Рішення

від 12.09.2023 по справі 922/138/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023м. ХарківСправа № 922/138/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД "РЕКАСТ" (61022, м. Харків, пров. Криничний, 10)

до Oriental Parmaceutical Group Limited (Flat RM, 302 Dominion centre 43-59 Queen's Road, Wan Chai, Hong Kong)

про стягнення 71.300,00 доларів США (2.607.341,18 грн.)

за участю представників учасників справи:

позивача - Гуляєв А. В.,

відповідача - Андросов А. О., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-переробний завод «Рекаст» (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Oriental Pharmaceutical Group Limited (відповідач по справі), в якому просив стягнути на користь позивача з відповідача суму заборгованості за контрактом № 7-18 від 31.08.2016 у розмірі 71300,00 доларів США, що еквівалентно 2 607 341,18 грн. станом на 06.01.2023р., та 39110,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 (суддя Бринцев О. В.) відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 12.09.2023. При цьому з огляду на те, що відповідач у справі Oriental Parmaceutical Group Limited є нерезидентом та який не має свого представництва на території України, господарський суд звернувся до Міністерства юстиції України для надання правової допомоги шляхом направлення доручення про вручення документів для їх подальшого спрямування до відповідного компетентного органу Китайської Народної Республіку (Міністерства юстиції КНР, Верховного Суду КНР і Верховної Народної прокуратури КНР) та вручення документів відповідачу з метою його належного повідомлення про дату, час та місце слухання справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 (суддя Новікова Н. А.) прийнято до провадження справу № 922/138/23; зупинено провадження у справі № 922/138/23 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення документів відповідачу з метою його належного повідомлення про дату, час та місце слухання справи 12.09.2023; зобов`язано позивача здійснити офіційний переклад на англійську мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) ухвали Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 про прийняття до провадження справи № 922/138/23 та зупинення провадження у справі № 922/138/23, доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документа (у трьох примірниках); зобов`язано позивача нотаріально посвідчити переклад документів та відповідні примірники надати господарському суду в строк до 17.04.2023.

Після надходження від позивача вищевказаних документів з перекладом, господарський суд звернувся до Міністерства юстиції України для подальшої передачі доручення про вручення документів до відповідного компетентного органу Китайської Народної Республіки (Міністерства юстиції КНР, Верховного Суду КНР і Верховної Народної прокуратури КНР) (21.04.2023 вих. № 009182).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 поновлено провадження у справі № 922/138/23.

12.09.2023 присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав і мотивів, наведених у ньому, та просив суд позов задовольнити повністю. Представник відповідача подав до суду заяву про визнання позовних вимог (вх. № 24598/23 від 12.09.2023), в призначеному судовому засіданні підтримав подану заяву про визнання позову та просив суд постановити судове рішення по суті заявлених позовних вимог позивача.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 185 ГПК України відносно того, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем, а також приймаючи до уваги заяву відповідача та пояснення його представника щодо визнання позову, господарський суд в нарадчій кімнаті постановив судове рішення 12.09.2023 за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-переробний завод «Рекаст» (Продавець) та Oriental Pharmaceutical Group Limited (Покупець) було укладено контракт № 7-18, згідно з умовами якого Продавець зобов`язується продати та відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити жирні кислоти (що зазначені в додатках) (товар) за кількістю, якості, цінами, в строки, що зазначені у відповідних Додатках, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 3.3 Контракту Продавець зобов`язується поставити товар автотранспортом Покупця - наливом в автоцистерни, танк-контейнери, флекси-танки та залізничні цистерни.

Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що розрахунки за поставлений товар провадяться у валюті Євро або долар США шляхом 100% передплати у зв`язку із сезонною закупівлею сировини.

За домовленістю сторін, закріпленою у п. 11.6 Контракту в редакції додаткової угоди до контракту, строк дії Контракту встановлено до 31.12.2025р.

Відповідно до Додатку № 29 до Контракту № 7-18 від 31.08.2016, підписаного між Сторонами 12.01.2022, Продавець зобов`язався продати товар кислоти монокарбонові жирні кормові у кількості 92 т +/- 10% на умовах FCA Харків за ціною 620 доларів США/за одну тонну на загальну суму 57 040,00 доларів США, термін поставки січень 2022 року.

Згідно до Додатку № 30 до Контракту № 7-18 від 31.08.2016, підписаного між Сторонами 18.01.2022, Продавець зобов`язався продати товар кислоти монокарбонові жирні кормові у кількості 92 т +/- 10% на умовах FCA Харків за ціною 620 доларів США/за одну тонну на загальну суму 57 040,00 доларів США, термін поставки січень 2022 року.

На виконання умов контракту Продавцем відповідно інвойсу № 20 від 13.01.2022 відвантажено товар на загальну суму 57 040,00 доларів США, що також підтверджується відомостями, зазначеними в митній декларації UA807200/2022/000507 від 14.01.2022. Відповідно до інвойсу № 21 від 19.01.2022 відвантажено товар на загальну суму 57 040,00 доларів США, що також підтверджується відомостями, зазначеними в митній декларації UA807200/2022/000809 від 20.01.2022.

За таких обставин та з урахуванням умов Контракту, оплата вартості поставлених товарів повинна була бути здійснена: за інвойсом № 20 від 13.01.2022 - до 14.01.2022, за інвойсом № 21 від 19.01.2022 - до 19.01.2022.

Проте, на виконання взятих на себе зобов`язань, Покупцем сплачено лише частину вартості поставленого товару відповідно до інвойсу № 20 від 13.01.2022, а саме, перераховано на поточний рахунок Продавця 19.01.2022 грошові кошти в розмірі 42 780,00 доларів США, що підтверджується випискою з банківського рахунку Продавця.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022-03.01.2023, підписаного між Покупцем та Продавцем, за Контрактом № 7-18 від 31.08.2016 дод. угода 29 від 18.01.2022 станом на 03.01.2023 заборгованість Покупця перед Продавцем становить 14 260,00 доларів США.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022-03.01.2023, підписаного між Покупцем та Продавцем за Контрактом № 7-18 від 31.08.2016 дод. угода 30 від 12.01.2022 станом на 03.01.2023 заборгованість Покупця перед Продавцем становить 57040,00 доларів США.

При цьому відповідно до п. 9.1 Контракту усі спори підлягають вирішенню в суді країни Продавця, а саме, в Господарському суді Харківської області за адресою: Україна, м. Харків, пл. Свободи, 5. До правовідносини сторін за вказаним контрактом застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 71.300,00 доларів США (57040,00 доларів США.+ 14 260,00 доларів США), що еквівалентно (1 долар США = 36,5686 грн.) 2.607.341,18 грн.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про те, що за своє правовою природою на правовідносини, що виникли на підставі вказаного договору, розповсюджуються норми щодо договору поставки.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується інвойсом № 20 від 13.01.2022 та інвойсом № 21 від 19.01.2022, а сума заборгованості підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків сторін.

Приймаючи до уваги, що матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення в повному обсязі розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором чи повернення товару позивачу, а також факт визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що сума боргу у розмірі 2.607.341,18 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову повністю, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 185, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Oriental Pharmaceutical Group Limited (Flat RM, 302 Dominion centre 43-59 Queens Road, Wan Chai, HONG KONG) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-переробний завод «Рекаст» (провулок Криничний, 10, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 37878742) суму заборгованості за контрактом № 7-18 від 31.08.2016 у розмірі 71300,00 доларів США, що еквівалентно 2 607 341,18 грн. станом на 06.01.2023р., та 39110,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.09.2023.

СуддяН.А. Новікова