Ухвала

від 11.09.2023 по справі 910/5031/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/5031/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Міщенка І. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 (колегія суддів: Мальченко А. О., Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (суддя Паламар П. І.) у справі

за позовом Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Українські вертольоти", про стягнення неустойки у розмірі 245 227,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернувся до суду з позовом в інтересах Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти", Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" про повернення майна та стягнення з останнього неустойки за прострочення повернення цього майна у розмірі 245 227,22 грн.

26.10.2022 Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі в частині вимог про повернення майна на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

07.12.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення часткове задоволення позову та стягнув з Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 97 983,21 грн пені; в решті позову відмовив.

06.06.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та прийняття нового - про відмову у позові.

17.07.2023 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову повністю, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Міщенка І. С.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Частиною першою статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як зазначалося раніше, Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову 06.06.2023, тому останній день для оскарження цієї постанови припав на 26.06.2023, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 17.07.2023, тобто з пропуском визначеного статтею 288 ГПК України строку.

Згідно з частиною другою статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не надсилав йому копії постанови у паперовій формі, тому всупереч положенням статті 242 ГПК України на момент звернення з касаційною скаргою оскаржуване судове рішення скаржнику не вручене. Тому з огляду на ці обставини та введений в Україні воєнний стан, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС): "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 07.04.2023 у справі № 920/605/22, від 23.06.2023.

Із наявної у матеріалах справи довідки від 08.06.2023 з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" вбачається, що документ в електронному вигляді "ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 06.06.23 у справі № 910/5031/22 (суддя Мальченко А. О.) було надіслано одержувачу - Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 06.06.23 18:52.

Згідно з абз. 2 частини шостої статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ураховуючи наведене, датою вручення скаржнику оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду є 07.06.2023, а відтак визначений в частині другій статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 27.06.2023, натомість касаційна скарга подана 17.07.2023.

Що ж до посилання скаржника на введений воєнний стан слід зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Тому сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Обставина введення на території України воєнного стану могла унеможливити дотримання скаржником такого строку за умови зазначення відповідних обставин та надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги у цій справі. Проте скаржник таких обставин не навів та доказів не надав.

Звідси, Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 17.07.2023. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин його пропуску.

З огляду на те, що ця касаційна скарга підлягає залишенню без руху, заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження у цій справі будуть розглянуті у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені статтею 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя І. С. Міщенко