Вирок

від 12.09.2023 по справі 643/7944/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 1-кп/643/546/23

Справа № 643/7944/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226200000445 від 09.06.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, інваліда 3 групи, який одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в ННЦ «Інститут метрології» на посаді провідного інженера, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 (обвинувачений), будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, реалізуючи вказаний умисел, 08.06.2023 приблизно об 11:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи всесвітню мережу Інтернет, з безкоштовного месенджеру «Telegram» зі свого мобільного телефону ТМ «Sony Xperia X Compact F5321», абонентський номер НОМЕР_1 , замовив в телеграм-боті «Shishki.biz» y невстановленої під час досудового розслідування особи наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено, та здійснив переказ грошових коштів у сумі 500,00 гривень, використовуючи термінал «EasPay», на невстановлений під час досудового розслідування банківський рахунок, після чого отримав повідомлення з місцем знаходження наркотичного засобу.

Далі цього ж дня приблизно о 12:30 год. ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, дійшов до місця знаходження схованки незаконно замовленого ним наркотичного засобу, що знаходилась за адресою: м. Харків, вул. Світла, буд. 21, де в кущах за гаражами знайшов залишений йому невстановленою особою паперовий згорток із придбаним наркотичним засобом, який він помістив у ліву кишеню шортів та пішов з вказаного вище місця, тим самим незаконно придбав та почав зберігати для особистого вживання без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого заборонено.

Протиправна діяльність ОСОБА_3 , пов`язана з незаконним зберіганням наркотичних засобів, була припинена працівниками поліції, які 08.06.2023 у період часу з 13:46 год. до 14:00 год. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Світла, буд. 21, виявили та вилучили у ОСОБА_3 паперовий згорток із речовиною рослинного походження, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, масою 5,6222 грама, який ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК).

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Оскільки вказана заява підписана також захисником обвинуваченого, у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.

Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.

За таких обставин наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Учасники судового провадження не оспорювали вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК не здійснювалось.

Призначення покарання

Дані про особу обвинуваченого

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , обвинувачений перебуває у шлюбі з 21.07.2017. Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , обвинувачений є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 598078, ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи по зору з дитинства безтерміново. Обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, працює провідним інженером Липецької Бази ННЦ «Інститут метрології».

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 66 КК визнає його щире каяття, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений під час досудового розслідування визнавав свою вину та надавав відповідні показання, а також зазначав на своєму щирому каятті.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК, судом не встановлено.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).

Також Верховним Судом неодноразово зазначалось на другорядній ролі кари як мети покарання та необхідності вирішення питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з урахуванням таких критеріїв, як співрозмірність вказаного рішення характеру вчиненого діяння та його наслідкам (постанови від 09.06.2022 у справі № 389/936/19, від 27.05.2021 у справі № 127/2554/15-к).

Мотиви призначення покарання

Захисник надіслала суду заяву, згідно якої просила призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, та вважає за можливе призначити покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 309 КК.

Ураховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, не є насильницьким та не спричинило тяжких наслідків, наявність обставини, що пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, одружений, є інвалідом третьої групи, офіційно працевлаштований, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Таке звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням в умовах передбаченого законом контролю за його поведінкою відповідатиме засадам гуманізму, буде співрозмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.

Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та дистозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-23/12977-НЗПРАП від 23.06.2023 у розмірі 1434,00 грн. суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів і документів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-23/12977-НЗПРАП від 23.06.2023 у розмірі 1434,00 грн. (одна тисяча чотириста тридцять чотири гривні).

Речовий доказ, а саме експертний пакет № 3654592 з написом: «МВС України Експертна служба «Висновок № СЕ-19/121-23/12977-НЗПРАП від 23.06.2023, №КП (справи) №12023226200000445 Вид експ. (досл.) 8.6. Вміст упаковки П.І.Б., підпис експерта ОСОБА_5 (підпис)», переданий на зберігання до Управління логістики та МТЗ ГУНП в Харківській області - знищити.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1