Постанова

від 06.09.2023 по справі 300/4684/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Григорук О.Б.

06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4684/22 пров. № А/857/11891/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Юник А.А.

представника апелянта:Овсяннікова С.В.

представника апелянта:Гавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковелю" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 300/4684/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковелю" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2022р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковелю" (далі по тексту ТзОВ "Зірка Буковелю" ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2022р. №00/2675/0901 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2000000 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023р. позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.08.2022р. №00/2675/0901 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині задоволених позовних, апелянт Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023р. скасувати, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того, не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог також апеляційну скаргу подав апелянт ТзОВ "Зірка Буковелю".

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023р. скасувати в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Представник апелянта - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Гавадзина М.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній зазначених. Апеляційну скаргу ТзОВ "Зірка Буковелю" просив суд, залишити без задоволення за безпідставністю.

Представник апелянта - ТзОВ "Зірка Буковелю" Овсянніков С.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області просив залишити без задоволення за безпідставністю..

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17.03.2006р. ТзОВ "Зірка Буковелю" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Головному управління ДПС в Івано-Франківській області.

Основний вид діяльності згідно КВЕД: 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування., Інші:79.90 Надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

28.02.2020р. ТзОВ "Зірка Буковелю" отримав ліцензію № 91804144202000135 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), адреса місця зберігання: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні будинок 221, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 50000, термін дії: 28.02.2020р. - 28.02.2025р. та ліцензію № 9180414202000134 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), адреса місця зберігання: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 220, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 125000, термін дії: 28.02.2020р. - 28.02.2025р.

На підставі пп.80.2.2, пп. 80.2.5, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №858-П від 22.06.2022р., направлень від 22.06.2022р., уповноваженими працівниками податкового органу проведено фактичну перевірку за адресою: м.Яремче, с. Поляниця, уч. Щивки, 2/72, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Зірка Буковелю» з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010р., Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.

01.07.2022р. за результатами проведеної фактичної перевірки контролюючий орган склав акт перевірки №54/09-19-09-01/33719262 та встановив факт відсутності з вини платника податків реєстрації акцизних складів у період перевищення обсягів придбання пального за адресами Івано-Франківська область, м.Яремче, с.Поляниця, уч.Щивки, 220 та Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, уч. Вишні, 221 у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового.

Контролюючий орган встановив, що протягом 2021 року ТзОВ «Зірка Буковелю» отримав пальне в обсягах, що перевищує 1000 кубічних метрів, а саме 1011299,11 л.

02.08.2022р. за результатами перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №00/2675/0901 на суму 2000000,00грн., відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізаії пального та спирту етилового.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив у адміністративному порядку до ДПС України.

20.10.2022р. ДПС України рішенням №12948/6/99-00-06-03-02-06 залишив скаргу без задоволення, а оспорюване рішення без змін.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно перевищення обсягів придбання пального, позивач вважає, що податковий орган невірно визначив обсяг отриманого у 2021р. пального та безпідставно додав (сумування) обсягів пального, що постачались на дві окремі території (місця зберігання).

В пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

В пп.14.1.224, 14.1.224-1 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що розпорядник акцизного складу суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення і перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

п.230.1.2 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати (б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

В п.128-1.2 ст.128-1 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України регламентовані приписами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон № 481/95-ВР).

ст.1 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», визначено значення термінів, що у ньому вживаються:

-місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

-зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання , оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно ч.1 ст.15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

ч.1 ст.16 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписами Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких пПостанов Кабінету Міністрів» від 05 серпня 2015 року № 609 передбачено, що ліцензії на зберігання пального видають територіальні органи ДПС.

ч.8 ст.15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що платники податків, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (0000 кубічних метрів для суб`єктів господарювання платників єдиного податку четвертої групи) зобов`язані зареєструвати приміщення або території, де проводиться господарська діяльність шляхом навантаження-розвантаження чи зберігання пального як акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та чи спирту етилового

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі на те, що паливо використовується у власній діяльності в ході господарської діяльності і дана обставина спростовує висновки контролюючого органу щодо обов`язку зареєструвати акцизний склад, колегія суддів зазначає таке.

Зокрема, із змісту Реєстру акцизних накладних по придбанню пального, акцизних накладних, видно, що ТзОВ Зірка Буковелю протягом 2021 року отримав пальне в обсягах, що перевщує 1000 метрів кубічних ( без врахування обсягу пального, отриманого через палироздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) а саме в кількості -- 1011299,11 літрів пального.( приведених до температури 15 градусів С). Тобто, 101,3 метрів кубічних (1000 літрів + 1м3).

Обставина, щодо придбання вказаної кількості пального позивач не спростував.

пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України не передбачає розмежування по надходженню пального на кожне окреме приміщення або територію, а визначає виключно загальний обсяг отриманого пального суб`єктом господарювання протягом календарного року.

Отже, доводи апелянта ТзОВ «Зірка Буковелю» про необхідність перевищення обсягу пального в 1000 кубічних метрів на кожному окремому приміщенні/території є безпідставними, а наявність висновку експерта №056/114 від 22.09.2022р. не спростовують висновки контролюючого органу.

Зважаючи на те, що загальний обсяг отриманого ТзОВ «Зірка Буковелю» пального за 2021 рік (в межах календарного року) становить - 1011299,11 літрів, що перевищує 1000 кубічних метрів, останній є розпорядником акцизного складу, який зобов`язаний його зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТзОВ «Зірка Буковелю» отримав пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, а тому є встановлені законом підстави для реєстрації акцизного складу.

Оскільки ТзОВ «Зірка Буковелю» не провів реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, до нього підлягають застосуванню положення п.128-1.2 ст.128-1 Податкового кодексу України в частині накладення штрафу в розмірі - 1000000 гривень.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що наявність вини платника податків є обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за п.п. 128-1.2. ст. 128-1 ПК України.

При цьому слід також звернути увагу і на те, що позивач не надав до контролюючого органу та суду жодних пояснень з приводу відсутності можливості для дотримання правил та норм податкового законодавства, за порушення яких передбачено відповідальність.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 02.08.2022р. №00/2675/0901 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 1000000,00 грн. прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з тим, застосування податковим органом штрафних фінансових санкцій в іншій частині вказаного податкового повідомлення рішення в розмірі - 1000000 є протиправним виходячи із наступного.

Відповідальність за порушення вимог п.п.230.1.2. п.230.1 ст. 230 ПК України передбачена ст.128-1.2 ПК України.

Із змісту вказаної норми видно, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі - 1000000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі - 2000000 гривень.

Тобто, відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі - 1000000 грн. передбачена у випадку відсутності з вини платника податку реєстрації акцизних складів, а не кожного окремого складу.

Отже, застосування фінансових санкцій на підставі ст.128-1.2 ПК України не передбачає її застосування, шляхом множення визначеного санкцією статті штрафу на кількість приміщень/територій зберігання пального суб`єкта господарювання.

Колегія суддів звертає увагу, що податковий орган в ході проведення перевірки суб`єкта господарювання не встановив вчинення тих самих дій, які вчинені ТзОВ «Зірка Буковелю», до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, як передумова накладення штрафу в розмірі - 2000000 гривень, оскільки такі докази відсутні.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області протиправно застосував до ТзОВ «Зірка Буковелю» штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 1000000,00 грн., а податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним яке слід скасувати.

ч.1,ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області діяв не у спосіб визначений законом та Конституцією України.

Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Буковелю" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 300/4684/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 12.09.2023р.