Рішення

від 09.05.2023 по справі 450/1190/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1190/22 Провадження № 2/450/81/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Покидько Л. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Пустомитівська державна нотаріальна контора, третя особа Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області про визнання майнових прав засновника ФГ «ДРОФА» в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просити визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 майнові права засновника фермерського господарства «Дрофа» код ЄДРПОУ юридичної особи 31490112, що знаходиться за адресою 81132, Львівська область, Пустомитівський район, с. Нагоряни.

В обґрунтування зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер чоловік позивачки, ОСОБА_4 . Після смерті, ОСОБА_4 відкрилась спадщина, зокрема : земельна ділянка у с. Малечковичі; частка у статутному капіталі Фермерського господарства «Дрофа» код ЄДРПОУ юридичної особи 31490112 що знаходиться за адресою 81132, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Нагоряни. За життя ОСОБА_4 заповіту не склав. В установлені Законом строки, ОСОБА_1 , як дружина ОСОБА_5 , відповідно як спадкоємець першої черги, звернулась до Пустомитівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. За наслідком розгляду матеріалів спадкової справи № 50/2020, державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області Підгірняк П.С. було видано свідоцтво про право на спадщину, згідно якого ОСОБА_1 успадкувала 1/3 земельної ділянки із призначенням - для ведення особистого селянського господарства у с. Малечковичі, ???свідоцтво про посвідчення повноваження управителя спадщини-корпоративними правами від 18.03.2021 року № 152, на корпоративні права ФГ «ДРОФА», та ???постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 30.08.2021 року. Вказана вище постанова державного нотаріуса мотивована тим, що за ОСОБА_4 23.07.2001 року органом державної реєстрації Пустомитівською районною державною адміністрацією зареєстровано статут фермерського господарства «Дрофа», код ЄДРПОУ юридичної особи 31490112, з наступними змінами, яке засноване на власності однієї особи, єдиним засновником і головою господарства якого був ОСОБА_4 . Вказаним статутом не передбачено створення статутного капіталу. Отже у власності господарства відсутнє це майно, на яке спадкоемець вимагає видати свідоцтво про право на спадщину. Із такою постановою позивач погодитись не змогла, адже її наявність створює перешкоди для реалізації позивачем своїх прав як спадкоємця. За таких обставин таке право позивача підлягає судовому захисту. З метою захисту своїх прав, позивач двічі зверталась до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовами про визнання права власності на частку у статутному капіталі у порядку спадкування справа № 450/3687/21 та справа №450/5062/21. Предмет та підстава позовів були аналогічними, але змінювався склад учасників (відповідачів у справі). Рішенням Пустомитівського районного суду від 18.11.2021 року, у справі № 450/3687/21 за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , третя особа: Пустомитівська державна нотаріальна контора з аналогічним позовними вимогами, відмовлено у задоволенні позову та тій підставі, що позов слід було пред`явити до інших спадкоємців, Відповідачів у цій справі. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.03.2022 року у справі № 450/5062/21 було відмовлено у задоволенні позову з огляду на те що Позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав. Вказано, що враховуючи характер спору та судову практику у аналогічних справа належним та ефективним способом захисту прав Позивача буде визнання в судовому порядку майнових прав засновника ФГ «ДРОФА» в порядку спадкування. Так, згідно Статуту Фермерського господарства «Дрофа» зі змінами від 2004 року, і згідного чинного на той час законодавства не передбачалась обов`язкова наявність статутного (складеного) капіталу. Протягом життя ОСОБА_5 і діяльності фермерського господарства, установчі документи не змінювалися, частка ОСОБА_5 не була визначена, таким чином нотаріус була позбавлена можливості видати Позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на майнові права засновника (члена Фермерського господарства), оскільки не було визначено ні процентної, ні вартісної частки складеного капіталу господарства. Як зазначалось вище, ОСОБА_6 , був завжди єдиним засновником та членом Фермерського господарства «ДРОФА». Позивач є спадкоємцем за законом, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, і відсутні будь-які докази на спростування законності заявлених позивачем позовних вимог. Окрім цього, позивач прийняла на себе керування ФГ «Дрофа» що підтверджується копією свідоцтва про посвідчення повноваження управителя спадщини-корпоративними правами від 18.03.2021 року № 152, на корпоративні права ФГ «Дрофа». Інших спадкоємців, які претендують на спадщину у вигляді права на частку у ФГ «ДРОФА», яка залишилась після смерті ОСОБА_5 немає, а відтак є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

19.05.2022 року провадження у справі відкрито.

26.08.2022 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

31.03.2023 року справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримують, просять такі задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій позов визнає, прои задоволення позову не заперечує, просить розгляд справи проводити у його відсутності

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача, про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги відповідач визнала.

Представник третьої особи Пустомитівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності від представника третьої особи на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності від представника третьої особи на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши думку сторін та представника позивача, висловлену у поданих ними заявах, проаналізувавши матеріали цивільної справи, та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.12.2020 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , чоловік позивачки, та батько відповідачів, що не заперечено сторонами у справі.

Згідно з наявної в матеріалах справи копії Спадкової справи № 50/2020 заведеної після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, є його дружини та діти в рівних частках по 1/3 частці у майні, що увійшло до складу спадщини.

З копії статуту фермерського господарства «Дрофа» встановлено, що засновником і головою такого був ОСОБА_4 .

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2020 року вбачається, що єдиним засновником та учасником фермерського господарства «Дрофа», код ЄДРПОУ 31490112 був ОСОБА_4 . Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) такого становить 0 грн.

З копії постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 30.08.2021 року вбачається, що органом державної реєстрації Пустомитівською районною державною адміністрацією зареєстровано статут фермерського господарства «Дрофа», код ЄДРПОУ юридичної особи 31490112, з наступними змінами, яке засноване на власності однієї особи, єдиним засновником і головою господарства якого був ОСОБА_4 . Вказаним статутом не передбачено створення статутного капіталу.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами ч. 1 ст. 392 ЦК України регламентовано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна ( стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі з ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданим їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім', відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу» можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Враховуючи прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 трьома спадкоємцями першої черги, позивач, яка єдина має намір та просить суд визнати за нею майнові права засновника ФГ «ДРОФА» в порядку спадкування, зокрема з урахуванням наданих їй повноважень управителя спадщини - корпоративними правами, звертається до суду із позовом за захистом свого права, у зв`язку із неможливістю захисту такого у позасудовому порядку.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону N 973-IV). Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину (пункт "а" частини першої статті 14 Закону N 973-IV). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 Закону N 973-IV). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 Закону N 973-IV). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону N 973-IV).

Згідно зі статтею 23 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті учасника товариства його частка переходить до спадкоємця без згоди учасників товариства. Отже, за наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України «Про фермерське господарство»). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

Таким чином, задоволюючи позов судом враховано, що у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, враховуючи предмет та підставу позову, визнання позову відповідачами, беручи до уваги, що задоволення позову не порушує прав третіх осіб, позовні вимоги відповідають вказаним вище нормам закону є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 158, 200, 223, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Пустомитівська державна нотаріальна контора, третя особа Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області про визнання майнових прав засновника ФГ «ДРОФА» в порядку спадкування, - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права засновника фермерського господарства «Дрофа» код ЄДРПОУ юридичної особи 31490112, що знаходиться за адресою 81132, Львівська область, Пустомитівський район, с. Нагоряни.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.05.2023 року.

СуддяІ. І. Мельничук