Ухвала

від 08.09.2023 по справі 711/5525/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5525/23

Провадження № 2/711/1948/23

У Х В А Л А

08.09.2023 м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , через свою представницю адвоката Антонюк Ірину Андріївну, звернулася у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до Черкаської міської ради, в якому просить встановити юридичний факт того, що ОСОБА_2 та вона, ОСОБА_1 , проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з березня 2010року по 20.07.2022.

Третьою особою зазначено Житлово-будівельний кооператив №80.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Цивільним Кодексом України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 17.08.2023 позовну заяву залишено без руху і надано термін для усунення недоліків позовної заяви, тривалістю у десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.

Вказана вищеухвала судуз супровіднимлистом направляласяна поштовуадресу позивачки,що зазначенау вступнійчастині позовноїзаяви ( АДРЕСА_1 ) 18.08.2023 за вих.№711/5525/23/13042/2023, рекомендованим листом з повідомленням, який отримано 26.08.2023 особисто позивачкою, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ШКІ- 1850103448414). Крім того, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, суд виконав обов`язок щодо повідомлення позивачки ОСОБА_1 про прийняте у даній справі судове рішення від 17.08.2023 щодо залишення позовної заяви без руху.

Так, враховуючи дату отримання вказаної ухвали 26.08.2023, останнім днем строку, встановленим ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви, є 05.09.2023.

Разом з тим, 07.09.2023 до суду від представниці позивачки- адвоката АнтонюкІ.А. надійшло клопотання, датоване 07.09.2023, про продовження терміну для усунення недоліків позовної заяви, оскільки, як зазначено, 01.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 або постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і її звернення нотаріусом ще не вирішене.

Ухвалою суду від 08.09.2023 відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання, у зв`язку з тим, що воно подане до суду поза межами встановленого процесуального строку, враховуючи ухвалу суду від 17.08.2023.

До того ж, станом на 08.09.2023, позивачка ОСОБА_1 не подала матеріали на виконання ухвали суду від 17.08.2023.

Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження по справі та надаючи оцінку позиції сторони позивача, слід звернути увагу на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

Відповідно до норм ст. 175 ЦПК України обов`язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо.

Таким чином, позивач зобов`язаний, відповідно до вимог ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст.175, ч.1 ст.177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але у порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Саме позивач, як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України, зобов`язаний одночасно із поданням позову подати всі наявні в нього докази, що передбачено ч.5 ст.177 ЦПК України, і виправдовується дією принципу змагальності, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті1 статті6 Конвенції.

Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Отже,залишаючи позовнузаяву безруху,позивачка ОСОБА_1 інформувалася про обов`язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей175-177 ЦПК України.

Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа №705/5060/18).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із даною позовною заявою, позивачка ОСОБА_1 , протягом 10-ти денного строку, визначеного ухвалою суду від 17.08.2023, подала до суду заяву про продовження (поновлення) строку для усунення недоліків позовної заяви, але ухвалою суду від 08.09.2023 у її задоволенні відмовлено, у зв`язку з тим, що вона подана до суду поза межами встановленого процесуального строку, враховуючи ухвалу суду від 17.08.2023. При цьому, судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення позивачки про прийняте рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі суду від 17.08.2023, позивачкою не усунуто у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 у подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як вона вважає, порушують, не визнають або оспорюють її права та інтереси.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 ЦПК України суддя,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,- вважати неподаною та повернути позивачці.

Роз`яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду- якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повне судове рішення складено 08.09.2023.

Суддя: С. М. Позарецька