Постанова

від 13.09.2023 по справі 904/1593/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/1593/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.06.2023р.) у справі №904/1593/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето", м. Дніпро

до Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 99 009,69 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вето" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" про стягнення 53 651,47 грн, що складають суму заборгованості за договором субпідряду № В-324/21 від 07.12.2021р., 27 637,37 грн - пені, 15 637,30 грн - інфляції грошових коштів та 2 083,55 грн - річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № В-324/21 від 07.12.2021р. щодо своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" 53 651,47 грн - основного боргу; 27 637,08 грн - пені; 15 570,81 грн - інфляції грошових коштів; 2 058,89 грн - річних; 2 681,52 грн - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне науково-виробниче підприємство "Техкомплекс", в якій просить рішення суду від 05.06.2023р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що не погоджується з таким рішенням суду, вважає його винесеним з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин справи.

Апелянт вказує на те, що згідно з п. 4.1. Договору остаточний розрахунок за виконані роботи по Об`єкту здійснюються Генпідрядником після надання Підрядником Генпідряднику підписаного керуючою особою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службою безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет", а також затвердженою печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" попереднього Акту виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього договору, на підставі виставленого Підрядником рахунку та Акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами, протягом 5 робочих днів. Відстрочення платежу не є комерційним кредитом.

Апелянт також посилається на умови п. 5.6.2. Договору, що Підрядник зобов`язаний не пізніше останнього для терміну виконання робіт повідомити керуючу особу Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службу безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" про проведення випробування змонтованої системи відеоспостереження, після чого сумісно підписати попередній Акт виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього Договору та завірити його печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет".

Скаржник стверджує, що суд дійшов хибного висновку про те, що строк оплати за виконані роботи є таким, що настав 17.01.2022р., оскільки Позивачем не були виконані у повному обсязі всі вимоги п. 4.1. Договору та усі зобов`язання за даним пунктом Договору.

Апелянт вважає, що на сьогодні навіть не розпочався перебіг встановленого пунктом 4.1. Договору 5-ти денного строку (в робочих днях) оплати Відповідачем виконаних Позивачем робіт, тому що позивач фактично так і не передав відповідачеві підписаний керуючою особою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службою безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет", а також затвердженою печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" попереднього Акту виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до Договору, тобто не в повному обсязі виконав вимоги пункту 4.1. Договору.

На думку Скаржника, Позивач передчасно звернувся до суду із позовом, на момент звернення до суду фактично було відсутнє порушене право позивача, оскільки не настали строки оплати відповідачем позивачу сум, які Позивач просив стягнути з Відповідача у судовому порядку.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зокрема Позивач посилається на те, що як передбачено Договором, ПНВП "Техкомплекс" було перераховано ТОВ "Вето" аванс в розмірі 285 000 грн. 08.01.2022р. ТОВ "Вето", дотримуючись умов Договору, підписали попередній Акт виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження на об`єкті магазину №215 за адресою м. Вознесенськ, вул. Київська, 16 з керуючим Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та представником служби безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет", де зазначено, що роботи виконані в строк, якісно та зауваження від представників ТОВ "АТБ-Маркет" відсутні (додається до відзиву). 10.01.2022р. ТОВ "Вето" та ПНВП "Техкомплекс" підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт № ВЕ-5, того ж дня було виставлено рахунок-фактуру № ВЕ000005314/1 від 10.01.2022р. на суму 59 651,47 грн. До вказаного акту зауважень зі сторони Відповідача не було, претензії до виконаних робіт ТОВ "Вето" також відсутні.

Позивач зазначає, що за умовами Договору остаточний розрахунок на суму 59 651,47 грн повинен був відбутися протягом 5 робочих днів на підставі виставленого ТОВ "Вето" рахунку та Акту здачі-приймання виконаних підписаних Сторонами, тобто до 17.01.2022р. Проте ПНВП "Техкомплекс" не виконало належним чином свої зобов`язання і остаточний розрахунок з ТОВ "Вето" не проведений. 15.11.2022р. Позивач отримав лист, в якому Відповідач повідомив про неможливість виконати зобов`язання за укладеним Договором з незалежних від них причин, а саме через настання форс-мажорних обставин, що підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1.

Станом на день подання позову, враховуючи всі платежі, які здійснило ПНВП "Техкомплекс", загальна сума заборгованості складала 53651,47 грн.

ТОВ "Вето" зазначає, що наведені причини неспроможності погасити наявну грошову заборгованість ніяким чином не впливають на право отримати належну оплату за роботи, що були виконані ще до початку війни.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1593/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. по справі № 904/1593/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

05.07.2023р. матеріали справи №904/1593/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023р. апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме: надати суду докази сплати судового збору, у розмірі 4 026,00 грн, докази направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вето"), листом з описом вкладення.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

У зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Кощеєва І.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 1399/23 від 28.07.2023р., для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023р. визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Орєшкіну Е.В., Чус О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023р. задоволено клопотання Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. у справі №904/1593/23. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. у справі №904/1593/23. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2023р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/1593/23, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023р. визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. у справі №904/1593/23 до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.09.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Орєшкіної Е.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М.,суддів: Дарміна М.О., Чус О.В., апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. у справі №904/1593/23 у справі №904/341/23 прийнято до свого провадження,для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

07.12.2021р. між Приватним науково-виробничим підприємством "Техкомплекс" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вето" (Підрядник) укладено договір субпідряду № В-324/21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. в порядку та на умовах вказаного Договору Підрядник бере на себе зобов`язання на власний ризик за завданнями Генпідрядника виконати роботи з монтажу і наладки системи відеоспостереження (далі - Роботи), на об`єктах (далі - Об`єкти, окремо - Об`єкт), відповідно до технічного завдання, а Генпідрядник зобов`язується забезпечити доступ до Об`єктів, на яких будуть виконуватися Роботи, створити Підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти виконану Роботу і оплатити її вартість.

Підрядник зобов`язується протягом 7 календарних днів після предприймання магазину під монтаж обладнання, виконати роботи з монтажу і наладки системи відеоспостереження на Об`єкті та передати їх Генпідряднику, а Генпідрядник прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору перелік, вартість матеріалів і робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження по кожному з об`єктів Генпідрядника вказуються в Кошторисі, що є Додатком № 1 до даного договору та його невід`ємною частиною.

Підрядник виконує Роботи власними засобами та з власних матеріалів, що входять у вартість виконаних робіт (п. 1.4. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору підрядник зобов`язаний виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, технічній документації та умовам договору.

Вартість робіт і використовуваних матеріалів з монтажу і наладки системи відеоспостереження на об`єктах Генпідрядника визначається згідно Кошторису, що є Додатком №1 до цього договору (п. 3.1. Договору).

Оплата виконаних підрядних робіт за цим договором здійснюється Генпідрядником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника у наступному порядку:

- аванс у розмірі 285 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500,00 грн., сплачується на підставі виставленого Підрядником рахунку протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору та отримання Генпідрядником оригіналу цього рахунку;

- остаточний розрахунок за виконані роботи по Об`єкту здійснюються Генпідрядником після надання Підрядником Генпідряднику підписаного керуючою особою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службою безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет", а також затвердженою печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" попереднього Акту виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього договору, на підставі виставленого Підрядником рахунку та Акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами, протягом 5 робочих днів. Відстрочення платежу не є комерційним кредитом (п. 4.1. Договору).

За умовами п. 4.2. Договору Генпідрядник має право затримати платежі за роботи, виконані Підрядником з порушенням умов цього договору, державних стандартів, норм і правил, документації на виконання робіт, на строк, необхідний для усунення виявлених порушень. Факт порушення умов цього договору, державних стандартів, норм і правил, документації на виконання робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження фіксується актом, що підписується представниками обох Сторін. У випадку відмови Підрядника підписати зазначений акт Генпідрядник має право скласти цей акт із залученням фахівців незацікавлених організацій (зокрема, Торгово-промислової палати України).

Належним виконанням Генпідрядником зобов`язання з оплати виконаних підрядних робіт за цим договором є момент (день) зарахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника уповноваженим банком Генпідрядника на підставі платіжного доручення Генпідрядника про перерахування платежу на користь Підрядника. У момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника, зобов`язання Генпідрядника з оплати виконаних робіт за цим договором визнається Сторонами виконаним у частині суми, зарахованої на банківський рахунок Підрядника (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору загальний строк виконання усіх підрядних робіт складає: 7 календарних днів після предприймання магазину під монтаж обладнання. Початок робіт - з моменту отримання Підрядником на електронну адресу vipgorant@gmail.com письмового повідомлення від Генпідрядника.

Місце виконання робіт по кожному Об`єкту вказується в Кошторисі (Додаток № 1 до цього Договору та його невід`ємна частина) (п. 5.4. Договору).

Підрядник зобов`язаний не пізніше останнього дня терміну виконання робіт повідомити керуючу особу Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службу безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" про проведення випробування змонтованої системи відеоспостереження, після чого сумісно підписати Попередній Акт виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього договору та завірити його печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" (п. 5.6.2. Договору).

Генпідрядник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані роботи; виконувати належним чиномом зобов`язання, передбачені Договором, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (п.п. 6.1.1., 6.1.4. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 7.1. Договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2022р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами обов`язків за цим договором. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на тих же умовах і на кожний наступний рік (п.10.1. Договору).

Сторонами складений та підписаний Додаток № 1 до спірного Договору "Кошторис на виконання робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження", об`єкт: магазин "Продукти-215", Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Київська, 16, загальна вартість 344651,47 грн.

Приватне науково-виробниче підприємство "Техкомплекс" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача аванс у розмірі 285 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11836 від 09.12.2021р.

На виконання умов спірного договору Позивачем у січні 2022 виконано роботи, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022 на загальну суму 344651,47 грн., який підписано та скріплено печаткою з боку Відповідача без зауважень.

ТОВ "Вето" виставило відповідачу рахунок-фактуру № ВЕ000005314/1 від 10.01.2022р. на суму 59 651,47 грн.

Заборгованість на зазначену вище суму також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період 01.04.2022р. - 30.06.2022р.

26.09.2022р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. № 311-10 про погашення суми заборгованості за договором субпідряду № В-324/21 від 07.12.2021р. на суму 59 651,47 грн.

Листом № 0211/1ФМ від 02.11.2022р. Відповідачем повідомлено ТОВ "Вето" про неможливість виконати зобов`язання за спірним договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин у зв`язку зі збройною агресією РФ. Крім того, Відповідачем у вказаному листі повідомлено про те, що існуюча заборгованість буде погашатися частинами починаючи з листопада 2022 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату за виконані роботи у сумі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12837 від 25.11.2022р. та № 12977 від 15.12.2022р., копії яких залучено до матеріалів справи.

З огляду на відсутність оплати Відповідачем вартості виконаних робіт за договором у повному обсязі, Позивач звернувся до суду із цим позовом для захисту своїх прав.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за договором субпідряду №В-324/21 від 07.12.2021р., позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості в розмірі 53 651,47 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань судом першої інстанції встановлено, що Позивачем зроблені розрахунки без урахування здійснених Відповідачем часткових оплат за спірним договором, у зв`язку з чим суми заявлених позовних вимог в цій частині підлягають перерахунку. В частині позовних вимог про стягнення з Відповідача пені місцевий господарський суд встановив, що Позивачем розрахунок пені завищено у зв`язку з допущенням арифметичної помилки. Після здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 18.01.2022р. по 24.03.2023р. в сумі 2 058,89 грн, інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з лютого 2022 року по лютий 2023 року в сумі 15 570,81 грн, пеня за загальний період прострочення з 18.01.2022р. по 24.03.2023р. в сумі 27 637,08 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений між сторонами договір субпідряду № В-324/21 від 07.12.2021р. за своєю правовою природою є договором підряду на проведення робіт, правовідносини за яким регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України).

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку (ч. 2 ст. 838 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 843 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами Договору та підписаним сторонами Кошторисом, загальна вартість робіт складає 344 651,47 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем за платіжним дорученням №11836 від 09.12.2021р. перераховано на розрахунковий рахунок Позивача аванс в сумі 285000,00 грн.

На виконання умов договору № В-324/21 від 07.12.2021р. Позивачем виконані роботи з монтажу і наладки системи відеоспостереження на об`єкті: магазин "Продукти-215", Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Київська, 16 на суму 344 651,47 грн, про що сторонами складено Акт № ВЕ-5 здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022р.

В Акті № ВЕ-5 здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022р. зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають, та підтверджують, що якість виконаних Підрядником робіт відповідає умовам договору № В-264/21 від 28.09.2021р. і приймається Генпідрядником в повному обсязі.

Акт здачі-приймання виконаних робіт містить підписи сторін, які скріплені печатками підприємств.

ТОВ "Вето" виставило відповідачу рахунок-фактуру № ВЕ000005314/1 від 10.01.2022р. на суму 59 651,47 грн.

За умовами Договору строк оплати за виконані роботи є таким, що настав 17.01.2022р.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем частково проведено сплату за Договором на загальну суму 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12837 від 25.11.2022р. та №12977 від 15.12.2022р., з урахуванням чого залишок заборгованості складає 53 651,47 грн.

Матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано доказів оплати виконаних робіт на суму 53 651,47 грн.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В апеляційній скарзі Відповідач наголошує на тому, що відповідно до п. 4.1. Договору остаточний розрахунок за виконані роботи по Об`єкту здійснюються Генпідрядником після надання Підрядником Генпідряднику підписаного керуючою особою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службою безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет", а також затвердженою печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" попереднього Акту виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього договору, на підставі виставленого Підрядником рахунку та Акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами, протягом 5 робочих днів. Відстрочення платежу не є комерційним кредитом. А за умовами п. 5.6.2. Договору Підрядник зобов`язаний не пізніше останнього для терміну виконання робіт повідомити керуючу особу Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" та службу безпеки Магазину ТОВ "АТБ-Маркет" про проведення випробування змонтованої системи відеоспостереження, після чого сумісно підписати попередній Акт виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до цього Договору та завірити його печаткою Магазину ТОВ "АТБ-Маркет". Однак, судом першої інстанції не враховано того факту, що матеріали справи не містять попереднього Акту виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження, що є Додатком № 2 до Договору, отже перебіг строку оплати робіт, передбаченого п. 4.1. Договору, не розпочався.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи Скаржника, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем вчинялись дії, які свідчать про визнання ним факту виконання Позивачем робіт за Договором.

Матеріалами справи також підтверджується, що Відповідачем без заперечень та зауважень було підписано Акт № ВЕ-5 здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022р. на суму 344651,47 грн

Відсутність будь-яких зауважень до виконаних робіт спростовує заперечення Скаржника щодо наявності у останнього передбаченого Договором права не оплачувати виконані роботи за відсутності у матеріалах справи передавального акту.

Як зазначалось вище, 25.11.2022р. та 15.12.2022р., тобто після підписання сторонами Акту № ВЕ-5 здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022р., відповідно до платіжних доручень № 12837 від 25.11.2022р. на суму 3 000,00 грн та № 12977 від 15.12.2022р. на суму 3 000,00 грн Відповідач фактично здійснив додаткову оплату по акту на загальну суму 6000,00 грн.

Отже, Відповідачем поруч із підписанням Акту № ВЕ-5 здачі-приймання виконаних робіт від 10.01.2022р. вчинялись дії (часткова оплата виконаних робіт), які свідчать про факт визнання Відповідачем виконання робіт Позивачем .

Ненадання Позивачем в матеріали справи попереднього акту не звільняє Відповідача від обов`язку оплати виконаних Позивачем робіт, підтверджених Актом № ВЕ-5 від 10.01.2022р.

Враховуючи викладене місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 53 651,47 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви вбачається, що позивачем нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати у розмірі 2 083,55 грн за загальний період з 18.01.2022р. по 24.03.2023р. та інфляційні нарахування у розмірі 15 637,30 грн за загальний період з лютого 2022 по лютий 2023.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за період з 18.01.2022р. по 24.03.2023р. у сумі 2058,89 грн та інфляційних нарахувань за загальний період з лютого 2022 по лютий 2023 включно в сумі 15570,81 грн.

Щодо нарахування пені.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання Генпідрядником пункту 4.1., останній сплачує Підряднику штраф у розмірі 1% від суми Договору, вказаної у Кошторисі, що є Додатком № 1 до Договору, за кожен день прострочення. Нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом усього періоду прострочення, незалежно від його тривалості. Сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій становитиме три роки (п. 7.3. Договору).

Так, позивачем здійснено нарахування пені у загальному розмірі 27 637,37 грн за період з 18.01.2022р. по 24.03.2023р.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 27 637,08 грн за період прострочення з 18.01.2022р. по 24.03.2023р.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за виконані підрядні роботи за договором у розмірі 53 651,47 грн, пені у розмірі 27 637,37 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 15 570,81 грн та 3% річних у розмірі 2 058,89 грн.

До відзиву на апеляційну скаргу Позивачем було подано доказ, який до суду першої інстанції не надавався: копія Акту від 08.01.2022р. виконаних робіт з монтажу і наладки системи відеоспостереження на об`єкті магазину 215 за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська, 16.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивачем не обґрунтовано неможливості подачі зазначеного доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому апеляційна інстанція їх до розгляду не приймає.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2023р. у справі №904/1593/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Приватне акціонерне товариство "Техкомплекс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус