Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/17965/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

Cправа № 910/17965/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник Закарпатської митниці Держмитслужби - Пензов С. В.,

представник ДП "Тетерівське лісове господарство" - Демидов Я. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби за вх.№ 3261/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023

у складі колегії суддів: Яковлєва М.Л. (головуючого), Станіка С.Р., Шаптали Є.Ю.

у справі № 910/17965/21

за позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство"

до 1. Закарпатської митниці Держмитслужби

2. Державної казначейської служби України

про стягнення 5 645 944,77 грн.

На розгляд суду постало питання стягнення збитків, заподіяних митним органом вантажовідправнику внаслідок затримання митного оформлення товару.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 30.12.2015 Державне підприємство "Тетерівське лісове господарство" (далі - ДП "Тетерівське лісове господарство", продавець) та Фірмою "Multikemia KFT" (покупець) укладено контракт №1/2016 (далі Контракт), в п. 1.1 якого, в редакції додаткової угоди №4 від 27.12.2016, погодили, що продавець продає, а покупець купує на умовах (Інкотермс в редакції 2000 року), DAF - українсько-угорський кордон (погранпереход Батево-Еперешки), DAF - українсько-румунський кордон (погранпереход Вадул-Сірет), DAF - українсько-молдовський кордон (погранпереход Могилів-Подільський-Волчинець) лісопродукцію - дрова паливні соснові, ялинові, березові породами вільхи, осика (далі - товар).

2. Згідно з п. 6.1 Контракту, в редакції додаткової угоди №2 від 30.04.2016, поставка товару, проводиться залізничним транспортом: - до кордону України-Угорщина. Погранстанція переходу - Батево-Еперешки, отримувач "Transit-Speed Kft", Н-4625 Zahony Rakoezi u.16, i.A. BS Logistik GmbH., Pail Cargo Logistics Hungaria Kft, 1037 Budapest Montevideo u.4, "ERDERT - TUZSER ZRT." 4623 Tuzser, Kulterulet чи Multikemia Kereskedelmi KFT 1025 Budapest, Csatarka u 63; - до кордону України-Угорщина. Погранстанція переходу - Батево-Еперешки, отримувач Інтершпан КФТ, 4800 Вашарошнамець, Іпар, вул. 1, Угорщина; - до кордону Україна-Румунія, станція переходу Вадул Сірет Дорнешті, отримувач Egger Romania SRI Radauti Str Austriei Nr 2 Jud Suceava/Romania. Термін поставки 01.01.2016 - 31.12.2016 року; до - кордону Україна-Молдова, станція переходу Могилів-Подільський-Волчинець, отримувач: Еgger Romania SRI Radauti Str Austriei Nr 2 Jud Suceava/Romania.

3. Датою поставки вважається дата перетину митного кордону України, згідно з відміткою митниці на накладній (пункт 6.4 Контракту).

4. Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до його повного виконання (пункт 10.4 Контракту, в редакції додаткової угоди №6 від 10.01.2017).

5. На виконання умов Контракту позивач:

- на підставі інвойсу №204/1/2016 від 20.05.2016 надав залізниці для перевезення лісопродукцію, дрова паливні соснові (ГОСТ-3243-88) у кількості 270,738 куб.м., вартістю 6 768,45 Євро до станції перетину кордону Батєво, які завантажені у напіввагони №68685759, №67910240 №65772378, №96393582, №32259814;

- на підставі інвойсу №212/1/2016 від 24.05.2016 надав залізниці для перевезення лісопродукцію, дрова паливні соснові (ГОСТ-3243-88) у кількості 107,824 куб.м., вартістю 2 695,60 Євро до станції перетину кордону Батєво, які завантажені у напіввагони №67860544 та №65881112.

6. Товар поміщено під митний контроль на Київській митниці ДФС, про що складено електронні митні декларації №125130009/2016/503023 від 20.05.2016 та №125130009/2016/50125 від 24.05.2016.

7. В подальшому, вказані вище залізничні вагони із товаром позивача були затримані Закарпатською митницею ДФС (відповідач 1) у пункті пропуску державного кордону України залізничної станції Батєво-Сортувальна пункту контролю "Батєво" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС для здійснення митного огляду. В очікуванні митного оформлення вказані вагони перебували на станції Чоп до 13.11.2017.

8. Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", перевізник спірного товару), звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ДП "Тетерівське лісове господарство" про стягнення платежів у розмірі 5 562 507,16 грн за час затримки вагонів.

9. 15.08.2018 рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/383/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018, позов АТ "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до ДП "Тетерівське лісове господарство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, про стягнення грошових коштів у сумі 5 562 507,16 грн задоволено, до стягнення з ДП "Тетерівське лісове господарство" на користь АТ "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" присуджено 5 562 507,16 грн, нарахованих платежів за час затримки вагонів та 83 437,61 грн витрат на сплату судового збору.

10. Судовими рішеннями у справі у справі №911/383/18 (рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2018 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018) встановлено, що:

- 24.05.2016 на станцію Батьово Львівської залізниці надійшло усне розпорядження начальника митного поста "Залізничний" про затримку вагонів №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814 для проведення переогляду, про що складено акт загальної форми №10981;

- 25.05.2016 відділом митного оформлення №4 митного посту "Залізничний" подано заявку №24/16 на подання вагонів для повного або часткового вивантаження та повторного завантаження, проведення митного огляду;

- станцією Батьово направлено на станцію Тетерів ДС телеграфне повідомлення №211 від 25.05.2016, у якому викладено прохання повідомити вантажовідправника про затримання митним постом вагонів на станції Батьово згідно заявки Митниці на підставі ст. 388 Митного кодексу України (далі - МК України);

- 31.05.2016 на станцію Батьово Львівської залізниці надійшло усне розпорядження начальника митного посту "Залізничний" про затримку вагонів №67860544 та №65881112 для проведення переогляду, про що складено акт загальної форми №11002;

- 01.06.2016 головним державним інспектором митного посту "Залізничний" подано заявку №37/16 на подання вагонів для повного або часткового вивантаження та повторного завантаження, проведення митного огляду;

- станцією Батьово направлено на станцію Тетерів ДС телеграфне повідомлення №04 від 01.06.2016, у якому викладено прохання повідомити вантажовідправника про затримання митним постом вагонів на станції Батьово згідно заявки Митниці №27/16 на підставі ст. 388 МК України;

- 10.06.2016, на підставі заявки головного державного інспектора митного посту "Залізничний" №36/16 від 01.06.2016 та заявки старшого державного інспектора митного посту "Залізничний" №42/16 від 10.06.2016, які мотивовані посиланням на ст. 338, 325 МК України, вагони №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814, №67860544 та №65881112 подані для зважування вантажу, про що складено акт загальної форми №9923;

- Закарпатська митниця ДФС України повідомила позивача листом №1109/39/07-70-18 від 29.07.2016 про те, що нею, з метою організації належного контролю за експортом лісоматеріалів, відповідно до Закону України від 08.08.2005 № 2860-ІУ "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 №236 проводяться заходи направлені на недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів з порушенням чинного митного законодавства в митному режимі "експорт" товарів за товарними позиціями 4401,4403 згідно УКТЗЕД. За результатами зважування вказаних вагонів виявлено розбіжність по декларації № 125130009/2016/503023 - 8930 кг, № 125130009/2016/503125 - 17240 кг. Враховуючи викладене, рішення про пропуск вагонів з товаром ДП "Тетерівське лісове господарство" за межі митної території України, складання протоколу про порушення митних правил або про надання картки відмови у пропуску буде прийнято після завершення відповідної перевірки;

- 17.08.2016 на станцію відправлення повторно надіслано телеграфне повідомлення №70 щодо вирішення питання про випуск вагонів митницею;

- листами від 08.09.2016 та від 22.09.2016 перевізник повідомляв відповідача про наявність обмежень на експорт лісоматеріалів введений Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" та просив вирішити питання митних формальностей для відправлення вагонів за призначенням;

- наказом "№290 від 07.10.2016 р. ДС Батьово ДС Чоп", підписаним "ДН-5" на підставі заявки Закарпатської митниці №07-70-61/34-2693 вантаж у спірних вагонах наказано відправити на станцію Чоп для здійснення їх вивантаження та навантаження;

- 07.10.2016, на підставі заявки митного посту "Залізничний" №125/16 від 06.10.2016, яку мотивовано з посиланням на ст. 338, 325 Митного кодексу України та листа Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України №07-70-61/34/2693 від 07.10.2016, вагони №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814, №67860544 та №65881112 направлені на станцію Чоп для вивантаження та завантаження, про що складено акти загальної форми №699 (до акта від 24.05.2016) та №700 (до акта від 31.05.2016) від 07.10.2016;

- вказані Акти містять відомості про вартість користування, зберігання, маневрових робіт.

- у зв`язку з цим, на станцію відправлення вагонів направлено телеграфне повідомлення №ДС-12/228 від 07.10.2016;

- 07.10.2016 вагони №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814, №67860544 та №65881112 прибули на станцію Чоп для проведення митного догляду шляхом повного вивантаження та навантаження (заявка Закарпатської митниці від 07.10.2016 р. №07-70-61/34-2693), про що складено акти загальної форми №4664 та №4665;

- 10.11.2016 Ужгородським міськрайонним судом у справі №308/10546/16-к задоволено клопотання ДП "Тетерівське лісове господарство", скасовано арешт, що накладений на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 20.07.2016 на тимчасово вилучене майно а саме: вантаж (лісоматеріали), який знаходиться в 7 залізничних вагонах №№ 32259814 об`ємом 54,066 м3, 65772378 об`ємом 53,145 м3, 67910240 об`ємом 53,912 м3, 68685759 об`ємом 53,502 м3, 96393582 об`ємом 56,113 м3, 65881112 об`ємом 54,220 м3, 67860544 об`ємом 53,604 м3 з товаром деревина хвойна (сосна), які знаходяться на 22 колії сортувального парку, сортувальної системи станції Батьово, що розташована неподалік смт. Батьово, Берегівського району, Закарпатської області та належать "ДП "Тетерівський лісгосп";

- відповідач повідомив перевізника листом №606 від 29.11.2016 про те, що під час відправлення вагонів ним було надано необхідний перелік документів (в т.ч. лісорубний квиток та сертифікат на походження лісоматеріалів) та про те, що причиною простою вагонів стала протиправна бездіяльність митниці;

- в подальшому вищевказані вагони перебували на станції Чоп в очікуванні митного контролю;

- 13.11.2017, на підставі листа Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України №07-70-61/34/2512 від 13.11.2017, який мотивовано в т.ч. з посиланням на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду, вищевказані вагони були направлені на станцію Батьово для завершення митних процедур, про що складено акти загальної форми №4831 та №4832 та що вбачається з Наказу "№211 від 13.11.2017 р. ДС Чоп ДС Батьово", підписаним "ДНЗ-5";

- 13.11.2017 вагони №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814, №67860544 та №65881112 були поставлені під накопичення і відправлення їх за місцем призначення;

- 15.11.2017, після завершення митних процедур, вищезазначені вагони були випущені та здані до місця призначення: Угорщина.

11. Не погоджуючись із діями Закарпатської митниці ДФС щодо нездійснення відповідачем 1 пропуску товару та транспортних засобів через митний кордон України понад встановлений граничний строк, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

12. 06.08.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №810/2275/16 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці Держмитслужби (правонаступник Закарпатської митниці ДФС) щодо пропуску н/вагонів ДП "Тетерівське лісове господарство" №68685759, №67910240, №65772378, №96393582, №32259814, №67860544, №65881112 у встановлений граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пункті пропуску через державний кордон України.

13. Під час розгляду справи в суді першої інстанції постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2022 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Подання позову

14. ДП "Тетерівське лісове господарство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби та Державної казначейської служби України про стягнення 5 645 944,77 грн матеріальної шкоди.

15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу була завдана матеріальна шкода неправомірними діями Закарпатської митниці Держмитслужби, які виявились у незаконному затриманні на митних постах товару та нездійсненні пропуску рухомого складу вагонів залізниці з товаром позивача у встановлений строк, внаслідок чого з позивача на користь АТ "Українська залізниця" в судовому порядку були стягнуті додаткові платежі та збори за перевезення вантажів залізничним транспортом та пов`язані з ними послуги в розмірі 5 645 944,77 грн, в тому числі судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

16. 31.01.2023 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17965/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

17. Суд першої інстанції мотивував свої рішення таким:

- позивач в обґрунтування неправомірності дій Закарпатської митниці, які стали наслідком завдання йому матеріальної шкоди у заявленому розмірі, посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 у справі №810/2275/16, проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №810/2275/16 рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Під час апеляційного перегляду рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій Закарпатської митниці ДФС щодо митного контролю, митного оформлення, які були здійснені у спосіб, в межах та в строк, передбачений законодавством;

- судом встановлено і позивачем не доведено іншого, що за спірних правовідносин здійснення митного оформлення вантажу, заявленого позивачем для експорту, та перебування такого товару, навантаженого у залізничні вагони, у пунктах пропуску через державний кордон України здійснено Закарпатською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства України, а відтак позивачем не доведено і матеріали справи не містять доказів неправомірності дій Закарпатської митниці ДФС щодо проведення митного оформлення відносно експортованого позивачем товару за митними деклараціями №125130009/2016/503023 від 20.05.2016 року та №125130009/2016/50125 від 24.05.2016, та, відповідно, і факту завдання шкоди саме незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень;

- вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України збитків у вигляді судового збору, сплаченого за розгляд господарської справи №911/383/18 в суді першої у розмірі 83 437,61 грн є безпідставними, оскільки не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

18. 25.04.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/17965/21 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ДП "Тетерівське лісове господарство" шкоду в сумі 5 254 083,71 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

19. Апеляційний господарський суд виходив з наступного:

- спірні вагони із належним позивачу вантажем (лісоматеріалами) були затримані митницею наприкінці травня 2016 року та перебували в очікуванні митного контролю до 13.11.2017, тобто більш ніж 17 місяців, і протягом всього вищевказаного строку позивач ніс витрати, пов`язані з вимушеною стоянкою вагонів, розмір яких встановлений судовими рішеннями у справі у справі №911/383/18;

- відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що позивачем було допущено порушення митного законодавства;

- обов`язок відшкодувати вантажовідправнику (власнику вантажу) витрат понесених останнім внаслідок проведення митних процедур, що мало наслідком затримання вантажу, у разі відсутності встановлення в результаті проведення таких митних процедур порушення вимог законодавства України положеннями Митного кодексу України покладений саме на орган, за ініціативою якого проведено вказані операції, тобто у спірному випадку саме на відповідача 1 і наявність у цьому випадку судового рішення яким би було встановлено протиправність дій такого органу не вимагається;

- судом апеляційної інстанції також самостійно здійснено правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосовано положення Митного кодексу України;

- бездіяльність митниці вираховується з моменту закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 199 Митного кодексу України, тобто починаючи з 30-го дня перебування спірного товару в зоні діяльності митниці, а тому витрати, пов`язані із затриманням спірних вагонів за перші 30 днів затримки, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, становить 308 423,64 грн, не підлягають стягненню на користь позивача;

- відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача 83 437,61 грн витрат на сплату судового збору, які присуджені до стягнення з позивача на користь АТ "Українська залізниця" судовими рішеннями у справі №911/383/18, оскільки такі витрати (судовий збір) не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

20. 11.05.2023 Закарпатською митницею Держмитслужби подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/17965/21.

21. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 335, 338 Митного кодексу України та всупереч правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постанові від 17.04.2018 у справі № 906/374/17, від 03.09.2019 у справі № 910/11153/17, оскільки за доводом скаржника, витрати, пов`язані із затримкою спірних вагонів не передбачені диспозицією статті 335 (зі змісту касаційної скарги Суд вважає, що скаржник помилково вказує норму статті 335 МК України замість статті 325), 338 Митного кодексу України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

22. 20.07.2023 до Верховного Суду від ДП "Тетерівське лісове господарство" надійшов відзив, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції правомірно застосував ст. 325, 338 Митного кодексу України з врахуванням висновків Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання стягнення збитків, заподіяних митним органом вантажовідправнику внаслідок затримання митного оформлення товару.

25. Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

26. Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

27. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

28. Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

29. У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

30. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

31. Отже підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (див. аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

32. Відповідно до статті 30 Митного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

33. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

34. Таким чином спеціальною нормою (статтею 30 Митного кодексу України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі:

- сім вагонів із товаром ДП "Тетерівське лісове господарство" були затримані згідно з усними розпорядженнями начальника митного поста "Залізничний" (24.05.2016 та 31.05.2016) для проведення переогляду;

- в подальшому (10.06.2016) вказані вагони подані для зважування вантажу;

- 07.10.2016, на підставі заявки митного посту "Залізничний" №125/16 від 06.10.2016 та листа Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України №07-70-61/34/2693 від 07.10.2016, вагони направлені на станцію Чоп для вивантаження та завантаження та у цей же день прибули на станцію Чоп для проведення митного догляду шляхом повного вивантаження та навантаження (заявка Закарпатської митниці);

- в подальшому вищевказані вагони перебували на станції Чоп в очікуванні митного контролю;

-13.11.2017 спірні вагони були направлені на станцію Батьово для завершення митних процедур, а 15.11.2017, після завершення митних процедур, вищезазначені вагони були випущені та здані до місця призначення: Угорщина.

36. Разом з тим, апеляційним господарським судом також встановлено, що затримка вагонів мотивована статтями 325, 338 Митного кодексу України.

37. Окрім того, рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2018 у справі №911/383/18 про стягнення з ДП "Тетерівське лісове господарство" на користь АТ "Українська залізниця" в особі виробничого структурного підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" присуджено 5 562 507,16 грн нарахованих платежів за час затримки вагонів та 83 437,61 грн витрат на сплату судового збору.

38. Колегія суддів Верховного Суду враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 910/5163/18, відповідно до якого, виходячи з системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, статей 218, 338 МК України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.

39. Відповідно до частин першої, другої статті 325 Митного кодексу України за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій митний орган зобов`язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови.

40. У встановлених цим Кодексом випадках митні органи з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

41. Частиною п`ятою статті 338 Митного кодексу України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

42. У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 906/374/17 наведено висновок, відповідно до якого у правовідносинах щодо відшкодування залізниці додаткових витрат, пов`язаних з необхідністю проведення митного огляду, враховуючи, що такі витрати виникли з незалежних від перевізника причин, відшкодування витрат має здійснюватись власниками вантажу. Водночас, враховуючи імперативні приписи частини 2 статті 325, частини 5 статті 338 Митного кодексу України, у разі відсутності встановлення в результаті проведення митних процедур порушення вимог законодавства України витрати вантажовідправника (власника вантажу) на їх проведення підлягають відшкодуванню органом, за ініціативою якого проведено вказані операції, що мало наслідком затримання вантажу та спричинило збитки власнику цього вантажу (вантажовідправнику), зокрема додаткові витрати на послуги перевізника, пов`язані з виконанням передбачених зазначеними нормами дій, пов`язаних з проведенням митних операцій (побідний висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 910/11153/17).

43. Отже, за встановлених у цій справі обставин перебування вагонів з вантажем ДП "Тетерівське лісове господарство" в очікуванні митного оформлення протягом 17 місяців; наявності витрат позивача, що пов`язані з вимушеною стоянкою вагонів, розмір яких встановлено судовим рішенням у справі № 911/383/18; відсутності порушення позивачем митного законодавства та з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог в сумі 5 254 083,71 грн.

44. Верховний Суд також погоджується із врахуванням судом апеляційної інстанції висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №914/1221/17, відповідно до якого бездіяльність митниці вираховується з моменту закінчення строку, встановленого цією статтею, тобто починаючи з 30-го дня перебування спірного товару в зоні діяльності митниці та, у зв`язку з цим, відмовою позивачу у стягненні витрат, пов`язаних із затриманням вагонів за перші 30 днів в сумі 308 423,64 грн.

45. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про що, заявлені у цій справі та стягнуті судом апеляційної інстанції витрати позивача не передбачені нормами 325, 338 Митного кодексу України, оскільки такі аргументи спростовуються наведеними вище висновками Верховного Суду, які вірно враховані судом апеляційної інстанції у цій справі.

46. Посилання скаржника в касаційній скарзі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 810/2275/16, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП "Тетерівське лісове господарство" про визнання протиправними дій і бездіяльності митниці, Верховний Суд не бере до уваги, з огляду на те, що скаржником не ставиться питання порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі. Окрім того, в судовому засіданні Верховного Суду 07.09.2023 представник скаржника надав Суду пояснення, що описуючи в касаційній скарзі справу № 810/2275/16 він також не наполягає на порушенні апеляційним господарським судом правил преюдиційності (ст. 75 ГПК України).

47. Окрім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

48. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правомірних висновків апеляційного господарського суду про часткове задоволення позовних вимог у цій справі.

49. Водночас, відносно зазначення апеляційним господарським судом у резолютивній частині рішення Державної казначейської служби України як органу, через який має відбуватися стягнення спірної суми Верховний Суд зазначає таке.

50. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 зауважила, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

51. При цьому в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 ГПК України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

52. Відповідно до приписів частини п`ятої статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

53. При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення.

54. Отже, резолютивні частини рішень у зазначених спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, а спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

55. Отже, судом апеляційної інстанції у резолютивній частині помилково зазначено про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача коштів в сумі 5 254 083,71 грн.

56. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зміни пункту 3 резолютивної частини постанови апеляційного господарського суду шляхом виключення з неї слів "через Державну казначейську службу України".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

58. У зв`язку з викладеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та зміну пункту 3 резолютивної частин постанови суду апеляційної інстанції.

В. Розподіл судових витрат

59. У зв`язку з тим, що рішення суду по суті справи не змінюються, витрати скаржника зі сплати судового збору слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/17965/21 змінити.

3. Пункт 3 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/17965/21 викласти в такій редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" (07820, Київська область, Бучанський район, смт. Пісківка, вул. Філіпова, 36, ідентифікаційний код 00992071) шкоду в сумі 5 254 083 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят чотири тисячі вісімдесят три) грн 71 коп."

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік