Ухвала

від 11.09.2023 по справі 914/1862/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2023 р. справа № 914/1862/23

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали справи

за позовом:Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівська область; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт», м.Львів;про:стягнення 273 619,60 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шпак В.В. адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівська область звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт», м. Львів про стягнення 273 619,60 грн.

Хід розгляду справи викладено в наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області 28.08.2023 відкладено вирішення клопотання відповідача № 17/08-23/1 від 17.08.2023 (вх. № 3218/23 від 17.08.2023) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, до наступного підготовчого засідання, задоволено клопотання відповідача № 17/08-23/3 від 17.08.2023 (вх. № 20122/23 від 17.08.2023) про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 11.09.2023.

30.08.2023 на адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив № 14.55/04-27-5531 ВИХ-23 від 28.08.2023 (вх. № 21048/23 від 30.08.2023).

Представник прокуратури в підготовче засідання 11.09.2023 з`явився, заперечив щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Також надав пояснення щодо заявлених позовних вимог та щодо наявності підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави в особі Городоцької міської ради Львівської області.

Крім того, для надання можливості уточнити, і у разі необхідності, здійснити перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості, представник прокуратури просив суд відкласти підготовче засідання .

Позивач явку уповноваженого представника в підготовче засідання 11.09.2023 не забезпечив.

Представник відповідача в підготовче засідання 11.09.2023 з`явився, підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, та заяву про залишення позову без розгляду. Також представник відповідача надав пояснення щодо заявлених прокуратурою позовних вимог та просив суд надати можливість ознайомитись із поданою прокуратурою відповіддю на відзив.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що прокурором у позовній заяві не було доведено підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів Городоцької міської ради Львівської області.

Відповідач стверджує, що у жодному із долучених до позовної заяви листів Городоцької міської ради не було зазначено про неможливість, небажання або відсутність намірів захистити інтереси держави у судовому порядку.

На думку відповідача, з матеріалів справи не вбачається направлення прокурором на адресу Городоцької міської ради звернення, у якому зазначалося б про необхідність у розумний строк відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення земельного законодавства, виявлених прокурором, та подальшого самостійного вжиття заходів для виправлення ситуації саме шляхом подання позову про стягнення заборгованості з орендної плати.

Відповідач зазначає, що звернення прокурора, долучені до позову, є запитами щодо отримання документів та інформації про існування та розмір заборгованості ТОВ «Акцент Апарт» та факту її погашення боржником. У відповідь на вказані запити Городоцька міська рада надавала відповідні документи та інформацію, зазначаючи про ведення досудової претензійної роботи, отримання від боржника гарантій добровільного погашення заборгованості, а у випадку невиконання останніх вирішити питання в судовому порядку.

Відповідач вважає, що хоч і останнім повідомленням прокурор повідомив про прийняте рішення звернутись з позовом до суду з метою представництва інтересів Городоцької міської ради, однак, не зазначав про необхідність усунення органом місцевого самоврядування встановлених порушень інтересів держави саме шляхом самостійного звернення до суду.

Таким чином, за твердженням відповідача, факт вжиття Городоцькою міською радою дій з метою врегулювання спору, в тому числі в досудовому порядку, дає підстави для висновку, що у справі відсутні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою.

Враховуючи наведене, ТОВ «Акцент Апарт» у відзиві на позовну заяву просить суд позовну заяву керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Городоцької міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт» про стягнення заборгованості залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Представник прокуратури щодо залишення позову без розгляду заперечив, зазначив, що прокуратурою дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом тривалого строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частина 4 ст. 53 ГПК України встановлює, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Підставами звернення до господарського суду з метою захисту інтересів держави у цій справі прокурор визначив бездіяльність компетентного органу Городоцької міської ради Львівської області, на яку покладено обов`язок здійснювати представництво та захист інтересів територіальної громади, та яка у спірних правовідносинах виступає орендодавцем земельної ділянки.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з позовом в інтересах позивача, в порядку дослідження підстав для представництва, листами від 13.10.2022 за №14.55/04-16-5941 вих-22, від 16.02.2023 за №14.55/04-27-1142 вих-23, від 21.03.2023 за №14.55/04-27-1909вих-23, від 21.04.2023 за №14.55/04-27-2619 вих-23 прокурор звертався до позивача з інформацією щодо порушення інтересів держави та надавав можливість відреагувати на нього.

Також судом встановлено, що прокурор надіслав позивачу повідомлення № 14.55/04-27-3079 ВИХ-23 від 12.05.2023 про звернення до суду.

Те, що міська рада, будучи обізнаною з наявністю заборгованості за оренду земельної ділянки протягом тривалого часу, не вчиняла дій, спрямованих на захист порушених прав та інтересів територіальної громади, зокрема, не звернулась до суду із відповідним позовом, свідчить про неналежне здійснення компетентним органом своїх повноважень, що є достатньою підставою для звернення прокурором до суду з метою захисту інтересів держави.

Більше того, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає право суб`єкта владних повноважень на оскарження повідомлення прокурора про представництво інтересів у суді, тобто надає такій особі право на спростування обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу на обґрунтування підстав представництва.

Однак у даній справі Городоцька міська рада Львівської області, в інтересах якої подано позов, не спростовувала обставин, на які посилався прокурор у позовній заяві на обґрунтування підстав представництва інтересів держави, а навпаки у листі № 1931-23 від 16.05.2023 зазначила, що не заперечує щодо заявлення прокуратурою позову в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт» про стягнення заборгованості за договором оренди землі з кадастровим номером 4620983900:30:007:0104.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про дотримання прокурором при зверненні до суду з позовом в інтересах держави вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини четвертої статті 53 ГПК України, а відтак про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача № 17/08-23/1 від 17.08.2023 (вх. № 3218/23 від 17.08.2023) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт» у 2022-2023 роках здійснювалось самостійне декларування податкових зобов`язань з орендної плати за землю, зокрема по договору оренди земельної ділянки площею 1,5637 кадастровий номер 4620983900:30:007:0104 від 12.07.2021 (узгоджені податкові зобов`язання).

Як зазначає відповідач, з огляду на несвоєчасність виконання узгоджених податкових зобов`язань, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт» утворився податковий борг, внаслідок чого керівником ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу та винесено рішення про опис майна в податкову заставу.

Відтак, на думку відповідача, для з`ясування всіх обставин справи, в тому числі і розміру отриманих міським бюджетом коштів від орендної плати за землю за договором оренди землі від 12.07.2021 (плата за землю як складова податку на майно належить до місцевих податків, відтак така інформація наявна у даного органу), коштів стягнутих в погашення податкового боргу, в тому числі за рахунок майна що перебуває в податковій заставі, виникає необхідність у залучені Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, адже рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього щодо однієї із сторін у справі, зокрема, в залежності від рішення у даній справі перебуватиме сума податкового боргу, право на стягнення якої може виникнути у Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Позивач, заперечуючи щодо зазначеного клопотання зазначив, що рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (ідентифікаційний код 43143039).

На думку позивача, клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління Державної податкової служби у Львівській області спрямоване виключно на затягування процесу.

Крім того позивач зазначив, що Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (ідентифікаційний код 43143039) перебуває в стані припинення, натомість утворено Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи ВП 43968090).

Прокуратура, заперечуючи щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, зазначила, що враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача, податкові зобов`язання відповідача жодним чином не вплинуть на права та обов`язки у даній справі Головного управління державної податкової служби у Львівській області як державного органу, оскільки він, відповідно до норм Податкового кодексу України, проводить лише їх адміністрування, облік та може вживати заходи щодо стягнення податкових зобов`язань.

Відповідно до ч 1. ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2 ст. 50 ГПК України).

В той же час, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Апарт» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не містить достатнього обґрунтування, в тому числі викладу фактичних обставин з посиланням на докази того, яким саме конкретним чином задоволення позову або відмова в задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати у даній справі буде впливати на права та обов`язки Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Наявність у відповідача податкових зобов`язань не залежить від рішення господарського суду, а є діяльністю відповідного податкового органу, а відтак, не є підставою для залучення його до участі у справі.

Також суд зазначає, що необхідність з`ясування всіх обставин справи не є законодавчо визначеною підставою до залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи наведене, суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання відповідача № 17/08-23/1 від 17.08.2023 (вх. № 3218/23 від 17.08.2023) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи неявку позивача в підготовче засідання, для надання можливості відповідачу ознайомитись з відповіддю на відзив прокуратури, а прокуратурі уточнити заявлений до стягнення розмір заборгованості, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, принципів рівності та змагальності сторін, суд вирішив відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст. ст. 2, 50, 182, 183, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, яка міститься у відзиві на позовну заяву № 17/08-23/2 від 17.08.2023 (вх.№ 20123/23 від 17.08.2023).

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача № 17/08-23/1 від 17.08.2023 (вх. № 3218/23 від 17.08.2023) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

3. Відкласти підготовче засідання на 25.09.23 о 15:20 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

5. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

7. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

8. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

9. Суд звертається до учасників судового процесу із проханням зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та програмі «Електронний суд», які передбачають можливість обміну процесуальними документами між судом і учасниками процесу та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суддя Мазовіта А.Б.