Постанова

від 11.09.2023 по справі 925/1416/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. Справа № 925/1416/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська центральна районна лікарня" Червонослобідської сільської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 (повне судове рішення складено 29.03.2023) (суддя Спаських Н.М.)

у справі № 925/1416/22 Господарського суду Черкаської області

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Черкаська центральна районна лікарня" Червонослобідської сільської ради

до Державної установи "Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України"

про стягнення 93 572,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень проти них

1. Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська центральна районна лікарня" Червонослобідської сільської ради (далі - Лікарня, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державної установи "Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" (назву змінено на "Державна установа "Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", далі - Обласний центр, відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на підставі договорів про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги, укладених між сторонами за період 2018-2022 років, з урахуванням висновків ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (акт від 19.07.2022 № 04-30/004), за результатами якої було виявлено заниження опалювальної площі приміщень відповідача у вказаних договорах, що призвело до заниження суми відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат по сплаті за спожитий природний газ для опалення приміщень Обласного центру у 2018-2022 роках на загальну суму 93 572,54 грн.

2. Відповідач проти позову заперечив через необґрунтованість, безпідставність та недоведеність правової підстави позову.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22 в позові відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано в справу доказів на підтвердження того, що дійсна опалювальна площа приміщень у відповідача складає 735 кв.м замість вказаних у розрахунках до договорів 641,80 кв.м, і що з приводу зміни цієї складової розрахунків сторонами належним чином були укладені додаткові угоди до договорів за період 2018-2022 років.

5. Суд відхилив доводи позивача про те, що відповідач при укладенні договорів діяв недобросовісно та застосував обман в питанні правильного зазначення опалювальної площі приміщень, оскільки такі обставини не встановлені висновками суду у спорах про визнання недійсними договорів, якими обґрунтовано позовні вимоги. Крім того, позивач як сторона всіх договорів не був позбавлений права самостійно перевірити розмір опалювальної площі в будь-який час та домагатися внесення відповідних змін до договорів, однак ніяких заходів не вживав.

6. За висновками суду, оскільки розмір опалювальної площі приміщення, з якої проведено розрахунок платежів за договором, є істотною умовою такого договору, то без внесення відповідних змін до договорів немає правової підстави для стягнення спірних коштів у правовідносинах сторін через презумпцію правомірності правочину.

7. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність правової підстави позову та відсутність у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу вартість понесених витрат по сплаті за комунальні послуги (відшкодування вартості спожитого природного газу) в розмірі 93 572,54 грн за укладеними договорами між сторонами у справі за період 2018-2022 років, без внесення до них змін, лише на підставі висновків перевірки управління Держаудитслужби.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Лікарня звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; стягнути з Обласного центру 93 572,54 грн боргу з відшкодування витрат на оплату спожитого природного газу, 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 3 721,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції та 5 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

9. На переконання позивача, оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

10. Лікарня наголошує, що в ході проведення Держаудитслужбою, в межах своїх повноважень, ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача та зустрічної звірки в установі відповідача було виявлено заниження відповідачем реальних обсягів опалювальної площі. Той факт, що насправді опалювальна площа відповідача складає 735,00 кв.м замість заявленої ним 641,80 кв.м, Обласний центр під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував.

11. Таким чином, Лікарня вважає, що Держаудитслужбою за результатами перевірки позивача та зустрічної перевірки відповідача було виявлено та підтверджено недобросовісність відповідача, що полягає у наданні Обласним центром недостовірної інформації Лікарні про фактичну опалювальну площу будівлі для укладення договорів про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги.

12. За приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку із вчиненням відповідного правочину.

13. Крім того, позивач зауважує, що відповідно до закону обов`язок власника нерухомого майна оплатити фактично спожиті ним комунальні послуги не залежить від укладеного договору і не скасовується в разі відсутності такого договору, що підтверджено судовою практикою. Отже, обов`язок Обласного центру сплатити за комунальні послуги, спожиті на фактичній опалювальній площі 735,00 кв.м, а не на вказаній у договорах 641,80 кв.м, виникає без укладення додаткових угод до цих договорів.

14. Лікарня зазначає, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 8 721,50 грн, що складається з витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 3 721,50 грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 29.03.2023 № 03-23/03-ЮО. Судові витрати, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, становлять 7 481,00 грн, що складаються з понесених витрат на сплату судового збору в сумі 2 481,00 грн та очікуваних витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023 справу № 925/1416/22 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Черкаської області.

17. Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лікарні на вказане рішення; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 09.06.2023.

18. Зважаючи на воєнний стан в Україні та тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

19. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

20. Відповідач наголошує, що між сторонами цього спору виникли саме договірні відносини - на підставі договорів про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги, умови яких відповідач виконував належним чином, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Лікарні. Крім того, позивач не є виконавцем комунальних послуг у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", тому положення цього Закону не поширюються на спірні правовідносини.

21. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що фактично опалювальна площа приміщень відповідача була більше заявленої в договорах про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги, а інформація, викладена в акті перевірки Держаудитслужби, таким доказом являтися не може та умови укладених між сторонами договорів не змінює. Такий висновок підтверджується судовою практикою.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22. Між позивачем як кредитором та відповідачем як боржником були укладені договори № 1 від 26.02.2018 (а.с. 6-7), № б/н від 11.03.2019 (а.с. 10-11), № 132 від 05.03.2020 (а.с. 15-16), № 34 від 24.03.2021 (а.с. 18-19) та № 50 від 19.04.2022 (а.с. 22-23) про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років відповідно.

23. За умовами цих договорів, які мають ідентичний зміст, сторони виявили намір та волю скористатися наданим принципом свободи договору та прийшли до спільної згоди щодо застосування до договору положення ч. 3 ст. 6 і ст. 627 ЦК України (п. 1.1 договорів).

Сторони в договорі відступають від положень актів цивільного законодавства і врегульовують свої правовідносини, які викладені нижче, на власний розсуд (п. 1.2 договорів).

Боржник відшкодовує витрати кредитора, понесені ним по сплаті за водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, очистку стічних вод, електричну енергію і природний газ для опалення (далі - комунальні послуги), фактично отримані боржником при експлуатації нежитлових будівель та приміщень в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 2.1 договорів).

Кредитором укладені договори з постачальниками комунальних послуг, за умовами яких постачальники зобов`язуються надавати кредитору відповідні комунальні послуги, а кредитор зобов`язується своєчасно сплачувати їх вартість за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договорами. Боржнику належать нежитлові будівлі та приміщення, які підключені до мереж кредитора. Сторони домовились, що відшкодуванню підлягають витрати кредитора, понесені ним по сплаті постачальникам грошових коштів за комунальні послуги, отримані боржником при експлуатації власних нежитлових будівель та приміщень (п.п. 2.2, 2.4-2.5 договорів).

Кредитор сплачує за комунальні послуги усіх будівель та приміщень, що знаходяться на його балансі, а також будівель, які перебувають на балансі боржника за адресою: вул. Пирогова, буд. 3, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, і підключені до зовнішніх інженерних мереж кредитора, а боржник щомісячно відшкодовує кредитору вартість спожитих комунальних послуг, визначену згідно розрахунку суми відшкодування боржником вартості понесених кредитором витрат по сплаті за комунальні послуги на 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки (додаток до договору) (п. 3.1 договорів).

Відшкодування вартості понесених кредитором витрат здійснюється боржником не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування такого відшкодування на рахунок кредитора (п. 3.3 договорів).

Сплата боржником відшкодування здійснюється на підставі виставлених кредитором рахунків, які повинні бути надані не пізніше ніж за 3 дні до настання строку сплати боржником відшкодування вартості понесених кредитором витрат по сплаті за комунальні послуги, передбаченого п. 3.2 договору (п. 3.4 договорів).

Сума відшкодування може змінюватись в односторонньому порядку кредитором в залежності від зміни цін та тарифів на комунальні послуги, які були змінені для кредитора відповідними постачальниками, які здійснюють постачання цих послуг в межах дії договорів, зазначених в п. 2.2 Договору. Зміна суми відшкодування оформляється додатковою угодою до договору (п. 3.5 договорів).

Невід`ємною частиною договору є розрахунок суми відшкодування боржником вартості понесених кредитором витрат по сплаті за комунальні послуги на відповідний рік (п. 9.1 договорів).

24. Ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2022 (акт № 04-30/004 від 19.07.2022) (а.с. 24-29), що проводилась Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі - Держаудитслужба), було виявлено, що при укладенні договорів про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги від 26.02.2018 № 1, від 11.03.2019 № б/н, від 05.03.2020 № 132, від 24.03.2021 № 34 та від 19.04.2022 № 50 була занижена опалювальна площа приміщень боржника (641,80 кв.м замість фактичної 735,00 кв.м).

25. Зокрема, за інформацією, наданою позивачем, Обласний центр мав здійснювати відшкодування витрат Лікарні по сплаті за природний газ за опалення двоповерхової будівлі площею 526,00 кв.м (рік введення в експлуатацію - 1968) та гаража площею 115,80 кв.м. Натомість відповідно до інвентарної справи двоповерхова будівля Обласного центру складає 522,60 кв.м, а гараж - 236,4 кв.м (який включає власне гараж, душ, столову, кладові, бокси та коридор, з яких всі приміщення, крім кладових, мають прилади опалення).

26. На переконання Держаудитслужби, це призвело до заниження суми відшкодування боржником понесених кредитором витрат по сплаті за спожитий природний газ для опалення приміщень боржника у 2018-2022 роках на загальну суму 93 572,54 грн.

27. Згідно з проведеним державними аудиторами перерахунком відшкодування витрат, понесених Лікарнею по сплаті за природний газ відповідно до належного розміру опалювальної площі, відповідачу було донараховано такі суми:

- 2018 рік: відшкодовано згідно з договором від 26.02.2018 № 1 витрати по оплаті за природний газ у сумі 92 267,65 грн замість суми 115 897,65 грн, сума недоплати 23 630,00 грн;

- 2019 рік: відшкодовано згідно з договором від 11.03.2019 витрати по оплаті за природний газ у сумі 90 119,93 грн замість суми 106 710,12 грн, сума недоплати 16 590,19 грн;

- 2020 рік: відшкодовано згідно з договором від 05.03.2020 № 132 витрати по оплаті за природний газ у сумі 51 276,48 грн замість суми 68 279,87 грн, сума недоплати 17 003,39 грн;

- 2021 рік: відшкодовано згідно з договором від 24.03.2021 № 34 витрати по оплаті за природний газ у сумі 100 932,44 грн замість суми 127 846,86 грн, сума недоплати 26 914,42 грн;

- період з 01.01.2022 по 31.03.2022: відшкодовано згідно з договором від 19.04.2022 № 50 витрати по оплаті за природний газ у сумі 71 268,61 грн замість суми 80 703,15 грн, сума недоплати 9 434,54 грн.

28. Відповідно до акта ревізії Держаудитслужби № 04-30/004 від 19.07.2022 покриття витрат сторонніх юридичних осіб за спожитий природний газ є порушенням з боку позивача п.п. 19, 20, 23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 10 Закону України від 22.06.2017 № 2119-VIII "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", п. 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, п.п. 2.14 та 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

29. Держаудитслужба вважає, що вказане порушення допущене головним інженером позивача, який відповідно до посадової інструкції здійснює комплексний аналіз діяльності господарської служби та керує роботою по технічному забезпеченню та плануванню, здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю, забезпечує раціональне використання матеріальних та фінансових ресурсів, та інженером, яким до планово-економічного відділу подані дані щодо площ та який відповідно до посадової інструкції відповідає за організацію по огляду будівель та споруд.

30. 01.07.2022 Держаудитслужбою складено довідку № 04-3 l/008-з зустрічної звірки в Обласному центрі з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Лікарні за період з 01.01.2018 по 31.03.2022 (а.с. 30-31). Довідка підтверджує інформацію щодо опалювальної площі приміщень відповідача та розміру сум, виставлених у рахунках позивачем відповідачу за відшкодування комунальних послуг. Також зазначено, що на момент проведення зустрічної звірки дебіторська та кредиторська заборгованість у відповідача відсутні.

31. Держаудитслужба направила позивачу лист № 232304-14/2168-2022 від 22.07.2022 "Про усунення виявлених порушень" (а.с. 35-37), в якому вимагала від Лікарні, в тому числі, відповідно до норм ст.ст. 216-229 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 610-625 ЦК України забезпечити відшкодування на користь Лікарні втрат активів, спричинених неправильним визначенням опалювальних площ.

32. Позивач, у свою чергу, звернувся до відповідача з претензією № 07/944 від 14.09.2022 (а.с. 39) з проханням у строк до 01.10.2022 сплатити донараховану ревізорами суму коштів за договорами про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги в розмірі 99 958,54 грн.

33. Листом № 13-08/1958 від 20.09.2022 (а.с. 40-41) відповідач повідомив, що заборгованості по відшкодуванню понесених витрат по сплаті за комунальні послуги, які визначені умовами договорів, не має; правові підстави для здійснення сплати на користь позивача коштів у розмірі 99 958,54 грн відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

34. Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

36. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

37. При цьому ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Як встановлено судом першої інстанції у цій справі, позивач та відповідач, керуючись принципом свободу договору (ст. 627 ЦК України), уклали між собою договори про відшкодування вартості понесених позивачем витрат по сплаті за комунальні послуги, які надавалися відповідачу протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років.

39. За умовами цих договорів позивач мав виставляти відповідачу рахунки за фактично спожиті останнім комунальні послуги, з урахуванням цін і тарифів на комунальні послуги для позивача, площі будівлі відповідача та інших складових, а відповідач зобов`язувався їх оплачувати.

40. Доказів невиконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати виставлених позивачем рахунків за спірний період матеріали справи не містять. Сторони спору також не заперечують тієї обставини, що відповідач належним чином виконував свій обов`язок щодо оплати виставлених позивачем рахунків на відшкодування комунальних послуг.

41. Проведеною Держаудитслужбою у 2022 році ревізією було встановлено, що загальна площа опалювальних приміщень відповідача складає 735,00 кв.м замість вказаної в договорах 641,80 кв.м, внаслідок чого зроблено висновок про недоплату відповідачем позивачу за період 2018 - 03.2022 роки 93 572,54 грн відшкодування витрат по сплаті за спожитий природний газ для опалення цих приміщень.

42. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того, яким чином обраховувалася опалювальна площа відповідача у розмірі 641,80 кв.м, та/або докази на підтвердження того, що дійсна опалювальна площа становить саме 735,00 кв.м. Інформація щодо перебудови будівлі відповідача (1968 року введення в експлуатацію) також відсутня. Якими саме документами керувалися сторони, укладаючи договори про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років та визначаючи в цих договорах опалювальну площу будівлі відповідача в розмірі 641,80 кв.м, ні позивач, ні відповідач не зазначають.

43. Держаудитслужба зобов`язала позивача, керуючись статтями 216-229 ГК України та ст.ст. 610-625 ЦК України, забезпечити відшкодування втрат активів, спричинених неправильним визначенням опалювальних площ.

44. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані норми ЦК України регламентують відповідальність за порушення зобов`язання.

45. При цьому позивачем не доведено порушення з боку відповідача свого зобов`язання щодо відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років, взятого на себе Обласним центром перед Лікарнею на підставі договорів № 1 від 26.02.2018, № б/н від 11.03.2019, № 132 від 05.03.2020, № 34 від 24.03.2021 та № 50 від 19.04.2022.

46. Навпаки, відповідач сплачував всі платежі, передбачені умовами вказаних договорів. Позивач, знаючи про належне виконання відповідачем зобов`язань за договорами, виключно на підставі акта ревізії Держаудитслужби, в якому вказано, що позивачем неправильно визначалися суми відшкодування, звернувся до суду із цим позовом про стягнення сум, що нараховані особами, які здійснювали перевірку позивача, без жодних договірних узгоджень таких сум із відповідачем.

47. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

48. Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

49. В акті ревізії Держаудитслужби № 04-30/004 від 19.07.2022 вказано, що в правовідносинах позивача і відповідача щодо неправильного визначення суми відшкодування витрат за спожитий відповідачем природний газ допущені порушення з боку працівників позивача. Про допущені порушення з боку відповідача у документах Держаудитслужби не йдеться.

50. Звертаючись до суду із цим позовом про стягнення боргу, позивач послався на ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України. Суд першої інстанції виснував про відсутність порушення вказаних правових норм з боку відповідача. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.

51. Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі позивач додатково посилався на положення ст. 230 ЦК України, де вказано, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

52. При цьому єдиним документом, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог до відповідача, є акт ревізії Держаудитслужби № 04-30/004 від 19.07.2022. Будь-які інші документи на підтвердження фактичної опалювальної площі приміщень відповідача в матеріалах справи відсутні.

53. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

54. У ст. 79 ГПК України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

55. Аналізуючи доводи сторін, суд за своїм внутрішнім переконанням оцінює укладені сторонами договори про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років, де визначена опалювальна площа приміщень відповідача в розмірі 641,80 кв.м, та акт ревізії Держаудитслужби № 04-30/004 від 19.07.2022, в якому зазначено про те, що у вказаних договорах опалювальна площа приміщень відповідача визначена неправильно.

56. Суд апеляційної інстанції вважає, що самі лише висновки Держаудитслужби, не підтверджені в судовому процесі належними доказами щодо фактичної площі приміщень відповідача, яка має опалювальні системи, є недостатніми для того, щоб виснувати про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку перед позивачем щодо відшкодування вартості понесених витрат за опалення та/або про недобросовісність (обман) відповідача у договірних стосунках з позивачем.

57. Така позиція суду апеляційної інстанції підтримується в судовій практиці. Зокрема, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

58. Відповідно до висновку, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

59. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18 та інших.

60. Таким чином, укладання сторонами у справі договорів про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років та здійснення відповідачем платежів за цими договорами є належним підтвердженням того, що сторони протягом спірного періоду перебували у договірних відносинах.

61. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між позивачем та відповідачем договорів і не можуть їх змінювати.

62. Відтак акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами про відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за комунальні послуги протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років. Інших доказів на підтвердження цього позивачем не надано.

63. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що надані позивачем докази (акт ревізії) не підтверджують належним чином правової підстави заявленого позову, а саме порушення відповідачем свого договірного обов`язку з відшкодування вартості понесених позивачем витрат по сплаті за комунальні послуги відповідача протягом 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 років та/або наявність недобросовісності/обману з боку відповідача у договірних правовідносинах сторін, тому заявлений позов не може бути задоволений на вказаних правових підставах, про що було правильно зазначено судом першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

64. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

65. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

67. У зв`язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування або зміни вказаного рішення місцевого господарського суду.

68. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилені колегією суддів апеляційної інстанції як такі, що є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

69. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Черкаська центральна районна лікарня" Червонослобідської сільської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2023 у справі № 925/1416/22.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков