Ухвала

від 11.08.2023 по справі 761/42448/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 23-з/824/24/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2, перевіривши заяву захисника ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року за виключними обставинами,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці задоволено, скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року і ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 9 384 924 грн. 05 коп., з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів - стягнути їх вартість на суму 9 384 924 грн. 05 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2022 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, та постановлено вважати правильним зазначене щодо «накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 5 508 625,38 грн., з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів - стягнути їх вартість на суму 5 508 625,38 грн.», замість помилково зазначеного про «накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 9 384 924 (дев`ять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири) гривні 05 коп., з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів - стягнути їх вартість на суму 9 384 924 (дев`ять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири) гривні 05 коп.»

09 серпня 2023 року до Київського апеляційного суду від адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року за виключними обставинами, в якій адвокат просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року та закрити провадження.

В обґрунтування своїх вимог адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами є ухвалення 05.07.2023 року Другим сенатом Конституційного суду України рішення, відповідно до якого положення абз. 2 ч. 1 ст. 483 МК України (санкція статті) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), тому саме з цього часу - 05.07.2023 року, дана норма не підлягає застосуванню.

За таких обставин, вважає, що застосування до ОСОБА_1 стягнення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 483 МК України, положення якого визнані неконституційними, суперечить засадам правової держави, принципові верховенства права (правовладдя), суспільним інтересам та є непропорційним втручанням держави у права громадян.

Перевіривши матеріали за заявою адвоката ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, вважаю, що заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження № 51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Посилання заявника на рішення ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» є недоречним, оскільки ця справа стосувалася порушення права заявниці на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, гарантованого ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-р(ІІ)/2023 від 05.07.2023 р. відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення. Натомість у резолютивній частині цього рішення чітко вказано про те, що абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, на момент ухвалення рішення Конституційним Судом України № 5-р(ІІ)/2023 від 05.07.2023 р. адміністративно-процесуальні відносини у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України вже припинилися, внаслідок чого дія рішення не може поширюватися на ці правовідносини, оскільки вони виникли і закінчилися до його ухвалення.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП. Крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому така заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Заяву захисника ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року за виключними обставинами - повернути особі, яка її подала, з усіма доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду ОСОБА_2