Ухвала

від 13.09.2023 по справі 373/1808/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1808/23

Номер провадження 1-кс/373/295/23

УХВАЛА

про арешт майна

13 вересня 2023 року Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , керівника власника майна ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м. Переяславі клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023116240000218 від 05 вересня 2023 року, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даному матеріалу,

встановив:

05 вересня 2023 року до ЄРДР були внесенні відомості про те, що 04 вересня 2023 року близько 11 год. 30 хв. поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:041:0004, що знаходиться в с. Циблі, Бориспільського району Київської області, ОСОБА_5 за допомогою екскаватора здійснюється незаконне заволодіння грунтовим покривом землі.

Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення за ч.1 ст. 239-1 КК України. Кримінальному провадженню присвоєно № 12023116240000218.

З клопотання прокурора вбачається, що під час огляду місця події вищезазначений екскаватор було тимчасово вилучено та визнано речовим доказом.

У органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, оскільки екскаватор може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення. У випадку не накладення арешту на майно та повернення його власнику, останні матимуть можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, приховати, пошкодити або знищити речові докази. У випадку накладення арешту на майно орган досудового розслідування матиме реальну можливість повністю забезпечити збереження речових доказів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала, просила задовольнити.

Керівник власника майна ОСОБА_3 пояснив, що екскаватор було надано в користування за заявою ОСОБА_6 , який зазначив, що йому потрібно облаштувати копані на своїй власній земельній ділянці. Чи дійсно належить земельна ділянка особі-заявнику, він не перевірив.

Дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Отже, слідчим ОСОБА_7 під час проведення огляду місця події 04 вересня 2023 року було вилучено екскаватор марки «Драглайн, модель ЕО3211, 1990 р.в., інвентарний номер НОМЕР_1 .

Власником екскаватора є Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра Трубізької дільниці.

05 вересня 2023 року (наступний робочий день) прокурор засобами поштового зв`язку звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 цього Кодексу, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В силу ч. 2 ст. 170 цього Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод захист кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З врахуванням вищезазначеного, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення та слідчі дії, які необхідно провести за участю транспортного засобу, зовсім незначного часу, що пройшов з моменту його вилучення, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки прокурором доведено наявність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна на підставі пункту 1 частини другої статті 170 КПК України. Транспортний засіб має ознаки матеріальних об`єктів, визначених в ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, і, зважаючи на кваліфікацію кримінального правопорушення, може бути знаряддям вчинення злочину.

Відповідно до норм Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затв. Наказом від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125, Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям) (пункт 12).

Пунктом 13 вищезазначеної Інструкції передбачено, що речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол.

Відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у з`язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді (пункт 14).

Пунктом 19 Інструкції встановлено, що зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу. При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов`язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу.

Таким чином, вищезазначеної Інструкцією встановлені порядок передачі, зокрема транспортних засобів як речових доказів, на зберігання, оформлення такої передачі відповідними письмовими документами та можливість переважної передачі арештованого майна, в тому числі і транспортних засобів, на відповідальне зберігання його власникам. Крім того, така можливість передбачена і ч. 6 ст. 100 КПК України.

Будь-яких письмових матеріалів щодо передачі транспортного засобу до місця його зберігання, визначених вищезазначеною Інструкцією, суду не надано. Крім того, на території країни запроваджено воєнний стан в зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в деяких районах ведуться активні бойові дії. Тому слідчий суддя вважає, що забезпечення схоронності майна матиме пріоритетне значення при визначенні місця знаходження арештованого майна.

З врахуванням вищезазначеного в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на екскаватор, однак із передачею його на відповідальне зберігання власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 100, 170-173, 309, 395 КПК України,

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на екскаватор марки «Драглайн, модель ЕО3211, 1990 р.в., інвентарний номер НОМЕР_1 , власником якого є Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра Трубізької дільниці, для заборони власнику та іншим особам розпоряджатися та користуватися даним майном будь-яким чином, крім проведення необхідних слідчих дій в кримінальному провадженні № 12023116240000218 від 05 вересня 2023 року.

Передати екскаватор марки «Драглайн, модель ЕО3211, 1990 р.в., інвентарний номер 101525408, на відповідальне зберігання власнику в особі начальника Трубізької дільниці БУВР середнього Дніпра ОСОБА_3 .

Попередити ОСОБА_3 про його обов`язок вжити заходи для забезпечення належного зберігання у екскаватора ознак і якостей, які визначають його значення як речового доказу у даному кримінальному провадженні і які є на них, та обов`язок забезпечувати доступ до автомобілів слідчого, дізнавача та/або прокурора для проведення необхідних слідчих дій в рамках кримінального провадження № 12023116240000218 від 05 вересня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя (підпис ОСОБА_1