Рішення

від 07.09.2023 по справі 480/2137/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року Справа № 480/2137/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник К.О.,

представника позивача - Бакаєва О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2137/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР", звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 23.01.2023 №/2022/000001/2.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19.01.2023 позивачем було подано електронну митну декларацію №23UA805170000054UO, відповідно до якої митну вартість товару було визначено за основним методом. Позивач вважає, що наданих до митного органу документів було достатньо для підтвердження митної вартості товару, проте відповідачем в порядку проведення консультацій було направлено повідомлення від 19.01.2023, в якому зазначено, що надані декларантом банківські платіжні документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари.

20.01.2023 позивачем було надано пояснення щодо особливостей виробництва товару, що імпортується, порядку здійснення його оплати та формування вантажних партій товару, щодо виду, ваги, кількості контейнерів товару, особливостей проведення оплати і прив`язка наявних платіжних доручень до контейнерів з товаром, поданим для розмитнення, пояснено особливості логістики транспортування партій товару, неможливості одночасно перевезти 5 контейнерів та висловлено незгоду з митним органом щодо застосування другорядного методу розмитнення товарів з посиланням відповідача на митну декларацію від 05.10.2022 №UА 8065170/2022/1227.

Проте відповідач оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів визначив митну вартість товару за другорядним (резервним) методом, оскільки надані декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, а саме відповідно до рахунку від 09.11.2022 № JZ-220930-1/2, фактурна вартість складає 13400,32 доларів США. Тоді, як жоден з наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищезазначену вартість товару; банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товарів, складені раніше ніж сама специфікація від 09.11.2022 №3; у митного органу міститься інформація щодо митного оформлення ідентичного товару з рівнем вартості 1,34 доларів США за кілограм, митне оформлення якого здійснене за основним методом митної вартості товару, що імпортується (митна декларація від 05.10.2022 №UА805170/2022/1227).

В результаті відповідач, у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості відмовив позивачу у прийнятті до оформлення митної декларації та документів, що підтверджують митну вартість товару, 19.01.2023 видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805170/2022/000004.

Позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення.

Так, для підтвердження вартості товару, що імпортується, позивач надав митному органу листа від 20.01.2023, в якому зазначив номер контракту та пояснив, що через особливості виробництва неможливо чітко визначити наперед вагу товару в кожному конкретному контейнері товару та ціну товару в кожному конкретному контейнері з великої партії товару, так як партія товару формується з трьох видів товару, який має різну вартість, а саме:

Скловолоконна рівниця 136 текс - 0,915 доларів США за кілограм;

Скловолоконна рівниця 300 текс - 0.640 доларів США за кілограм;

Скловолоконна рівниця 400 текс - 0.640 доларів США за кілограм;

Платежі здійснювались наступним чином:

30% - передплата при замовлені 24613 доларів США - 05.10.2022; 14213 доларів США- 05.10.2022;

20% - перед завантаженням 16408 доларів США - 26.10.2022;

50% - через 30 днів після відвантаження 23051,70 доларів США - 20.12.2022, вже після остаточного формування партії товарів та визначення повної вартості п`яти контейнерів.

Таким чином, загальна сума поставленої партії товарів з п`яти контейнерів складає 78285,70 доларів США.

Відвантаження товару здійснювалось наступним чином:

Пакувальний лист №1 від 09.11.2022 - митна декларація країни відправлення від 14.11.2022 №201720220000308469.

морський коносамент від 16.11.2022 №08122110474. - три контейнери:

SUDU1995444 -нетто 20373 кг скловолокнної рівниці 400 текс;

МSKU5032095 -нетто 20293 кг скловолокнної рівниці 400 текс;

МSKU7014357 - нетто 10804 кг скловолокнної рівниці 300 текс та 10134 кг скловолокнної рівниці 400 текс;

Таким чином, в трьох контейнерах перевозилось товару масою 61604 кг ціною 0,640 доларів США за кілограм, на загальну суму 39426,56 доларів США.

Пакувальний лист №2 від 11.11.2022 - митна декларація країни відправлення від 14.11.2022 №201720220000308578.

морський коносамент від 16.11.2022 №GS 122110473, -два контейнери:

MRSU5631068 - нетто 21158 кг скловолокнної рівниці 136 текс;

MRKU56339612 - нетто 21311 кг скловолокнної рівниці 136 текс;

Таким чином, в двох контейнерах перевозилось товару масою 42469 кг ціною 0,913 доларів США за кілограм, на загальну суму 38859,14 доларів США.

Загалом, вартість партії товару по контракту від 18.05.2022 №18052022-UA в п`яти ввезених контейнерах складає 78285,70 доларів США, що відповідає специфікації №3 від 09.11.2022 до договору.

Крім пояснення (роз`яснення) ціну товару підтверджено додатковими документами: прайс-листом виробника товарів; заявою відправника вантажу, в якій зазначено вартість одиниці продукції, розбивка пари, товару по контейнерам, зазначення інвойсів-проформ та інвойсів-фактур (після остаточної, формування партії товарів); експертним висновком державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 16.01.2023 №11/8, в якому підтверджено ціну товару задекларовану позивачем.

Також, позивачем на підтвердження ціни товару по МД від 19.01.2022 №23UA8051700000054U0, було надано зовнішньоекономічний контракт, специфікацію до нього №3, складену 09.11.2022, після формування всієї партії товару, крім цього декларантом позивача було надано інвойс-фактуру від 09.11.2022 №JZ-220930-l/2 на суму 13400,32 доларів США, пакувальний лист від 09.11.2022 на інвойс-фактуру від 09.11.2022 №JZ-220930-1/2 на суму 13400,32 доларів США на партію товару в кількості скловолоконної рівниці 300 текс вагою 10804 кг., скловолоконної рівниці 400 текс вагою 10134 кг., яка була укладена виробником товару в контейнер MSKU7014357, що відповідає митній декларації країни-виробника від 14.09.2022 №201720220000308469.

Щодо відомостей з інформаційних баз даних відповідача, позивач зазначає, що вони мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі данні не можуть мати більше значення, ніж наданні декларантом первинні документи на товар. Розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої позивачем митної вартості товару, так як торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і в свою чергу не може викликати безпідставність «обґрунтованих сумнівів».

Крім цього, визначення митної вартості за резервним методом здебільшого здійсним спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об`єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість, тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо.

Крім того, представник позивача просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" сплачений судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної митної служби України.

Ухвалою суду від 15.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення позову заперечує, вважає наведені в позові доводи помилковими та необгрунтованими.

Вказує, що 23.01.2023 відділом митного оформлення №2 митного поста «Дружба» Сумської митниці прийнята до митного контролю та оформлення у митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) митна декларація № UA805170/2023/000054 на товар «Рівниця зі склониток (склоровінг), що складається з однієї комплексної нитки, некручена, у мотках: Скловолоконна рівниця (ровінг) 300 текс, E-glass, діаметр мононитки 19,3 мкм, лінійною щільністю 315 текс, тип покриття сілановий-10804,00 кг. Скловолоконна рівниця (ровінг) 400 текс, E-glass, діаметр мононитки 20,1 мкм, лінійною щільністю 405 текс, тип покриття сілановий-10134,00 кг.», ввезеного ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР", м. Шостка, Сумської області.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано наступний профіль ризиків: код 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товарно-транспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби» з коментарем: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Товар(и) № 1. Перевірити заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів, на предмет розбіжностей із задекларованими відомостями».

Обґрунтовуючи причини, через які заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано, відповідач вказує, що під час проведення перевірки документів, які надані декларантом для підтвердження митної вартості товару відповідно до частини другої статті 53 МКУ, встановлено, що надані декларантом банківські платіжні документи, що стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 № 3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, а саме: відповідно до рахунку від 09.11.2022 №17-220930-1/2 фактурна вартість товару складає 13400,32 дол. США. Проте, жоден із наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищевказану вартість товару. Крім цього, банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товару, складені раніше ніж сама Специфікація від 09.11.2022 №3 до договору від 18.05.2022 №18052022-UK, що дає підстави вважати, що заявлені декларантом відомості стосовно оплати за товар, не стосуються товару, який декларується за митною декларацією №UA805170/2023/000054 від 23.01.2023, а отже, не може підтверджувати числове значення заявленої його митної вартості.

Таким чином, перевіркою документів наданих декларантом встановлені обставини, які дають обгрунтовані підстави вважати, що позивачем подані документи є неповними і такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів.

Відповідно частини сьомої ст.318 МКУ митні органи використовують системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

На інформаційних ресурсах митних органів (системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів) міститься інформація щодо митних оформлень за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до вимог ст. 59 МКУ. В результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару позивачем не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.

Зважаючи на вищевказані підстави та на те, що подані декларантом документи є неповними і такими, що не підтверджують правильність обчисленої митної вартості оцінюваних товарів, відповідачем зроблено висновок про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому й про необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснювалося позивачем на митній території України.

Джерелом інформації для такого рішення з урахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі інформація в АСМО Інспектор та ЄАІС щодо митного оформлення позивачем ідентичного товару, однакового за всіма ознаками з оцінюваними товарами. На інформаційних ресурсах митних органів (системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів) міститься інформація щодо митного оформлення ідентичного товару в максимально наближений час до часу експорту в Україну з рівнем митної вартості 1,34 дол. США/кг, митне оформлення якого здійснене за основним методом митної вартості товарів, що імпортуються (митна декларація від 05.10.2022 №ПА805170/2022/001227).

Позивачем було подано відповідь на відзив, позивач вказує, що ні в рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено, які саме розбіжності (між якими документами) та на підтвердження яких саме складових митної вартості, мали бути додатково зазначені та яким чином вони впливають на дійсну митну вартість товару.

Ухвалою суду від 23.06.2023 було призначено судове засідання на 28.06.2023. Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви у зв`язку з неявкою сторін та витребуванням судом додаткових доказів.

У судовому засіданні 07.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача у зв`язку з необгрунтованістю, ухвалено розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2023 позивачем до Сумської митниці подано до митного контролю та оформлення у митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) митна декларація № UA805170/2023/000054 на товар «Рівниця зі склониток (склоровінг), що складається з однієї комплексної нитки, некручена, у мотках: Скловолоконна рівниця (ровінг) 300 текс, E-glass, діаметр мононитки 19,3 мкм, лінійною щільністю 315 текс, тип покриття сілановий-10804,00 кг. Скловолоконна рівниця (ровінг) 400 текс, E-glass, діаметр мононитки 20,1 мкм, лінійною щільністю 405 текс, тип покриття сілановий-10134,00 кг.», ввезеного ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР", м. Шостка, Сумської області. (а.с. 100).

Разом із митною декларацією до Сумської митниці подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт № 18052022-UK від 18.05.2022 (а.с. 19-21),

- специфікацію до нього №3, складену 09.11.2022 на загальну суму 78285,7 дол. США (а.с. 29-30),

- пакувальні листи від 09.11.2022 № 1 та 1/2 (а.с. 38-39),

- рахунок-проформу № JZ-220930 від 30.09.2022 на загальну суму 82042,5 дол. США (а.с. 23-24),

- рахунок-проформу № JZ-220930 від 10.11.2022 на загальну суму 64072,7 дол. США (а.с. 27-28),

- рахунок-проформу № JZ-221004 від 04.10.2022 на загальну суму 14213 дол. США (а.с. 25-26),

- рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2022 №JZ-220930-l на загальну суму 39426,56 дол. США (а.с. 30-31),

- рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2022 №JZ-220930-1/2 на загальну суму 13400,32 дол. США (а.с. 32-33),

- коносамент № GS122110474 від 16.11.2022 (а.с. 43),

- банківський платіжний документ № 221005/000553230 від 05.10.2022 на суму 24613 дол. США (а.с.44),

- банківський платіжний документ № 221005/000553229 від 05.10.2022 на суму 14213 дол. США (а.с. 45),

- банківський платіжний документ № 221026/000556426 від 26.10.2022 на суму 16408 дол. США (а.с. 46),

- банківський платіжний документ № 221220/000562864 від 20.12.2022 на суму 23051,7 дол. США (а.с. 47),

- документи щодо транспортування товару (а.с. 51-74).

Після прийняття митної декларації до митного оформлення посадовою особою відповідача направлялось декларантові електронне повідомлення, в якому повідомлялося, що під час проведення перевірки документів, які надані декларантом для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що надані декларантом банківські платіжні документи, які стосуються товару, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 № 3 до договору № 18052022-UK від 18.05.2022, а саме, відповідно до рахунку від 09.11.2022 № JZ-220930-1/2 фактурна вартість товару складає 13400,32 дол. США, тоді як жоден з наданих банківських платіжних документів не підтверджує саме вищевказану вартість товару. Крім того, митним органом було зазначено, що банківські платіжні документи та рахунки-проформи, які мають підтверджувати оплату задекларованої партії товару, складені раніше ніж сама специфікація від 09.11.2022 № 3, що дає підстави вважати, що заявлені декларантом відомості стосовно оплати за товар, не стосуються товару, який декларується за митною декларацією № UA805170/2023/000054 від 19.01.2023, а отже не може підтверджувати числове значення заявленої митної вартості (а.с. 16).

Не погодившись із вказаними висновками відповідача, позивачем 20.01.2023 направлено до митниці повідомлення, в якому вказувалося, що через особливості виробництва даного товару кожного разу фактична вага нетто та брутто палет різна та при замовленні й виписанні проформи інвойса неможливо точно передбачити фактичну вагу й суму оплати. Постачальник виписав дві проформи інвойса (№ JZ-220930 від 30.09.2022 та № JZ-221004 від 04.10.2022) приблизною загальною вагою кратною двом 40-HQ контейнерам для скловолоконної нитки та трьом 20 gp контейнерам для скловолоконного ровінгу, по яким було здійснено 3 платежі до відвантаження товару. По факту виробництва та завантаження в контейнери було точно встановлено, що загальний обсяг замовлення: вага нетто скловолоконна нитка 136 текс 42469 кг, скловолоконний ровінг (рівниця) 300 текс 10084 кг, 400 текс 50800 кг. Що й було зафіксовано у специфікації № 3 від 09.11.2022. 10.11.2022 по фактичному завантаженню було скореговано вагу й відповідно суму останньої доплати за вантаж в проформі інвойс JZ-220930. За даною проформою було внесено останній платіж на суму 23051,7 дол. США (а.с. 17).

23.01.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №А805170/2023/000001/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано за методом визначення митної вартості за ціною на ідентичні товари і її розмір підвищено, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів (а.с. 12).

Крім того відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805170/2023/000004 (а.с. 13).

Не погодившись із прийнятими митним органом рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 та 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частини першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз положень статей 53, 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При поданні митної декларації позивачем було надано, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 18.05.2022 № 18052022-UK, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2022 специфікацію № 3.

Відповідно до пунктів 1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.05.2022 № 18052022-UK визначено, що продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом та вартістю узгоджений сторонами в інвойсі та специфікації щодо кожної поставки.

Загальна вартість контракту складається з сумарної вартості всіх партій поставки товару протягом терміну дії контракту і становить 1000000 доларів США.

Покупець повинен сплатити банківським переказом 30% передплати від загальної суми інвойсу та баланс 70% - перед відвантаженням (після отримання повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження).

Кожна партія товару визначається специфікацією (інвойсом, проформа інвойсом), в якій відзначається найменування і кількість товару, який підлягає постачанню в конкретній партії, ціна, сума партії і умови постачання, вантажовідправник, вантажоодержувач і платник товару.

На підтвердження митної вартості товару - скловолоконної рівниці 300 текс та скловолоконної рівниці 400 текс, вагою 20938 кг загальною вартістю 13400,32 дол. США, який підлягав митному оформленню за митною декларацією №23UA805170000054U0, позивачем митному органу було надано, крім іншого:

специфікацію № 3 від 09.11.2022 на загальну суму 78285,7 дол. США, за якою поставці підлягав товар: скловолоконна нитка 136 текс, вагою 42469 кг, на загальну суму 38859,14 дол. США, скловолоконна рівниця 300 текс вагою 10804 кг на загальну суму 6914,56 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 32512 дол. США, та

інвойс від 09.11.2022 № JZ-220930-1/2 на загальну суму 13400,32 дол. США на товар скловолоконна рівниця 300 текс вагою 10804 кг на загальну суму 6914,56 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 10134 кг на загальну суму 6485,76 дол. США (а.с. 29, 32).

Як стверджував представник позивача у судовому засіданні вказаний інвойс від 09.11.2022 № JZ-220930-1/2 є складовою частиною інвойсу від 09.11.2022 № JZ-220930-1. Оформлення інвойсів № JZ-220930-1/1, № JZ-220930-1/2 та № JZ-220930-1/3 було пов`язано із завантаженням товару до різних контейнерів для відправлення. Також представник позивача вказує, що постачальником було складено також інвойс від 11.11.2022 № JZ-220930-2 на товар скловолоконну нитку вагою 42469 кг на загальну суму 38859,14 дол. США. А тому загальна сума товару, що постачався згідно інвойсу від 09.11.2022 № JZ-220930-1 та інвойсу від 11.11.2022 № JZ-220930-2 відповідає сумі, вказаній в специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інвойсу № JZ-220930-1 поставці підлягав товар скловолоконна рівниця 300 текс вагою 10804 кг на загальну суму 6914,56 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 39426,56 дол. США (а.с.30), а згідно інвойсу від 11.11.2022 № JZ-220930-2 поставці підлягав товар скловолоконна нитка 136 текс вагою 42469 кг на загальну суму 38859,14 дол. США (а.с. 153).

Суд зазначає, що як вага, так і вартість товару, зазначені у специфікації № 3 та загально у інвойсах від 09.11.2022 № JZ-220930-1 та від 11.11.2022 № JZ-220930-2, є однаковими.

Проте, суд наголошує, що як вбачається з митної декларації та картки відмови, інвойс від 11.11.2022 № JZ-220930-2 позивачем до митного органу на підтвердження митної вартості товару не надавався.

При цьому жоден з наданих позивачем як до митного органу, так і до суду, банківських платіжних документів не підтверджує вказану у специфікації та інвойсах від 09.11.2022 № JZ-220930-1, від 11.11.2022 № JZ-220930-2, чи як стверджує позивач, їх складових (№ JZ-220930-1/1, № JZ-220930-1/2, № JZ-220930-1/3, № JZ-220930-2/1, № JZ-220930-2/2, № JZ-220930-2/3), сплачену за ними вартість товару.

За наданими банківськими платіжними документами було проведено оплату товару за інвойсами від 30.09.2022 № JZ-220930, від 04.10.2022 № JZ-221004 та від 10.11.2022 №JZ-220930 (а.с. 44-47).

Позивач у листі до митного органу вказував, що 10.11.2022 по фактичному завантаженню було скореговано вагу й відповідно суму останньої доплати за вантаж в проформі інвойс JZ-220930. За даною проформою було внесено останній платіж на суму 23051,7 дол. США (а.с. 17).

Проте, суд зазначає, що згідно інвойсу JZ-220930 від 10.11.2022 на загальну суму 64072,7 дол. США поставці підлягав товар скловолоконна рівниця 300 текс вагою 6422,97 кг на загальну суму 4110,7 дол. США, скловолоконна рівниця 400 текс вагою 50800 кг на загальну суму 32512 дол. США та скловолоконна нитка 136 текс вагою 30000 кг на загальну суму 27450 дол. США (а.с. 27). Вказаний інвойс було складено вже після складення інвойсу від 09.11.2022 № JZ-220930-1/2, на підставі якого здійснювалась поставка спірної партії товару.

З огляду на викладене, додані позивачем платіжні документи не містять інформацію для ідентифікації ввезеного товару за спірною партією (зокрема і реквізити специфікації, на основі якої було поставлено відповідний товар), а навпаки містять посилання на інвойси за іншими номерами, вага та загальна сума товару в яких суттєво відрізняється від визначених у інвойсах від 09.11.2022 № JZ-220930-1 та від 11.11.2022 № JZ-220930-2. А тому вказані платіжні документи не є належними доказами для доведення митної вартості спірної поставки товару.

Отже, суд погоджується з доводами митного органу про те, що надані декларантом банківські платіжні документи, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, які імпортуються згідно специфікації від 09.11.2022 № 3 до договору від 18.05.2022 № 18052022-UK, а саме: відповідно до рахунку від 09.11.2022 №12-220930-1/2.

При цьому, з огляду на те, що станом на час митного оформлення товару за умовами договору мала бути проведена повна оплата вартості товару, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про надання усіх необхідних документів, які б надавали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Доводи представника позивача про підтвердження митної вартості товару експертним висновком не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки наданий позивачем документ від 13.12.2021 №11/175 (а.с. 93), виданий ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" є аналітичним, а не експертним висновком. До того ж, як вбачається із самого висновку, на розгляд цієї установи позивачем не надавались надані митному органу і суду платіжні документи про оплату спірної піртії товару.

Варто зауважити, що відповідно до частин 2, 9, 21 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Зважаючи на наявні у поданих позивачем документах суперечності, на момент винесення рішення про коригування митної вартості у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

Частиною 3 статті 54 МК України визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Тому, керуючись частиною першою статті 55 МК України відносно заявлених у МД товарів відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805170/2023/000001/2.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що митна вартість товару визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст.59 МК України, на основі наявної інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснювалось також позивачем на митній території України за фактом митного оформлення за МД від 05.10.2022 №UА805170/2022/1227.

Згідно вимог ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

На думку суду, митним органом було правомірно з метою визначення митної вартості товару взято операції з ідентичними товарами, які ввозились позивачем на підставі того ж контракту, за тих же умов та в максимально наближений до ввезення цього товару час.

У подальшому, на виконання вимог частин 1 та 2 статті 256 МК України відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805170/2023/000004.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Сумська митниця Державної митної служби України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а тому у суду відсутні законні підстави для визнання протиправними і скасування спірного рішення.

Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, то судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЛАТІМЕР" до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.09.2023.

Суддя А.Б. Діска