Ухвала

від 13.09.2023 по справі 908/1307/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.09.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1307/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023р. (суддя Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя, повний текст складено 18.08.2023 р.) у справі

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА АВАНГАРД», (70322, Запорізька область, Розівський район, с. Кузнецівка, вул. Миру, буд. 73, AFAVAN@ukr.net)

до відповідача 2 ОСОБА_1 ( с. Багатівка, Розівського р-ну, Запорізької області )

про стягнення 1 177 268,63 грн..

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА АВАНГАРД» і до ОСОБА_1 , про стягнення з відповідачів солідарно 1 177 268,63 грн. заборгованості за кредитним договором № 03749000-КД-2 від 17.12.2021р., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 546 076,08 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 83 751,83 грн., заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією в розмірі 546 076,08 грн. та пені в розмірі 1 364,64 грн..

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА АВАНГАРД» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» 546 076 грн. 08 коп. заборгованості за тілом кредиту, 57 500 грн. 60 коп. заборгованості за відсотками, 546 076 грн. 08 коп. заборгованості у порядку регресу за сплаченою гарантією та 1 364 грн. 64 коп. пені солідарно з ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», 546 076 грн. 08 коп. заборгованості за тілом кредиту, 57 500 грн. 60 коп. заборгованості за відсотками, 546 076 грн. 08 коп. заборгованості у порядку регресу за сплаченою гарантією та 1 364 грн. 64 коп. пені солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА АВАНГАРД». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА АВАНГАРД» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» 8 632 грн. 62 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», 8 632 грн. 62 коп. судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2023р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, у розмірі 17 659,03 грн.

Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення суду в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 26 488,54 грн. ( 17 659,03 грн. х 150%).

Водночас, до апеляційної скарги додано клопотання, в якому заявник, посилаючись на положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зазначаючи на тому, що він пенсіонер та, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006р. у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 р. у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі", було зазначено, що "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", п. 1 ст. 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом.

Так, зокрема, законодавець у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" закріпив норму відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір, або звільнити від його сплати.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір, або звільнити від його сплати саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, але скаржник не є позивачем у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021р. у справі № 909/8/18, від 18.07.2022р. у справі № 161/18983/20, від 04.05.2022р. у справі № 947/30114/20.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, з тих підстав, що заявник не є позивачем у справі, тому приписи п. 1 ч. ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» на нього не поширюються.

Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 2 ст.260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір у сумі 26 488,54 грн..

У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 ГПК України).

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023р. у справі №908/1307/23 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 26 488 грн. 54 коп..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв