Рішення

від 18.11.2024 по справі 917/814/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024Справа № 917/814/16 (910/2612/24)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоліспром"

до Акціонерного Товариства "АвтоКрАз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735)

про стягнення 3 879 832,85 грн.

в межах справи №917/814/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

представники учасників провадження: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоліспром" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" про стягнення 3 879 832,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №199/22 від 10.10.2022 в частині своєчасної поставив товару, у зв`язку з чим позивач вказує на підстави необхідності стягнення суми попередньої оплати у розмірі 3 576 847,91 грн. Крім того, позивач просить стягнути інфляційні у розмірі 78 647,19 грн., 3% річних у розмірі 90 205,96 грн. та пеню у розмірі 134 131,79 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 22.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 відкладено розгляд справи на 30.09.2024.

25.09.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 призначено розгляд справи 917/814/16 (910/2612/24) по суті на 18.11.2024.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зміну найменування відповідача.

Дослідивши зазначене клопотання про перейменування учасника справи, суд зазначає таке.

13.11.2024 внесено відомості про зміну найменування Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перейменовано на Акціонерне Товариство «АвтоКраз», при чому код ЄДРПОУ 05808735 залишився без змін.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє вказане клопотання та здійснює перейменування відповідача у справі, а саме: Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз» на Акціонерне Товариство «АвтоКраз».

В судове засідання 18.11.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень позивача, про причини неявки в судові засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 18.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представникав позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2022 між ТОВ «ЕКСПОЛІСПРОМ» (далі - покупець/позивач) та Приватним акціонерним товариством «АВТОКРАЗ» (надалі - продавець/відповідач) було укладено Договір купівлі- продажу №199/22 (далі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти та оплатити автомобіль-сортиментовоз КрАЗ- 6511МЕ-500 (далі -автомобіль).

Відповідно до п. 3.2. Договору, строк виготовлення, поставки та передачі автомобіля зазначається в Специфікації що є невід ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору, ПРОДАВЕЦЬ має право здійснити поставку в інші строки виключно на підставі попередньої згоди ПОКУПЦЯ, наданої у письмовій формі.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін Видаткової накладної та Акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.1 Договору приймання (передача) Автомобіля здійснюється протягом п`яти днів з моменту отримання ПОКУПЦЕМ письмового повідомлення (або повідомлення в порядку, передбаченому п.12.4 цього Договору) від ПРОДАВЦЯ про готовність автомобіля до поставки уповноваженими представниками ПОКУПЦЯ згідно з товаросупроводжувальними документами.

Відповідно до п.8.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання покладених на них обов`язків цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі несвоєчасного виконання умов п. 5.1. цього договору, ПОКУПЕЦЬ сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості не оплаченого в сірок автомобіля.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за порушення термінів виготовлення, поставки та передачі Автомобіля, зазначених п.3.2. цього договору, ПРОДАВЕЦЬ сплачує пеню у розмірі 0.1% від вартості непоставленого автомобіля за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості не поставленого в строк автомобіля.

Відповідно до п. 12.5 Договору специфікація, інші документи, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною цього Договору.

Також, 10.10.2022 між позивачем та відповідачем була укладена специфікація №1 до Договору № 199/22 від 10.10.2022.

У якій визначено, що оплата автомобіля, що постачається за цією Специфікацією, здійснюється в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, поетапно (п.3):

Пунктом 3.1 Специфікації визначено, що авансовий платіж у розмірі 50% здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ;

Відповідно до п.3.2 Специфікації авансовий платіж у розмірі 30% здійснюється після дев`яноста днів з дати укладання договору та отримання першого авансового платежу, але не пізніше 100 днів;

Згідно з п. 3.3 Специфікації залишок платежу у розмірі 20% - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання ПОКУПЦЕМ письмового повідомлення ПРОДАВЦЯ про готовність Автомобіля до відвантаження, на підставі рахунку-фактури, направленого ПРОДАВЦЕМ ПОКУПЦЮ.

Пунктом 4 Специфікації визначено, що строк виготовлення автомобіля: протягом 180 календарних днів з моменту надходження першого авансового платежу в розмірі 50%, вказаного в п. 3.1 даної Специфікації.

Згідно з п. 5 Специфікації строк передачі автомобіля: протягом 5 календарних днів з моменту надходження залишку платежу, вказаного в п. 3 даної Специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи 31.10.2022 позивач сплатив га рахунок відповідача суму коштів у розмірі 3 576 847,91 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №3830.

23.02.2023 ТОВ "Експоліспром" звернулося до ПрАТ «АвтоКраз» з листом « 92, відповідно до якого просило повідомити кінцевий термін виконання замовлення та поставки замовленого автомобіля.

Відповідач листом №72-46 від 06.03.2023 повідомив, що на період військового стану діяльність ПрАТ «АвтоКраз» спрямована виключно на забезпечення сил оборони країни у військовій техніці КрАЗ.

20.03.2023 позивач звернувся до від подача з листом №132, за змістом якого просив виконати умови договору купівлі-продажу від 10.10.2022 №192 , а у разі неможливості повернути перераховані кошти.

29.03.2023 ПрАТ «АвтоКраз» надало відповідь ТОВ "Експоліспром" листом №117-46 щодо ускладнення виконання Договору №199/22 від 10.10.2022.

В подальшому ТОВ "Експоліспром" звертався до ПрАТ «АвтоКраз» з листами №150 від 30.03.2023, №211 від 11.05.2023, №287 від 11.07.2023 з проханням виконати умови Договору купівлі продажу №199/22 від 10.10.2022 або повернути суми попередньої оплати.

У відповідь на вказані звернення ПрАТ «АвтоКраз» листами №265-46 від 29.05.2023, №324-46 від 17.07.2023, №542-46 від 16.11.2023 повідомляв про неможливість виконати зобов`язання за Договором купівлі продажу №199/22 від 10.10.2022.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про несвоєчасне здійснення відповідачем своїх зобов`язань з виготовлення та поставки товару згідно Договору купівлі - продажу №199/22 від 10.10.2022 у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоліспром" вказує на наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" основного боргу у розмірі 3 576 847,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 647,19 грн., 3% річних у розмірі 90 205,96 грн., пені у розмірі 134 131,79грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Як зазначалось, позивачем на підставі Договору та Специфікації було сплачено на користь ПрАТ «автоКраз» в якості авансового платежу в розмірі 80% від погодженої ціни (вартості) автомобіля у розмірі 3 576 847,91 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3830 від 31.10.2022.

Нормою ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4 Специфікації визначено, що строк виготовлення автомобіля: протягом 180 календарних днів з моменту надходження першого авансового платежу в розмірі 50%, вказаного в п. 3.1 даної Специфікації.

Згідно з п. 5 Специфікації строк передачі автомобіля: протягом 5 календарних днів з моменту надходження залишку платежу, вказаного в п. 3 даної Специфікації.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, відповідач повинен був виготовити автомобіль до 28.04.2023 включно.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, що Наказом Міністерства оборони України від 06.11.2022 №244 встановлено, що підлягають примусовому відчуженню у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПрАТ «АвтоКрАЗ», що належать фізичним та юридичним особам. Внаслідок цього, частка держави у статутному капіталі ПрАТ «АвтоКрАЗ», станом на сьогодні, становить 100%.

Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України. Діяльність підприємства внаслідок націоналізації стала направлена виключно на виконання державних оборонних замовлень, які асигнуються з Державного бюджету України під сувору звітність.

Проте вказаного Наказу Міністерства оборони України до відзиву на позовну заяву додано не було, на запитання суду в судовому засіданні 30.09.2024 про можливість надання копії такого наказу для приєднання до матеріалів справи, представник відповідача зазначив, що і в нього, а ні на підприємстві такого наказу не має та надати не зможе.

В той же час суд зазначає, що в мережі Інтернет також відсутній такий наказ.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з виготовлення та поставки позивачу товару за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідач, взявши на себе зобов`язання з постачання до позивачу товару, за який Товариством з обмеженою відповідальністю "Експоліспром" було внесено передоплату у розмірі 3 576 847,91 грн, не виконав свого зобов`язання.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд зазначає, що у численному листуванні між сторонами позивачем було заявлено про повернення на рахунок ТОВ «Експоліспром» суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ПММ-Трейд" було реалізовано своє право, передбачене частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, на повернення суми попередньої оплати у зв`язку з не переданням продавцем товару у погоджений Договором строк, то у відповідності до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути (перерахувати) позивачу сплачені в якості попередньої оплати за непоставлений товар кошти у розмірі 3 576 847,91 грн до 27.03.2023 включно.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 3 576 847,91 грн не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що з 27.03.2023 прострочило виконання свого зобов`язання з повернення позивачу сплаченої за Договором суми попередньої оплати.

Крім того, відповідачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 134 131,79 грн. за несвоєчасну поставку товару.

Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 8.3 Договору, за порушення термінів виготовлення, поставки та передачі Автомобіля, зазначених в п. 3.2 цього договору, Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1 від вартості непоставленого автомобіля за кожен день прострочення, але не більше 3% від вартості не поставленого в строк автомобіля.

Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 3 % від вартості договору за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Щодо визначеної позивачем бази для нарахування пені - від вартості Договору, яка згідно Специфікації до договору становить 4 471 059,88 грн., то суд відзначає, що спірні правовідносини є господарськими та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання.

Таким чином, перевіривши розрахунок пені позивачем, суд погоджується з таким розрахунком, у зв`язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 134 131,79 грн пені.

Крім того, ТОВ «Експоліспром» заявив до стягнення 3% річних у розмірі 90 205,96 грн. та інфляційні у розмірі 78 647,19 грн.

Також статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом враховано правову позицію Верховного суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19, відповідно до якої правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суми попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, таким чином, суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для стягнення у розмірі 90 205,96 грн 3% річних та у розмірі 78 647,19 грн інфляційних втрат.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експоліспром» до Акціонерного Товариства «АвтоКраз» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку із задоволенням позову повністю.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоліспром" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного Товариства "АвтоКрАз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоліспром" (20801, Черкаська обл., м. Кам`янка, вул. Декабристів, буд. 143, ЄДРПОУ 43111782) основну заборгованість у розмірі 3 576 847,91 (три мільйони п`ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сорок сім) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 78 647 (сімдесят вісім тисяч шістсот сорок сім) грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 90 205 (дев`яносто тисяч двісті п`ять) грн. 96 коп., пеню у розмірі 134 131 (сто тридцять чотири тисячі сто тридцять одна) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 58 197 (п`ятдесят вісім тисяч сто дев`яносто сім) грн.49 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 25.12.2024.

Суддя А.В. Яковенко