Ухвала

від 11.09.2023 по справі 420/4384/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4384/23

У Х В А Л А

05 вересня 2023 року м.Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Головко І.В.

представника відповідачів - Кисельова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Селянського (фермерського) господарства «Андрєєв І.І.» про зміну предмету позову, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Селянське (фермерське) господарство «Андрєєв І.І.» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН про відмову в такій реєстрації від 28.10.2022 року №57546/22452872/2, від 29.12.2022 року №80879/22452872/2 та №80904/22452872/2, від 05.01.2023 року №1426/22452872/2 та №1453/22452872/2, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №3 від 12.09.2022 року, №6 від 10.09.2022 року, №7 від 16.09.2022 року, №8 від 17.09.2022 року, №9 від 19.09.2022 року, подані Селянським (фермерським) господарством «Андрєєв І.І.».

Від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2022 року №7427112/22452872, від 04.10.2022 року №7427111/22452872, від 18.10.2022 року №7478083/22452872, від 18.10.2023 року №7478082/22452872 та від 18.10.2022 року за №7478084/22452872, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкові накладні №3 від 12.09.2022 року, №6 від 10.09.2022 року, №7 від 16.09.2022 року, №8 від 17.09.2022 року і № 9 від 19.09.2022 року, подані СФГ «АНДРЄЄВ І.І.» - днем надіслання до реєстру. Крім того, позивач просить суд поновити строк на оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2022 року №7427112/22452872, від 04.10.2022 року №7427111/22452872, від 18.10.2022 року №7478083/22452872, від 18.10.2023 року №7478082/22452872 та від 18.10.2022 року за №7478084/22452872. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач скерував до суду адміністративний позов про оскарження рішень контролюючого органу лише в березні 2023 року, хоча оскаржувані рішення були прийняті в жовтні 2022 року. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України були постійні відключення світла на території Одеської області, таким чином підприємства мали змогу працювати лише декілька годин на добу, виконуючи оперативні завдання пов`язані із господарською діяльністю підприємства та вирішуючи лише нагальні питання. Як зазначає, Укрінформ мультимедійна платформа іномовлення України (Електронний ресурс, режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3685920-u-sicni-cerez vimknenna-elektriki-prizupinali-robotu-73-pidpriemstv.html) за результатами січня 2023 року 73% підприємств тимчасово призупиняли роботу через вимкнення електропостачання. Таким чином починаючи з листопада 2022 року по березень 2023 року, позивач не мав реальної змоги працювати в адекватному повномасштабному режимі із-за відсутності світла та постійних повітряних тривог, які не давали персоналу належним чином виконувати свої трудові обов`язки. Генератор у позивача відсутній, так як підприємство не мало фінансової можливості його придбати та технічно обслуговувати. У зв`язку із цим не було можливості підготувати всі документи для своєчасного подання адміністративного позову, у зв`язку із чим, останній було подано в березні 2023 року.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, становить три місяці з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу

З метою досудового порядку вирішення спору Селянське (фермерське) господарство «Андрєєв І.І.» зверталося зі скаргами до контролюючого органу на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Однак, скарги залишені без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, про що свідчать рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 28.10.2022 року №57546/22452872/2, від 29.12.2022 року №80879/22452872/2 та №80904/22452872/2, від 05.01.2023 року №1426/22452872/2 та №1453/22452872/2.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішень за результатами розгляду скарг на рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, при зверненні до суду в березні 2023 року в межах строку звернення до суду позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав шляхом оскарження рішень за результатами розгляду скарг.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Враховуючи викладені позивачем обставини щодо поновлення строку звернення до суду та обрання невірного способу захисту його прав при зверненні до суду у березні 2023 року, суд доходить висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Згідно до ч.1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 7 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Заява про зміни та доповнення до позовної заяви подана з дотриманням вимог КАС України, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та встановити відповідачу строк для надання відзиву на уточнену позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 47, 122, 123, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити Селянському (фермерському) господарству «Андрєєв І.І.» строк звернення до суду.

Прийняти до розгляду заяву Селянського (фермерського) господарства «Андрєєв І.І.» про зміну предмету позову.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміни позовних вимог протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу надати відповідь на відзиви протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачам надати протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подаються до суду разом із документами, що підтверджують їх надіслання (надання) і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.09.2023 року.

Суддя Леонід СВИДА