Постанова

від 05.09.2023 по справі 916/2660/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2660/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Можин О.В.,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Літвінов С.В.

від 10.01.2022

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С.В., Аленіна О.Ю., Богатир К.В.,

від 26.12.2022

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" (далі - Відповідач, Кооператив) про визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача, що оформлене протоколом №7 від 01.02.2020.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав Позивача у зв`язку з безпідставним припиненням членства останнього в Кооперативі, неповідомленням Позивача у встановленому порядку про проведення 01.02.2020 загальних зборів членів Кооперативу, а також тим, що відповідне рішення, оформлене протоколом №7 від 01.02.2020, прийняте загальними зборами членів Кооперативу за відсутності кворуму.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2022 позов задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів Відповідача, що оформлені протоколом №7 від 01.02.2020.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права Позивача у зв`язку з неповідомленням останнього у встановленому порядку про проведення 01.02.2020 загальних зборів членів Відповідача, на яких було вирішено питання про припинення членства Позивача у Кооперативі, а також тим, що відповідне рішення, прийняте загальними зборами членів Кооперативу за відсутності кворуму.

5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача, оформленого протоколом №7 від 01.02.2020, з усіх питань порядку денного, окрім питання про припинення членства Позивача у складі членів Кооперативу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов у цій справі обґрунтований неправомірністю виключення Позивача з числа членів Кооперативу та спрямований на поновлення членства Позивача у Кооперативі. А тому позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення загальних зборів Відповідача, оформленого протоколом №7 від 01.02.2020, з усіх питань порядку денного, окрім питання про припинення членства Позивача у складі членів Кооперативу, не підлягає задоволенню у зв`язку з недоведеністю Позивачем факту порушення в цій частині його прав та законних інтересів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

8. Підставами касаційного оскарження Відповідач визначив пункт 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

- пункт 1: суди першої та апеляційної інстанції застосували статтю 15 Закону України "Про кооперацію" без врахування висновку Верховного Суду у справі №923/226/20 від 10.02.2021.

- пункт 2: необхідно відступити від висновку Верховного Суду у справі №909/298/21 від 14.09.2022, який застосував суд апеляційної інстанції, про те, що встановлений пунктом вісім частини другої статті 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності поширюється виключно на рішення загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Крім того, необхідно відступити від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №916/1996/19 від 05.05.2020 та №906/307/19 від 06.02.2020.

- пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 13, 15 Закону України "Про кооперацію" у подібних правовідносинах.

- пункт 4: суди попередніх інстанцій не дослідили надані Кооперативом докази про обраний правлінням Кооперативу спосіб реального сповіщення членів Кооперативу про проведення 01.02.2020 загальних зборів (пункт перший частини третьої статті 310 ГПК України).

Також касаційна скарга містить заперечення Відповідача щодо стягнення з нього на користь Позивача судового збору за подання позовної заяви.

9. В прохальній частині касаційної скарги Відповідачем заявлено клопотання про передачу справи №916/2660/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. З огляду на відсутність в касаційній скарзі жодних обґрунтувань для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в порядку статей 302, 303 ГПК України, а також враховуючи, що всі зазначені в касаційній скарзі питання можуть бути вирішені під час розгляду цієї справи колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до його повноважень у залежності від установлених обставин справи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.

11. Третьою особою на стороні Позивача надано відзив на касаційну скаргу, в якому міститься прохання залишити в силі рішення суду першої інстанції.

12. Позивач у встановлений Судом строк відзив на касаційну скаргу не надав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Згідно з пунктами 1.1, 1.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №4 від 21.06.2017 (далі - Статут), Кооператив утворений фізичними особами - громадянами України та зареєстрований Овідіопольською районною Державною адміністрацією Одеської області, реєстраційний №163 від 05.03.1998.

14. Засновниками Кооперативу є його члени, які добровільно об`єдналися на основі членства для надання послуг переважно членам Кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб. Об`єднання громадян здійснюється на умовах спільності інтересів для реалізації цілей і завдань, визначених цим статутом, на засадах самостійності, самоврядування і самофінансування. Членом Кооперативу може бути прийнята фізична особа на правах і в порядку, визначених Статутом. За типом Кооператив є обслуговуючим.

15. За умовами пунктів 1.4, 1.6 Статуту Кооператив здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування рішенням Виконкому Овідіопольської районної Ради народних депутатів №2 від липня 1998 року у Овідіопольському районі Одеської області загальною площею 0,74 га із проектною розміткою на 250 місць стоянок. Місцезнаходження Кооперативу: 65104, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Чорноморка-2, вул. Маршала Жукова, 101-А.

16. Кооператив здійснює свою діяльність в Україні відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів України та цього статуту (пункту 2.2 Статуту).

17. Відповідно до пунктів 5.1-5.3 Статуту членами Кооперативу можуть бути дієздатні громадяни України, які на момент вступу досягли 16-річного віку та визнають Статут Кооперативу. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі особистої письмової заяви, що подається до правління Кооперативу. Заява про вступ до Кооперативу розглядається правлінням на найближчому засіданні з дня її отримання. Рішення правління чи голови Кооперативу про прийняття до Кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

18. Пунктом 5.7 Статуту передбачено, що припинення членства у Кооперативі здійснюється: 1) у випадку смерті члена Кооперативу; 2) у випадку добровільного виходу з Кооперативу; 3) у випадку виключення з Кооперативу (виключення з Кооперативу здійснюється у випадку несплати членських внесків строком більш як шість місяців. Питання про виключення з членів Кооперативу розглядається у його присутності. Про час та місце розгляду питання про виключення з членів Кооперативу особа повідомляється завчасно, але не пізніше як за тридцять діб, письмово, телефонограмою, CMC, електронною поштою. Неявка члена Кооперативу, повідомленого про час та місце розгляду питання про його виключення, не перешкоджає розгляду цього питання); 4) у випадку невиконання Статуту Кооперативу; 5) у випадку припинення діяльності Кооперативу.

19. В силу підпункту 5.8.1 пункту 5.8 Статуту член Кооперативу зобов`язаний сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, рішення правління та загальних зборів Кооперативу.

20. У підпункті 5.9.1 пункту 5.9 Статуту визначено, що член Кооперативу має право брати участь в управлінні Кооперативом.

21. Згідно з пунктом 7.1 Статуту органами управління Кооперативу є: загальні збори (вищий орган управління); правління (виконавчий орган); голова правління (керівник); ревізійна комісія (орган контролю за фінансово-господарською діяльністю Кооперативу).

22. Загальні збори є найвищим органом управління Кооперативу. Вони складаються з членів Кооперативу або їх уповноважених представників. Представником члена Кооперативу може бути будь-яка фізична повнолітня особа. Повноваження представника члена Кооперативу повинні бути оформлені письмово. Підпис члена Кооперативу завіряється головою правління Кооперативу або у інший спосіб, визначений законодавством. Наявність представника не позбавляє члена Кооперативу права приймати особисту участь у роботі загальних зборів. Представник діє від імені члена Кооперативу та в його інтересах (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 Статуту).

23. За умовами підпунктів 7.2.2, 7.2.3 пункту 7.2 Статуту загальні збори мають право розглядати будь-які питання діяльності Кооперативу і приймати по них рішення. До компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, зокрема, затвердження Статуту Кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

24. Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 Статуту загальні збори скликаються в міру необхідності, але не рідше ніж один раз на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори можуть скликатися на вимогу: голови правління; не менше однієї третини від загальної кількості членів Кооперативу; правління; ревізійної комісії. Позачергові загальні збори членів Кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) Кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. Загальні збори визнаються правомочними, якщо на них присутні більш 50% від кількості членів Кооперативу. Рішення загальних зборів членів Кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75% членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах Кооперативу. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів членів Кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів Кооперативу приймаються відповідно до його Статуту відкритим голосуванням. Рішення загальних зборів членів Кооперативу обов`язкові для їх виконання. Член Кооперативу має право оскаржити рішення в суді у разі з його незгодою, якщо це рішення винесене з порушенням закону або Статуту. Кожний член Кооперативу користується правом одного голосу і це право не може бути передано іншим особам, крім уповноважених представників. Організовує та очолює роботу загальних зборів членів Кооперативу голова загальних зборів. Головою загальних зборів членів Кооперативу є голова Кооперативу, якщо збори проводяться на його вимогу. У інших випадках голова загальних зборів обирається загальними зборами з членів Кооперативу, які присутні на зборах. Секретар загальних зборів обирається загальними зборами з членів Кооперативу, які присутні на зборах. Голова та секретар загальних зборів здійснюють підрахунок голосів при голосуванні. За результатами загальних зборів членів Кооперативу оформлюється протокол, що підписується головою зборів та секретарем зборів (термін три дні). Загальні збори мають право приймати рішення по будь-яким питанням Кооперативу, в тому числі що входять в компетенцію інших органів Кооперативу, відміняти рішення правління та ревізійної комісії.

25. Пунктами 7.3, 7.4 Статуту передбачено, що виконавчим органом Кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються Статутом Кооперативу. Правління підзвітне вищому органу управління Кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи Кооперативу. Правління обирається з членів Кооперативу у кількості п`яти осіб на термін три роки з правом переобрання.

26. В силу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 Статуту до компетенції правління відноситься, зокрема, питання забезпечення виконання членами Кооперативу вимог цього Статуту, а також прийому нових членів в Кооператив та їх виключення.

27. Положеннями підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Статуту визначено, що голова правління Кооперативу має повноваження і зобов`язаний, зокрема, забезпечувати виконання членами Кооперативу вимог цього Статуту, рішень загальних зборів та правління, а також зауважень і приписів, зазначених в актах ревізійної комісії.

28. У всіх питаннях, що не знайшли відображення в цьому Статуті, загальні збори членів, правління, голова правління та ревізійна комісія Кооперативу керуються у своїй діяльності відповідними нормами чинного законодавства України (пункт 9.1 Статуту).

29. Згідно з довідкою Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" №16-г від 12.05.2010 ОСОБА_1 є членом вказаного Кооперативу, пайовий внесок вніс повністю 01.04.1998, у зв`язку з чим рішенням загальних зборів членів Кооперативу Позивачу виділено паркувальне місце - гараж НОМЕР_8.

30. 01 лютого 2020 року відбулись загальні збори членів Кооперативу, що оформлені протоколом №7 від 01.02.2020.

31. Відповідно до зазначеного протоколу загальних зборів на обліку Кооперативу знаходяться 212 членів Кооперативу, а на цих зборах були присутні 122 члени (що складає 57,55% від загальної кількості членів Кооперативу), у тому числі: 115 зареєстрованих згідно з реєстром осіб, які брали участь у загальних зборах, та 7 членів Кооперативу, які брали участь у загальних зборах, але не реєструвалися у реєстрі.

32. Вищезазначені загальні збори скликані на вимогу правління Кооперативу.

33. Порядок денний загальних зборів членів Кооперативу від 01.02.2020 складався з наступних питань: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів; 2) затвердження рішень правління Кооперативу про виключення та прийняття членів Кооперативу; 3) звіт голови правління за 2019 рік; 4) звіт ревізійної комісії; 5) затвердження членського внеску; 6) вибори органів управління Кооперативу; 7) різне.

34. Рішенням загальних зборів членів Кооперативу, оформленим протоколом №7 від 01.02.2020, вирішено:

-обрати головою загальних зборів Кооперативу ОСОБА_3 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_4 , затвердити запропонований правлінням порядок денний та перейти до його розгляду;

-припинити членство у Кооперативі ОСОБА_35 (навіс 12), ОСОБА_36 (навіс 18), ОСОБА_5 (гараж НОМЕР_2), ОСОБА_6 (гараж НОМЕР_3), ОСОБА_31 (навіс 7), ОСОБА_32 (навіс 62), ОСОБА_33 (навіс НОМЕР_2), ОСОБА_34 (навіс 27), ОСОБА_38 (навіс 52), ОСОБА_7 (гараж НОМЕР_4), ОСОБА_37 (навіс 43), ОСОБА_18 (навіс 112), ОСОБА_8 (гараж НОМЕР_5, ОСОБА_27 (навіс 53), ОСОБА_2 (навіс 92), ОСОБА_1 (гараж НОМЕР_6, ОСОБА_9 (гараж НОМЕР_7 та прийняти в члени кооперативу ОСОБА_39 (навіс 12), ОСОБА_41 (навіс 18), ОСОБА_10 (гараж НОМЕР_2), ОСОБА_11 (гараж НОМЕР_3), ОСОБА_43 (навіс 7), ОСОБА_44 (навіс 27), ОСОБА_21 (навіс 52), ОСОБА_22 (гараж НОМЕР_4), ОСОБА_42 (навіс 43), ОСОБА_24 (навіс 112), ОСОБА_45 (гараж НОМЕР_5, ОСОБА_26 (навіс 53);

-прийняти звіт голови правління Кооперативу ОСОБА_17 за 2019 рік;

-затвердити звіт ревізійної комісії за 2019 рік;

-затвердити з 01.02.2020 членський внесок 300 грн за кожне місце на автостоянці;

-обрати головою правління Кооперативу ОСОБА_17 та доручити йому надати цей протокол державному реєстратору для внесення змін до відомостей про юридичну особу;

-обрати правління Кооперативу у складі п`яти членів Кооперативу: ОСОБА_28, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 ;

-обрати ревізійну комісію у складі трьох членів Кооперативу: ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

35. Згідно з вищенаведеним протоколом по другому питанню порядку денного (затвердження рішень правління Кооперативу про виключення та прийняття членів Кооперативу) виступив ОСОБА_17 , який повідомив, що протягом 2019 року та січня 2020 року члени Кооперативу ОСОБА_35 (навіс 12), ОСОБА_36 (навіс 18), ОСОБА_5 (гараж НОМЕР_2), ОСОБА_6 (гараж НОМЕР_3), ОСОБА_31 (навіс 7), ОСОБА_32 (навіс 62), ОСОБА_33 (навіс НОМЕР_2), ОСОБА_34 (навіс 27), ОСОБА_38 (навіс 52), ОСОБА_7 (гараж НОМЕР_4), ОСОБА_37 (навіс 43), ОСОБА_18 (навіс 112) подали заяви про припинення членства у кооперативі у зв`язку з переуступкою своїх пайових внесків іншим особам; громадяни ОСОБА_39 (навіс 12), ОСОБА_40 (навіс 18), ОСОБА_10 (гараж НОМЕР_2), ОСОБА_11 (гараж НОМЕР_3), ОСОБА_19 (навіс 7), ОСОБА_20 (навіс 27), ОСОБА_21 (навіс 52), ОСОБА_22 (гараж НОМЕР_4), ОСОБА_23 (навіс 43), ОСОБА_24 (навіс 112) подали заяви на вступ до Кооперативу у зв`язку з придбанням пайових внесків; ОСОБА_25 (гараж НОМЕР_5 подав заяву на вступ до Кооперативу замість ОСОБА_8 згідно з судовим рішенням; ОСОБА_26 (навіс 53) подала заяву на вступ до Кооперативу замість померлого чоловіка ОСОБА_27 (навіс 53). При цьому, ОСОБА_17 зауважив на тому, що рішенням правління вказані особи, які подали заяви про припинення членства в Кооперативі, були виключені з Кооперативу, а особи, які подали заяви про вступ до Кооперативу - прийняті в члени Кооперативу, у зв`язку з чим він запропонував загальним зборам затвердити рішення правління №8 від 10.01.2020 про припинення членства в Кооперативі та про прийом нових членів Кооперативу. В подальшому член Кооперативу ОСОБА_28 запропонував припинити членство у Кооперативі ОСОБА_2 (навіс 92), ОСОБА_1 (гараж НОМЕР_6 та ОСОБА_9 (гараж НОМЕР_1 ) за невиконання вимог Статуту Кооперативу, оскільки попереднє рішення загальних зборів від 30.05.2019 про припинення їх членства в Кооперативі було скасоване судом.

36. За результатами голосування щодо вказаних вище пропозицій ОСОБА_17 та ОСОБА_28 "за" проголосували 114 осіб, "проти" - 1, "утрималися" - 7.

37. Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зазначеному протоколі №7 від 01.02.2020 засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А.

38. Листом №2/21 від 26.03.2021 Відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням загальних зборів Кооперативу від 01.02.2020 повторно припинено членство Позивача у вказаному Кооперативі у зв`язку з невиконанням вимог Статуту.

39. У відповідях №20/03-31-01 від 31.03.2020 та №21/04-24-01 від 24.04.2021, наданих Кооперативом за результатами розгляду адвокатських запитів представника Позивача, Відповідач зазначив про те, що причиною припинення членства ОСОБА_1 у даному Кооперативі стало невиконання ним вимог Статуту, а не заборгованість зі сплати членських внесків, внаслідок чого відсутня можливість надання запитуваного розрахунку заборгованості з цих внесків. При цьому, Відповідач у даних відповідях також зауважив на неможливості надання копій протоколу загальних зборів, проведених 01.02.2020, та реєстру присутніх на них членах Кооперативу, адже вказані документи містять персональні дані членів Кооперативу, які відносяться до інформації з обмеженим доступом, а також повідомив про те, що загальні збори 01.02.2020 були призначені з наступним порядком денним: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів; 2) затвердження рішень правління Кооперативу про виключення та прийняття членів Кооперативу; 3) звіт голови правління за 2019 рік; 4) звіт ревізійної комісії; 5) затвердження членського внеску; 6) вибори органів управління Кооперативу; 7) різне.

40. Судами неодноразово розглядалися справи щодо визнання недійсними рішень загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", зокрема, в межах справи №916/3667/19 було визнано недійсним рішення загальних зборів даного Кооперативу, оформлене протоколом №1 від 17.03.2019, а в межах справи №916/1996/19 - рішення загальних зборів, оформлене протоколом №6 від 30.09.2019.

41. Крім того, ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог до суду першої інстанції було надано:

-копію колективного листа б/н від 10.01.2019 про недовіру в.о. голови Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" ОСОБА_17;

-копію адресованої в.о. голови Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" ОСОБА_17 та членам правління вимоги б/н від 05.03.2019 про скликання позачергових загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон";

-копію адресованої виконавчим органам Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" вимоги б/н від 07.02.2021 про оприлюднення звіту виконання кошторису за 2020 рік та узгодженого кошторису витрат на 2021 рік;

-копію повідомлення Київського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області б/н від 06.09.2017 про початок досудового розслідування;

-копії нотаріально посвідчених заяв свідка ОСОБА_29 та свідка ОСОБА_30 б/н від 11.10.2021, які містять відмітку про обізнаність останніх щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про їх готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень і в яких вказані особи зазначають про те, що вони є членами Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" і, не зважаючи на те, що не були заздалегідь повідомлені про проведення 01.02.2020 загальних зборів, випадково були присутні при їх проведенні, однак реєстрацію для участі не проходили, при цьому на цих зборах були присутні близько 35-ти членів кооперативу, проте, не дивлячись на відсутність кворуму, збори все ж були проведені, але на них питання про виключення ОСОБА_1 з членів Кооперативу не порушувалось, проте між позивачем та ОСОБА_17 склались неприязні стосунки, у зв`язку з чим ОСОБА_17 неодноразово намагався позбавити Позивача членства у Кооперативі.

42. Відповідачем до місцевого господарського суду було також подано:

-відомість про нарахування, оплату та заборгованість по сплаті членських внесків за 2018-2021 роки за гараж НОМЕР_8 ОСОБА_1 ;

-копію оголошення про проведення 01.02.2020 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон";

-копію реєстру членів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", які брали участь в загальних зборах 01.02.2020;

-копію рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", оформленого протоколом №2 від 16.06.2011;

-копію рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", оформленого протоколом №1 від 17.03.2019;

-копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.05.2019 щодо кримінального провадження 12019161480001182 та відповіді Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області №43/634-М від 30.11.2020, адресованої ОСОБА_17 за результатами розгляду його звернення;

-копії рішень правління Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон", оформлені протоколами №8 від 10.01.2020 та №9 від 20.01.2020;

-копію акту б/н від 20.01.2020 щодо розміщення оголошення про проведення 01.02.2020 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон";

-копії низки довіреностей членів Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" на уповноваження інших осіб бути їх уповноваженими представниками на загальних зборах членів відповідача з правом обговорення будь-яких питань порядку денного та з правом голосування.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

43. Цивільний кодекс України

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. …

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

2. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Стаття 84. Підприємницькі товариства

1. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

1. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Стаття 99. Виконавчий орган товариства

1. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

2. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

3. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

44. Господарський кодекс України

Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності

1. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

2. Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Стаття 94. Господарська діяльність кооперативів

1. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

2. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

45. Закон України «Про кооперацію»

Стаття 1. Кооперація

1. Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Стаття 4. Основні принципи кооперації

1. Кооперація базується на таких основних принципах:

- добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації;

- соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва;

- рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос);

- вільного вибору напрямів і видів діяльності;

- демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій;

- безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Стаття 12. Основні права та обов`язки члена кооперативу

1. Основними правами члена кооперативу є:

- участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;…

Стаття 14. Асоційоване членство в кооперативі

У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва).

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Стаття 15. Вищий орган управління кооперативу

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;

утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

заслуховування звітів його органів управління і органів контролю;

затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;

визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;

визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;

визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

затвердження річного звіту і балансу кооперативу;

затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань;

прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

46. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 300

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

47. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

48. Згідно з положеннями статті 300 ГПК України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Як зазначено Судом вище, першою підставою касаційного оскарження Відповідач визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки Верховного Суду, що містяться в постанові від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

50. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

51. Водночас, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з подібними правовідносинами у справі, що переглядається.

52. Суд зазначає, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів слід звертатися до правових висновків, що викладені у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

53. Задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши таке.

54. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

55. Подібність правовідносин може мати місце не лише у разі тотожності (аналогічності), тобто ідентичності (однаковості) суб`єктного, об`єктного і змістовного критеріїв, але й також у разі їх схожості, що визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

56. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

57. Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №923/226/20, на яку посилається Відповідач у касаційній скарзі, предметом позову у зазначеній справі було визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу у зв`язку з неповідомленням позивача про збори та незазначення в протоколі причин для його виключення з членів кооперативу. Верховний Суд, в межах перегляду справи в касаційному порядку, дійшов висновків, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу. Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням членів з кооперативу, господарським судам необхідно враховувати, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу. Враховуючи те, що оспорюване рішення загальних зборів членів кооперативу було прийняте за відсутності позивача, неповідомленого про проведення вказаних загальних зборів та передбачає виключення позивача зі складу членів кооперативу за недоведеності обґрунтованих підстав для цього, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення загальних зборів членів кооперативу, в частині виключення позивача зі складу членів вказаного кооперативу.

58. Суд дослідивши наведену в касаційній скарзі постанову Верховного Суду, яка стала підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у справі що розглядається, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції, не тільки не суперечать, а повністю відповідають висновкам викладеним у зазначеній постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

59. Отже, доводи Відповідача про наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судових рішень є недоведеною.

60. Другою підставою касаційного оскарження Відповідач визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України пункт 2, зазначивши, що необхідно відступити від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №916/1996/19 від 05.05.2020 та №906/307/19 від 06.02.2020, а також у справі №909/298/21 від 14.09.2022.

61. Відповідно до постанов Верховного Суду у справах №916/1996/19 від 05.05.2020 та №906/307/19 від 06.02.2020, на яку посилається Відповідач у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов аналогічних висновків, що обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

62. Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №909/298/21 від 14.09.2022, на яку також посилається Відповідач у касаційній скарзі, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що законодавцем диференційовано встановлено правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб (один рік - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці - для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) - для інших юридичних осіб та громадських об`єднань.

63. Суд зазначає, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

64. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

65. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

66. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

67. За таких обставин, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

68. За результатами розгляду касаційної скарги Відповідача наявності зазначених умов Судом не встановлено та Відповідачем не доведено, тому правові підстави для відступу у цій справі від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №916/1996/19 від 05.05.2020 та №906/307/19 від 06.02.2020, а також у справі №909/298/21 від 14.09.2022, відсутні.

69. Таким чином, наведені Відповідачем підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження.

70. Наступною підставою касаційного оскарження, як зазначено Судом вище, Відповідач визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України пункт 3, зазначивши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 13, 15 Закону України "Про кооперацію" у подібних правовідносинах.

71. Суд виходить з того, що особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

72. За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

73. Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

74. Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

75. Відповідно до статті 13 Закону України "Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

76. За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

77. Для визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

78. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

79. Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

80. Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

81. Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 Статуту загальні збори скликаються в міру необхідності, але не рідше ніж один раз на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

82. Пунктом 5.7 Статуту передбачено, що припинення членства у Кооперативі здійснюється: 1) у випадку смерті члена Кооперативу; 2) у випадку добровільного виходу з Кооперативу; 3) у випадку виключення з Кооперативу (виключення з Кооперативу здійснюється у випадку несплати членських внесків строком більш як шість місяців. Питання про виключення з членів Кооперативу розглядається у його присутності. Про час та місце розгляду питання про виключення з членів Кооперативу особа повідомляється завчасно, але не пізніше як за тридцять діб, письмово, телефонограмою, CMC, електронною поштою. Неявка члена Кооперативу, повідомленого про час та місце розгляду питання про його виключення, не перешкоджає розгляду цього питання); 4) у випадку невиконання Статуту Кооперативу; 5) у випадку припинення діяльності Кооперативу.

83. У Кооператива відсутнє зобов`язання отримувати зворотне повідомлення про вручення члену Кооперативу запрошення на збори, в той же час при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з повідомлення кооперативом члена про збори та дотримання строків такого повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

84. За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне повідомлення учасника і не бути лише формальним.

85. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20 та від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

86. Відсутність доказів на підтвердження реального виконання кооперативом приписів статті 15 Закону України "Про кооперацію", з якими кореспондуються положення Статуту Відповідача, щодо належного повідомлення Позивача про дату, час, місце проведення, а також про порядок денний загальних зборів членів кооперативу, свідчить про порушення прав Позивача, як члена обслуговуючого кооперативу, який повинен був бути повідомлений про те, що до порядку денного загальних зборів включено питання про його виключення з Кооперативу.

87. Недоведеність підстав для виключення з членів кооперативу та неповідомлення члена про проведення загальних зборів членів кооперативу є достатніми підставами для визнання недійсними відповідних рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 30.05.2023 у справі №916/212/22 та від 10.02.2021 у справі №923/226/20.

88. Отже, норма статті 15 Закону України "Про кооперацію" застосовується до порядку повідомлення члена обслуговуючого кооперативу. Неповідомлення члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №916/212/22.

89. Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи Скаржника щодо неправомірного покладення судами попередніх інстанцій обов`язку доказування про належне повідомлення Позивача про загальні збори Кооперативу саме на Відповідача.

90. Виходячи з наведеного, висновок судів попередніх інстанцій щодо порушення прав Позивача у зв`язку з неповідомленням останнього у встановленому законом порядку про проведення 01.02.2020 загальних зборів членів Відповідача, на яких було вирішено питання про припинення членства Позивача у Кооперативі, є законним та обґрунтованим.

91. Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

92. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

93. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання неправильного застосування судом норм матеріального права та необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 07.10.2020 у справі № 910/1168/19, від 08.04.2021 у справі № 910/18668/19.

94. Суд зазначає про недоведеність Скаржником неправильного застосування у цій справі судами попередніх інстанцій норм статей 13, 15 Закону України "Про кооперацію".

95. Отже, вищевказані доводи Скаржника про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судового рішення є недоведеною.

96. Також, Суд зазначає, що посилання Скаржника щодо неправильного застосування у цій справі судами попередніх інстанцій норм статей 13, 15 Закону України "Про кооперацію", зводяться до незгоди Скаржника із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

97. Наступною підставою касаційного оскарження Відповідач визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України пункт 4: суди попередніх інстанцій не дослідили надані Кооперативом докази, а саме: оголошення про проведення загальних зборів Кооперативу, акт про розміщення оголошення та рішення правління Кооперативу від 20.01.2020.

98. Верховний Суд наголошує на тому, що звертаючись до суду, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

99. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

100. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

101. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

102. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

103. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій дослідили зазначені Відповідачем в касаційній справі докази, з`ясували істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечили дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України, а незгода Відповідача з таким рішенням суду за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

104. Крім того, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

105. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

106. За таких обставин, безпідставними є доводи Відповідача про неповне дослідження судом зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

107. Отже, посилання Відповідача на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для скасування судових рішень, Судом відхиляються.

108. Також, як зазначено Судом вище, касаційна скарга Відповідача містить заперечення щодо стягнення з нього на користь Позивача судового збору за подання позовної заяви.

109. Суд виходить з того, що Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пункту дев`ятого частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, докази, що підтверджують викладене наявні в матеріалах справи.

110. З огляду на зазначене та враховуючи, що Позивач при поданні позовної заяви судовий збір в дохід Державного бюджету України не сплачував, постанова апеляційного суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 270 грн судового збору за подання позовної заяви підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з Відповідача на користь Державного бюджету України судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 270 грн (за одну позовну вимогу немайнового характеру, яка задоволена судом).

111. В іншій частині постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції від 10.01.2022 у справі №916/2660/21 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

112. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

113. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

114. З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судове рішення апеляційної інстанції частковому скасуванню з мотивів викладених у постанові вище.

Розподіл судових витрат

115. Відповідно до частини дев`ятої статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

116. З огляду на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій саме Скаржника, які призвели до порушення прав Позивача, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" про передачу справи №916/2660/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" задовольнити частково.

3. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі №916/2660/21 в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" на користь ОСОБА_1 2 270 грн судового збору за подання позовної заяви скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення:

"Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка "Електрон" (65104, Одеська область, Овідіопольський район, с. Чорноморка-2, вул. Маршала Жукова, 101-А, код ЄДРПОУ 25420625) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн".

4. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2022 у справі №916/2660/21 залишити без змін.

5. Доручити видачу відповідного наказу у справі №916/2660/21 Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець