Постанова

від 12.09.2023 по справі 133/1747/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/1747/22

Провадження № 22-ц/801/1681/2023

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 рокуСправа № 133/1747/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Ковальчука О.В.

за участюсекретаря судовогозасідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №133/1747/22 за позовом ОСОБА_1 до Козятинської дитячої музичної школи в особі Бригадир Н.І., Відділу культури Козятинської міської ради в особі Рибінської С.Ф., Козятинської міської ради в особі Єрмолаєвої Т.М., Державної казначейської служби України в особі Слюз Т.Я. про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року про залишення позову без розгляду, повний текст якої складено 23 червня 2023 року, постановлену у складі судді Кучерук І.М.,-

встановив:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу культури Козятинської міської ради, Козятинської міської ради, Козятинської дитячої музичної школи та Державної казначейської служби України про скасування наказу; стягнення середнього заробітку; відшкодування матеріальної та моральної шкоди; відшкодування витрат пов`язаних зі складанням позовної заяви та інших витрат пов`язаних з розглядом справи по суті (а.с. 1 19).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с. 13).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с. 28).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 64-65).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с. 70).

29 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 на виконання ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 листопада 2022 року подала до суду документи та позовну заяву в п`яти примірниках (а.с. 73-110).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2022 року відкрито провадження у справі у якій суд зазначив про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 111).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з тим, що належним чином повідомлена позивачка повторно не з`явилась в судове засідання (а.с. 194).

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, При цьому наголошувала на тому, що вона є людиною з усіма належними їй правами і свободами, а не особою (фізичною особою) (а.с. 201-205).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Державної казначейської служби України Бубела Н.А. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції (а.с. 236-239).

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала просила суд її задовольнити на підставі доводів викладених у апеляційній скарзі.

12 вересня 2023 року Представник відповідача Державної казначейської служби України Бубела Н.А. надіслала до суду клопотання з проханням розгляд справи проводити у її відсутність.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи позивачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання, зловживаючи своїми процесуальними правами, та заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Колегія суддів погоджуються з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).

Апеляційним судом встановлено, що у провадженні судів першої та апеляційної інстанції цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Козятинської дитячої музичної школи, відділу культури Козятинської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди перебуваля із серпня 2022 року.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2022 року відкрито провадження у даній справі (а.с. 111).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2022 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (а.с. 112).

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2023 року поновлено провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 24 травня 2023 року о 13.00 год. (а.с.152).

Два судові засідання у цій справі були призначені на 24 травня 2023 року та 21 червня 2023 року.

У зазначені судові засідання, з`являлась особа, яка запевняла, що саме вона є позивачкою ОСОБА_1 , проте на вимогу суду відмовлялась надати документи, що підтверджують її особу.

Відповідно доположень статті217ЦПК Україниу призначенийдля розглядусправи часголовуючий відкриваєсудове засіданнята оголошує,яка справарозглядатиметься. Секретарсудового засіданнядоповідає судухто зучасників судовогопроцесу з`явивсяв судовезасідання,хто зучасників судовогопроцесу береучасть усудовому засіданнів режимівідеоконференції,чи повідомленотих учасниківсудового процесу,хто нез`явився,про дату,час імісце судовогозасідання упорядку,передбаченому цимКодексом. Зоголошенням головуючимсудового засіданнявідкритим розпочинаєтьсярозгляд справипо суті. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Про судові засідання, призначені на 24 травня 2023 року позивачка ОСОБА_1 повідомлялась судом шляхом надсилання судової повістки рекомендованим листом яка за поштовим повідомленням була вручена їй 20 березня 2023 року (а.с. 154;166). Наступна судова повістка про розгляд справи 21 червня 2023 року була вручена позивачці 24 травня 2023 року (а.с. 175).

Таким чином, позивачці було відомо про два останні судові засідання, однак до суду вона не з`явилась і заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала.

Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі N 558/9/18 (провадження N 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220св18).

Суди першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без її участі, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала, чим умисно затягувала розгляд справи та позбавляла суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі N 465/205/17 (провадження N 61-9536св21).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, діяв у межах своїх повноважень та у визначений процесуальним законом спосіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 367;368;374;375;381;382;383;384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

О.В. Ковальчук