Ухвала

від 06.09.2023 по справі 492/644/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/644/23

провадження № 2-з/492/16/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

06 вересня 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів адвоката Кочурова Андрія Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Арцизької міської ради, Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсними проведених електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності та переходу (змін) права оренди, витребування земельної ділянки, -

встановив:

До Арцизького районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Арцизької міської ради, Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсними проведених електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності та переходу (змін) права оренди, витребування земельної ділянки.

Одночасно з позовною заявою представник позивачів адвокат Кочуров А.О. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити ОСОБА_3 здійснювати відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна: Тип об`єкта: нежитлова будівля; Об`єкт житлової нерухомості: ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 56,8; Адреса: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті. В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що ОСОБА_3 , будучи власником нежитлової будівлі за документами, але яка фактично є рухомим майном тимчасовою спорудою, і орендарем земельної ділянки під цією спорудою може розпорядитися таким майном на власний розсуд, здійснити відчуження на користь третіх осіб, з переходом права оренди новому власнику, що призведе до порушення прав позивачів, тому є підстави вжити заходи забезпечення позову, оскільки їх невжиття становить реальну загрозу захисту порушених прав позивачів і може ускладнити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судом не викликалися в судове засідання учасники справи та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, додані до заяви, оцінивши доводи представника позивачів про необхідність забезпечення позову, і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції Українивизначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно дост. 151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що об`єктом, з якого виник спір між сторонами є нежитлова будівля, загальною площею 56,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з якого вбачається, що право власності на вищезазначену нежитлову будівлю зареєстровано за ОСОБА_3 . Відомості про суб`єкта іншого речового права щодо земельної ділянки площею 0,006 га, кадастровий номер 5120410100:03:003:0067 на якій розташована нежитлова будівля містять інформацію про видалення орендаря ОСОБА_1 додано орендаря ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_2 предметом позову в даній справі є позовні вимоги про визнання недійсними проведені електронні торги щодо продажу предмета іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

Відповідно дост. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки нежитлова будівля, як об`єкт цивільних прав не вилучена та не обмежена в обороті, ризик відчуження даного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

Крім того, відповідно дост. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, предметом позову по даній справі є визнання недійсними проведені електронні торги щодо продажу предмета іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, і у разі задоволення позову може бути, зокрема, скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та державну реєстрацію переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, за відповідачем ОСОБА_3 та витребувано земельну ділянку на користь позивачів з володіння відповідача.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо визнання недійсними проведені електронні торги щодо продажу предмета іпотеки, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації переходу (зміни) права оренди на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, представник позивачівобґрунтовано навів припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження в будь-який спосіб нежитлової будівлі може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач може відчужити на користь третіх осіб нежитлову будівлю, право власності на яку на даний час зареєстроване за ОСОБА_3 .

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом якихпрокурор в інтересах держави звернувся до суду, оскільки майно відповідачки, законність реєстрації права власності на яке є предметом спору, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з необхідності дотримання балансу інтересів учасників судового розгляду, дотримання принципів справедливості та розумності, та враховує наскільки заходи забезпечення позову, які пропонує вжити заявник, пов`язані з предметом позову, та наскільки вони співрозмірні позовним вимогам, і яким чином фактично реалізують мету його вжиття. ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі та може вільно здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, що матиме наслідком неможливості повернення земельної ділянки у власність позивачів.

Вчинення відповідачем дій спрямованих на реалізацію вказаної вище нежитлової будівлі та відчуження третім особам належного на праві власності нерухомого майна, унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, існує ризик того, що нежитлова будівля, яка належить наразі відповідачу на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення, що у свою чергу значно ускладнить або ж взагалі зробить неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви представника позивачів про забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Арцизької міської ради, Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсними проведених електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності та переходу (змін) права оренди, витребування земельної ділянки, суд також бере до уваги наступні правові висновки.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою. (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява № 22774\93).

Необхідність забезпечення позову має відповідати вимозі пропорційності втручання у право особи цілям, яких потрібно досягти. З одного боку перед судом стоїть завдання гарантувати конституційний та міжнародно-правовий принцип обов`язковості судового рішення в тому, що стосується його виконання, а з іншого повага до права особи мирно володіти своїм майном. Таким чином, метою тесту пропорційності є встановлення способу та ступеню обмеження особи у реалізації його права; до яких саме негативних наслідків призведе таке обмеження, покладене на цю особу.

Не існує вичерпного переліку факторів, які мають бути враховані під час оцінювання судом необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Ці фактори можуть змінюватись, залежно від фактичних обставин справи та характеру відповідного втручання.

Зокрема, при дослідженні питання про відповідність забезпечення позову вимозі пропорційності суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст.80та ст.89 ЦПК України, відповідно до яких цивільному судочинству загалом, та питанню забезпечення позову зокрема, притаманний стандарт доведення «внутрішнє переконання судді».

Таким чином, вимоги цивільного процесуального законодавства щодо доведення певних фактів як підстав для вжиття заходів забезпечення позову вказують на необхідність їх вжиття у тому випадку, коли наявні в матеріалах справи докази скоріше вказують на ймовірність настання певних обставин, ніж на протилежний висновок.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідачки на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справа № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи представника позивачів, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна: Тип об`єкта: нежитлова будівля; Об`єкт житлової нерухомості: ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 56,8; Адреса: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачки.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову спричинить ОСОБА_3 збитки відсутні, а тому відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст. ст.149-158, 247, 258-261, 263, 265, 268, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивачів адвоката Кочурова Андрія Олександровича про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) здійснювати відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна: Тип об`єкта: нежитлова будівля; Об`єкт житлової нерухомості: ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 56,8; Адреса: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Стягувачами за даною ухвалою є: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 06 вересня 2023 року.

Копії ухвали направити учасникам справи для відома.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити, що суд може за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову; допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.