Рішення

від 11.09.2023 по справі 617/1115/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1115/21

Номер провадження 2/948/475/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Цвірка О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином

відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 11.09.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення

в с т а н о в и в :

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У липні 2021 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29.11.2015р. у Вовчанській ЦРЛ внаслідок неналежного виконання лікарями своїх обов`язків, що виявилося у несвоєчасному та неправильному наданні медичної допомоги матері позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання померла.

За ухвалами Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_4 та ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 140 КК України, а кримінальне провадження закрито. За змістом судового рішення 28.11.2015р. ОСОБА_5 перебувала на денній зміні у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги та виконувала обов`язки лікаря, коли в цей день о 19 год. 25 хв. до приймального відділення КЗОЗ «Вовчанська ЦРЛ» була доставлена ОСОБА_6 , якій ОСОБА_5 поставила діагноз: «Правобічна не госпітальна пневмонія, ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія», який згідно висновку експерта був визначений невірно. Діючи в межах невірно поставленого діагнозу ОСОБА_5 призначила ОСОБА_6 цефтраксон, панангін, кокарбоксілаза, в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в лікарні. В той час, ОСОБА_4 заступивши на денну зміну черговим лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги 29.11.2015р. о 08.00 год., після огляду ОСОБА_6 о 09.30 год. та вивчення історії хвороби , призначила хворій корнітин та аспаркам.

За висновком експерта причиною смерті матері позивачки став гострий трансмуральний інфаркт міокарду та його ускладнення, оскільки на електрокардіограмі містилися ознаки інфаркту міокарда, а тому лікування повинне було проводитися в умовах відділення інтенсивної терапії.

В результаті неправомірних дій лікарів потерпілій було спричинено моральну шкоду, оскільки внаслідок злочину настала смерть близької їй людини - матері, вони постійно піклувалися одна про одну, мати допомагала у повсякденному житті не тільки позивачці, а й іншим рідним, а тому її втрата викликала сильне душевне переживання, вона передчасно пішла із життя, а позивач втратила підтримку та опору в житті, була вимушена змінювати життєві устої, що негативно вплинуло на її душевний стан, відобразилося на її здоров`ї, загострилася гіпертонічна хвороба, почало часто боліти серце, стали постійними головні болі. Шостий рік змушена витрачати на поїздки до правоохоронних органів та суду, витрачати свій особистий час, що постійно нагадує обставини трагічної смерті матері.

Крім цього, вона понесла витрати на поховання матері та спорудження пам`ятника, які повинен відшкодувати відповідач.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача на її користь: моральну шкоду в розмірі 600 000, 00 грн, матеріальну шкоду в розмірі 27 780, 00 грн, судовий збір в розмірі 6 000, 00 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн (а.с.192 т.1).

Відзив на позов

Відповідач направив відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що позивач не наводить правового обґрунтування підстав для відповідальності відповідача, а тому суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог. Крім цього, позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, зокрема: про погіршення стану її здоров`я, негативних переживань, в тому числі підтверджених висновками психолога, психологічної експертизи тощо. Водночас, неможливо розмежувати обсяг страждань спричиненій потерпілій лікарями та невизначених ніким дій відповідача, про що свідчить відсутність будь-яких доказів (а.с.162-168 т.1).

Заперечення третьої особи

Третя особа ОСОБА_4 направила до суду пояснення в якому просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності, оскільки заяву до правоохоронних органів потерпіла подала 20.05.2016р., а кримінальне провадження № 12018220260000753 було розпочате 07.08.2018р. Крім цього, вона постійно свою вину заперечувала, вважаючи докази недопустимими (а.с.124 т.1).

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Згідно ухвали Вовчанського районного суду Харківської області від 21.07.2021р. у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с.74 т.1).

Відповідно до ухвали цього суду від 16.09.2021р. замінено неналежного відповідача КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вовчанської міської ради» на належного КНП «Вовчанська ЦРЛ» (а.с.145-147 т.1).

За ухвалою цього ж суду від 14.12.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.217-218 т.1).

На підставі ухвали Машівського районного суду від 01.12.2022р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (а.с.225 т.1).

2.Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з наведених підстав, зазначила, що з матір`ю спільно не проживала, але щодня спілкувалася, а тому відчуває моральні страждання і нині.

Представник відповідача проти позову заперечував за безпідставністю.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с.57-58 т.2).

3.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серіє НОМЕР_1 від 20.11.1970р., свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 27.12.2011р. та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.12-14 т.1).

За ухвалами Вовчанського районного суду Харківської області від 28.09.2020р. та 26.01.2021р., які набрали законної сили 05.10.2020р. та 02.02.2021р. відповідно, кримінальні провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.1 ст. 140 КК України закриті, обвинувачені звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за строками давності.

За змістом обвинувачення 28.11.2015р. ОСОБА_5 , перебувала на денній зміні у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги КЗОЗ «Вовчанська ЦРЛ» та виконувала функції та обов`язки лікаря, коли в цей день о 19 год. 25 хв. до приймального відділення була доставлена ОСОБА_6 , якій ОСОБА_5 поставила діагноз: «Правобічна негоспітальна пневмонія, ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія», який був визначений невірно. Діючи в межах невірно поставленого діагнозу та обраного лікування ОСОБА_5 призначила ОСОБА_6 цефтраксон, панангін, кокарбоксілаза.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 заступивши на денні зміну о 08.00 год. черговим лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, не забезпечивши своєчасний огляд хворої, призначення лікування та лабораторне обстеження, після огляду ОСОБА_6 о 09.30 год. та вивчення історії хвороби, діючи в межах поставленого невірного діагнозу та обраного методу лікування, неналежно виконуючи професійні обов`язки призначила хворій «корвінтин», «аспаркан», в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в лікарні.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 509-КЕ/2017 від 18.12.2017р. причиною смерті ОСОБА_6 став гострий трансмуральний інфаркт міокарду та його ускладнення (а.с.15-44 т.1).

За висновком експерта № 527-КЕ/16 від 10.05.2017р. (в межах КП № 12016220260000530 від 21.05.2016р.) діагноз ОСОБА_6 у вигляді «Правобічна негоспітальна пневмонія, ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія» визначений невірно, оскільки згідно даних обстежень мали місце ознаки гострого інфаркту міокарда, а тому лікування хворої повинне було проводитися в умовах відділення інтенсивної терапії, із використанням засобів, що мали бути направлені на усунення больового синдрому, поліпшенням реології крові, корекцією алектролітного та киснево-лужного стану, запобігання порушень серцевого ритму, запобігання розповсюдження зони інфаркту міокарда (а.с.45-67 т.1).

Як видно з товарного чеку СПД « ОСОБА_9 » від 20.06.2017р. було виготовлено та встановлено пам`ятник з граніту на загальну суму 13 630, 00 грн (5 730, 00 та 7 950,00).

01.12.2015р. за надання ритуальних послуг СПД « ОСОБА_9 » було витрачено 14 150, 00 грн (а.с.70).

Згідно витягу з наказу № 33к від 29.04.2015р. ОСОБА_5 була прийнята на роботу за сумісництвом до КНП «Вовчанська ЦРЛ» на 0, 5 посади лікаря відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, а за наказом № 107к від 30.09.2016р. була звільнена за власним бажанням (а.с.116-117 т.1).

Відповідно до наказу № 82к від 01.09.2000р. ОСОБА_4 райпедіатру надано сумісництво 0, 5 ставки лікаря відділення ЕНМД КНП «Вовчанська ЦРЛ» та звільнено за наказом № 152к від 28.12.2018р. за власним бажанням (а.с.119-120 т.1).

Мотиви суду

Відповідно до частин першої - другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як видно з матеріалів справи 29.11.2015р. у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП «Вовчанська ЦРЛ» померла ОСОБА_6 , а у кримінальному провадженні лікуючі лікарі - треті особи у справі були обвинувачені за ч.1 ст. 140 КК України, тобто в неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Згідно висновків експертиз № 527-КЕ/16 від 10.05.2017р. та № 509-КЕ/2017 від 18.12.2017р. причиною смерті ОСОБА_6 став гострий трансмуральний інфаркт міокарду та його ускладнення, тоді як діагноз у вигляді «Правобічна негоспітальна пневмонія, ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія» визначені невірно.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За таких обставин, оскільки треті особи під час виконання своїх обов`язків були працівниками КНП «Вовчанська ЦРЛ», а в результаті невірно поставленого ними діагнозу померла мати позивача, а відтак саме на відповідача покладений обов`язок відшкодування шкоди при виконанні працівниками своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що позивач не вірно зазначила норми права, що підлягають застосуванню, оскільки за змістом ч.3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не ставиться вимога зазначення норми права, тоді як відповідно до п.5 ч.4 ст. 264 ЦПК України суд самостійно зазначає норми права та мотиви їх застосування.

Стосовно вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди

Як видно з наданих позивачкою доказів нею були понесені витрати на ритуальні послуги в розмірі 14 150, 00 грн та на встановлення пам`ятника з граніту в розмірі 13 630, 00 грн, а всього 27 780, 00 грн.

Згідно зі статтею 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Відповідно до положення статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивач, як донька померлої, взяла витрати з поховання на себе та встановила пам`ятник, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача про розмір витрат, а відтак суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки 27 780, 00 грн матеріальної шкоди є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Щодо доводів про відшкодування моральної шкоди.

Як на підставу відшкодування 600 000, 00 грн моральної шкоди позивач посилалася на те, що внаслідок злочину настала смерть близької їй людини - матері, оскільки вони постійно піклувалися одна про одну, а тому її втрата викликала сильне душевне переживання, вона втратила підтримку та опору в житті, була вимушена змінювати життєві устої, що негативно вплинуло на її душевний стан та відобразилося на її здоров`ї, загострилася гіпертонічна хвороба, почало часто боліти серце, стали постійними головні болі. Шостий рік змушена витрачати на поїздки до правоохоронних органів та суду, витрачати свій особистий час, що постійно нагадує обставини трагічної смерті матері.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені статтею 1167 ЦК України, за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивач не довела належними та допустимим доказами зміни у її стані здоров`я, щодо загострення гіпертонічної хвороби, болів серця та голови, а також змін життєвих устоїв та що саме вони включають.

Водночас, враховуючи те, що внаслідок невірно виставленого діагнозу лікарями КНП «Вовчанська ЦРЛ» померла мати позивачки, що є невідворотною подією та спричинило їй душевні страждання, які продовжуються до цього часу, вона змушена відстоювати своє право в суді, що постійно нагадує обставини трагічної смерті матері, а тому враховуючи глибину страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та визначення відшкодування моральної шкоди в грошовому еквіваленті, що становить 300 000, 00 грн.

Щодо доводів третьої особи про застосування строку позовної давності до вимог позивачки, суд зазначає, що відповідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Мотив рішення щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1,4 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подана квитанція- угода № 27 від 15.06.2021р. про отримання адвокатом Лазебним Ю.О. від позивачки 5 000, 00 грн за надання консультації, підготовки позовної заяви та представництво інтересів позивача в суді, а також ордер адвоката (а.с.68, 126 т.1).

Водночас, як видно з матеріалів справи, позов ОСОБА_3 не є складним, стосується відшкодування матеріальної шкоди після завершення розгляду кримінального провадження, що не передбачало наведення складних математичних розрахунків, хоча адвокат брав участь у шести судових засіданнях (а.с.84, 143, 182, 186, 216 т.1), але ним не наведено обґрунтування вартості однієї години або іншої величини.

Разом з тим, оскільки попередній розмір витрат на правничу допомогу в позовній заяві не був визначений, ні позивач, ні його представник не подавали суду документи про обсяг виконаних робіт та про запланований обсяг робіт в більшому розмірі, а відтак суд дійшов висновку, про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи відсутність обґрунтування вартості щодо кожного виду наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, не являється співмірним і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність їх зменшення до 2 000, 00 грн.

Водночас, враховуючи те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 044, 00 грн витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволеної частини вимог.

Натомість, враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору за вимогу майнового характеру, а позов в цій частині задоволено повністю, а тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908, 00 грн, а враховуючи часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 000, 00 грн сплаченого нею судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 27 780, 00 грн, моральну шкоду в розмірі 300 000, 00 грн, а всього 327 780, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3 000, 00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 044, 00 грн, а всього 4044, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:Комунальне некомерційне підприємство «Вовчанська центральна районна лікарня» Вовчанської міської ради, місцезнаходження м. Вовчанськ, вул. 1 Травня, 1-А, Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 02002990.

Третя особа-1: ОСОБА_4 , проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа-2: ОСОБА_5 , проживає в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст Рішення складено 12 вересня 2023 року.

Суддя С.В.Кравець