Рішення

від 11.09.2023 по справі 632/741/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 632/741/23

Провадження № 2/645/1278/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАФ М» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки,-

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «АВТО ГРАФ М» в якій просить: зобов`язати відповідача видати позивачці трудову книжку, яка знаходиться у відповідача; стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в розмірі 15999,98 грн; стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні; стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка працювала у ТОВ «АВТО ГРАФ М» на посаді прибиральниці з червня 2020 року. 25.03.2023 року вона була повідомлена керівництвом про звільнення з 01.04.2023 року і з вказаної дати не була допущена до виконання своїх трудових обов`язків. 18.04.2023 року їй були виплачені 4000,00 грн заробітної плати, проте наказ про звільнення та трудова книжка видані не були. Розрахунок при звільненні відповідачем не проведений. 03.05.2023 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про проведення розрахунку при звільненні, видачу трудової книжки та надання довідки про середній заробіток тощо.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня 2023 року цивільна справа передана до Фрунзенського районного суду м.Харкова для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 03.07.2023 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 04.07.2023 року виправлено описку в ухвалі від 03.07.2023 року.

08.08.2023 року до суду надійшов відзив ТОВ «АВТО ГРАФ М», у якому представник відповідача - адвокат Громов А.В. , який діє на підставі ордеру, зазначив про часткове визнання відповідачем позовних вимог на суму 7 515, 65 грн заборгованості перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати за лютий та березень 2023 року. Щодо решти позовних вимог, то представник позивача зазначив, що позивачка все ще знаходиться з ТОВ «АВТО ГРАФ М» у трудових відносинах, оскільки наказу про її звільнення керівництво компанії не приймало. А тому відсутні підстави для видачі трудової книжки та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

15.08.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивачка зазначила про норми законодавства щодо звільнення за прогул.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 166 цього Кодексу.

Положеннями ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата, це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону України «Про оплату праці»).

У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (стаття 117 КЗпП України, пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»)

З огляду на вказані вище норми закону, слід дійти висновку, що вони стосуються правовідношень, які виникають при звільнення працівника, проте матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці у ТОВ «АВТО ГРАФ М», дану обставину не визнає і відповідач.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За положеннями ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1.2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення на вимогу позивача з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та витребування трудової книжки, оскільки відсутні докази того, що сторони припинили трудові відносини.

Щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, то дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах доведеності, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно зі ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimateexpectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює у ТОВ «АВТО ГРАФ М» прибиральницею службових приміщень.

Згідно з довідкою про доходи від 02.08.2023 року заробітна плата позивачки за січень 2023 року склала 4219,09 грн., лютий 2023 року - 3480, 75 грн, березень 2023 року - 4035, 65 грн. З квітня по липень 2023 року відомості про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, а саме: стягнення заборгованості по заробітній платі за лютий та березень 2023 року в сумі 7 516, 40 грн, оскільки суду не надано доказів наявності заборгованості за інші періоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАФ М» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за лютий та березень 2023 року в сумі 7 516, 40 грн (сім тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 40 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАФ М» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ГРАФ М», ЄДРПОУ 35351944, юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 29.

Повний текст рішення складено 13.09.2023 року.

Суддя О.Ю.Алтухова