Постанова

від 12.09.2023 по справі 916/943/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/943/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023

у справі №916/943/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР

до Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН

про стягнення 149 148,05 грн.,

(суддя першої інстанції: Бездоля Ю.С. дата та місце ухвалення рішення: 20.06.2023 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка,29),

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки у розмірі 149 148,05 грн., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, всупереч умовам укладеного між сторонами Договору поставки від 01.06.2021 №21/023-А, неналежним чином виконані господарські зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі №916/943/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР 80000 грн. основного боргу, 44301,99 грн. інфляційних втрат, 4900,85 грн. 3% річних, 19945,21 грн. пені та 2684 грн. судового збору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за Договором №21/023-А від 01.06.2021 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар на суму 80000 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР позовні вимоги про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН 80000 грн. основного боргу.

Крім того, враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості поставленого товару, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача, яким порушено його договірні зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати за товар, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР про стягнення з відповідача 44301,99 грн. інфляційних втрат, 4900,85 грн. 3% річних та 19945,21 грн. пені.

31.05.2023 за вх.№2-764/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат у зв`язку з розглядом судом господарської справи. У поданій заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та поновити строк для звернення до суду із вказаною заявою, оскільки під час рішення суду у даній справі виносилось за відсутності представника позивача, а про винесення рішення про задоволення позову позивачу стало відомо 23.05.2023.

Зокрема, вказана заява обґрунтована вимогами ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/943/23 (суддя Бездоля Ю.С.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР за вх.№2-764/23 від 31.05.2023 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції у додатковому рішенні дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 5000 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Окрім того, суд зазначив, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та задоволення судом позову позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та доведеними, а отже заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 5000 грн. підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23, Товариство з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23 та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. відмовити у повному обсязі.

Апелянт вважає зазначене додаткове рішення безпідставним та необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН ставить під сумнів, чому вартість наданих послуг складає саме 5000 грн., і чому вся сума, на яку погодився позивач, має бути стягнута на його користь, бо саме його ініціатива була звернутися за послугами адвоката і на переконання відповідача, до цього волевиявлення останній відношення не має.

Крім того, апелянт звертає увагу суду, що у своєму відзиві відповідач наголошував про свою незгоду стосовно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв`язку із судовим розглядом справи, окрім судового збору зазначені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апелянт у своїй скарзі посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та №922/2685/19, у яких зазначається, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, відповідач звертає увагу на те, що суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання і фактично даний висновок відповідає викладеному у п.6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Крім того, на переконання заявника, при розгляді справи не були прийняті до уваги обставини, що Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Таким чином, враховуючи невідповідність висновків, викладених у додатковому рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, апелянт просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Позивач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів чинного Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як зазначалось раніше, у березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки у розмірі 149 148,05 грн., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, всупереч умовам укладеного між сторонами договору поставки від 01.06.2021 №21/023-А, неналежним чином виконані господарські зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано:

- Договір про надання правової допомоги №1юр від 03.01.2023, укладений між ТОВ АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР (клієнт) та АО Діалог (адвокатське об`єднання). Відповідно до змісту договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, на підставі укладених між сторонами додаткових угод; за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін та в акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість; акт надається або надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. на письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією; в акті, зазначеному в п.4.4 договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги, в цьому випадку сторони керуються умовами акту;

- Додаткову угоду №1 від 20.02.2023 до Договору №1юр від 03.01.2023, відповідно до якої сторони дійшли згоди встановити наступну вартість послуг адвокатського об`єднання у справі про стягнення заборгованості за договором поставки ТОВ БК БАСТІОН: опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції - 5000 грн.; вивчення та аналіз документації підприємства, підготовка позовної заяви з додатками - 5000 грн.; супровід позовної заяви в суді 1 інстанції (2 судових засідання) - 5000 грн.; супровід позовної заяви в суді апеляційної інстанції (1 судове засідання) - 2500 грн.; підготовка та подача клопотань до суду (1 клопотання) - 2000 грн.; оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуг сплачується клієнтом адвокатському об`єднанню протягом 30-и календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг);

- Акт №ЮР-23-05 здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг, відповідно до якого здійснено юридичний супровід господарської діяльності замовника згідно договору про надання правової допомоги №01юр від 03.01.2022, а саме: надана професійна правова допомога з подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за договором поставки ТОВ БК БАСТІОН: підготовка позовної заяви з додатками - 2 години часу адвоката - 5000 грн.;

- рахунок-фактуру №25/05-1 від 23.05.2023 на суму 5000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі №916/943/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР 80000 грн. основного боргу, 44301,99 грн. інфляційних втрат, 4900,85 грн. 3% річних, 19945,21 грн. пені та 2684 грн. судового збору.

31.05.2023 за вх.№2-764/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат у зв`язку з розглядом судом господарської справи. У поданій заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та поновити строк для звернення до суду із вказаною заявою, оскільки рішення суду у даній справі приймалися за відсутності представника позивача, а про ухвалення рішення про задоволення позову позивачу стало відомо 23.05.2023.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у справі №916/943/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР за вх.№2-764/23 від 31.05.2023 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з чим відповідач не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Отже, предметом апеляційного оскарження у даній справі є обставини, які підтверджують або спростовують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з наданням Товариству з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР послуг адвоката.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Надалі Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі №902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі №910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі №902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача в суді першої інстанції був адвокат Швець Д.І., який діяв відповідно до ордера на надання правничої (правової) допомоги від 16.03.2023 року АР №1114538, укладеного на підставі Договору про надання правової допомоги від 03.01.2023, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.09.2009 року №759.

03.01.2023 року між позивачем та АО «Діалог» в особі керуючого партнера Швеця Д.І. (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №1юр.

Відповідно до п.1.1. Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, на підставі укладених між сторонами додаткових угод.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін та в акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається або надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією (п.4.4. Договору).

В акті, зазначеному в п.4.4 Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги, в цьому випадку сторони керуються умовами акту (п.4.7. Договору).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 20.02.2023 до Договору №1юр від 03.01.2023 сторони дійшли згоди встановити наступну вартість послуг адвокатського об`єднання у справі про стягнення заборгованості за договором поставки ТОВ БК БАСТІОН: опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції - 5000 грн.; вивчення та аналіз документації підприємства, підготовка позовної заяви з додатками - 5000 грн.; супровід позовної заяви в суді 1 інстанції (2 судових засідання) - 5000 грн.; супровід позовної заяви в суді апеляційної інстанції (1 судове засідання) - 2500 грн.; підготовка та подача клопотань до суду (1 клопотання) - 2000 грн.

Пунктом 2.1 Додаткової угоди №1 від 20.02.2023 передбачено, що оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуг сплачується клієнтом адвокатському об`єднанню протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

На виконання договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього, сторони склали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг №ЮР-23-05 від 23.05.2023, відповідно до якого здійснено юридичний супровід господарської діяльності замовника згідно Договору про надання правової допомоги №01юр від 03.01.2022, а саме: надана професійна правова допомога з подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за договором поставки ТОВ БК БАСТІОН: підготовка позовної заяви з додатками - 2 години часу адвоката - 5000 грн.

Із зазначеного акта, який підписаний як з боку клієнта, так і з боку адвоката без застережень та зауважень, сторони погодили детальний перелік виконаних робіт (послуг) адвоката, який полягає у юридичному супроводі господарської діяльності замовника згідно договору про надання правової допомоги №01юр від 03.01.2022, а саме: надана професійна правова допомога з подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за договором поставки ТОВ БК БАСТІОН: підготовка позовної заяви з додатками - 2 години часу адвоката - 5000 грн.

Враховуючи зазначене, доводи скаржника щодо неможливості встановлення суми витрат на правничу допомогу судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки з наданих до заяви Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР документів вбачається, що позивачем відповідно до рахунку-фактури №25/05-1 від 23.05.2023 було сплачено 5000 грн. за юридичні послуги відповідно до акту №ЮР-23-05 від 23.05.2023.

Проаналізувавши вказані докази, судова колегія вважає, що обсяг та час, витрачений на виконання робіт адвокатом фактично є обґрунтованим, а вартість виконаних робіт відповідно до часу, витраченого на їх виконання, відповідає умовам укладеного між клієнтом та адвокатом договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього, розмір витрат на професійну правничу допомогу узгоджується з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які зазначені позивачем при зверненні з позовною заявою, з огляду на що, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.

З матеріалів господарської справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач, під час розгляду судом заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката до суду першої клопотань в порядку ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

При цьому, оскаржуючи додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі, апелянт за доводами апеляційної скарги зазначає, що у своєму відзиві останній наголошував про свою незгоду, стосовно попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв`язку із судовим розглядом.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу відповідача, що при поданні позовної заяви попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат становив 15000 грн., який складався з вартості підготовки позовної заяви та участі у судових засіданнях. Втім, у зв`язку з відсутністю участі в судових засіданнях, позивачем була зазначена сума втрат, що позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 5000 грн.

Переглядаючи оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наступне.

Так, як раніше було зазначено судовою колегією за текстом постанови, згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Зазначаючи про неспівмірність витрат у розмірі 5000 грн. за підготовку позовної заяви, відповідач, окрім критичної оцінки необхідного часу на підготовку позову жодним чином не послався на інші обставини, які б свідчили про неспівмірність, нерозумність або необґрунтованість таких витрат.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОФОРМУЛА ЦЕНТР за вх.№2-764/23 від 31.05.2023 про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції вірно, з урахуванням процесуальних норм, надано оцінку усім доказам у справі та зроблено правомірні висновки щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на його користь з відповідача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не є підставами для скасування вірного додаткового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23 задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23 відповідає вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування з доводів та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. 123, 126, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БК БАСТІОН на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 по справі №916/943/23 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя:Н.М. Принцевська

Судді:Г.П. Разюк

А.І. Ярош