Рішення

від 06.09.2023 по справі 910/6188/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2023Справа № 910/6188/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, буд. 11; ідентифікаційний код: 05416923)

до Державного підприємства Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 56; ідентифікаційний код: 30382397)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна академія наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54; ідентифікаційний код 00019270)

про стягнення 386 742, 10 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Голуб В.Є., Проценко П.П.

від третьої особи: не з`явилися

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернувся Інститут Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України з позовом до Державного підприємства Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України про стягнення заборгованості у сумі 530 663, 24 грн,

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1621 від 01.01.2018 в останнього утворилася заборгованість за наданні позивачем послуги з інженерно-технічного та господарського забезпечення приміщення у період з лютого 2022 року по січень 2023 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- у відзиві на позовну заяву відповідач надає недостовірну інформацію щодо споживання ним теплової енергії відповідно до показань лічильника, встановленого на вході до його нежитлових приміщень;

- в опалювальний період у січні-березні 2022 в приміщенням відповідача виробничого корпусу №17 на площі 1575,6 кв.м тимчасово була відключена система радіаторного опалення (акт від 29.12.2021) та опломбована запірна арматура на час виконання аварійних робіт, гаряче водопостачання не відключалось. Проте відповідач, через відсутність фінансової можливості, не придбав своєчасно сталеві радіатори для заміни пошкоджених. В листах 2022-2023 до Інституту та в листі від 21.04.2023 № 69 до Національної академії наук України, відповідач визначає це як захід, здійснений ним з метою енергозбереження та оптимізації витрат;

- при проведенні заходів з підготовки корпусу № 17 до опалювального періоду 2022-2023 були виконані роботи, пов`язані з необхідністю приведення системи опалення в експлуатаційний стан, який відповідає вимогам чинних нормативних актів, зокрема, поточний ремонт пошкоджених радіаторів, що розташовані в виробничих приміщеннях площею 1575,6 м2, балансоутримувачем яких є відповідач;

- Інститут не має права не опалювати приміщення всупереч правилам технічної експлуатації будівель. Це приведе до деформації конструкцій будівлі, руйнівних наслідків для інженерних комунікацій та магістральних трубопроводів, розмороженню обладнання, значним матеріальним збиткам;

- з наданих фотографій неможливо встановити де знаходиться запірна арматура та номери пломб;

- заяви відповідача про нерозуміння які додатки №4 були застосовані Інститутом у період нарахування заборгованості по відшкодуванню витрат є безпідставними - у Протоколі погодження договірної ціни (додаток №4) зазначена дата, з якої додаток набирає чинності;

- відповідач надає неправдиву інформацію щодо режиму роботи експлуатаційного персоналу виробничих та господарських служб Інституту у лютому - травні місяці 2022 року;

- редакція додатку № 4 не має нормативно-правового обґрунтування, виконана на довільних даних, містить викривлені факти і не могла бути прийнята Інститутом, про що і було детально роз`яснено відповідачу в листах від 06.07.2022 № 46-69/489, від 20.04.2023 № 46-69/360;

- відповідач неправомірно наполягає на виключенні виробничих площ також з розрахунків відшкодування витрат за обслуговування систем теплозабезпечення з 01.01.2022 і по теперішній час. Проте мережі відповідача не від`єднувались від загальних систем теплозабезпечення, а виконання ремонтних робіт фахівцями Інституту лише збільшило трудомісткість робіт з обслуговування, витрат робочого часу, матеріалів та електроенергії на виконання зварювальних робіт;

- відповідач не має в своєму штаті атестованого персоналу відповідної кваліфікації, не має паспортів будівель, проектів інженерних комунікацій, переліку та потужності інженерного обладнання, не веде облік площ будівель та території, яка обслуговується, тому не може самостійно визначати перелік та склад необхідних регламентних робіт відповідно до договору.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що відповідачем проведені заходи зменшення витрат по договору № 1621 від 01.01.2018, зокрема, проведена інвентаризація приміщень, що знаходяться на балансі Центру по вул. Антоновича, 56, площею 1914,8 кв.м., відключена від теплопостачання не задіяна в навчальному процесі частина виробничих приміщень площею 1575,6 кв.м (відповідно до акту б/н зо 29.12.2021), звільнена кімната № 807А у корпусі 4 ІЕЗ ім. Є.О.Патона (відповідно до акту від 31.05.2022 про здачу кімнати), відключено 2 внутрішні телефони.

Сторони не підписували і не затверджували акт, щодо відновлення постачання теплової енергії у приміщення відповідача, тобто у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення витрат на теплову енергію.

Відповідач також зазначає, що позивачем, капітальний ремонт системи теплопостачання у відключених згідно акту від 29.12.2021 від подачі теплової енергії у виробничі приміщення відповідача не проводився і постачання теплової енергії в опалювальному періоді 2022 року не проводилось.

Крім того, відповідач не підтверджує наведені позивачем відомості про виконання робіт з ремонту, промивки та гідравлічного випробування системи теплопостачання виробничих приміщень відповідача, так як система теплопостачання починаючи з 01.01.2022 відключена від подачі теплової енергії шляхом встановлення та опломбування запірної арматури, що зафіксовано в спільному Акті ІЕЗ ім. Є.О.Патона і ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" про відключення подачі теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача розміщених у виробничому корпусі № 17 від 29.12.2021.

Відповідач неодноразово пропонував зробити відкорегування рахунків з відшкодування вартості теплової енергії у відповідності до акту б/н від 29.12.2021 та додатку № 4; на зменшення опалювальної площі (копії листів від 18.01.2023 № 86/1, від 20.01.2023 № 07, від 23.03.2023 № 48 додані до відзиву).

У відповідача виникли питання, щодо обґрунтування спожитого тепла в обсязі 54.08 Гкал в листопаді-грудні 2022 року порівняно з 32.85 Гкал спожитого в листопаді-грудні 2021 року, враховуючи, що в опалювальний період листопад-грудень 2022 року температура навколишнього середовища була вищою за аналогічний опалювальний період 2021 року.

Також, відповідач заперечує щодо стягнення коштів за послуги інженерно-технічного та господарського забезпечення згідно договору № 1621 від 01.01 2018, які визначені в додатку № 4 і включають витрати до додатку № 4 договору № 1621 від 01.01.2018 включається Протокол договірної ціни та розрахунок вартості послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло,- водопостачання, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень на 2022 рік, що перебувають на балансі відповідача. У відповідача виникли питання щодо обґрунтування витрат у сумі 22 625, 59 грн., в т.ч. ПДВ -3 770,93 грн.

Розрахунок вартості послуг з інженерного та господарського забезпечення приміщень відповідача згідно додатку № 4 не відповідає дійсності, оскільки відповідно до акту б/н від 29.12.2021 відключенні від теплопостачання виробничі приміщення площею 1575,6 кв.м. з 01.01.2022, також звільнено кімнату № 807А з 01.05.2022, відключено 2 внутрішні телефонні лінії. Зазначені зміни не внесені до розрахунку вартості послуг з обслуговування теплозабезпечення площ, які опалюються (п. 2), обслуговування КВП та А теплового та вентиляційного обладнання (п. 4), обслуговування внутрішнього телефонного зв`язку та експлуатаційно-технічного обслуговування (будівельна частина) (п. 12).

У зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану та на виконання розпорядження Президії НАН України від 24.02.22 № 143 "Про роботу установ, організацій, підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні" відповідач встановив дистанційний режим роботи для працівників згідно наказів № 30 від 28.02.22., № 36 від 29.04.22 та № 43 від 01.06.2022.

Відповідач також звертає увагу, на те, що й позивач виконав вимоги розпорядження Президії НАН України від 24.02.22 № 143 та згідно наказу від 28.02.22 т№ 17 перевів співробітників на роботу в дистанційному режимі, а відділи які займались обслуговуванням та наданням послуг згідно договору № 1621 - на простій. Часткове відновлення роботи у штатному режимі у позивача відбулось в травні місяці 2022 року. На період встановленого дистанційного режиму роботи в приміщеннях позивача ліфти не використовувалися, а доступ до приміщень був лише згідно списку.

У запереченням за відповідь на відзив відповідач зазначає:

- у штаті відповідача є посади слюсаря-сантехніка та електрика відповідної кваліфікації, тому твердження позивача, що відповідач не має повноважень експлуатувати інженерно-технічні мережі та обладнання приміщень, у яких розміщені, через відсутність в штаті атестованого персоналу відповідної кваліфікації, не відповідає дійсності. Тому всі необхідні поточні роботи по забезпеченню діяльності відповідача забезпечуються за рахунок власного персоналу;

- відповідно до затвердженого сторонами акту від 29.12.2021 б/н про відключення теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача розміщених у виробничому корпусі № 17 (колишній АПК ЕВ) сторонами зазначено, що у зв`язку з аварією системи теплопостачання у виробничих приміщеннях ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" (розморожені батареї опалення, корозія металу стальних радіаторів) з 01.01.2022 року і до проведення капітального ремонту системи теплопостачання, відключена подача теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача в корпусі №17, загальною площею 1575,6 кв.м. Приміщення в зимовий період часу не експлуатувалися, а послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень з січня 2022 року не надавалися;

- технічні працівники, які нібито - як стверджує позивач надавали послуги відповідачеві не відносяться до категорії критично важливих співробітників. Тому стосовно режиму роботи експлуатаційного персоналу виробничих та господарських служб позивача в умовах воєнного стану згідно наказу № 17 від 28.02.2022 позивач мав би надати графік роботи зазначеного персоналу, що забезпечує інженерне обслуговування та господарське забезпечення приміщень відповідача з 01.03.2022 та вказати які послуги надавались, в якому обсязі і в який період часу, а такі докази ним не надані. Наведене свідчить про ненадання послуг позивачем з інженерного і господарського забезпечення приміщень з січня 2022 року;

- у відповідача теплова енергія постачається тільки для радіаторного опалення і згідно зазначеної методики в цьому випадку обсяг споживання теплової енергії розподіляється по площі приміщень, а саме відповідно до питомої ваги теплових витрат займаних площ;

- роботи з ремонту, промивки та гідравлічного випробовування системи теплозабезпечення у відключених згідно акту від 29.12.2021 приміщеннях не проводились, що підтверджується наявністю пломб на запірній арматурі станом на 09.03.2023, які були 21.03.2023 вилучені і знищенні працівниками позивача (акт про протиправне вилучення номерних пломб системи теплозабезпечення працівниками відповідача додається). Позивач не має права втручатися в господарську діяльність відповідача, а відповідно зняття пломб в приміщенні, яке знаходиться в постійному користуванні відповідача допускається лише в тому ж порядку в якому проводилося опломбування (спільно).

- сторони не підписували і не затверджували акт з відновлення постачання теплової енергії в приміщення відповідача, що були відключені згідно спільного акту від 29.12.2021;

- позивачем, капітальний ремонт системи теплопостачання у відключених згідно акту від 29.12.2021 від подачі теплової енергії у виробничі приміщення відповідача не проводився і відповідно постачання теплової енергії у виробничих приміщеннях загальною площею 1575,6 кв.м. в опалювальному періоді 2022 -2023 року не проводилось.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

09.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказує, що відповідачем у період з 18.01.2023 по 28.04.2023 було сплачено заборгованість за відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та теплопостачання в сумі 143 921, 14 грн, що підтверджується копіями виписок про оплату. Відтак, позивач вказує, що на даний час заборгованість відповідача становить 386 742, 10 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляну на те, що вказана заява подана позивачем у відповідності до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти вказану заяву та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.

22.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 25.05.2023 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/6188/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.06.2023. Задоволено клопотання Державного підприємства Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України про залучення третьої особи та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національну академію наук України.

07.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

20.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду.

20.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

20.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 підготовче засідання відкладено на 12.07.2023.

10.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкладено судове засідання на 06.09.2023.

06.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли обґрунтування підстав для стягнення та докази понесених судових витрат на професійну правову допомогу та поштові відправлення по справі № 910/6188/23.

У судовому засіданні 06.09.2023 представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, також просив суд стягнути понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн та 225, 80 грн витрат на поштові відправлення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив проводити засідання без його участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 06.09.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.01.2018 між Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (далі - ІЕЗ) та Державним підприємством Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (далі - Центр) було укладено договір № 1621 за умовами якого ІЕЗ надає послуги з інженерно-технічного та господарського забезпечення приміщення, що займає Центр за адресою: м. Київ, Антоновича, 56, корпус АПК ЕВ, поверхи 4, 6, загальною площею 1 825, 5 кв.м, корпус № 2, кімната 423, загальною площею 71,9 кв.м, вул. Казимира Малевича, 11, кімната 807 а, загальною площею 11,4 кв.м, приведена площа 21, 2 кв.м, а Центр відшкодовує ІЕЗ:

- витрати за спожиті комунальні послуги - електроенергію, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, газ;

- земельний податок;

- вартість послуг за обслуговування ліфтів;

- вартість послуг з інженерного (обслуговування електро,- тепло,- забезпечення, вентиляційне обслуговування, тощо), господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень.

Згідно до пп. 2.2.2. договору центр зобов`язаний не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати в повному обсязі відшкодування вартості спожитих енергоресурсів, податку на землю, вартість послуг з інженерного (обслуговування електро,- тепло,- забезпечення, вентиляційне обслуговування тощо), господарського забезпечення приміщень, вартість послуг за обслуговування ліфтів.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов пп. 2.2.2. договору не здійснював своєчасну оплату наданих Інститутом Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України рахунків, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості з лютого 2022 по січень 2023 в сумі 386 742, 10 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Натомість, відповідач вказує, що на вимогу Інституту щороку до договору № 1621 від 01.01.2018 підписувались протоколи погодження договірної ціни та нові додатки без укладання додаткових угод, хоча текстом договору не передбачено внесення змін до договору у такий спосіб. Тобто на сьогодні існує три пакети додатків до договору та три протоколи погодження договірної ціни (додаток № 4) та Державному підприємству Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України не відомо які саме додатки до договору стали підставою для позову.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідно до затвердженого сторонами акту від 29.12.2021 б/н про відключення теплової енергії у виробничих приміщеннях ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" розміщених у виробничому корпусі № 17 (колишній АПК ЕВ) установлено та складено і зазначено сторонами, що у зв`язку з аварією системи теплопостачання у виробничих приміщеннях ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" (розморожені батареї опалення, корозія металу стальних радіаторів) з 01.01.2022 і до проведення капітального ремонту системи теплопостачання відключена подача теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача в корпусі № 17, загальною площею 1 575,6 кв.м, а також визначено, що при розрахунку вартості теплопостачання в цих приміщеннях відповідача відповідно до укладено договору від 01.01.2018 № 1621 відключені від подачі теплової енергії виробничі приміщення загальною площею 1 575,6 кв.м не враховуються у рахунках з 01.01.2022 року.

Сторони підтвердили, що на відключаючій запірній арматурі встановлені номерні пломби № 054744438 та № 054744437. Відповідальність за збереження пломб та збереження всіх інженерних мереж у вказаних приміщеннях покладається на завідуючого майстернями Юрія Оніщенко. Наявність пломб станом на 09.03.2023 року було зафіксовано документально (фото опломбованої запірної арматури відповідачем додано до відзиву).

Також, судом встановлено, що відповідач неодноразово пропонував зробити відкорегування рахунків з відшкодування вартості теплової енергії у відповідності до акту б/н віл 29.12.2021 та додатку № 4; на зменшення опалювальної площі; копії листів від 18.01.2023 № 86/1, від 20.01.2023 № 07, від 23.03.2023 № 48 містяться в матеріалах справи.

В платіжному дорученні від 18 січня 2023 № 1685 зазначено, що за грудень 2022 року за спожите теплопостачання кількістю 54,08 (Гкал), вартість 116 943,69 грн., ПДВ 23 388,73 грн., всього 140 332,42 грн.

У розрахунку № 36461-1308 від 31.12.2021 за грудень 2021 року за спожите теплопостачання кількістю 32,85 (Гкал), вартість 190 347,56 грн., ПДВ 38 069,52 грн. всього 228 417,08 грн.

Середня температура за грудень в опалювальному періоді 2021 року становила -1,6 градусів, а в опалювальному періоді за грудень 2022 року становила -0,7 градусів. Опалювальна площа за грудень 2021 було - 1 936 кв.м, а в грудні 2022 стало - 339, 2 кв.м.

У відповідача виникли питання, щодо обґрунтування спожитого тепла в обсязі 54,08 Гкал в листопаді-грудні 2022 року порівняно з 32,85 Гкал спожитого в листопаді-грудні 2021 року, враховуючи, що в опалювальний період листопад-грудень 2022 року температура навколишнього середовища була вищою за аналогічний опалювальний період 2021 року.

Натомість, позивач відмовився виключити з рахунку та провести корегування відповідно фактичного спожитого тепла, що підтверджується перепискою між сторонами, зокрема, листи від 20.06.2022 № 39 (вх. № 304), від 27.06.2022 № 40 (вх. від 29.06.2022 № 344), від 21.03.2023 № 48 (вх. № 203 від 22.03.2023), від 02.05.2022 № 82 (вх. № 290 від 03.05.2023).

Таким чином, виставлені позивачем рахунки по договору на відшкодування вартості теплової енергії за листопад-грудень 2022 року нараховані без урахування вищезазначеного затвердженого сторонами акту б/н від 29.12.2021 і обґрунтування розрахунку спожитого тепла в обсязі 54,08 Гкал.

Відповідач також заперечує стягнення коштів за послуги інженерно-технічного та господарського забезпечення згідно договору № 1621 від 01.01 2018, які визначені в додатку № 4 і включають витрати до додатку № 4 договору № 1621 від 01.01.2018 включається Протокол договірної ціни та розрахунок вартості послуг з інженерного (обслуговування електро-, тепло,- водопостачання, вентиляційне обслуговування, обслуговування телефонного зв`язку) і господарського (прибирання та охорона) забезпечення приміщень на 2022 рік, що перебувають на балансі відповідача.

Розрахунок вартості послуг з інженерного та господарського забезпечення приміщень відповідача згідно додатку № 4 не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до акту б/н від 29.12.2021 відключені від теплопостачання виробничі приміщення площею 1 575,6 кв.м. з 01.01.2022, також звільнено кімнату № 807А з 01.05.2022, відключено 2 внутрішні телефонні лінії. Зазначені зміни не внесені до розрахунку вартості послуг з обслуговування теплозабезпечення площ, які опалюються (п. 2), обслуговування КВП та А теплового та вентиляційного обладнання (п. 4), обслуговування внутрішнього телефонного зв`язку та експлуатаційно-технічного обслуговування (будівельна частина) (п.12).

У зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану та на виконання розпорядження Президії НАН України від 24.02.22 № 143 "Про роботу установ, організацій, підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні" відповідачем було встановлено дистанційний режим роботи для працівників згідно наказів № 30 від 28.02.2022., № 36 від 29.04.2022 та № 43 від 01.06.2022.

Листом від 27.06.2022 № 40 (вих. № 344 від 29.06.2022) відповідач звертався до позивача щодо укладення додаткової угоди, з огляду на те що в умовах обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням короновірусу SARS-Cov-2 з квітня 2021 року та воєнного стану з 24.02.2022 значно скоротились обсяги робіт і як результат, фінансування діяльності Центру. У зв`язку з відсутністю замовлення на навчання Центр має від`ємний результат діяльності за 2 квартали 2022 року працює за індивідуальним графіком (один робочий день на тиждень, тривалістю 4 години) та проводить мінімізацію витрат, пов`язаних з забезпеченням своєї діяльності.

Відповідачем проведені заходи зменшення витрат по договору № 1621 від 01.01.2018 з Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона:

- проведена інвентаризація приміщень, що знаходяться на балансі Центру по вул. Антоновича, 56, площею 1914,8 кв.м.;

- відключена від теплопостачання не задіяна в навчальному процесі частина виробничих приміщень площею 1575,6 кв.м (відповідно до акту б/н від 29.12.2021);

- звільнена кімната № 807А у корпусі 4 ІЕЗ ім. Є.О.Патона (відповідно до акту від 31.05.2022 про здачу кімнати );

- відключено 2 внутрішні телефони 79-11,78-67).

Враховуючи, що зазначена сума щомісячних нарахувань вартості послуг непомірна для виконання виходячи з фінансових можливостей ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" було запропоновано з 01.07.2022 внести зміни до договору № 1621 від 01.01.2018 шляхом укладання додаткової угоди та скорегувати калькуляцію (розрахунок) вартості зазначених послуг в додатку № 4 з урахуванням проведених заходів, а також виключити з розрахунку послуги з обслуговування вентиляції (п. 4) та експлуатаційно-технічне обслуговування (будівельна частина п. 12), так як такі роботи у приміщеннях, мають проводитись за окремими кошторисами з зазначенням обсягів і видів робіт та прийматись актами виконаних робіт.

До даного листа було додано проект додаткової угоди до договору № 1621 від 01.01.2018 з додатками № 1, 2, 3, 4 до договору від 01.01.2018, який був підписаний відповідачем. Втім, відповіді на даний лист отримано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1621 від 01.01.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів за надання послуг за інженерне і господарське забезпечення приміщень за січень 2022 року - січень 2023 року в сумі 271 269, 07 грн, то суд вказує, наступне.

Відповідач є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, рішень Уповноваженого органу управління, яким є Національна академія наук України та законодавства України. Самостійно визначає основні напрямки роботи, планує свою діяльність для задоволення потреб фізичних і юридичних осіб з метою отримання прибутку.

Для забезпечення своєї навчально-виробничої і господарської діяльності формує та затверджує структуру штатний розпис.

В штаті відповідача є посади слюсаря-сантехніка та електрика відповідної кваліфікації, тому твердження позивача, що відповідач не має повноважень експлуатувати інженерно-технічні мережі та обладнання приміщень, у яких розміщені, через відсутність в штаті атестованого персоналу відповідної кваліфікації, не відповідає дійсності (копії штатного розпису, наказів про прийом на роботу та допуску до роботи наявні в матеріалах справи). З огляду на що, всі необхідні поточні роботи по забезпеченню діяльності відповідача забезпечуються за рахунок власного персоналу.

Як було встановлено судом вище, відповідно до затвердженого сторонами акту від 29.12.2021 б/н про відключення теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача розміщених у виробничому корпусі № 17 (колишній АПК ЕВ) сторонами зазначено, що у зв`язку з аварією системи теплопостачання у виробничих приміщеннях ДП "МУАЦ ІЕЗ ім. Є.О.Патона" (розморожені батареї опалення, корозія металу стальних радіаторів) з 01.01.2022 року і до проведення капітального ремонту системи теплопостачання, відключена подача теплової енергії у виробничих приміщеннях відповідача в корпусі № 17, загальною площею 1575,6 кв.м. Приміщення в зимовий період часу не експлуатувалися, а послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень з січня 2022 року не надавалися.

В той час, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, щоб свідчили про відновлення постачання теплової енергії у приміщення відповідача, тобто, у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення витрат на теплову енергію.

Капітальний ремонт системи теплопостачання у відключених згідно акту від 29.12.2021 від подачі теплової енергії у виробничі приміщення відповідача не проводився і постачання теплової енергії в опалювальному періоді 2022 року не проводилось.

У зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану та на виконання розпорядження Президії НАН України від 24.02.22 №143 "Про роботу установ, організацій, підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні" відповідач встановив дистанційний режим роботи для працівників згідно наказів № 30 від 28.02.22, № 36 від 29.04.22 та № 43 від 01.06.2022 та не проводив діяльність, працівники були відсутні на робочих місцях, тому послуги позивачем не могли надаватися.

Разом з тим, суд відзначає, що позивач також виконав вимоги розпорядження Президії НАН України від 24.02.22 № 143 "Про роботу установ, організацій, підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні" та згідно наказу від 28.02.2022 № 17 перевів співробітників на роботу в дистанційному режимі, а відділи які займались обслуговуванням та наданням послуг згідно договору № 1621 - на простій. Часткове відновлення роботи у штатному режимі у позивача відбулось в травні місяці 2022 року. На період встановленого дистанційного режиму роботи в приміщеннях позивача ліфти не використовувалися, а доступ до приміщень був лише згідно списку.

Як про це вказує відповідач та чого не було спростовано позивачем, технічні працівники, які за твердженнями позивача надавали послуги відповідачеві не відносяться до категорії критично важливих співробітників.

Тому стосовно режиму роботи експлуатаційного персоналу виробничих та господарських служб позивача в умовах воєнного стану згідно наказу № 17 від 28.02.2022 позивач мав би надати графік роботи зазначеного персоналу, що забезпечує інженерне обслуговування та господарське забезпечення приміщень відповідача з 01.03.2022 та вказати які послуги надавались, в якому обсязі і в який період часу, тоді як такі докази суду не представлено.

Відтак, означене вище спростовує твердження позивача щодо надання ним послуг з інженерного і господарського забезпечення приміщень з січня 2022 року.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача коштів за комунальні послуги, зокрема, спожиті енергоресурси в сумі 115 473, 03 грн, то суд вказує наступне.

Методика розподілу витрат за спожиті позивачем енергоресурси між підрозділами позивача та субспоживачем визначає, що розподіл обсягу споживання виконується по видам теплових навантажень: опалення, припливна вентиляція та гаряче водопостачання.

Як про це вказує відповідач та чого у свою чергу не було спростовано позивачем, Центру теплова енергія постачається тільки для радіаторного опалення і згідно зазначеної методики в цьому випадку обсяг споживання теплової енергії розподіляється по площі приміщень, а саме, відповідно до питомої ваги теплових витрат займаних площ.

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідач неодноразово звертався до позивача щодо надання розрахунку фактичних витрат з відшкодування тепло забезпечення згідно наявних в матеріалах справи листів від 18.01.2023 № 86/1, від 20.01.2023 № 07, від 19.04.2023 № 66, від 25.05.2023 № 92.

Крім того, судом також встановлено, що відповідно до затвердженого сторонами акту від 29.12.2021 б/н про відключення теплової енергії, у виробничих приміщеннях загальною площею 1575,6 кв.м, було відключено теплопостачання.

Сторони підтвердили, що на відключаючій запірній арматурі встановлені номерні пломби № 054744438 та № 054744437. Відповідальність за збереження пломб та збереження всіх інженерних мереж у вказаних приміщеннях покладається на завідуючого майстернями Юрія Оніщенко. Наявність пломб станом на 09.03.2023 було зафіксовано документально, зокрема, фото опломбованої запірної арматури міститься в матеріалах справи.

В той час, в матеріалах справи відсутні докази, щоб свідчили про відновлення постачання теплової енергії у приміщення відповідача, тобто, у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення витрат на теплову енергії.

Так, позивач зазначає, що при проведенні заходів з підготовки корпусу № 17 до опалювального сезону 2022-2023 років було проведено поточний ремонт пошкоджених радіаторів в виробничих приміщеннях відповідача, при цьому, не надаючи перелік і обсяги робіт з ремонту та актів здачі-приймання робіт.

Додатковим доказом того, що роботи з ремонту, промивки та гідравлічного випробовування системи теплозабезпечення у відключених згідно акту від 29.12.2021 приміщеннях не проводились, підтверджується наявністю пломб на запірній арматурі станом на 09.03.2023, які були 21.03.2023 вилучені і знищенні працівниками позивача (акт про протиправне вилучення номерних пломб системи теплозабезпечення працівниками відповідача додається).

Позивач не має права втручатися в господарську діяльність відповідача, а відповідно зняття пломб в приміщенні, яке знаходиться в постійному користуванні відповідача допускається лише в тому ж порядку в якому проводилося опломбування (спільно).

Крім того сторони не підписували і не затверджували акт з відновлення постачання теплової енергії в приміщення відповідача, що були відключені згідно спільного акту від 29.12.2021.

Позивачем, капітальний ремонт системи теплопостачання у відключених згідно акту від 29.12.2021 від подачі теплової енергії у виробничі приміщення відповідача не проводився і відповідно постачання теплової енергії у виробничих приміщеннях загальною площею 1575,6 кв.м в опалювальному періоді 2022-2023 року не проводилось.

Тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування витрат на теплову енергію, так як відповідачем така теплова енергія у 2022 році не споживалася.

Суд також вказує, що позивачем не представлено суду жодних доказів надання з його боку робіт, послуг, постачання енергоносіїв відповідачеві, які він просить стягнути з відповідача.

Натомість, відповідачем в якості спростування доводів позивача надано наступні пояснення та копії доказів (актів наданих послуг), які складалися позивачем, направлялися відповідачеві, а він відповідно повертав їх підписаними із зауваженнями щодо ненаданих послуг.

Згідно банківських виписок, наданих сторонами, відповідач здійснював відшкодування тільки тих послуг, які надавались позивачем. Оплата наданих послуг проводиться після підписання акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), згідно договору № 1621 від 01.01.2018.

В зазначених актах, починаючи з лютого 2022 року директор відповідача зазначає, що затверджує їх частково, вказує які послуги не надавались та відповідно такі послуги не сплачуються. Акти оформлюються щомісяця і нарочно передаються позивачу (копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий - грудень 2022 року додаються).

Жодних зауважень листів, повідомлень, тощо з боку позивача на підписані відповідачем акти в матеріалах справи не міститься.

Не відповідають дійсності й твердження позивача про постійне перебування представників та відвідувачів (слухачів) в приміщеннях відповідача, оскільки, згідно наказу № 30 від 28.02.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану відповідач перейшов на дистанційний режим роботи з 01.03.2022 та відновив надання послуг в очному режимі з 01.06.2022 згідно наказу № 43 від 01.06.2022.

Службова записка про виписку пропусків для слухачів відповідача була надана 22.02.2022 за 2 дні до введення воєнного стану. Тому наказом № 55Н від 25.02.2022 зазначені в службовій записці слухачі були переведені на дистанційне навчання і закінчили навчання в дистанційному режимі за програмою 13.05.2022, згідно наказу № 59Н/1 від 12.05.2022.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що з 01.03.2022 по 01.06.2022 відповідач не проводив виробничу діяльність в приміщеннях корпусу № 17, а працівники були відсутні на робочих місцях.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Отже, надані сторонами у підтвердження своїх доводів та заперечень докази свідчать про те, що позивачем не надавалися послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень відповідача за січень 2022 року - січень 2023 року, а також не надавалися комунальні послуги в частині постачання енергоресурсів з січня 2022 року, за які позивач просив стягнути кошти.

Також відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн. та 225, 80 грн - поштових витрат.

Так, згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.

При тому суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У першій після укладення договору поданій заяві (заперечення на відповідь на відзив), відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 500 грн. на поштові відправлення та до 100 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, так як між ним та адвокатським об`єднання "Зейкан, Попович, Голуб і партнери" 04.07.2023 було укладено договір № 04/07-23 про надання правових (адвокатських) послуг та надано суду його копію. З огляду на що відповідач зазначає, що при наданні відзиву на позов він не міг очікувати, що справа для нього виявиться надто складною, а після отримання відповіді на відзив вимушений був звернутися за професійною правничою допомогою.

04.07.2023 між відповідачем та адвокатським об`єднання "Зейкан, Попович, Голуб і партнери" укладено договір № 04/07-23 про надання правових (адвокатських) послуг.

Відповідно до п. 1 договору виконавець бере на себе надання наступної професійної допомоги: представництва інтересів замовника у господарському суді, апеляційному господарському суді, Верховному Суді, органах, які проводять виконання судових рішень, інших юрисдикційних органах зі спору, який виник з приводу розрахунків по договору № 1621 від 01.01.2018 року (провадження господарського суду міста Києва № 910/6188/23).

В п. 4.1. договору сторонами погоджено, що вартість адвокатських послуг складає до 100 000, 00 грн, без ПДВ.

Суд вказує, що відповідачем на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу надано акт від 04.09.2023 наданих правових (адвокатських) послуг згідно з договором № 04/07-23 від 04.07.2023, відповідно до якого виконавцем були надані послуги на суму 20 000, 00 грн, а замовником такі послуги прийняти без будь яких зауважень щодо ціни та якості, а також надано рахунок-фактуру та платіжну інструкцію № 2011 від 04.09.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не місять заперечень позивача щодо заявленої відповідачем суми судових витрат.

Крім того, відповідачем понесені витрати на поштові відправлення в сумі 225, 80 грн, які складаються з відправлення від 18.05.2023 відзиву на позов на адресу позивача та господарського суду м. Києва у сумі 82 грн. (додаток 1), відправлення від 23.06.2023 відзиву на позов на адресу третьої особи у сумі 63, 80 грн. (додаток 2) та відправлення від 10.07.2023 заперечень на відповідь на відзив на адресу позивача та третьої особи у сумі 80 грн.

Оскільки позивачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими відповідачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені відповідачем за надання правової допомоги в розмірі 20 000, 00 грн. є реальними та такими, що фактично понесені стороною, також витрати на поштові відправлення в сумі 225, 80 грн підтверджені відповідними доказами, а відтак, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Крім того, судом враховано те, що вартість адвокатських послуг визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи надані сторонами у підтвердження своїх доводів та заперечень докази, судом встановлено, що позивачем не надавалися послуги з інженерного і господарського забезпечення приміщень відповідача за січень 2022 року - січень 2023 року, а також не надавалися комунальні послуги в частині постачання енергоресурсів з січня 2022 року, за які позивач просив стягнути кошти, у зв`язку з чим, позов є необґрунтованим та відповідно позивні вимоги не підлягають задоволенню.

Що стосується вирішення питання витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи відсутність заперечень позивача щодо неспівмірності таких витрат та категорію спору та розмір заявлених відповідачем витрат, суд дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн є реальними, а також витрати на поштові відправлення в сумі 225, 80 грн підтверджені відповідними доказами, а відтак, у зв`язку з чим, відшкодуванню та відповідному стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн. та витрати на поштові відправлення в сумі 225, 80 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, буд. 11; ідентифікаційний код: 05416923) до Державного підприємства Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 56; ідентифікаційний код: 30382397), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна академія наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54; ідентифікаційний код 00019270) про стягнення 386 742, 10 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

3. Стягнути з Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, буд. 11; ідентифікаційний код: 05416923) на користь Державного підприємства Міжгалузевий учбово-атестаційний центр Інституту Електрозварювання імені Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 56; ідентифікаційний код: 30382397) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. та витрати на поштові відправлення в сумі 225 (двісті двадцять п`ять) грн 80 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 11.09.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ