Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/15740/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа№ 910/15740/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр Факторингових Послуг" на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 (повний текст підписано 23.11.2021)

у справі №910/15740/18 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр Факторингових Послуг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентргруп"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича (третя особа-1),

ОСОБА_1 (третя особа-2)

про застосування наслідків нікчемності правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі №910/15740/18 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» про застосування наслідків нікчемності правочинів відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі № 910/15740/18 про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг» та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТВ «ФК «Центр факторингових послуг» задовольнити в повному обсязі.

Оскаржуване рішення від 29.10.2021 прийнято після направлення справи на новий розгляд постановою Верховного Суду від 13.04.2021.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції» (далі - ПАТ «Банк «Національні інвестиції», банк), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» (далі - ТОВ «ФК «Центр факторингових послуг») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом: скасування рішення державного реєстратора Київського міського нотаріального округу м. Києва приватного нотаріуса Бойка О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24014328 від 29.08.2015 та запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 10973519 від 29.08.2015 з одночасним поновленням запису № 9194617 від 23.03.2015 щодо права власності на спірне майно за АТ «Банк «Національні інвестиції»; скасування рішення державного реєстратора Київського міського нотаріального округу м. Києва приватного нотаріуса Бойка О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24014328 від 29.08.2015 та запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 10973546 від 29.08.2015 з одночасним поновленням запису № 9194614 від 25.03.2015 щодо права власності на спірне майно за АТ «Банк «Національні інвестиції».

Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Національні інвестиції» правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, було встановлено, що договори купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу жилого будинку від 29 серпня 2015 року на підставі пунктів 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними.

За першим розглядом справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Національні інвестиції» відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 та рішення Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 у справі № 910/15740/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За другим розглядом справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021, провадження у справі № 910/15740/18 закрито. Роз`яснено ТОВ «ФК «Центр Факторингових Послуг», що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.

13.04.2021 Верховним Судом скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 910/15740/18; справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021, на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/15740/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» про застосування наслідків нікчемності правочину передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем подано заяву (вих. № 01-10/240521-1 від 24.05.2021) про зміну предмету позову, в якій позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: 1) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 загальною площею 0,1870 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) індексний номер 24014328 від 29.08.2015, запис про проведену державну реєстрацію права власності від 29.08.2015 № 10973546 та всі послідуючі/пов`язані індексні номери та записи про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті та здійснені після 29.08.2015, з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих після 29.08.2015, та з одночасним поновленням запису про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 загальною площею 0,1870 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», як правонаступника ПАТ «Банк «Національні інвестиції»; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок загальною площею 1 329,20 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 11-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) індексний номер 24014328 від 29.08.2015, запис про проведену державну реєстрацію права власності від 29.08.2015 № 10973519 та всі послідуючі/пов`язані індексні номери та записи про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті та здійснені після 29.08.2015, з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих після 29.08.2015, та з одночасним поновленням запису про право власності на житловий будинок загальною площею 1 329,20 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 11-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», як правонаступника ПАТ «Банк «Національні інвестиції».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2021 прийнято заяву ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» вих. № 01-10/240521-1 від 24.05.2021 (подану до Господарського суду міста Києва 24.05.2021 вх. № суду 01-20/5167/21) про зміну предмету позову; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі №910/15740/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи було перевірено доводи позивача та не встановлено обставин нікчемності правочину з підстав, встановлених п.п. 1, 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; позивачем не доведено та не обґрунтовано позовну вимогу про одночасне поновлення запису про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 та на житловий будинок за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», як правонаступника ПАТ «Банк «Національні інвестиції», оскільки за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» вказане нерухоме майно ніколи зареєстровано не було; оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність порушеного права позивача, підстави для застосування положень законодавства про позовну давність відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі позивач вважає рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 року у справі № 910/15740/18 безпідставним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права через невідповідність висновків суду обставинам справи, з урахуванням, зокрема наступного:

- в матеріалах справи наявні банківські виписки з 27.08.2015 року по 05.09.2015 року з яких вбачається, що оплата за придбане майно за договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки проведена ТОВ «Євроцентргруп» 31.08.2015 року виключно за рахунок коштів, наданих йому в кредит АТ «Банк «Національні інвестиції»;

- в матеріалах справи містяться належні, достовірні та допустимі докази, якими підтверджено обставини, що на момент здійснення перереєстрації права власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, а саме 29.08.2015 року, банк фактично безоплатно здійснив відчуження майна та в подальшому в рахунок оплати за це майно отримав власні ж кошти, надані в кредит ТОВ «Євроцентргруп»;

- позивачем наведено обставини та докази, якими підтверджується неможливість виконання АТ «Банк «Національні інвестиції» своїх зобов`язань щодо повернення коштів вкладникам в період вчинення нікчемних правочинів; в той же час судом першої інстанції взагалі в судовому рішенні не наведено обставин, що ОСОБА_1 був вкладником банку і не враховано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

- в матеріалах справи містяться належні, допустимі і достовірні докази, якими підтверджується укладення нікчемних правочинів з метою отримання ОСОБА_1 як кредитором банку повної суми свого вкладу за рахунок нерухомого майна банку АТ «Банк «Національні інвестиції», що не передбачено діючим законодавством України;

- позивач вважає, що ним з посиланням на належні, достовірні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи № 910/15740/18 було доведено, що договори купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу жилого будинку від 29.08.2015 року, укладені між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Євроцентргруп», є нікчемними:

в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме - банк безоплатно здійснив відчуження майна;

в силу п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме - банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме - банк уклав правочин (у тому числі договори), умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі №910/15740/18; розгляд скарги призначено на 22.02.2022.

22.02.2022 розгляд справи №910/15740/18 відкладено на 09.03.2022;

09.03.2022 розгляд апеляційної скарги у справі не здійснювався, судове засідання призначено на 21.06.2022 ухвалою суду від 02.05.2022.

21.06.2022 заяву суддів Владимиренко С.В., Євсікова О.О., Корсака В.А. про самовідвід від розгляду справи №910/15740/18 задоволено; матеріали справи №910/15740/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022 справу №910/15740/18 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

07.07.2022 судді Північного апеляційного господарського суду Тарасенко К.В. та Іоннікова І.А. заявили про самовідвід від розгляду справи №910/15740/18.

Заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Тарасенко К.В. та Іоннікової І.А. про самовідвід у справі №910/15740/18 задоволено; справу №910/15740/18 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 справу №910/15740/18 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.; апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2022 ухвалою суду від 13.07.2022.

15.09.2022, 20.10.22 розгляд справи відкладався на 20.10.2022, на 10.11.2022

10.11.2022 судове засідання у справі № 910/15740/18 не відбулося, розгляд апеляційної скарги у справі призначено на 08.12.2022.

08.12.2022, 09.02.2023 розгляд апеляційної скарги у справі відкладався на 09.02.2023, на 16.03.2023.

16.03.2023 судове засідання у справі №910/15740/18 не відбулося, розгляд апеляційної скарги у справі призначено на 20.04.2023.

20.04.2023, 25.05.2023 в судових засіданнях оголошувалась перерва до 25.05.2023, до 29.06.2023

29.06.2023, 27.07.2023, 24.08.2023 розгляд апеляційної скарги у справі відкладався до 27.07.2023, до 24.08.2023, до 07.09.2023.

Під час апеляційного провадження до справи від відповідача 07.02.2022 отримано відзив на апеляційну скаргу; 09.02.2022 зареєстровано надходження відзиву на апеляційну скаргу від Максимова В.І., який приймає участь у справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Клопотання скаржника (отримано до справи 20.06.2022) про зупинення провадження по справі №910/15740/18 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №372/4169/20, що перебуває в провадженні Обухівського районного суду Київської області втратило свою актуальність, задоволенню не підлягає, оскільки у вказаній справі Обухівським районним судом Київської області прийнято рішення 13.12.2022, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр факторингових послуг» відмовлено повністю.

29.06.2023 до справи отримано повідомлення, підписане головою об`єднання СГБУ ОСОБА_3 в рамках роботи Громадських приймалень по боротьбі з міжнародною корупцією та диверсійною діяльністю у сфері економічних злочинів, відмиванням коштів та несплати податків на території України, до якого долучено інформацію щодо кримінальних правопорушень ОСОБА_1 ..

20.07.2023 представником скаржника подані письмові пояснення на вимоги суду щодо кримінальних проваджень пов`язаних з ОСОБА_1 ; 26.07.2023 та 07.09.2023 від представника відповідача та третьої особи-2 ( ОСОБА_1 ) отримані письмові пояснення, до яких додатком долучено витяг з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відносно ОСОБА_1 .

Явка представників сторін

Позивачем у справі в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримано доводи поданої ним апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, оскаржуване рішення позивач просив скасувати і прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача та третьої особи-2 в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, просила її відхилити.

Третя особа-1 жодного раз в судове засідання апеляційної інстанції не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третьої особи-1 та її представника обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 07.09.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

29 серпня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» («продавець», банк) та ТОВ «Євроцентргруп» («покупець») укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1240, згідно з умовами якого продавець (банк) передає у власність покупцю (продає) жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 1 329,20 м.кв. (реєстраційний номер 607110432231) за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 15 900 000 грн., а покупець приймає (придбаває) таке нерухоме майно і зобов`язується не пізніше 31 серпня 2015 року в безготівковому порядку оплатити його вартість.

29 серпня 2015 року між ПАТ «Банк «Національні інвестиції» («продавець», банк) та ТОВ «Євроцентргруп» («покупець») укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1241, згідно з умовами якого продавець (банк) передає у власність покупцю (продає) земельну ділянку загальною площею 0,187 з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607115132231), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю 4 300 000 грн., а відповідач приймає (придбаває) таке нерухоме майно і зобов`язується не пізніше 31 серпня 2015 року в безготівковому порядку оплатити його вартість.

На виконання умов вказаних договорів банком передано відповідачу указані земельну ділянку та розташований на ній жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі жилого будинку та земельної ділянки від 29 серпня 2015 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 29.08.2015 здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Євроцентргруп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:086:0024 площею 0,187 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 29.08.2015 здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Євроцентргруп» на житловий будинок загальною площею 1 329,2 кв.м., житлова площа 124,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

09.09.2019 зазначені об`єкти нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зміна власника спірного майна відбулась на підставі рішення учасника ТОВ «Євроцентргруп» № 08/08 від 08.08.2019, яким вирішено провести розрахунок із колишнім учасником ТОВ «Євроцентргруп» - ОСОБА_1 шляхом зміни виплати внеску до статутного капіталу передачею у власність нерухомого майна ТОВ «Євроцентргруп», а саме: житлового будинку загальною площею 1 329,2 кв.м., житлова площа 124,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 16 000 000 грн.; земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:05:086:0024 площею 0,187 га за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4 580 000,0 грн.

На виконання вказаного рішення учасника ТОВ «Євроцентргруп» № 08/08 від 08.08.2019 підписано акти приймання-передачі нерухомого майна від 08.08.2019.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 214 від 02.12.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волощуком І.Г. № 32 від 22.09.2015 на виконання ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо перевірки договорів (інших правочинів), укладених банком, вирішено здійснити в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком за період з 18.09.2014 до 18.09.2015, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Для виконання перевірки договорів створено комісію з перевірки договорів, встановлено строк здійснення перевірки договорів до 01.12.2015.

Позивач стверджує, що за наслідками перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Національні інвестиції» правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, було встановлено, що договори купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу жилого будинку від 29.08.2015 на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення вих. № 03/254 від 04.04.2018 щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем житлового будинку та земельної ділянки на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу.

За придбання нерухомого майна за спірними договорами відповідач зобов`язався до 31.08.2015 сплатити 20 200 000,00 грн., зокрема, 4 300 000,00 грн. за земельну ділянку та 15 900 000,00 грн. за жилий будинок.

Предметом спору в цій справі є застосування наслідків нікчемності правочинів, що були укладені між банком та ТОВ «Євроцентргруп», на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на правову позицію у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, суд першої інстанції правильно виходив з того, що за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції враховував наступні встановлені обставини:

- тимчасова адміністрація в АТ «Банк «Національні інвестиції» здійснювалась у період з 18.09.2015 по 03.12 2015;

- 28.08.2015 між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «Євроцентргруп» («позичальник») укладено Кредитний договір № 199-15, відповідно до умов якого банк надає відповідачу відновлювальну кредитну лінію у гривні, а відповідач зобов`язується повернути кредит у строки, встановлені в п. 2.2 цього договору, сплатити проценти за користування кредитом;

- відповідно до п. 2.2 кредитного договору сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 33 000 000,00 грн.;

строк дії кредитної лінії з 28.08.2015 по 19.08.2016 (п. 2.4 кредитного договору);

процентна ставка за користування коштами кредиту становить 23 % річних (п. 2.5 кредитного договору);

цільове призначення (мета) кредиту - поповнення обігових коштів підприємства (п. 2.8 кредитного договору);

- відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача, наданої позивачем, 28.08.2015 банк перерахував на рахунок відповідача 160 000 грн. з призначенням платежу: «поповнення кредитної лінії (ТОВ «Євроцентргруп»), відповідно до кредитного договору № 199-15 від 28.08.2015»; 31.08.2015 банк перерахував на рахунок відповідача 20 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «поповнення кредитної лінії (ТОВ «Євроцентргруп»), відповідно до кредитного договору № 199-15 від 28.08.2015»;

- як зазначає сам позивач, у рамках відносин між контрагентами було також здійснено такі правочини, як:

1) правочин (трансакція) від 04.09.2015 щодо перерахування грошових коштів у сумі 20 790 000,00 грн з поточного рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Євроцентргруп» № 260023123299 з призначенням платежу «Внесок в статутний фонд ТОВ «Євроцентргруп» згідно протоколу № 3 від 04.09.2015»;

2) правочин (трансакція) від 04.09.2015 щодо перерахування грошових коштів у сумі 20 360 000,00 грн з поточного рахунку ТОВ «Євроцентргруп» № 260023123299 на рахунок для обліку наданого ТОВ «Євроцентргруп» кредиту № 2062230123299 з призначенням платежу «погашення кредиту згідно договору»;

3) правочин (трансакція) від 04.09.2015 щодо перерахування грошових коштів у сумі 51 318,36 грн з поточного рахунку ТОВ «Євроцентргруп» № 260023123299 на рахунок для обліку процентів за кредитним договором № 206883012399 з призначенням платежу «погашення відсотків згідно кредитного договору».

За висновками суду першої інстанції вбачається реальна наявність банківських операцій щодо здійснення відповідачем розрахунків за придбане нерухоме майно; відповідач в повному обсязі повернув кредитні кошти в сумі 20 360 000,00 грн., також сплатив відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 51 318,36 грн.

Відхиляючи доводи позивача про те, що розрахунок за нерухоме майно, придбане відповідно до договорів купівлі-продажу, відбувався без надходження коштів з рахунків в інших баках, а шляхом внутрішньобанківських проводок (коригування балансу), суд першої інстанції зазначав, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснювалися відповідачем коштами з власного рахунку, які надійшли як внесок в статутний фонд відповідача від фізичної особи; перерахування відповідачем грошових коштів з власного поточного рахунку на рахунок для обліку наданого ТОВ «Євроцентргруп» кредиту № 2062230123299 відбулося за рахунок власних коштів ТОВ «Євроцентргруп», а відтак спростовуються твердження позивача про те, що майно за договорами купівлі-продажу було відчужено безоплатно внаслідок надходження на рахунок банку його ж власних коштів наданих в кредит відповідачу, оскільки цей кредит було погашено відповідачем за рахунок вже власних коштів та сплачено проценти за користування кредитом.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції було перевірено доводи позивача та не встановлено обставин нікчемності правочину з підстав, встановлених п.п. 1, 2 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на які посилався позивач у позові.

Також, з позиції суду першої інстанції, позивачем не доведено та не обґрунтовано позовну вимогу про одночасне поновлення запису про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 та на житловий будинок за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», як правонаступника ПАТ «Банк «Національні інвестиції», оскільки за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» вказане нерухоме майно ніколи зареєстровано не було.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відсутність порушеного права позивача, підстави для застосування положень законодавства про позовну давність відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції, яке переглядається за апеляційною скаргою позивача винесено Господарським судом Київської області 29.10.2021 за результатами нового розгляду після скасування прийнятих у справі судових рішень постановами Верховного Суду від 19.12.2019 та від 13.04.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У п. 4.29 постанови Верховного Суду від 19.12.2019 у даній справі, зазначено, що суди, приймаючи рішення щодо нікчемності спірних договорів з мотивів зазначених банком, повинні були перевірити наявність підстав, з якими він пов`язує нікчемність правочинів, реальну наявність/відсутність банківських операцій тощо.

Наявні в матеріалах справи банківські виписки з 27.08.2015 року по 05.09.2015 року підтверджують, що оплата за придбане майно за спірними договорами проведена відповідачем виключно за рахунок коштів, наданих йому в кредит самим позивачем (а.с. 116 том 1).

Таким чином, належно доведено, що банк фактично безоплатно здійснив відчуження майна, оскільки в рахунок оплати за це майно отримав власні ж кошти.

Висновки суду першої інстанції про реальну наявність банківських операцій щодо здійснення відповідачем розрахунків за придбане нерухоме майно, зокрема шляхом погашення кредиту 04.09.2015 коштами з рахунку ТОВ «Євроцентргруп», які надійшли як внесок в статутний фонд відповідача від фізичної особи, не свідчать про відсутність підстав визначених пунктами 1, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності вчинених правочинів.

В даному випадку, реальність банківських операцій забезпечена виключно банківськими проводками, оскільки відсутнє надходження коштів до банку, погашення кредиту відбулось за рахунок коштів, які надійшли як внесок в статутний фонд відповідача від фізичної особи ( ОСОБА_1 ) за рахунок здійснених переказів з поточного рахунку на який повернуто депозит згідно угоди 103312/11/Ф від 13.08.2015 та за рахунок приватного переказу з рахунку на рахунок ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджені банківською випискою за період з 27.08.2015 по 05.09.2015, що долучена до матеріалів справи (арк спр. 116-120 том 1).

Так, відповідно до даних АБС Б2 (виписки по особовому рахунку ТОВ «Євроцентргруп» № НОМЕР_1 ):

- станом на вечір 03.09.2015 на рахунку товариства обліковувалися кошти в сумі 2 206, 76 грн.;

- 04.09.2015 сплачено наданий кредит, а саме: відсотки за кредитним договором в сумі 51 318, 36 грн. та основна сума кредиту - 20 360 000 грн.;

Відповідно до даних АБС Б2 04.09.2015 з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на поточний рахунок ТОВ «Євроцентргруп» № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 20 790 000 грн. з призначенням платежу «Внесок в статутний фонд ТОВ «Євроцентргруп» зг. протоколу № 3 від 04.09.2015р.»;

04.09.2015 на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 було перераховано грошові кошти в сумі 14 700 000 грн. з призначенням платежу «приватний переказ не пов`язаний з підприємницькою діяльністю. Не за ЦП. Без ПДВ.».

Тобто, фактично джерелом походження коштів на оплату зобов`язань ТОВ «Євроцентргруп» за кредитним договором № 199-15 були кошти фізичних осіб (клієнтів АТ «Банк «Національні інвестиції»), погашення кредиту відбувалося без надходження коштів з рахунків у інших банках, а шляхом внутрішньобанківських проводок (коригування балансу).

Зазначеним підтверджується, що продаж банком майна за спірними правочинами на користь ТОВ «Євроцентргруп» дозволило фізичним особам, які мали значні кошти на своїх рахунках (які не гарантовані державою під час ліквідації банку) отримати об`єкти нерухомості (в якості виплати внеску учаснику товариства).

Тобто, банк уклав правочини, умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Банком на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 03/254 від 04.04.2018 року щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем житлового будинку та земельної ділянки на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу. (т.1, а.с. 39-43).

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни (ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до ч. 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку ліквідації банку залишки грошових коштів на рахунках юридичних осіб не гарантуються, а задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що банк фактично безоплатно здійснив відчуження майна, оскільки отримав за житловий будинок та земельну ділянку власні ж кошти, які ним були надані в кредит відповідачу, а також, банк уклав спірні правочини на умовах, які передбачають передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що згідно з п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є ознакою нікчемності вчинених правочинів.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За змістом частини першої, третьої статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав; у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Зазначена позиція кореспондується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.

У зв`язку з тим, що договори купівлі-продажу земельної ділянки та купівлі-продажу жилого будинку від 29.08.2015 року, на підставі яких були внесені в Держаний реєстр записи про право власності за ТОВ «Євроцентргруп» є нікчемними в силу п.п. 1, 7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» такі записи підлягають скасуванню, право власності - відновленню, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав записів про право власності на земельну ділянку та майно за ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг», як правонаступника ПАТ «Банк «Національні інвестиції» у спірних правовідносинах.

Виходячи з положень ст.ст. 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, апеляційним господарським судом відхиляються доводи відповідача про необгрунтованість вимоги позивача щодо поновлення його права через відсутність відповідного запису в реєстрі у відношенні спірного майна, оскільки у даній справі спір стосується нерухомого майна, щодо якого позивачем набуто майнових прав.

Так, згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-28-000089-b від 05.04.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» являється переможцем електронних торгів, щодо реалізації лоту, який включає в себе пул активів, що складається з: прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, прав вимоги та інших прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, дебіторської заборгованості з відступлення права вимоги за кредитними договорами, дебіторською заборгованістю та майнових прав за дебіторською заборгованістю, векселів та майнових прав, що випливають з векселя, основних засобів у кількості 70 шт., контрольних пломб для каси у кількості 2000 шт., грошових чекових книжок у кількості 653 шт., трудових книжок у кількості 19 шт., вкладишів до трудових книжок у кількості 10 шт., майнових прав на нерухоме майно (житловий будинок (літера «А») заг. площею 1329, 0 кв.м., що розташований на земельній ділянці, кадастровий №3223155400:05:086:0024 площею 0, 1870 га, знаходиться за адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова , 11-Б), що належать АТ «Банк «Національні Інвестиції».

29.05.2019 року між АТ «Банк «Національні Інвестиції» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №05/2019-13, який посвідчено приватним нотаріусом Київського МНО Владимирським В.Ю. за реєстровим №540.

В подальшому, 04.06.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Владимирським В.Ю. за реєстровим №558.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ФК «Фінмарк» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» прийняло у власність майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне у майбутньому стосовно наступних об`єктів нерухомого майна: житловий будинок (літера «А») заг. площею 1329, 0 кв.м., житловою площею 124, 70 кв.м., гараж (літера «Б»), госпблок (літера «В»), навіс для машин (літера «Г»), колодязь №4, басейн - №5, що знаходиться за адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 11-Б та земельна ділянка загальною площею 0, 1870 га, кадастровий номер 3223155400:05:086:0024, яка розташована за адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 11.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В частині ефективності обраного позивачем способу захисту з точки зору слід враховувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним».

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача та їх задоволення.

Щодо застосування позовної давності у спірних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а у статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

У п. 4.49-4.53 постанови Верховного Суду від 19.12.2019 у даній справі наведені посилання на приписи ст.ст. 34, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема:

« 4.49. Статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

4.50. Відповідно до частини другої статті 38 цього Закону протягом дії тимчасової адміністрації фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

4.51. Статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

4.52. Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

4.53. За системним аналізом зазначених норм вбачається, що законодавець зобов`язує фонд та встановлює строк протягом якого повинно бути здійснено ці дії, а саме протягом дії тимчасової адміністрації.»

У п. 4.54 вказаної постанови Верховного Суду у даній справі містяться вказівки, що на виконання вищенаведених вимог закону, для правильного визначення початку перебігу позовної давності у цьому спорі необхідно установити момент, коли саме Уповноважена особа Фонду здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених банком протягом одного року до дня провадження тимчасової адміністрації банку та коли виявлено фондом нікчемність правочину.

Відповідно до встановлених обставин справи:

постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції» було віднесено до категорії неплатоспроможних;

рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 172 від 17.09.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 (включно);

постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції»;

рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 214 від 02.12.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно;

наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волощуком І.Г. № 32 від 22.09.2015 на виконання ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо перевірки договорів (інших правочинів), укладених банком, вирішено здійснити в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком за період з 18.09.2014 до 18.09.2015, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Для виконання перевірки договорів створено комісію з перевірки договорів, встановлено строк здійснення перевірки договорів до 01.12.2015;

повідомлення щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем житлового будинку та земельної ділянки на підставі спірних договорів купівлі-продажу направлено відповідачу у квітні 2018 року (лист за вих. № 03/254 від 04.04.2018).

Таким чином, звернення банку з позовом у даній справі 23.11.2018 відбулось в межах трирічного строку позовної давності (для здійснення перевірки договорів тимчасовою адміністрацією встановлено строк до 01.12.2015; відповідач дізнався про нікчемність укладених ним договорів у квітні 2018).

Викладені у апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» аргументи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі, оскільки отримали підтвердження під час апеляційного провадження; відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі № 910/15740/18 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі № 910/15740/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2021 у справі № 910/15740/18 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 загальною площею 0,1870 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) індексний номер 24014328 від 29.08.2015, запис про проведену державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» (ідентифікаційний код 39604731) від 29.08.2015 №10973546 та всі послідуючі/пов`язані індексні номери та записи про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті та здійснені після 29.08.2015, з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих після 29.08.2015, та з одночасним поновленням запису про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:086:0024 загальною площею 0,1870 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» (ідентифікаційний код 36593523, 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 35, оф. 9), як правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції».

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок загальною площею 1 329,20 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 11-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) індексний номер 24014328 від 29.08.2015, запис про проведену державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» (ідентифікаційний код 39604731) від 29.08.2015 №10973519 та всі послідуючі/пов`язані індексні номери та записи про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті та здійснені після 29.08.2015, з одночасним припиненням речових прав, зареєстрованих після 29.08.2015, та з одночасним поновленням запису про право власності на житловий будинок загальною площею 1 329,20 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 11-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 607110432231) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» (ідентифікаційний код 36593523, 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 35, оф. 9), як правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроцентргруп» (ідентифікаційний код 39604731, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Факторингових Послуг» (ідентифікаційний код 36593523, 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 35, оф. 9) 7 048 грн. (сім тисяч сорок вісім гривень) судового збору за подання позовної заяви, 10 572 грн. (десять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

6. Матеріали справи №910/15740/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 11.09.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська