Рішення

від 11.09.2023 по справі 320/25602/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року № 320/25602/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АТЛАНТІС КАПІТАЛ» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АТЛАНТІС КАПІТАЛ» з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у відмові вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д, цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - Ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладеного на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ);

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д. цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладений на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ).

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок наявності арешту нерухомого майна належного позивачу на праві приватної власності.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на даний час за належним позивачу на праві приватної власності нерухомим майном є наявний арешт, в той час як виконавче провадження за яким було накладено арешт було закінчено 03.10.2019.

Представник позивача зауважив, що на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.10.2019 по ВП №36249912 нерухоме майно, стягнення якого було предметом даного виконавчого провадження, вже не належало ТОВ «Агроторг» (нове найменування - ТОВ «Мередіан Ентерпрайс»), оскільки на той момент Іпотекодержатель АТ «ЗНВКІФ «ДЕПОКАПІТАЛ» звернув на нього стягнення та набув на нього права власності.

За твердженнями позивача, відповідно при вирішенні питання щодо зняття чи залишення арешту на дане нерухоме майно при завершенні ВП №36249912 державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України не перевірив факту наявності права власності на дане нерухоме майно у боржника в даному виконавчому провадженні та не врахував факту, що воно на той момент вже належало на праві власності новому кредитору (та іпотекодержателю) за кредитним договором №0009/08/10-КІМУІ від 28.03.2008.

Керуючись вказаними вище обставинами позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)..

На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.

Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що акціонерному товариству «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ДЕПО-КАШТАЛ» на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д, цегляні насосні - Е, €, цегляний навіс для тари - Ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н., с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 72 б, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 183019431).

З викладеного у позовній заяві вбачається, що при спробі вчинення дій з розпорядження вищевказаним об`єктом нерухомого майна АТ «ЗНВКІФ «ДЕПО-КАШТАЛ» було виявлено, що на дане нерухоме майно накладено арешт відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі постанови від 21.05.2014 по виконавчому провадженню №36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ).

Факт наявності вищевказаного арешту підтверджується Інформаційною довідкою «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна», номер інформаційної довідки 339733180 від 19.07.2023.

В свою чергу, судом встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №36249912 про примусове виконання наказу господарського суду Львівської області №5015/3233/12 від 06.11.2012 про звернення стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторг» (код ЄДРПОУ 30233002) (як майнового поручителя) на предмет іпотеки на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум», а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д. цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - Ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726.

Вищевказане BП №36249912 було завершене 03.10.2019 у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу. Факт завершення даного виконавчого провадження підтверджується також інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Однак, арешт з вищевказаного нерухомого майна не був знятий, хоча станом на 03.10.2019 дане майно вже не належало ТОВ «Агроторг», оскільки акціонерне товариство «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ДЕПО-КАШТАЛ» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки набуло права власності на дане нерухоме майно, та зареєструвало дане право власності 12.09.2019.

Крім того, згідно інформації, наданої відповідачем, матеріали ВП №36249912 знищено у зв?язку з закінченням строку зберігання.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача вважаючи її протиправною, а постанову про накладення арешту такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст.55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) та Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV/в редакцій чинній на момент виникнення обставин щодо накладення арешту).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст.25 Закону України №606-XIV передбачено, що виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, не пов`язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Продовження зазначеного строку можливе лише у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 50 Закону України №606-XIV передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно з приписами ст.55 Закону України №606-XIV встановлено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з тим, суд звертає увагу, що виходячи з наданих представником відповідача до матеріалів справи документів можна встановити, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, було знищено.

Згідно з п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до п.9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Тобто, виходячи з аналізу викладених вище приписів Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби можна прийти до висновку, що знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

У свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу, що ст.38 Закону України №606-XIV встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу Державної виконавчої служби) припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом..

Також, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.40 Закону України «№1404-VIII встановлено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого було прийнято постанову щодо накладення спірного в межах даної справи арешту було знищено, суд приходить до висновку, що відповідачем при завершенні виконавчого провадження, в межах якого було накладено на належне позивачу на праві приватної власності майно, не було застосовано наслідки, встановлені ст.38 Закону України №606-XIV, якою чітко встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника.

Частиною 4 ст.59 Закону України №1404-VIII встановлено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

В свою чергу, ч.5 ст.59 Закону України №1404-VIII встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи, обставини того, що відповідачем було знищено виконавче провадження, при цьому, під час розгляду судом даної справи представником відповідача не було доведено протилежного, в рамках якого накладено арешт на майно належне на праві приватної власності акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ», у зв`язку з його завершенням без застосування передбачених Законом наслідків завершення такого виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, відповідно до ст.59 Закону України №1404-VIII, є задоволення позовних шляхом визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у відмові вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д, цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - Ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладеного на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ) та зобов`язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д. цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладений на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ).

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності та прийнятих рішень.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн, тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 287? 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АТЛАНТІС КАПІТАЛ» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у відмові вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д, цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - Ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладеного на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ).

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 73, код ЄДРПОУ 00015622) зняти арешт з нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди: цегляний гараж літ. Б, цегляна насосна - В, цегляний склад нафтобази - Г, цегляна автозаправка - Д. цегляні насосні - Е, Є, цегляний навіс для тари - ж, металеві резервуари 1, 3-13, 16, 17, металеві резервуари - 18-20, 21-35, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 726, накладений на підставі постанови від 21.05.2014 по ВП№36249912 (номер запису про обтяження: 5750695 (спеціальний розділ), яке належне на праві приватної власності акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ» (адреса: 04071, місто Київ, вулиця Кожум`яцька, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 41208209).

Стягнути на користь акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ДЕПО-КАПІТАЛ» (адреса: 04071, місто Київ, вулиця Кожум`яцька, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 41208209) судовий збір в сумі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст.272 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.292, 293, 296, 297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.