Ухвала
від 11.09.2023 по справі 140/11731/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

11 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/11731/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (42)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42) про визнання протиправними дій щодо неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 22.11.2019 по 22.02.2023; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум) за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 із врахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року №44; про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно відповідно до постанови КМУ 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану за період з 24.02.2022 по 01.07.2022; зобов`язання провести нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно відповідно до зазначеної постанови за період з 24.02.2022 по 01.07.2022; про визнання дій/бездіяльності протиправними щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в період з 22.11.2019 по 22.02.2023, зобов`язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію за речове майно особистого користування, яке не було нею отримано під час проходження служби на день звільнення за період з 22.11.2019 по 22.02.2023.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позовну заяву залишено без руху та позивачу надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 та зобов`язання провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період 22.11.2019 по 22.02.2023, у якій зазначити підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору у сумі 1 073,60 грн. Одночасно роз`яснено наслідки неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк - позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду.

05.09.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення в частині позовних вимог, де позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду із вищевказаними вимогами отриманням повідомлення про нараховані та виплачені суми лише 03.05.2023.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 та зобов`язання провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що спірні відносини пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, зокрема з приводу невиплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії, застосуванню підлягають саме положення частини п`ятої статті 122 КАС України як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.05.2021 у справі №380/5093/20, від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020, в яких зазначено, що враховуючи правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

За загальним правилом початком перебігу строку є день, коли особа дізналась або повинна була (могла) дізнатись про порушення свого права.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчать про презумпцію можливості та обов`язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб.

Судом встановлено, що згідно наказу Державної установи Маневицька виправна колонія (42) від 22.02.2023 №26/ос-23 позивачаку звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 22.02.2023. Відтак, позивач повинна була знати про своє право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження служби та при звільненні зі служби.

Із цим позовом позивач в частині взаємопов`язаних позовних вимог про стягнення грошової компенсації за речове майно звернулася до суду лише 24.05.2023, тобто, із пропуском місячного строку звернення до суду, перебіг якого почався з 23.02.2023.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 14.03.2023 №4/1264-23/М-15 у відповідь на її звернення про нараховані та виплачені суми не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними вимогами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі (вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позовна заява в частині позовних вимог, яка стосується нарахування та виплати грошової компенсації за речове майно особистого користування, яке не було позивачем отримано під час проходження служби на день звільнення за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 подана з пропуском строку звернення до суду, при цоьому належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надала, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у цій частині позовних вимог на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись статтями 122, частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (42)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 та зобов`язання провести виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 22.11.2019 по 22.02.2023 залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.Ф. Костюкевич

Дата ухвалення рішення11.09.2023
Оприлюднено14.09.2023
Номер документу113398534
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби

Судовий реєстр по справі —140/11731/23

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Ухвала від 26.02.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Костюкевич Сергій Федорович

Ухвала від 07.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Постанова від 18.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довга Ольга Іванівна

Ухвала від 23.11.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довга Ольга Іванівна

Ухвала від 23.11.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довга Ольга Іванівна

Ухвала від 09.11.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довга Ольга Іванівна

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довга Ольга Іванівна

Рішення від 11.09.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Костюкевич Сергій Федорович

Ухвала від 11.09.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Костюкевич Сергій Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні