Постанова

від 06.11.2007 по справі 7/196-88

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/196-88

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 листопада 2007 р.                                                                                   № 7/196-88  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача Я. Богачука (дов. від 26.03.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцької міської ради на рішення господарського суду Волинської області від 7 лютого 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року у справі № 7/196-88 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Центр” до Луцької міської ради та Відділу майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцької міської ради про спонукання укласти договір

  ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес-Центр“ звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Луцької міської ради та Відділу майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцької міської ради про спонукання укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, площею 151, 90 м2, яке знаходиться на вул. Л. Українки, 40 м. Луцьк, вартість якого становить 385 100 грн.

Відповідачі позов не визнали з огляду на безпідставність вимог.

Рішенням господарського суду Волинської області від 7 лютого 2007 року (суддя М.Шум), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року, позов задоволено.

Відділ майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцької міської ради просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 4, 9, 11 і 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, статті 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, частини 1 статті 628, частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, пунктів 17-19 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес-Центр” просить судові рішення, що оспорюються, залишити в силі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що в січні 1997 року товариство з обмеженою відповідальністю “Експрес-Центр”  придбало патент на право оренди нежитлового приміщення площею 151, 9 м2, яке знаходиться на вул. Лесі Українки, 40 в. м. Луцьку, на підставі якого 30 червня 2000 року уклало з Відділом обліку майна міської комунальної власності Луцької міської ради договір оренди цього приміщення (далі-Договір).

Пунктом 5.2 Договору сторони встановили, що протягом дії патенту (до 1 січня 2007 року) орендар має першочергове право на придбання об'єкта оренди.

Рішенням Луцької міської ради від 24 червня 1998 року № 2/10 спірне приміщення було включено в перелік нежитлових приміщень, які підлягають приватизації шляхом викупу власниками патентів.

В подальшому міська рада внесла до цього рішення зміни, відповідно до яких право власності на зазначені нежитлові приміщення оформлено за Луцькою міською радою (рішення від 8 вересня 2006 року №5/135).

З пропозицією приватизувати об'єкт оренди відповідно до умов патенту та Договору позивач звернувся до Луцької міської ради 16 червня 2006 року.

В процесі підготовки об'єкта малої приватизації до продажу сплинув строк  дії патенту та Договору і рішенням Луцької міської ради від 31 січня 2007 року № 10/17 і спірне приміщення було вилучено Луцької міської ради з переліку приміщень, які підлягають приватизації.

Задовольняючи позов господарські суди виходили з того, що позивач своєчасно подав до органу приватизації відповідну заяву, але відповідачі неналежно виконали функції органів приватизації, що призвело до спливу строку, в межах якого позивач мав першочергове право приватизувати спірне приміщення шляхом викупу; позивачем дотримані умови процесу приватизації, встановлені законом.

Колегія суддів такий висновок господарських судів вважає помилковим.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що право придбати приміщення у орендаря зберігається упродовж дії патенту. Умови придбання, ціна продажу будівлі визначаються орендодавцем у відповідності до законодавства України, діючого на момент продажу.

Зобов'язавши відповідачів укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Експрес-Центр” договір купівлі-продажу, господарські суди встановили лише його ціну і не зазначили інших суттєвих умов, встановлених статтею 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

При цьому суди не встановлювали фактів, а отже не дали належної правової оцінки діям сторін, щодо прийняття, погодження та затвердження оцінки майна органами приватизації відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 з наступними змінами.

Статтею 11 цього Закону встановлено, що продаж, як спосіб малої приватизації, застосовується до об'єктів, включених до переліку об'єктів, що підлягають  приватизації.

Луцька міська рада рішенням від 31 січня 2007 року № 10/17 вилучила цей об'єкт з переліку приміщень, які підлягають приватизації.

Відповідно до пункту 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів про те, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування було скасовано чи змінено в установленому законом порядку.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду в даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

 ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу майна міської комунальної власності департаменту економіки Луцької міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 7 лютого 2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року у справі № 7/196-88 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий, суддя

М.В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій