Рішення

від 05.09.2023 по справі 924/906/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2023 р. Справа № 924/906/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С. розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" с. Нова Синявка, Старосинявський район, Хмельницька область

до фізичної особи - підприємця Семенчук Наталії Миколаївни м. Кам`янець - Подільський, Хмельницька область

про стягнення 145 422,82грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

У судовому засіданні відповідно до ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 19.12.2022р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Ухвалою від 10.01.2023р. постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2023р. У підготовчому засіданні 23.01.2023р. оголошено перерву до 01.02.2023р. У підготовчому засіданні 01.02.2023р. оголошено перерву до 09.02.2023р. У підготовчому засіданні 09.02.2023р. оголошено перерву до 12год. 20.02.2023р. Ухвалою від 20.02.2023р. підготовче засідання відкладено на 02.03.2023р.

Ухвалою від 10.04.2023р. у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому науково - дослідному експертно - криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 12). 21.04.2023р справу направлено до експертної установи.

Ухвалою від 04.09.2023р. провадження у справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 21.08.2023р. Ухвалою від 21.08.2023р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.09.2023р. Ухвалою від 24.08.2023р. судове засідання призначено на 05.09.2023р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

ТОВ "Старосинявський кар`єр" звернулось із позовом до суду про стягнення із відповідача 145422,82грн. заборгованості в т.ч. 78981,06грн. основного боргу, 31775,83грн. пені, 7898,11грн. штрафу, 23495,66грн. інфляційних втрат, 3272,16грн. 3% річних згідно умов договору поставки товару № 4П-01/03-2021. В обґрунтування позову посилається на невиконання умов договору поставки товару № 4П-01/03-2021 від 01.03.2021р. щодо оплати вартості товару отриманого згідно видаткових накладних №17 від 25.03.2021р. та № 203 від 07.08.2021р. Як на правові підстави позову посилається на ст.ст. 530, 526, 549, 610, 612, 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що між сторонами укладено договір поставки № 4П-01/03-2021 від 01.03.2021р. на виконання якого позивачем було поставлено товар - суміш щебеневу фракції 0-40 в кількості 32,5т - 09.03.2021р. та 100,22т - 25.03.2021р., що підтверджується видатковими накладними №8 та №17. Повідомляє, що ним частково сплачено вартість товару в сумі 6272,50грн. Заборгованість становить 19342,46грн. Натомість відповідач заперечує щодо отримання товару за видатковою накладною №203 від 07.08.2021р., зокрема суміші щебеневої фракції 0-10 в кількості 851,98т. на загальну суму 59 638,60грн., оскільки сторони не погоджували поставку суміші фракції 0-10, додаткових угод щодо зміни предмету договору не укладали. Крім того, відповідач вказує на відмінність його підписів на договорі поставки та видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. Відповідно в цій частині в позові просить відмовити.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що узгодження сторонами поставки товару в асортименті - суміш фракції 0-10 у кількості 851,98 тонн на загальну суму 59638,60грн. шляхом підписання видаткової накладної №203 від 07.08.2021р. не суперечить умовам договору, оскільки у договорі сторони погодили, що остаточна кількість та асортимент товару визначається у видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Позивач у заяві від 29.08.2023р. просить провести засідання 05.09.2023р. за відсутності представника.

Представник відповідача у клопотанні від 05.09.2023р. просить провести судове засідання 05.09.2023р. за його відсутності.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

01.09.2021р. між ТОВ "Старосинявський кар`єр" (постачальник) та ФОП Семенчук Н.М. (покупець) укладено договір поставки товару № 4П-01/03-2021 відповідно до п.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець отримати і оплатити товар визначений у п.1.2 Договору, в кількості та асортименті, які вказані в видаткових накладних та/або специфікаціях, і являються невід`ємною частиною цього договору. Товаром за даним договором є: суміш фракції 0-40. Одиницею Товару за цим Договором є одна тонна - 1 тонна. У видаткових накладних Покупець ставить свій підпис та дату отримання товару та надає Продавцю належно оформлену довіреність.

Документи на товар, які Постачальник повинен передати Покупцю: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну в електронній формі, оформлену належним чином, гарантійні документи на Товар, технічну документацію на Товар (при наявності).

Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим Договором, визначена Сторонами та зазначається у видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору та узгодженими Сторонами відповідно до цього Договору (п.2.1).

Поставка товару здійснюється на умовах даного Договору та відповідно до діючого законодавства. Умови поставки з території підприємства Хмельницька обл., с. Нова Синявка, вул. Миру 2А та встановлюється у додатках (специфікаціях) до Договору.

Поставка товару здійснюється Постачальником протягом 3 (трьох) місяців, з дати отримання від: Покупця замовлення та з дати здійснення Покупцем попередньої оплати (якщо така була здійснена Покупцем). Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання Сторонам, видаткової накладної на Товар (момент поставки Товару) (п.3).

Згідно п.5 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунків, що виставлені на адресу Покупця в терміни та на умовах визначених та погоджених Сторонами в Специфікаціях до даного Договору, або протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання товару Покупцем, або на умовах попередньої 100 % оплати. Датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній Сторонами.

У разі прострочення оплати за товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки та додатково штраф в розмірі 10% від вчасно несплаченої суми - у разі простроченім більш ніж на 30 днів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2022р., а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Позивачем на підставі видаткових накладних №8 від 09.03.2021р., №17 від 25.03.2021р. поставлено відповідачу суміш щебеневу фракції 0-40 мм на загальну суму 25615,06грн. Згідно видаткової накладної №203 від 07.08.2021р. відповідачу поставлено суміш щебеневу фракції 0-10 мм на суму 59 638,60грн.

Станом на 06.12.2023р. заборгованість відповідача становить 19342,46грн. за видатковою накладною №17 від 05.03.2021р. та 59 638,60грн. за видатковою накладною №203 від 07.08.2021р.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку борг не сплачено, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою від 02.03.2023р. у справі № 924/906/22 призначено судову експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1. Чи належить підпис проставлений в графі "Отримав (ла) на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. громадянці Семенчук Наталії Миколаївні? 2. Чи відповідає відтиск печатки, яка належить ФОП Семенчук Наталії Миколаївні відтиску печатки, яка міститься на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. ?

Висновком експертів № КСЕ-19/123-23/4307 від 25.07.2023р. встановлено, що підпис проставлений в графі "Отримав (ла)" на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р., виконаний Семенчук Наталією Миколаївною; відтиск кліше печатки "ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СЕМЕНЧУК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА 2721514925" в графі "Отримав (ла)" на видатковій накладній № 203 від 07.08.2021р., - нанесений за допомогою кліше печатки "ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СЕМЕНЧУК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА 2721514925", зразки відтисків якої надані для проведення порівняльного дослідження.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Нормою ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір поставки товару № 4П-01/03-2021 відповідно до п.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець отримати і оплатити товар визначений у п. 1.2 Договору, в кількості та асортименті, які вказані в видаткових накладних та/або специфікаціях, і являються невід`ємною частиною цього договору. Товаром за даним договором є: суміш фракції 0-40.

Виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на підставі видаткових накладних №8 від 09.03.2021р., №17 від 25.03.2021р. поставлено відповідачу суміш щебеневу фракції 0-40 мм на загальну суму 25615,06грн. Отримання товару за вказаними накладними та наявність боргу у розмірі 19342,46грн. відповідачем не заперечується як у відзиві від 09.01.2023р. на позов так і представником у судових засіданнях.

Зважаючи на викладене, відсутність доказів сплати боргу в сумі 19342,46грн. вимога в цій частині є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Поряд із цим, відповідач заперечує щодо отримання товару за видатковою накладною №203 від 07.08.2021р., зокрема суміші щебеневої фракції 0-10 в кількості 851,98т. на загальну суму 59 638,60грн., оскільки сторони не погоджували поставку суміші фракції 0-10, додаткових угод щодо зміни предмету договору не укладали. Крім того, відповідач вказує на відмінність його підписів на договорі поставки та видатковій накладній №203 від 07.08.2021р.

Судом береться до уваги, що з метою підтвердження або спростування доводів відповідача з приводу достовірності підпису та печатки останнього на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. ухвалою від 02.03.2023р. у справі було призначено судову експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1. Чи належить підпис проставлений в графі "Отримав (ла) на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. громадянці Семенчук Наталії Миколаївні? 2. Чи відповідає відтиск печатки, яка належить ФОП Семенчук Наталії Миколаївні відтиску печатки, яка міститься на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. ?

Висновком експертів № КСЕ-19/123-23/4307 від 25.07.2023р. встановлено, що підпис проставлений в графі "Отримав (ла)" на видатковій накладній №203 від 07.08.2021р., виконаний Семенчук Наталією Миколаївною; відтиск кліше печатки "ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СЕМЕНЧУК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА 2721514925" в графі "Отримав (ла)" на видатковій накладній № 203 від 07.08.2021р., - нанесений за допомогою кліше печатки "ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ СЕМЕНЧУК НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА 2721514925", зразки відтисків якої надані для проведення порівняльного дослідження.

Поряд із цим судом беруться до уваги доводи відповідача, що поставка товару, зокрема суміш щебенева фракції 0-10 за видатковою накладною №203 від 07.08.2021р. на суму 59638,60 грн. виходить за межа предмету договору поставки товару №4П-01/03-2021 яким є суміш щебенева фракції 0-40мм. Матеріли справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди про зміну предмету договору поставки товару №4П-01/03-2021.

Однак відповідачем не спростовано факту існування між сторонами договірних відносин (в усній формі) щодо отримання суміші щебеневої фракції 0-10 за видатковою накладною №203 від 07.08.2021р.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з аналізу наданих сторонами доказів, враховуючи практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, зважаючи на принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності, цілком вірогідним є факт існування між сторонами договірних відносин (укладення договору купівлі-продажу) в усній формі шляхом оформлення видаткової накладної №203 від 07.08.2021р. В ході розгляду справи відповідачем не спростовано факту отримання товару щебеневої суміші фракції 0-10мм на суму 59 638,60грн. за вищевказаною накладною поза межами договору поставки товару №4П-01/03-2021 від 01.03.2021р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заборгованості відповідача за отриманий товар на суму 59 638,60грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 8585,40грн. пені за період з 29.03.2021р. по 24.11.2022р., 1934,25грн. 10% штрафу, 6190,38грн. інфляційних втрат за період квітень 2021р. - жовтень 2022р., 963,41грн. 3% річних за період з 29.03.2021р. по 24.11.2023р. на суму боргу 19342,46грн. (видаткова накладна №17 від 25.03.2021р.); 23190,43грн. пені за період з 11.08.2021р. по 24.11.2022р., 5963,86грн. 10% штрафу, 17395,28грн. інфляційних нарахувань за серпень 2021р. - жовтень 2022р., 963,41грн. 3% річних за період з 11.08.2021р. по 24.11.2022р. на суму боргу 59638,60грн. (видаткова накладна №203 від 07.08.2021р.

Статтями 610, 611, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки та додатково сплачує штраф і розмірі 10% від вчасно несплаченої суми - у разі прострочення більш ніж на 30днів.

Здійснивши в системі "Законодавство" перерахунок пені на суми заборгованості в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, враховуючи ч.6 ст.232 ГК України, судом констатується правомірність та обґрунтованість заявленої до стягнення пені в розмірі 1489,63грн. на суму боргу 19342,46грн. за період з 29.03.2021р. по 29.09.2021грн. (видаткова накладна №17 від 25.03.2021р.). У стягненні 7095,77грн. пені суд відмовляє.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати більш ніж на 30 календарних днів суд також вважає правомірним нарахування 10% штрафу в розмірі 1934,25грн.

Щодо нарахувань пені та штрафу по видатковій накладній №203 від 07.08.2021р. судом береться до уваги положення ст.547 ЦК України яка передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки заборгованість за вказаною видатковою накладною виникла на підставі договору купівлі-продажу укладеного в усній формі, відсутні підстави для нарахування пені та штрафу. Тому в стягненні 23190,43грн. пені та 5963,86грн. 10% штрафу суд відмовляє.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок інфляційних нарахувань, 3% річних в межах заявлених періодів, по накладній №17 від 25.03.2021р. та накладній №203 від 07.08.2021р. дійшов висновку про правильність та правомірність їх нарахування в загальній сумі 23495,66грн. інфляційних втрат, 3272,16грн. 3% річних, а тому останні підлягають стягненню із відповідача.

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Семенчук Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентиф.номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старосинявський кар`єр" (Чернівецька область, Чернівецький район, м. Новоселиця, вул. Пирогова, 15-Г, код ЄДРПОУ 42903115) - 78981,06грн. (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна гривня 06коп.) боргу, 23495,66грн. (двадцять три тисячі чотириста дев`яносто п`ять гривень 66коп.) інфляційних втрат, 3272,16грн. (три тисячі двісті сімдесят дві гривні 16коп.) 3% річних, 1489,63грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять гривень 63 коп.) пені, 1934,25грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири гривні 25коп.) штрафу, 1862,55грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят дві гривні 55коп.) витрат із сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У позові в частині стягнення 30 286,20грн. пені, 5963,86грн. 10% штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.09.2023р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Направлено на ел. пошту представнику позивача, адвокату Талалаю А.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), представнику відповідача, адвокату Войналовичу О.М. (voinalovich884@gmail.com)