Ухвала

від 19.07.2023 по справі 331/3865/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

19.07.2023

Справа № 331/3865/23

Провадження № 2/331/1557/2023

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2023 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Управління-служба у справах дітей Лівобережна адміністрація ДМР, про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2023 року, до ОСОБА_3 та Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Управління-служба у справах дітей Лівобережна адміністрація ДМР, про визнання батьківства.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так,в порушення вимог п.5)ч.3ст.175,ч.5ст.177ЦПК України, позивачем не додано всіх доказів, що підтверджують кожну обставину справи.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, відповідно до статей 264, 265 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають відповідати, закріпленим чинним ЦПК, принципам, зокрема, належність, допустимість, достовірність.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частин 1, 2 статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад, докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім`ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

Отже, доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Верховним Судом було роз`яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц).

Позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на підставі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з посиланням на докази на підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Із матеріалів позовної заяви та доданих до неї письмових доказів не вбачається посилання на докази, які підтверджують, що запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень здійснено за прізвищем матері, а також і ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (у порядку ч. 1 ст. 135 СК України), також відсутнє клопотання позивача про витребування доказів, зокрема, актового запису про народження дитини; відсутня заява про призначення генетичної експертизи або будь-які фактичні докази того, що позивач дійсно є батьком ОСОБА_4 .

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 , якій надано процесуального статусу відповідача, не заперечує проти позовних вимог, що фактично свідчить про відсутність спору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.

У разі народження дитини жінкою, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, котрий є батьком дитини, а останній виявив бажання визнати своє батьківство відносно даної дитини вони обоє мають право подати до органів державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства.

Спільна заява батьків може бути подана одночасно при здійсненні реєстрації народження дитини або після реєстрації народження, яка була проведена відповідно до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України

Визнання батьківства за рішенням суду відбувається у випадку, коли при реєстрації народження дитини батько відмовився надавати свою заяву про визнання сина або доньки.

Оглянувши додатки до позову, суддею також встановлено, що письмові докази, які позивач додав до позовної заяви, на обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме копія свідоцтва про народження дитини є неналежної якості, що позбавляє суд можливості ознайомитись з його змістом.

Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. При цьому в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Необхідність конкретизації позовних вимог та їх обґрунтування обумовлені тим, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Управління-служба у справах дітей Лівобережна адміністрація ДМР, про визнання батьківства, залишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також оформлену належним чином копію свідоцтва про народження.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Надати позивачу ОСОБА_1 п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислювати з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Яцун