Рішення

від 07.09.2023 по справі 160/15374/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року Справа № 160/15374/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної сулжби України з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Криворізька міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів з позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області оформлену листом Про усунення порушень № 152107-14/466-2023 від 26.06.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у порушення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за період з 01.10.2018 по 31.03.2023 року № 152107-24/01 від 30.05.2023 р. та вимога Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області оформлена листом Про усунення порушень № 152107-14/466-2023 від 26.06.2023 складені необґрунтовано, упереджено, з неправильним застосуванням норм чинного законодавства України. При цьому, зазначили, що позивачем правомірно було здійснено нарахування та виплата доплати за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці без проведення атестації робочих місць та встановлення відповідних виробничих факторів, які визначають шкідливі та небезпечні умови праці, оскільки такі виплати передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини» від 11.12.98 р. № 1960.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 липня 2023 року відкрив провадження у справі за цим позовом та ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18 липня 2023 року до суду надійшов відзив Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що працівниками Управління Південного офісу Держаудитслужби в ерсонській області відповідно до пункту 3.1.5.1 Плану проведення заходів Державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на II квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за період з 01.10.2018 по 31.03.2023, якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 30.05.2023 № 152107-24/01. Акт ревізії від 30.05.2023 № 152107-24/01 підписано із запереченнями, на які супровідним листом від 21.06.2023 №152107-14/448-2023 надано висновки. Ревізією встановлено, що у періоді з 01.10.2018 по 31.12.2020 працівникам ветеринарної медицини Лабораторії в порушення статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», пункту 1.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41, пункту 1,2 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року № 248, здійснено нарахування та виплата доплат за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці в загальній сумі 790964,63 грн. без проведення атестації робочих місць та встановлення відповідних виробничих факторів, які визначають шкідливі та небезпечні умови праці та, як наслідок, зайво нараховано і сплачено єдиний загальнодержавний соціальний внесок в сумі 167184,98 грн.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на виконання п. 3.1.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на II квартал 2023 року в період з 01.05.2023 по 26.05.2023 було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за період з 01.10.2018 по 31.02.2023 року.

За результатами ревізії Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області було складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за період з 01.10.2018 по 31.03.2023 року № 152107-24/01 від 30.05.2023 р. Акт ревізії від 30.05.2023 р. № 152107-24/01 було підписано Лабораторією із запереченнями на які супровідним листом від 21.06.2023 № 152107-14/448-2023 надано висновки.

У акті ревізії від 30 травня 2023 року зазначено, що у період з 01.10.2018 по 31.12.2020 працівникам ветеринарної медицини Лабораторії в порушення ст.13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694 , абзацу 2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 « Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», п.1.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41, п.1, п.2 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 р. № 248, здійснено нарахування та виплата доплати за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці в загальній сумі 790 964,63 грн. без проведення атестації робочих місць та встановлення відповідних виробничих факторів, які визначають шкідливі та небезпечні умови праці та, як наслідок зайво нараховано і сплачено єдиний загальнодержавний соціальний внесок в загальній сумі 167 184,98 грн.

На підставі акту ревізії від 30 травня 2023 року № 152107-24/01 на адресу позивача була направлена вимога від 26.06.2023 року № 152107-14/466-2023 у якій, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області вимагає: 1) Розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення в порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Лабораторії , винних у допущених порушеннях. 2) Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України проведені виплати доплат за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці із порушенням вимог законодавства в сумі 790964,63 грн та як наслідок зайво сплаченого єдиного загальнодержавного соціального внеску в сумі 167184,98 грн.

Позивач не погодившись із висновками викладеними в акті ревізії від 30.05.2023 р. № 152107-24/01 звернувся до суду з позовом щодо оскарження вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області оформленої листом Про усунення порушень № 152107-14/466-2023 від 26.06.2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Так, з акту ревізії вбачається, що в періоді з 01.10.2018 по 31.12.2020 працівникам ветеринарної медицини Лабораторії здійснювалось нарахування та виплата доплати за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці без проведення відповідно до норм, визначених Порядком № 442, Методичними рекомендаціями № 41 та Державними санітарними нормами та правилами № 248 атестації робочих місць із встановленням відповідних виробничих факторів, які визначають шкідливі та небезпечні умови праці.

Крім того, в акті зазначено, що у 2021 році проведено дослідження умов праці на 40 робочих місцях Лабораторії, результати яких зазначені в відповідних протоколах досліджень. На підставі зазначених результатів досліджень складені Картки умов праці, в яких на підстав: встановлених факторів ці робочі місця визнано із шкідливими або особливо шкідливими умовами праці.

Зазначену атестацію робочих місць працівників ветеринарної медицини Лабораторії проведено відповідно до порядку та норм, визначених Порядком № 442, Методичними рекомендаціями № 41 та Державними санітарними нормами та правилами № 248.

За результатами проведених у 2021 році досліджень на встановлення шкідливих умов праці в Лабораторії був затверджений перелік робочих місць, працівникам яких здійснюється доплата за роботу із шкідливими та особливе шкідливими умовами праці в розмірі 10%, 15% та 24% до посадового окладу Виплата даної доплати працівникам Лабораторії здійснювалась з 1 вересня 2021р.

Водночас, у акті також зазначено, що в період з 01.01.2021 по 31.08.2021 нарахування та виплата працівникам Лабораторії доплати за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці не здійснювалось.

Тобто, позивачем у період з 01.01.2021 по 31.08.2021 доплати за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці не здійснювалась, через відсутність атестації робочих місць працівників ветеринарної медицини Лабораторії.

Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694), працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини» від 11.12.1998 року № 1960 врегульовано порядок призначення доплат за роботу із шкідливими та особливо шкідливими умовами праці та їх розмір.

Зокрема, пунктом 1 Постанови №1960 передбачено, що працівникам підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини, безпосередньо зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці і на роботах з особливо шкідливими умовами праці провадяться доплати в розмірі відповідно до 12 і до 24 відсотків посадового окладу за переліком посад згідно з додатками 1 і 2. Працівники підприємств, установ і організацій державної ветеринарної медицини, які займають посади, визначені зазначеними додатками, вважаються постійно зайнятими на роботах із шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці незалежно від фактичного часу роботи в таких умовах.

Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 2 преамбули постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації», визначено, що для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством використовуються результати атестації робочих місць за умовами праці.

А, відповідно до п. 3 преамбули Постанови № 442, керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання зобов`язано провести атестацію робочих місць.

Також, обов`язок роботодавця з проведення атестацій робочих місць визначено і абзацом 8 частини другої ст. 13 Закону № 2694.

Таким чином, працівники Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ( далі Лабораторія) мають право на доплату за роботу із шкідливими (важкими) умовами праці згідно з затвердженим законодавством переліком посад спеціалістів та інших працівників, які заняті на роботах із шкідливими умовами праці і на роботах з особливо шкідливими умовами праці та зазначені в Постанові № 1960, однак при обов`язковому проведені атестації робочих місць відповідно до положень Постанови № 442.

Отже, нарахування та виплата доплат за роботу за роботу із шкідливими (важкими) умовами праці при відсутності атестації робочих місць є порушенням норм ст. 13 Закону № 2694-ХІІ, абзацу 2 пункту 2 Постанови № 442, пунктів 3, 6 та 7 Порядку, п. 1.4 Методичних рекомендацій № 41 та п. 1, 2 Державних санітарних норм та правил № 248, а відтак висновки акту ревізії та вимога є правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 160/9750/18.

Водночас, суд зауважує, що Верховним Судом України, а також Верховним Судом та його Великою Палатою, неодноразово здійснений аналіз пунктів 1, 7, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", що дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

За таких обставин у останнього наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

В оскаржуваному пункті 2 Вимоги вказано на допущені Лабораторією порушення, у результаті яких заподіяна шкода, зазначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідного порушення.

Водночас, шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 820/3534/16, постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року у справі № 826/14258/18.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. В такому разі, законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.02.2020 року у справі № 440/1242/19 та постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 813/3831/17.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 14.02.2020 по справі №440/1242/19 висловив наступну правову позицію:

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8, частини сьомої статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пункту 46 Порядку № 550, вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі та є обов`язковою до виконання.

Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача. Тобто, вимога в частині стягнення збитків не потребує перевірки її законності та судового втручання.

Отже, наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною та скасування вимоги.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином з урахування відмови у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Криворізької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев