Рішення

від 11.09.2023 по справі 921/222/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/222/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5)

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК (46003, м. Тернопіль, вул. Вільхова, буд. 6, кв. 28)

до відповідача 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 306 670,32 грн.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача 1 не з`явився

відповідача 2 не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021 в сумі 409212,33 грн, яка складається з 375000 грн простроченої заборгованості по кредиту та 34212,33 грн простроченої заборгованості по процентам.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ ХЕППІ ПАРК кредитного договору №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021, забезпеченого договором поруки №26821/ЮКР/0-П1 від 01.10.2021 з фізичною особою ОСОБА_1 .

Відповідно до заяви №1952-1/02-4/2023 від 01.05.2023 (вх. №3744 від 02.05.2023) про зменшення позовних вимог, банк просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 306670,32 грн, яка складається з 300253,94 грн простроченої заборгованості по кредиту та нараховану за період з 05.04.2023 по 30.04.2023 суму 6416,38 грн простроченої заборгованості по процентам.

Згідно письмових пояснень №2506-1/02-4/2023 від 30.05.2023 (вх. №4680 від 30.05.2023) Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК", банком з 01.03.2022 не застосовується п. 3.6 кредитного договору щодо нарахування підвищених процентних ставок на прострочену заборгованість. Процентна ставка 30 % нараховується згідно п.п. 1.1, 3.4., 12.4. кредитного договору.

При цьому, позивачем зроблено посилання на висновки, наведені Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18, відповідно до яких сторонами кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щодо щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускається нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Позиція відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК.

Відповідач 1 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 04.04.20233 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Рекомендовані повідомлення, якими на юридичну адресу відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК направлялась судова кореспонденція у даній справі, повернулись на адресу суду без вручення адресату, з відміткою підприємства зв`язку Укрпошта: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Разом з тим, копії ухвал суду від 08.06.2023, 04.07.2023 та 10.07.2023 направлялись на вказану у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань електронну адресу відповідача 1.

В умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення. При надсиланні листів на електронну пошту у відправника є можливість запросити сповіщення про доставку (що фактично є отриманням листа) та про прочитання такого листа, складання довідки про факт надсилання, тощо (правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.04.2023 у справі № 920/367/17, від 28.04.2023 у справі №904/272/22).

Наведене вказує про обізнаність відповідача 1 про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної справи.

Позиція відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідач 2 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 04.04.2023 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

З урахуванням приписів ч.8 ст. 176 ГПК України, 03.04.2023 судом зроблено запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 як фізичної особи.

За даними відповіді №13189 від 03.04.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», адресою місця реєстрації ОСОБА_1 з 10.11.2009 є АДРЕСА_2 .

Рекомендовані повідомлення, якими за адресою місця реєстрації відповідача 2 направлялась судова кореспонденція у даній справі, повернулись на адресу суду без вручення адресату, з відміткою підприємства зв`язку Укрпошта: адресат відсутній за вказаною адресою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Слід також зазначити, що відповідач 2 є одночасно керівником відповідача 1, про належне повідомлення якого йшлося вище.

Процесуальні дії суду у справі.

Згідно ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Разом з цим, ч. 6 ст. 176 ГПК України вказано, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч. 7 ст. 176 ГПК України).

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч.8 ст. 176 ГПК України).

З урахуванням приписів ч.8 ст. 176 ГПК України, 03.04.2023 судом зроблено запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 як фізичної особи.

За даними відповіді №13189 від 03.04.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», адресою місця реєстрації ОСОБА_1 з 10.11.2009 є АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 04.04.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/222/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 04.05.2023; встановлено відповідачам строк для подачі відзивів на позов.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023: прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог № 1952-1/02-4/2023 від 01.05.2023 (вх. № 3744 від 02.05.2023) та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням; продовжено строк підготовчого провадження; підготовче судове засідання у справі № 921/222/23 відкладено на 08.06.2023; запропоновано позивачу до 01.06.2023 надати суду: письмові пояснення щодо підстав нарахування стягуваної суми відсотків, а саме на підставі п. 3.4 чи п. 3.6 кредитного договору; додатки, згадані в заяві про зменшення позовних вимог.

Надалі, ухвалою суду від 08.06.2023 прийнято до розгляду: додатки, згадані позивачем в заяві про зменшення позовних вимог № 1952-1/02-4/2023 від 01.05.2023 (вх. № 3744 від 02.05.2023); письмові пояснення позивача за № 2506-1/02-4/2023 від 30.05.2023 (вх. № 4680 від 30.05.2023), з додатками; підготовче судове засідання у справі № 921/222/23 відкладено на 03.07.2023.

У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. 03.07.2023 у відпустці, підготовче судове засідання у справі № 921/222/23 призначено на 10.07.2023.

10.07.2023 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження по справі №921/222/23 та призначено її до розгляду по суті на 11.09.2023.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 11.09.2023 не забезпечив.

В матеріалах справи містяться клопотання №1965-1/02-4/2023 від 02.05.2023 (вх. №3745 від 02.05.2023), №2772-1/02-4/2023 від 07.06.2023 (вх. №4895 від 07.06.2023), №3400-1/02-04/2023 від 30.06.2023 (вх. №5599 від 30.06.2023), №3566-1/02-4/2023 від 06.07.2023 (вх. №5776 від 07.07.2023), №5071-1/02-4/2023 від 08.09.2023 (вх. №7302 від 08.09.2023), в яких Акціонерне товариство Акціонерний банк Радабанк просило суд розгляд справи проводити без участі його представника.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання 11.09.2023 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 11.09.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.10.2021 між Акціонерним товариством АКЦІОНЕРНИЙ БАНК РАДАБАНК (далі - банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК (далі - позичальник), в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі статуту, укладено кредитний договір №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. кредитного договору кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 500000 грн, з датою погашення згідно п. 1.2 цього кредитного договору, зі сплатою процентів у розмірі 15 % річних в порядку, визначеному даним договором (надалі за текстом - кредит). Позичальник зобов`язався повернути кошти, одержані в рахунок кредиту, сплатити проценти і комісії за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Надання кредиту (його частки) у межах ліміту, встановленого п. 1.1 цього договору здійснюється банком після отримання заяви позичальника з клопотанням про отримання відповідної суми кредиту за цим договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлений кінцевий термін погашення повної суми кредиту 30 вересня 2022 року. У разі, якщо кінцевий термін погашення кредиту є святковим, вихідним або неробочим (небанківським) днем в Україні, кінцевою датою погашення кредиту, відповідної частини кредиту вважається перший наступний за ним робочий (банківський) день в Україні.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісійних винагород, неустойки, а також відшкодування інших витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги кредитора, укладаються такі договори: одночасно з укладенням цього договору договір поруки №26821/ЮКР/0-П1 від 01.10.2021 з ОСОБА_1 (п. 2.1.1 кредитного договору).

Відповідно до п.3.1 кредитного договору кредитні кошти призначені на/для поповнення обігових коштів. Видача кредиту на вищезазначені цілі здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або окремої частини на поточний рахунок позичальника чи шляхом перерахування суми кредиту за реквізитами, вказаними в заяві позичальника про видачу кредитних коштів з урахуванням вимог п.1.1. та п.1.2 кредитного договору. Видача кредиту здійснюється після належного оформлення та підписання сторонами цього договору, договорів забезпечення, передбачених п. 2.1 цього договору, договору банківського рахунку, передбаченого п. 6.14 цього договору, договорів страхування, передбачених п. 6.3.3 цього договору, сплати позичальником платежів, передбачених зазначеними договорами. Видача кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника про видачу кредитних коштів. Заява про видачу кредитних коштів має містити номер та дату заяви, посилання на цей договір, суму кредитних коштів, рахунок, на який мають бути направлені кредитні кошти. Заява про отримання кредитних коштів повинна бути підписана уповноваженою особою позичальника та скріплена печаткою позичальника (за наявності). Позичальник має право направляти кредитору заяви на видачу кредитних коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування рахунку іВаnк2UА. Заява повинна містити електронний цифровий підпис уповноваженої особи позичальника. Сторони визнають юридичну чинність всіх електронних документів (в тому числі листів позичальника та заяв позичальника на отримання кредиту), надісланих та отриманих за допомогою системи іВаnк2UА та їх рівну юридичну силу документам на паперових носіях, підписаних уповноваженою особою позичальника та скріплених печаткою позичальника.

Датою надання кредиту вважається дата перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника чи дата перерахування коштів за реквізитами, вказаними в заяві позичальника про видачу кредитних коштів (п. 3.2 кредитного договору).

Відповідно до п.3.3 кредитного договору датою повного погашення кредиту вважається дата зарахування на відповідні рахунки кредитора:

- кредиту у розмірі фактичної заборгованості,

- нарахованих/обчислених процентів, комісійний винагород, неустойки, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Пунктом 3.4 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного дня, починаючи з дати надання кредиту на суму непогашеної заборгованості за кредитом згідно з методом факт/факт (метод факт/факт передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році за формулою: сума процентів за один календарний день = сума заборгованості по кредиту на кінець цього дня * річна процентна ставка / фактична кількість днів у році * 100%. При розрахунку строку користування кредитом враховується дата надання кредиту і не враховується дата погашення кредиту.

Пунктом 3.6 кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником строку погашення кредиту або його частини відповідно до графіку, встановленого у п.1.2. цього договору, наступного робочого дня сума заборгованості, що не погашена у встановлений п.1.2. цього договору строк, вважається простроченою, а на суму простроченої заборгованості нарахування процентів здійснюється з розрахунку:

- 30% (тридцять) процентів річних на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості;

- 40% (сорок) процентів річних на суму простроченої заборгованості починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості. Повним погашенням простроченої заборгованості вважається приведення заборгованості за кредитом у відповідність до п. 1.2 цього договору. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню процентів, комісійних винагород згідно з умовами цього договору, кредиту відповідно до пункту 1.2. цього договору, позичальник додатково до суми погашення кредиту, процентів, нарахованих за процентною ставкою, зазначеною в п.3.6 цього договору, зобов`язаний на вимогу банку, сплатити штрафні санкції, передбачені розділом 9 цього договору розраховані з першого дня порушення строку погашення кредиту (його частини), процентів, комісій по день, що передує дню усунення вказаного порушення та нести відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.4 кредитного договору позичальник зобов`язався: використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити погашення кредиту у повній сумі та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених договором: погашати кредит відповідно до графіку погашення, встановленого у п. 1.2 договору.

Пунктом 6.7. кредитного договору передбачений обов`язок позичальника повідомляти кредитора про зміну складу керівних осіб позичальника, місцезнаходження (юридичної та фактичної адреси), установчих документів, зміни у складі власників позичальника, які володіють 10 та більше відсотків статутного капіталу позичальника, номерів телефонів та адрес електронної пошти позичальника, протягом трьох робочих днів від дати таких змін та у десятиденний строк надати кредитору копії відповідних документів, засвідчених згідно з чинним законодавством.

Як зазначалось вище, кредитний договір від імені ТОВ ХЕППІ ПАРК підписано ОСОБА_1 (відповідачем 2).

В забезпечення зобов`язань за кредитним договором банком укладено договір поруки №26821/ЮКР/0-П1 від 01.10.2021 (надалі договір поруки) з фізичною особою ОСОБА_1 (далі - поручитель).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

В цьому договорі терміни боргові зобов`язання та кредитний договір вживаються у такому значенні: кредитний договір - кредитний договір №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021, укладений між кредитором та позичальником з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками (п. 1.2.1 договору поруки); "боргові зобов`язання" - зобов`язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом (проценти, комісії), штрафних санкцій (пені, штрафи), витрат (судові, поштові, відрядження та інші) та збитків кредитора (включаючи, але не обмежуючись, неодержані доходи) у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором та інших платежів, якщо такі матимуть місце.

Згідно п. 1.3 договору поруки за цим договором порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати позичальником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, валюті, строку і порядку, як встановлено у кредитному договорі. Порукою забезпечені вимоги кредитора щодо: повного повернення кредиту у сумі 500000 грн не пізніше 30.09.2022 відповідно до графіку платежів, встановленому кредитним договором (п. 1.3.1 договору поруки); сплати процентів за користування кредитними коштами за ставкою 15 % річних та за підвищеною ставкою у випадку порушення зобов`язань (п. 1.3.2 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель зобов`язаний:

2.1.1 у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, на протязі 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування в безготівковій формі або шляхом внесення готівкових коштів на рахунок ІВАN № НОМЕР_1 в АТ АБ РАДАБАНК;

2.1.2 у разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов`язання повністю або частково, відповідати перед кредитором як солідарний боржник всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Згідно з п. 2.3 договору поруки кредитор має право:

2.3.1 у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, заявити поручителю вимогу про погашення заборгованості;

2.3.2 у випадку не виконання поручителем вимоги кредитора у добровільному порядку у строк встановлений у пункті 2.1.1, звернутися за стягненням заборгованості до суду.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором та за цим договором (п. 3.1 договору поруки).

У п. 3.2 договору поруки зазначено, що порука припиняється у випадку виконання у повному обсязі боргових зобов`язань за кредитним договором.

У п. 4.6 договору поруки також зазначено, що поручитель та позичальник залишаються зобов`язаними перед кредитором до того моменту, поки зобов`язання за кредитним договором не будуть виконанні у повному обсязі.

Рішення про отримання кредитних коштів було прийнято єдиним учасником ТОВ ХЕППІ ПАРК на підтвердження чого надано копію Рішення одноосібного учасника ТОВ ХЕППІ ПАРК від 07.09.2021.

В матеріалах справи міститься клопотання №1 від 07.09.2021 ТОВ ХЕППІ ПАРК про отримання кредиту та копія заяви на видачу кредиту №1 від 01.10.2021, яка отримана за допомогою системи дистанційного обслуговування рахунку iBank2UА та містить електронний цифровий підпис уповноваженої особи позичальника.

На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано виписку по особовому рахунку № НОМЕР_2 . Випискою підтверджується операція з надання банком кредитних коштів в сумі 500000 грн згідно з кредитним договором №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021 на підставі заяви клієнта від 01.10.2021.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 20.04.2023 у справі №910/5174/21).

15.07.2022 між Акціонерним товариством АКЦІОНЕРНИЙ БАНК РАДАБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021 (далі додатковий договір) про наступне:

«Слова, знаки та цифри у п. 1.1. кредитного договору « 15% (п`ятнадцять) процентів річних» змінити на « 30% (тридцять) процентів річних» з дати укладення цього додаткового договору» (п. 1 додаткового договору).

У п. 2, п.3 додаткового договору зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є невід`ємною частиною кредитного договору. Інші умови кредитного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують за ним свої зобов`язання.

За твердженням позивача, відповідач 1/позичальник не виконав належним чином зобов`язання по своєчасному та повному поверненню кредиту, оплати процентів за кредитним договором, чим порушив умови пунктів 1.1., 1.2., 6.1., 6.4 цього договору.

Згідно розрахунку заборгованості, долученого до заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість позичальника ТОВ ХЕППІ ПАРК за кредитним договором №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021, станом на 01.05.2023, становить 306670,32 грн, а саме:

- прострочена заборгованість по кредиту 300253,94 грн;

- прострочена заборгованість по процентам 6416,38 грн.

Заборгованість обліковується банком на відповідному рахунку, на підтвердження чого ним надано Виписку по особовому рахунку ТОВ ХЕППІ ПАРК № НОМЕР_3 . Відповідно до цієї виписки з 05.04.2023 прострочена заборгованість ТОВ ХЕППІ ПАРК за кредитним договором №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021 становить 300253,94 грн.

Заборгованість по несплачених процентах за період з 05.04.2023 - 30.04.2023, розрахованих за твердженням позивача з урахуванням п.3.4 кредитного договору, станом на 01.05.2023, становить 6416,38 грн, на підтвердження чого ним подано виписку по особовому рахунку № НОМЕР_4 , за яким обліковуються проценти.

Розрахунок заборгованості по процентам за період з 05.04.2023 - 30.04.2023 наведено у розрахунку заборгованості по кредитному договору №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021, доданому до заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач звертався до відповідача 1 з вимогою № 1058-1/02-4/2023 від 14.03.2023 та до відповідача 2 з вимогою №1059-1/02-4/2023 від 14.03.2023 про сплату заборгованості за кредитним договором. Однак, станом на момент звернення з позовом до суду відповідач 1 та відповідач 2 таких вимог не виконали. Копії вимог, докази направлення їх відповідачам та докази отримання цих вимог відповідачами (копії описів вкладення, поштових чеків, накладних, витягів з інтернет-ресурсу Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень) наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що позичальник не виконав грошові зобов`язання за кредитним договором №26821/ЮКР/0 від 01.10.2021, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення солідарно у примусовому порядку заборгованості за кредитним договором з позичальника/відповідача 1 та поручителя/відповідача 2.

Після відкриття провадження у справі, 02.05.2023 позивач звернувся до суду із заявою №1952-1/02-4/2023 від 01.05.2023 (вх. №3744) про зменшення позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 300253,94 грн простроченої заборгованості по кредиту та 6416,38 грн простроченої заборгованості по процентам. У порівнянні із заявленими вимогами, таке зменшення відбулось на суму 102542,01 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. (ст. 1050 ЦК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На виконання умов кредитного договору позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі згідно з умовами договору та надав відповідачу 1 кредит у сумі 500000 грн.

Строк повернення кредиту встановлений п. 1.2 кредитного договору, відповідно до якого кінцевим терміном погашення повної суми кредиту зазначено 30.09.2022.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Судом з`ясовано, що в порушення умов кредитного договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач 1 вчасно не повернув кредитні кошти в сумі 300253,94 грн.

Доказів на підтвердження повернення банку цієї суми кредитних коштів як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем 1 не представлено.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач 1 не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та повністю не розрахувався за кредит у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором на суму 300253,94 грн заборгованості по кредиту, а отже позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 300253,94 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому законом порядку.

Банком також заявлено позовну вимогу про стягнення 6416,38 грн простроченої заборгованості по процентах, нарахованих за період після настання строку повернення кредиту (з 05.04.2023 по 30.04.2023) на підставі п. 3.4 кредитного договору.

З урахуванням змісту п. 1.2 кредитного договору, яким сторони обумовили кінцевий термін погашення повної суми кредиту 30.09.2022, банком в порядку п. 3.4 договору 6416,38 грн відсотків за користування кредитом нараховано за межами строку кредитування.

У своїх письмових поясненнях №2506-1/02-4/2023 Акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК" зазначено, що банком з 01.03.2022 не застосовується п. 3.6 кредитного договору щодо нарахування підвищених процентних ставок на прострочену заборгованість. Процентна ставка 30 % нараховується згідно п.п. 1.1, 3.4., 12.4. кредитного договору.

Про нарахування позивачем заявлених до стягнення відсотків саме за п. 3.4, а не п. 3.6 договору вказує також зміст вимог про погашення кредиту, надісланих на адресу відповідачів.

Як зазначалось вище, п. 3.4 кредитного договору регулював нарахування і сплату процентів 30% за користування кредитом, а п. 3.6 - нарахування і сплату від 30% до 40% за порушення строку повернення кредиту.

При цьому, позивачем зроблено посилання на висновки, наведені Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18, відповідно до яких сторонами кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щодо щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускається нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Щодо цього, суд у справі №921/222/23 зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Щодо цього Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 зазначено: «цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання".

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 15.06.2023 у справі № 910/21122/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення суми 6416,38 грн простроченої заборгованості по процентам, оскільки такі нараховані за межами встановленого строку кредитування відповідно до умов п. 3.4 кредитного договору, яким встановлений розмір відсотків за правомірне користування кредитними коштами, а не відсотки за прострочення повернення кредиту.

При цьому слід зазначити, що право визначати підстави для стягнення коштів належить виключно позивачу.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 42 ГПК України сторони зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Розподіл судових витрат.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу, що на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір йому може бути повернено 1538,13 грн судового збору, за його клопотанням.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір в сумі 96,25 грн покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові в частині стягнення 6416,38 грн простроченої заборгованості про процентах, а решта 4503,81 грн судового збору покладається на відповідачів порівну.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20,73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК (46003, м. Тернопіль, вул. Вільхова, буд. 6, кв. 28, ідентифікаційний код 41433768) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5, ідентифікаційний код 21322127) солідарно 300253 (триста тисяч двісті п`ятдесят три) грн 94 коп. заборгованості по кредиту.

Видати накази.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕППІ ПАРК (46003, м. Тернопіль, вул. Вільхова, буд. 6, кв. 28, ідентифікаційний код 41433768) на користь Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5, ідентифікаційний код 21322127) 2251 (дві тисячі двісті п`ятдесят одну) грн 91 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5, ідентифікаційний код 21322127) 2251 (дві тисячі двісті п`ятдесят одну) грн 90 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 13 вересня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський