Рішення

від 07.09.2023 по справі 317/2386/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 317/2386/22

№/п 2/317/188/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ачкасова О.М.

при секретарі Дмитрієвій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 21.12.2019 р. позивач за договором позики передав відповідачу 60000,00 євро, що на день складання позовної заяви складає за офіційним курсом НБУ (за 1 євро-37,26 гривні) 2235600,00 грн., про що була надана боргова розписка. Згідно умов договору позики, відповідач зобов`язався повернути позивачеві грошові кошти до 20.06.2020 року. В зазначений термін відповідач своє зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 4190038,09 грн та судовий збір у розмірі 12405,00 грн. та витрати на правову допомогу.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, у якій вона позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити, розглянути справу за їхньої відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, від його представника надійшла заява, у якій він просив суд розглянути справу без його участі, на запереченнях наполягав. У відзиві на позов зазначив, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України-гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного в гривні. В застосуванні до відносин між сторонами: на момент отримання позик курс Євро за курсом НБУ складав 23,3253 грн., таким чином 60000,00 Євро складали 1553046 грн. в той час позивач зазначає, що сума боргу складає 2235600 грн, що на 69,5% більше, в той же час рівень інфляції згідно позову збільшив зобов`язання на 35,346%. Крім того, ОСОБА_2 перебуває на тимчасово окупованій території, а тому не має можливості виконати зобов`язання, таким чином прострочення виконання зобов`язання сталося не з його вини, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за вказаних обставин вважає можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні за відсутності зазначених осіб, які беруть участь у справі і не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази у сукупності, суд вважає що позов є обґрунтованим, однак таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, факт боргу підтверджується розпискою, укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.12.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60000,00 Євро, строком до 20.06.2020 року. Зазначену суму відповідач отримав у повному обсязі.

Факт отримання грошових коштів у сумі 60000,00 Євро, відповідачем та його представником не оспорювались у суді.

Відповідно дост. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 2ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підставі ч. 2ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно дост. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача щодо невиконання боржником своїх зобов`язань за договором позики від 21.12.2019 р., неповернення ним боргу у строки визначені договором, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в еквіваленті іноземною валюти до національної станом на час звернення до суду з позовом, є законними та обґрунтованими.

Крім того, у своєму позові ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за із розпискою з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другоїстатті 625 ЦКщодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 3 березня 2021 року у справі №130/2604/18, згідно якої:

За змістомстатті 1 Закону «Про індексацію грошових доходів населення»індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другоїстатті 625 ЦКщодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другоюстатті 625 ЦКінфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов і Верховний Суд України у постанові від 1 березня 2017 року у справі № 6-284цс17».

З огляду на ті обставини, що позивачем були надані у позику відповідачу грошові кошти, в іноземній валюті, то сума боргу відповідача індексації не підлягає, а відтак у цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Разом із тим, з відповідача підлягає стягненню сума боргу за договором позики з урахуванням 3 відсотків річних, яка розраховується за такою формулою: сума боргу помножена на кількість днів прострочення помножена на 3% та поділена на 365 днів.

Зарозрахунком суду, за договором позики від 21.12.2019 р. сума боргу складає 2235600,00 грн., 3% річних- 134136,00 грн, а всього заборгованість становить 2369736,00 грн.

З огляду на викладені обставини з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість, з урахуванням трьох відсотків річних, за договором позики від 21.12.2019 р. у розмірі 2369736,00 грн.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на загальну суму 2369736,00 грн.

На підставі положеньст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7015,82 грн сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду.

Позивачем не було надано суду розрахунок витрат на правничу допомогу та акт виконаних робіт, тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ), суму боргу за договором позики 2369736,00 грн. (два мільйона триста шістдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ), суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 7015,82 грн. (сім тисяч п`ятнадцять гривень 82 копійки).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 07.09.2023 року.

Суддя: О.М. Ачкасов