02 грн - 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом, 253 034,27 грн - інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, 10 274,17 грн - інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу, 26 718,51 грн - інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу, 761,85 грн - інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом. Окремо суд стягнув з ПрАТ "АвтоКраз" 62 872,80 грн судового збору.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, постановленої під час первинного розгляду справи

11. 12.08.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 917/814/16, якою, зокрема, окремо вніс до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги АТ "Укрексімбанк" на суму 2 849 639,93 грн як забезпечені заставою майна боржника та відмовив у визнанні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 3 975 547,17 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи

12. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.06.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 у справі № 917/814/16 (в частині розгляду кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк") залишив без змін.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції, прийнятої під час первинного розгляду справи

13. 29.10.2020 Верховний Суд прийняв постанову, якою, зокрема, скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 у справі № 917/814/16 в частині відхилених кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "АвтоКраз" на суму 3 139 685,68 грн заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту; інфляційних втрат за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту. Справу в скасованій частині (щодо кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк") направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині оскаржені судові рішення у справі № 917/814/16 щодо розглянутих грошових вимог до АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "АвтоКраз" залишив без змін.

14. Верховний Суд визнав правомірними висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у визнанні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" в частині пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.09.2016 по 23.09.2018, за несвоєчасне погашення процентів, оскільки суди не встановили та з матеріалів справи не вбачається узгодження в кредитному договорі АТ "Укрексімбанк" (зокрема пунктах 3.2.4., 3.2.5., 3.5., на які послалося АТ "Укрексімбанк" в своїй скарзі) відмінної (підвищеної) від встановленої законом (частина друга статті 625 ЦК України 3 %), процентної ставки річних у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, яка застосовується в період після настання строку погашення кредиту щодо позичальника за кредитним договором.

15. Натомість Верховний Суд не погодився з висновками судів щодо наявності підстав для часткового визнання грошових вимог АТ "Укрексімбанк" в частині, що мотивовані врахуванням судами інформації, викладеної в листі ТзОВ "Краз Лізинг" від 02.04.2019 № 085-09/607 щодо суми заборгованості за кредитним договором АТ "Укрексімбанк", оскільки суди попередніх інстанцій не надали оцінки цьому листу (його змісту, особі, що склала та направила його боржнику), зважаючи, що оригінал/копія цього листа, на який послався розпорядник майна боржника у письмових поясненнях (від 06.05.2019 вих. № 01-12/41786) щодо грошових вимог АТ "Укрексімбанк" та який міститься в переліку додатків до цих пояснень, відсутній у додатках до письмових пояснень розпорядника майна боржника.

16. З урахуванням наведеного, Верховний Суд скасував оскаржені судові рішення в частині відхилених вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 3 139 685,68 грн, що була стягнена солідарно з боржника та третьої особи у складі боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 910/1781/15-г, обставин погашення якої (повністю або частково) з посиланням на розрахункові/первинні документи суди першої і апеляційної інстанцій не встановили, та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатом нового розгляду справи

17. 10.11.2021 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 917/814/16, якою, зокрема, відмовив у задоволенні заяви АТ "Укрексімбанк" про визнання грошових вимог до боржника на суму 3 139 685,68 грн заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % річних за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту; інфляційних втрат за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту.

18. Ухвала суду першої інстанції мотивована ненаданням АТ "Укрексімбанк" належних та допустимих доказів, які б спростовували інформацію викладену в листі від 02.04.2019 № 075-09/607, огляду на що судом визнано грошові вимоги банку у розмірі стягнутому за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г, а тому відсутні підстави для визнання кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк", які перевищують розмір визначений наведеним листом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатом нового розгляду справи

19. Постановою від 10.05.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 917/814/16 скасував у частині відмови у визнанні кредиторських вимог АТ "Укрексімбанк" на суму 3 139 685,68 грн заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту; інфляційних втрат за порушення зобов`язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту. В цій частині прийняв нове судове рішення, яким визнав кредиторські вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "АвтоКраз" на загальну суму 3 139 685,68 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

20. Апеляційний господарський суд визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання кредиторських вимог банку, які перевищують розмір заборгованості, визначений листом від 02.04.2019 № 075-09/607 згідно якого станом на 01.04.2019 заборгованість ТзОВ "Краз Лізинг" за кредитним договором складає 3 505 232,62 грн мотивований тим, що оскільки до листа не додано жодного первинного документу, який би підтвердив вказану суму боргу, що зазначена у відповідному листі, чи документу, якій би підтвердив часткове погашення основним боржником чи поручителем заборгованості, стягнутої з них солідарно за рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г.

21. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив заперечення арбітражного керуючого Кізленка В. А. про те, що належним та допустимим доказом підтвердження боргу є саме лист від 02.04.2019 № 075-09/607, мотивоване тим, що банківські виписки датовано раніше, ніж лист банку від 02.04.2019. Проте, як зауважив апеляційний господарський суду, у листі від 02.04.2019 зазначені проценти за користування кредитними коштами за період, який не заявлений банком у кредиторських вимогах, які розглядаються судом у цій справі, а саме, за період з 01.03.2019 - 31.03.2019; у листі зазначена заборгованість станом на 01.04.2019, у тому числі термінові проценти за березень 2019, тоді як справа, яка переглядається, порушена 24.09.2018 та конкурсні кредиторські вимоги заявлені банком за період до порушення цієї справи.

22. Також апеляційний господарський суд урахував, що матеріали справи містять виписки по рахунку ТзОВ "КрАЗ Лізинг" за період з 06.02.2013 по 23.09.2018, які подавались кредитором на підтвердження заявлених конкурсних вимог до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз" (станом на момент порушення даної справи про банкрутство), які із врахуванням доводів розпорядника майна щодо неналежного засвідчення їх копій оцінив у сукупності з іншими доказами у справі за принципом вірогідності доказів.

23. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника в сумі 3 139 685,68 грн є обґрунтованими, доведеними та підтвердженими первинними документами, у тому числі рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г.

24. Ураховуючи, що заявлені грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" забезпечені іпотекою майна боржника, апеляційний господарський суд визнав вимоги в сумі в сумі 3 139 685,68 грн такими, що є забезпеченими заставою майна боржника та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника у справі № 917/814/16 про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25. 19.05.2023 арбітражний керуючий Кізленко В. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 917/814/16 (щодо задоволення апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк"), в якій просить суд оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021.

Рух касаційної скарги

26. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023.

27. 12.06.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшли доповнення до касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження (подані скаржником 09.06.2023 - у межах строку на касаційне оскарження).

28. 16.06.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка В. А. без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.

29. Ухвалою від 12.07.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Кізленка В. А., призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 27.07.2023, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.07.2023.

30. У зв`язку з перебуванням суддів Картере В. І. та Погребняка В. Я. у відпустках, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/814/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023, яку суд ухвалою від 25.07.2023 прийняв до провадження та постановив здійснити розгляд справи у раніше визначені час та дату.

31. У судове засідання 27.07.2023 з`явилися арбітражний керуючий Кізленко В. А., його представник та представники АТ "Укрексімбанк", ТзОВ "ФК "Фінтакт", ООO PKP AlPXATEX LTD, які надали пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження

(Арбітражний керуючий Кізленко В. А.)

32. Арбітражний керуючий Кізленко В. А. в якості підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції визначає приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням чого в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:

- апеляційний господарський суд взяв до уваги копії виписок з особових рахунків, які ставив під сумнів скаржник з огляду на те, що паперові копії виписок не засвідчені належним чином та на них відсутні підписи осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій;

- суд апеляційної інстанції з власної ініціативи поновив АТ "Укрексімбанк" строк на подачу додаткових письмових пояснень до яких додавалася копія рішення суду від 19.01.2021 у справі № 911/2257/20 та не застосував положення частини третьої статті 269 ГПК України й долучив до матеріалів справи додану АТ "Укрексімбанк" до додаткових пояснень копію рішення суду;

- суд апеляційної інстанції застосував положення статті 79 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 11.04.2023 у справі № 908/1957/21;

- апеляційний господарський суд помилково зазначив в оскарженій постанові щодо наявності вказівки Верховного Суду про необхідність дослідження судами обставин погашення (повністю або частково) заборгованості, стягнутої за рішенням суду з посиланням на розрахункові первинні документи;

- суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив лист від 02.04.2019 № 075-09/607 як доказ, оскільки до нього не долучено первинні документи. При цьому, апеляційний господарський суд не аргументував чому інформація зазначена в цьому листі не відповідає дійсності;

- апеляційний господарський суд здійснив різний підхід до оцінки доказів під час розгляду апеляційних скарг у справі про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз". Під час розгляду апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк" визнав виписки банку (без підпису відповідальної особи за здійснення господарської операції) належним доказом, тоді як під час розгляду скарги ПрАТ "Кременчукм`ясо" оцінив платіжні доручення, які не мали підпису особи, відповідальної за здійснення господарської операції, неналежними доказами.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(АТ "Укрексімбанк")

33. АТ "Укрексімбанк" у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами скарги розпорядника майна - арбітражного керуючого Кізленка В. А. та просить суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржену постанову суду апеляційної інстанції без змін, зазначаючи, що в касаційній скарзі відсутні будь-які відомості щодо того, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не зазначено норму права, висновки Верховного Суду про застосування якої не враховано судом апеляційної інстанції.

(ТзОВ "ФК "Фінтакт")

34. ТзОВ "ФК "Фінтакт" у відзиві на касаційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка В. А. зазначає, що скарга розпорядника майна підлягає задоволенню з підстав, викладених у доповненні до касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

Щодо стандарту доказування грошових вимог до боржника у справі про банкрутство

35. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

36. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

37. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

38. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

39. Згідно із частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

40. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).

41. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

42. За частиною третьою статті 45 КУзПБ заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування та до неї в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

43. Отже, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

44. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).

45. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

46. Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.

47. За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство.

48. Тому важливе значення під час розгляду судом заявлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) грошових вимог до боржника має застосування правил доказування та встановлення обґрунтованості таких вимог, що унеможливлюють визнання безпідставних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

49. Системний аналіз статей 45 - 47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

50. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

51. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

52. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (див. постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14).

53. Отже, задля запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника - банкрута, пред`являються підвищені вимоги (підвищений стандарт доказування таких вимог).

54. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

55. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів у разі ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог зумовлює прийняття судом рішення про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

56. Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону Про банкрутство, так і статті 45 КУзПБ.

Щодо доказів, якими можуть підтверджуватися грошові вимоги кредитора у справі про банкрутство

57. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

58. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

59. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

60. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

61. Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

62. Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення № 88 (в редакції, чинній на момент звернення банку із грошовими вимогами до боржника) за яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

63. Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

64. Отже, саме первинними документами або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору щодо заборгованості боржника перед кредитором підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір і саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та визнання грошових вимог цього кредитора.

Щодо суті заявлених вимог та доводів касаційної скарги

65. Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги заяви АТ "Укрексімбанк" до боржника в сумі 3 139 685,68 грн.

66. За своєю суттю доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Кізленка В. А. ґрунтуються на аргументах скаржника, які в цілому зводяться до тверджень про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання грошових вимог АТ "Укрексімбанк" у наведеному розмірі.

67. Суд не погоджується з наведеними доводами скаржника та вважає їх необґрунтованими.

68. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що 29.05.2008 між АТ "Укрексімбанк" та ТзОВ "Краз Лізинг" укладено кредитний договір відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 500 000,00 дол. США.

69. Для забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору між АТ "Укрексімбанк" та ПрАТ "АвтоКраз" укладено договір поручительства від 29.05.2008 та іпотечний договір від 29.05.2008 № 75108Z19.

70. 19.10.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/1781/15-г, яким стягнув солідарно з ТзОВ "Краз Лізинг" та ПрАТ "АвтоКраз" на користь АТ "Укрексімбанк" суму заборгованості по поверненню кредитних коштів, прострочені проценти за кредитом (основним боргом), простроченої комісії за управління кредитною лінією, пеню, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу, 3 % річних за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом, інфляційні втрати за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, інфляційні втрати за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу, інфляційні втрати за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу, інфляційні втрати за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом.

71. Із установлених обставин справи вбачається, що розгляд заяви АТ "Укрексімбанк" в частині грошових вимог до боржника в сумі 3 139 685,68 грн здійснюється за результатом перегляду справи судом касаційної інстанції.

72. Так, Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у цій справі не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового визнання грошових вимог АТ "Укрексімбанк" в частині, що мотивовані врахуванням судами інформації, викладеної в листі ТзОВ "Краз Лізинг" від 02.04.2019 № 085-09/607 щодо суми заборгованості за кредитним договором АТ "Укрексімбанк", оскільки суди не надали оцінки цьому листу (його змісту, особі, що склала та направила його боржнику), зважаючи, що оригінал/копія цього листа, на який послався розпорядник майна боржника у письмових поясненнях (від 06.05.2019 вих. № 01-12/41786) щодо грошових вимог АТ "Укрексімбанк" та який міститься в переліку додатків до цих пояснень, відсутній у додатках до письмових пояснень розпорядника майна боржника.

73. Водночас суд касаційної інстанції у наведеній постанові зазначив, що саме первинні та розрахункові документи є тими доказами, що підтверджують надання боржнику послуг, виконання робіт, передачу товару, у тому числі в оренду, здійсненої боржником кредитору передплати тощо, як підстави для виникнення у боржника, в силу статей 11, 509, 626 ЦК України, зобов`язань перед кредиторами за відповідними правочинами (угодами).

74. Окрім того, скасовуючи частково судові рішення за наслідком розгляду, вимог АТ "Укрексімбанк" до боржника на суму 3 139 685,68 грн, Верховний Суд звернув увагу, що відхиляючи зазначену суму вимог банку, яка була стягнена солідарно з боржника та третьої особи у складі боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 910/1781/15-г суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин його погашення (повністю або частково) з посиланням на розрахункові/первинні документи.

75. Апеляційний господарський суд врахувавши наведені вказівки суду касаційної інстанції, за результатом нового розгляду справи встановив, що у справі наявні письмові пояснення арбітражного керуючого Кізленко В. А. від 14.01.2021 № 01-12/90664 у яких він зазначає про допущення судами під час первинного розгляду справи помилки в оцінці доказів, зокрема листа від 02.04.2019, оскільки суди виходили з того, що він підписаний ТзОВ "Краз Лізинг" (позичальник, боржник), тоді як в дійсності він підписаний АТ "Укрексімбанк" під вихідним № 075-09/607, що змінює доказову силу цього листа. Як зазначає арбітражний керуючий Кізленко В. А., з метою визначення реальної заборгованості, яка стягнута за рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г та існувала на момент порушення справи про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз" звернулося до ТзОВ "Краз Лізинг" із запитом у відповідь на який ПрАТ "АвтоКраз" надало йому лист керуючого філією АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі відповідно до якого станом на 01.04.2019 ТзОВ "Краз Лізинг" має заборгованість за кредитним договором 3 505 232,62 грн. Арбітражний керуючий Кізленко В. А. стверджує, що висновок суду касаційної інстанції щодо ненадання судами листу від 02.04.2019 пов`язаний з відсутністю у матеріалах справи листа від 02.04.2021 № 085-09/6017. При цьому, враховуючи помилку у цифрі вихідного номеру листа (№ 085-09/6017 замість № 075-09/6017) оцінювати в якості доказу необхідно саме лист від 02.04.2021 № 075-09/6017, який підписано керуючим філією АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі, про який зазначає і сам банк у апеляційній скарзі.

76. Крім того, суд апеляційної інстанції дослідив копію листа керуючого філією АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі Лут І. В. від 02.04.2021 № 075-09/6017, адресованого директору ТзОВ "Краз Лізинг" відповідно до якого згідно умов кредитного договору від 29.05.2018 № 75108К7/85 за користування кредитними коштами за період з 01.03.2019 - 31.03.2019 ТзОВ "Краз Лізинг" нараховані проценти за користування кредитом в сумі 20 869,24 грн. Станом на 01.04.2019 - ТзОВ "Краз Лізинг" має заборгованість за кредитним договором - 3 505 232,62 грн, а саме: прострочені проценти - 2 191 359,24 грн, прострочена комісія з управління кредитом - 17 465,08 грн, термінові проценти за березень 2019 року - 20 869,24 грн, прострочений основний борг - 1 275 539,06 грн.

77. Водночас, суд апеляційної інстанції врахував, що до листа не додано жодного первинного документу, який би підтвердив зазначену суму боргу, яка зазначена у відповідному листі, чи документу, якій би підтвердив часткове погашення основним боржником чи поручителем заборгованості, стягнутої з них солідарно за рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г.

78. Крім того, суд апеляційної інстанції зважив, що у листі від 02.04.2019 зазначені проценти за користування кредитними коштами за період не заявлений АТ "Укрексімбанк" у кредиторських вимогах, які розглядаються судом у цій справі, а саме, за період з 01.03.2019 - 31.03.2019; у листі зазначена заборгованість станом на 01.04.2019, у тому числі термінові проценти за березень 2019 року, тоді як справа про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз" порушена 24.09.2018 та конкурсні кредиторські вимоги заявлені банком за період до порушення цієї справи.

79. Також, апеляційний господарський суд урахував, що матеріали справи містять виписки по рахунку ТзОВ "Краз Лізинг" за період з 06.02.2013 по 23.09.2018 надані кредитором на підтвердження заявлених конкурсних вимог до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз" (станом на момент порушення справи про банкрутство), які були враховані та оцінені за судовим рішенням від 19.10.2010 у справі № 910/1781/15-г, зважаючи на що, з огляду на доводи розпорядника майна щодо неналежного засвідчення їх копій, оцінив їх в сукупності з іншими доказами у справі за принципом вірогідності доказів.

80. Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що кредиторські вимоги на суму 3 139 685,68 грн, яка була стягнена солідарно з ТзОВ "Краз Лізинг" та ПрАТ "АвтоКраз" на користь АТ "Укрексімбанк" у складі боргу за рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г, підтверджена матеріалами справи, доказами, що містяться у справі, у їх сукупності.

81. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд визнав грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до боржника в сумі 3 139 685,68 грн обґрунтованими, доведеними та підтвердженими первинними документами, у тому числі рішенням суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г.

82. Доводи скаржника наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки в цілому фактично зводяться до тверджень щодо заперечення наявності підстав для визнання заявлених вимог АТ "Укрексімбанк" з огляду на наявні недоліки засвідчення копій виписок банку з особових рахунків (відсутність на виписках, як зазначає скаржник, підписів осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій).

83. Проте такі аргументи скаржника не враховують, що висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання заявлених АТ "Укрексімбанк" грошових вимог до боржника в сумі 3 139 685,68 грн зроблений з урахуванням оцінки сукупності доказів у справі, в тому числі рішення суду від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г, а не виключно виписок банку з особових рахунків.

84. До того ж, апеляційний господарський суд під час оцінки наявності підстав для визнання вимог банку в сумі, щодо якої заперечує скаржник, урахував, що суд касаційної інстанції у постанові від 29.10.2020 у справі, яка переглядається, звертав увагу, що відхиляючи в ході первинного розгляду справи грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" в частині 3 139 685,68 грн, які були стягнені солідарно з боржника та третьої особи у складі боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 910/1781/15-г, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставин його погашення (повністю або частково) з посиланням на розрахункові/первинні документи. Проте, як установив суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, таких документів боржник до суду не подав, а зменшення суми боргу обґрунтував лише листом від 02.04.2021 № 075-09/6017.

85. Також безпідставними є аргументи скаржника щодо застосування судом апеляційної інстанції положень статті 79 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 11.04.2023 у справі № 908/1957/21, оскільки у справах наведених скаржником у касаційній скарзі та справі, яка переглядається, є різними встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів.

86. Окрім того, не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо безпідставного поновлення апеляційним господарським судом з власної ініціативи строку на подачу письмових пояснень АТ "Укрексімбанк" до яких додавалася копія рішення суду від 19.01.2021 у справі № 917/682/20 та незастосування частини третьої статті 269 ГПК України й долучення до матеріалів справи копії цього рішення суду, оцінка підстав для поновлення якого здійснюється судом виходячи з конкретних обставин пропуску строку. До того ж, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. (частина друга статті 311 ГПК України). Водночас, як свідчить зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, рішення суду від 19.01.2021 у справі № 917/682/20, не враховувалося апеляційним господарським судом під з`ясування наявності підстав для визнання заявлених грошових вимог банку до боржника в оспореній сумі.

87. У решті доводи скаржника за своє природою фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції, оскільки переоцінка доказів та установлених обставин справи не входить до повноважень Верховного Суду згідно з частиною другою статті 300 ГПК України.

88. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (див. аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

89. За наведеного судом касаційної інстанції не надається оцінка доводам скаржника щодо наданої судом апеляційної інстанції оцінки доказів у справі.

90. Інші аргументи скаржника не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції та прийняту ним постанову за результатом розгляду грошових вимог банку.

91. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

92. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

93. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

94. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

95. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції (щодо задоволення апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк") прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

96. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

97. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

98. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (щодо задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") у справі № 917/814/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков