Постанова

від 06.09.2023 по справі 686/1921/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 686/1921/18

провадження № 61-1872св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький,

відповідачі: ОСОБА_1 , Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Військова частина НОМЕР_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (далі - КЕВ м. Хмельницький) до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що 13 червня 2017 року на адресу військової прокуратури Хмельницького гарнізону надійшов лист від КЕВ м. Хмельницький щодо виявлених порушень у використанні земель оборони ІНФОРМАЦІЯ_2, які захоплені та використовуються не за цільовим призначенням.

18 липня 2017 року військовою прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за № 42017240310000099 за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами КЕВ м. Хмельницький, що призвело до вибуття з користування земель оборони земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , площею 41,9 га, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 425 КК України.

19 вересня 2017 року матеріали кримінальних проваджень № 42017240310000099 від 18 липня 2017 року та № 12017240310000127 від 29 серпня 2017 об`єднані з матеріалами кримінального провадження № 42017240310000039 від 30 березня 2017 за фактом недбалого ставлення посадових осіб КЕВ м. Хмельницький до військової служби, що призвело до вибуття земель оборони з користування законного користувача.

Вказував, що частині земельних ділянок ІНФОРМАЦІЯ_2 присвоєно кадастрові номери з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, з визначенням права власності за особами, які не належать до структури Міністерства оборони України.

Судовим рішенням у господарській справі № 924/1025/14 за позовом КЕВ м. Хмельницький до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області(далі - Хмельницька райдержадміністрація) про скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року «Про припинення права користування земельною ділянкою та призначення комісії по передачі земель Міністерства оборони України в землі резервного фонду Копистинської сільської ради» встановлено, що 23 грудня 1975 року Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині Хмельницького району, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницький, на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької ради депутатів трудящих від 23 грудня 1975 року № 277-в видано акт на право користування землею, згідно якого в постійне користування відведено 2487,6 га земель. Із вказаної загальної площі, землі оборони, площею 619,1968 га, входять до ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказані землі перебувають на балансі КЕВ м. Хмельницький, частина з них закріплені за військовою частиною НОМЕР_1 , відповідно до наказу начальника Хмельницького гарнізону від 01 грудня 2016 року № 57 для використання за цільовим призначенням.

20 жовтня 2005 року Хмельницька райдержадміністрація звернулась до начальника квартирно-експлуатаційної частиниіз проханням вирішити питання виготовлення документації, пов`язаної із вилученням земельної ділянки і передачі її у землі запасу Копистинської сільської ради, а саме, частини земель полігону військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2.

17 березня 2006 року Міністр оборони України затвердив пропозиції, викладені у протоколі № 16 засідання постійно діючої комісії Міністерства оборони України, стосовно передачі до земель запасу земельних ділянок у військових містечках, в тому числі - ІНФОРМАЦІЯ_2 земельної ділянки площею 286,79 га, за умови виділення 50 % земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям гарнізону.

22 березня 2006 року та 27 березня 2006 року Головне управління квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України зверталось до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління із пропозицією провести вилучення земель встановленим порядком після отримання рішень сесії місцевих органів самоврядування про виділення 50 % земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям.

Надалі, розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року припинено право користування Міністерства оборони України земельною ділянкою, площею 286,79 га із земельної ділянки, загальною площею 2487,6 га, на території Хмельницького району.

Згідно з актом приймання-передачі від 16 травня 2006 року земельну ділянку Міністерства оборони України, загальною площею 286,76 га (із земельної ділянки площею 2487,6 га), передано до земель резервного фонду Копистинської сільської ради.

Крім того, розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації №1300/06-р від 12 грудня 2006 року доповнено розпорядження від 12 травня 2006 року № 471/06-р пунктом 2 наступного змісту: «Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо вилучення земельної ділянки зі складу земель оборони ІНФОРМАЦІЯ_2, площею 286,76 га, перевівши із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення з метою передачі до резервного фонду Копистинської сільської ради».

Крім того, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17 березня 2017 року у справі № 924/1025/14 призначено судову військову експертизу, за висновком експерта №7073/7074/17-62 від 11 липня 2017 року встановлено, що «на даний час, після вилучення земельної ділянки відповідно до розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року, існуючі межі полігону забезпечують безпечне виконання навчальних стрільб із наступних видів зброї: 9 мм пістолет ПМ; 5,45 мм АКС-74; 7,62 АКМС. Не забезпечують безпечне виконання навчальних стрільб із: 7,62 мм кулемет ПКМ; 7,62 мм гвинтівка СВД; 12,7 мм (НСВТ) ДШК; 14,5 мм кулемет КПВТ; 30 мм гранатомет АГС-17; 40 мм гранатомет ГП- 25; 60 мм міномет М57».

Проте, незважаючи на вищевикладене, на частину земельних ділянок військового полігону, в межах ІНФОРМАЦІЯ_2, оформлено фізичними особами державні акти на право власності на земельні ділянки.

Так, на землі оборони площею 2,00 га - частину військового полігону, розташованого в межах ІНФОРМАЦІЯ_2, змінено цільове призначення використання земельної ділянки з «земель оборони» на «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 6825083300:06:019:0098.

Власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_3 , а його право на зазначену земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 576420 від 18 січня 2007 року.

Разом з тим, державний акт про право користування землею, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької ради депутатів трудящих від 23 грудня 1975 року № 277 - в Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницький, є чинним.

Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

визнати незаконним та скасувати розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 12 грудня 2006 року № 1300/06-р «Про внесення доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації № 471/06-р»;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, на користь держави в особі Міністерства оборони України та її законного користувача КЕВ м. Хмельницький;

судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

УхвалоюХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Кабінет Міністрів України.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2019 року залучено до участі в розгляді справи Хмельницьку райдержадміністрацію в якості співвідповідача та військову частину НОМЕР_1 в якості третьої особи.

Протокольною ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2021 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2022 року у задоволенні позову заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Хмельницький до ОСОБА_1 , Хмельницької райдержадміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Військова частина НОМЕР_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження Хмельницької райдержадміністрації, витребування земельної ділянки, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядження Хмельницької райдержадміністрації від 12 травня 2006 року № 471/06-р на момент передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 , як і на момент розгляду цієї справи було чинним і не скасованим, оскільки судом у господарській справі № 924/1025/14 відмовлено у задоволенні позову КЕВ м. Хмельницький про скасування цього розпорядження. Право користування спірною земельною ділянкою Міністерства оборони України припинилось у травні 2006 року після передачі цієї земельної ділянки на підставі акту приймання-передачі зі складу земель Міністерства оборони України до земель резервного фонду Копистинської сільської ради, а тому Хмельницька райдержадміністрація у межах своїх повноважень правомірно передала у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку, яка на той час була вилучена з користування Міністерства оборони України. Стороною позивача не було доведено належними доказами, що Хмельницька райдержадміністрація приймаючи спірне рішення, діяла з перевищенням наданих їй повноважень, визначених ЗК України, які б призвели до порушення права власності держави на вказані земельні ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року апеляційні скарги Міністерства оборони України, КЕВ м. Хмельницький, заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2022 року скасовано.

Позов задоволено частково.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6825083300:06:019:0098.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 3 405 грн судового збору, на користь КЕВ м. Хмельницький 3 405 грн судового збору, на користь Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 3 405 грн судового збору, на користь держави 4 556 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2018 року у справі № 924/1025/14 Верховний Суд зробив висновок, що оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК України виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. А тому судова колегія погодилась із висновками судів, що істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність оспорюваного рішення (розпорядження Хмельницької РДА № 471/06-р від 12 травня 2006 року) та можливість звернення позивача з позовом про захист своїх порушених прав згідно обраної форми захисту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що у Хмельницькій райдержадміністрації були відсутні правові підстави для припинення права постійного користування землями оборони, а тому як розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року, так і розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 1300/06-р від 12 грудня 2006 року прийнято з порушенням вимог наведеного вище законодавства. Оскільки припинення права користування земельною ділянкою, затвердження технічної документації із землеустрою щодо вилучення земельної ділянки із земель оборони, зміна категорії земельної ділянки не відповідає вимогам закону, відповідно ОСОБА_4 набуто у власність земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, незаконно і він не мав права відчужувати її ОСОБА_3 , а той, в свою чергу, ОСОБА_1 , тому ця ділянка вибула із земель державної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування є обґрунтованими та доведеними.

Вимоги прокурора в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Хмельницької райдержадміністрації від 12 грудня 2006 року № 1300/06-р задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають належному способу захисту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2022 року залишити в силі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подає касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог ЦК України, ЗК України та ЦПК України з наступних підстав:

постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року у господарській справі № 924/1025/14 та має значення преюдиції для цієї справі, відмовлено у задоволенні позову про скасування розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року. При цьому судами встановлено, що земельна ділянка, площею 286,79 га, з земель якої було виділено земельну ділянку у власність ОСОБА_1 і право постійного користування якою має намір відновити позивач, розподілена між фізичними та юридичними особами, які володіють та користуються нею на відповідних правових підставах, та їх права та інтереси може бути порушено внаслідок скасування розпорядження, задоволення позову з формальних підстав матиме наслідком втручання у право на майно і вказане втручання зумовить порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на останнього, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу;

судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного суду у справі № 686/1593/18 за позовом до ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6825083300:11:001:0130, яка утворились в межах земельної ділянки площею 286,79 га у зв`язку з добровільним припиненням права користуванням вказаною земельною ділянкою Міністерством оборони України, у задоволенні якого було відмовлено;

суд апеляційної інстанції застосував в оскарженій постанові правові висновки, які не застосовані до однотипних із тими, які розглядав суд, правовідносинами. Суд апеляційної інстанції не врахував, що до застосування підлягають правові висновки, прийняті останні у часі;

суд апеляційної інстанції, задовольнивши позов, не вирішив заявлене ОСОБА_1 клопотання про застосування позовної давності;

судом апеляційної інстанції задоволено позов частково, в частині лише однієї позовної вимоги щодо витребування земельної ділянки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Проте, в резолютивній частині рішення суд апеляційної інстанції постановив стягнути з відповідача ще і судовий збір за уточнені позовні вимоги, які не були позивачем оплачені при подачі заяви про збільшення позовних вимог, у задоволенні яких він же і відмовив.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволення позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.

Позиція інших учасників справи

У березні 2023 року КЕВ м. Хмельницький подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що судом першої інстанції та ОСОБА_1 не враховано те, що Верховний Суд у справі № 924/1025/14 зробив висновок про незаконність розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року, яким було вилучено зі складу земель оборони земельну ділянку площею 286,79 га, чим самим підтвердив порушення встановленого порядку передачі землі та незаконне позбавлення держави військового майна, так як місцева державна адміністрація не мала на це повноважень. Вказані обставини були враховані судом апеляційної інстанції. Суд першої інстанції та ОСОБА_1 надають привілейоване становище приватній власності, що прямо суперечить Конституції України. Вказує, що у цій справі відсутнє втручання держави у право на мирне володіння майном відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке втручання є: законним (за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка є частиною землі, що протиправно (в порушення встановленого порядку) вибула із земель оборони), має на меті публічний інтерес (спірна земельна ділянка розташована в межах військового полігону, що використовується для військово-стратегічних цілей, навчання кадрових військових та забезпечення військового потенціалу бойової частини), пропорційним та виправданим (спірна земельна ділянка вибула із числа військового майна на підставі незаконного розпорядчого акту місцевого органу виконавчої влади. Обороноздатність та забезпеченість держави військовим майном для реалізації оборонної функції не повинно обтяжуватись незаконними рішеннями органів виконавчої влади та безпідставно втрачати майно).

У березні 2023 року заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки підтверджено висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 924/1025/14, що свідчить про законність втручання у мирне володіння майном. Факт незаконного відчуження земель оборони не тільки порушив права держави, Міністерства оборони та КЕВ м. Хмельницький на володіння та користуванням майном, а також негативно вплинув на обороноздатність держави та можливість підготовки військовослужбовців. Публічним інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безперешкодного користування землями оборони для розміщення на них військових підрозділів, а також проведення навчань військовослужбовцями Збройних Сил України на землях державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний, публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності. Щодо тверджень про не взяття до уваги судом апеляційної інстанції клопотання представника ОСОБА_1 про застосування позовної давності вказує, що прокуратурою не пропущена загальна позовна давність, оскільки як КЕВ м. Хмельницький так як і прокуратура могли дізнатись про накладення спірної земельної ділянки на землі Міністерства оборони України лише після проведення обстеження земель оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 на землях Копистинської сільської ради Хмельницького району, за наслідками якого складений акт від 08 червня 2017 року.

У березні 2023 року Кабінет Міністрів України подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6 , в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що висновки Хмельницького апеляційного суду у цій справі щодо відсутності у Хмельницької райдержадміністрації правових підстав для припинення права постійного користування землями оборони, а також вибуття спірної земельної ділянки із земель державної власності поза волею належного розпорядника є законними та обґрунтованими. Вказує на безпідставність тверджень ОСОБА_1 про незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справі № 686/1593/18, оскільки предмети спору у справах № 686/1593/18 та № 686/1921/18 різні. Щодо доводів касаційної скарги про пропуск позовної давності вказує, що відповідно до статей 257, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Прокурор довідався про порушення права у червні 2017 року, отримавши лист КЕВ м. Хмельницького щодо виявлених порушень у використанні земель оборони ІНФОРМАЦІЯ_2 з наданням акту проведення обстеження вказаних земель оборони, які захоплені та використовуються не за цільовим призначенням. Таким чином вважає, що позов подано в межах строків, встановлених процесуальним законодавством.

У червні 2023 року Міністерство оборони України подало відзив на касаційну скаргу, за підписом представника Панасюка В. М. , в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що КЕВ м. Хмельницький є користувачем земельної ділянки на підставі державного акту, який у судовому порядку недійсним не визнавався, тому є належним та допустимим доказом закріплення земельної ділянки площею 286,79 га за КЕВ м. Хмельницький, що свідчить про її приналежність до земель оборони. Зазначає, що відповідач, посилаючись в касаційній скарзі на наявність згоди Міністерства оборони України на припинення права користування земельною ділянкою площею 286,79 га, не враховує, що погодження надавалось за дотримання певних умов (виділення 50% земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям гарнізону). Оскільки зазначені умови не дотримано, розпорядження на відчуження земельної ділянки Кабінетом Міністрів України не надавалось, отже процедуру припинення права користування земель оборони не можна вважати завершеною. Вважав, що спосіб захисту у цій справі шляхом витребування спірного нерухомого майна з чужого володіння є ефективним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/1921/18, витребувано справу з суду першої інстанції.

У лютому 2023 року матеріали цивільної справи № 686/1921/18 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданий Міністерством оборони України, повернуто без розгляду. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписано представником ОСОБА_2 про розгляд справи за їх участю відмовлено. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у задоволенні клопотання Міністерства оборони України, яке підписане представником Панасюком В. М., про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргувідмовлено. Продовжено Міністерству оборони України строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 686/1593/18, від 29 листопада 2018 року у справі № 924/1025/14 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 23 грудня 1975 року виконавчим комітетом Хмельницької районної ради депутатів трудящих Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині Хмельницького району виданий акт на право користування землею, за яким у постійне користування було відведено 2487,6 га землі.

20 жовтня 2005 року Хмельницька райдержадміністрація звернулась до начальника Хмельницької квартирно-експлуатаційної частини Хмельницького району (листом № 36/02-1577/05) з проханням вирішити питання виготовлення документації, пов`язаної із вилученням земельної ділянки і передачі її у землі запасу Копистинській сільській раді, а саме, частину земель полігону ВЧ НОМЕР_3 . У листі зазначено, що дана частина полігону не використовувалася за призначенням понад 15 років, основну її частину складають яри. Передача земельної ділянки не впливає на стан бойової підготовки ВЧ НОМЕР_3 , використання земельної ділянки планується для потреб народного господарства.

Хмельницька квартирно-експлуатаційна частина Хмельницького району звернулась до начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління із листом № 1420 від 28 жовтня 2005 року, в якому просила порушити клопотання перед командувачем військами Західного оперативного командування про вилучення зі складу земель оборони до земель запасу Копистинської сільської ради Хмельницького району земельних ділянок ІНФОРМАЦІЯ_2, загальною площею 286,7884 га.

У листі заступника Міністра оборони України Нещадима М. І . Міністру оборони України Гриценку А. С. було повідомлено, що 14 березня 2006 року комісією розглянуті пропозиції подані Головним квартирно-експлуатаційним управлінням та Департаментом надлишкових фондів та земель Міністерства оборони України щодо передачі земель до земель запасу органів місцевого самоврядування та потенційно можливим територіям військових містечок під будівництво житла для військовослужбовців. Комісією прийнято рішення клопотати перед Міністром оборони України, зокрема, щодо: передачі до земель запасу земельних ділянок у 6 в/м; передачі до земель запасу земельних ділянок у 3 в/м за певних умов. До вказаного листа додано протокол № 16.

17 березня 2006 року Міністр оборони України затвердив пропозиції, викладені у протоколі № 16 засідання постійно діючої комісії Міністерства оборони України, стосовно передачі до земель запасу земельних ділянок у військових містечках, в тому числі - ІНФОРМАЦІЯ_2 земельної ділянки площею 286,79 га, за умови виділення 50 % земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям гарнізону. Резолюція Міністра оборони України за № 2688/з від 17 березня 2006 року має зміст: Пропозиції затверджую. Опрацювати відповідно до вимог чинного законодавства і скерована генерал-полковнику ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - відповідно.

У пункті 8 вищевказаного протоколу зазначено: «Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України разом з Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних сил України погодити пропозиції Департаменту надлишкових фондів та земель Міністерства оборони України для опрацювання та подати на розгляд комісії висновки по зазначеним у пунктах 15-144 військових містечках з істотними умовами договорів та пропозиціями для доповіді Міністру оборони України з метою прийняття остаточного рішення».

Розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року вирішено припинити право користування земельною ділянкою Міністерства оборони України площею 286,79 га із земельної ділянки загальною площею 2487,6 га на території Хмельницького району, у зв`язку із добровільною відмовою. Розпорядження містить посилання на норми статті 17, пункту а статті 141, статті 142 ЗК України.

Згідно з актом приймання-передачі від 16 травня 2006 року зі складу земельної ділянки, площею 2487,6 га, здійснено передачу земельної ділянки Міністерства оборони України (військове містечко № НОМЕР_2 ) загальною площею 286,79 га, розташованої на території Копистинської сільської ради, до земель резервного фонду Копистинської сільської ради.

Розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації від 12 грудня 2006 року № 1300/06-р доповнено розпорядження від 12 травня 2006 року № 471/06-р пунктом 2 наступного змісту: «2. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо вилучення земельної ділянки із складу земель оборони ІНФОРМАЦІЯ_2, площею 286,79 га в тому чиcлі 75,72 га (землі обмеженого режиму використання), перевівши із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення з метою передачі до резервного фонду Копистинської сільської ради».

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 15 грудня 2006 року № 1350/06-р ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 6825083300:06:019:0098, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства із земель земельної ділянки площею 286,79 га, право на користування якою Міністерством оборони України було припинено розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації від 12 травня 2006 року № 471/06-р.

На підставі цього рішення ОСОБА_4 18 січня 2007 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 576420 від 18 січня 2007 року, кадастровий номер: 6825083300:06:019:0098.

На підставі договору купівлі-продажу № 3509 від 21 жовтня 2008 року право власності на вказану земельну ділянку набув ОСОБА_3 , на ім`я якого 19 лютого 2009 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 118943.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28 липня 2017 року у справі № 924/1025/14 позов КЕВ м. Хмельницький до Хмельницької райдержадміністрації про скасування розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року задоволено. Вирішено скасувати розпорядження Хмельницької райдержадміністрації №471/06-р від 12 травня 2006 року «Про припинення права користування земельною ділянкою та призначення комісії по передачі земель Міністерства оборони України в землі резервного фонду Копистинської сільської ради». У позові КЕВ м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький про скасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 липня 2017 року у справі № 924/1025/14 в частині задоволення позову КЕВ м. Хмельницький до Хмельницької райдержадміністрації с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області про скасування розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року «Про припинення права користування земельною ділянкою та призначення комісії по передачі земель Міністерства оборони України в землі резервного фонду Копистинської сільської ради» скасовано та прийнято нове, яким у позові КЕВ м. Хмельницький до Хмельницької райдержадміністрації с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області про скасування розпорядження Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року у справі № 924/1025/14 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.

Згідно з висновком експерта № 762/020 від 03 серпня 2020 року: земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, площею 2,00 га, повністю накладається на земельну ділянку, площею 286,79 га, що була вилучена Хмельницькою райдержадміністрацією із користування Міністерства оборони згідно розпорядження № 471/06-р від 12 травня 2006 року ; земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:06:019:0098, площею 2,0000 га, накладається на земельну ділянку площею 2487,6 га, що надана в постійне користування Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 року, яка посвідчується актом на право користування землею б/н від 1975 року, площа накладення становить 1,9434 га, тобто 97,17% від площі ділянки ОСОБА_3 .

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки № 1329 від 24 листопада 2020 року, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, набула ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19 (провадження № 61-8403св21), від 23 червня 2021 року в справі № 676/62/17 (провадження № 61-7083св19).

Зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19 (провадження № 61-8403св21), від 19 січня 2022 року у справі № 363/2877/18 (провадження № 61-12012св20), від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17 (провадження № 61-9067св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 727/4657/19 (провадження № 61-3495св23) зазначено, що:

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зазначено, що «предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння». […]

У справі, що переглядається, позивач просив витребувати від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки, яка накладається на смугу відведення залізниці, площею 0,0542 га, а загальна площа земельної ділянки, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 0,1133 га.

Апеляційний суд зробив висновок, що при застосовуванні положень статті 387 ЦК України необхідно враховувати, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним, тому витребувати можна лише індивідуально визначене майно, а не його частину. При цьому апеляційний суд врахував аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 556/1231/18, від 18 жовтня 2020 року у справі 310/2647/17-ц та від 30 вересня 2020 року у справі №447/880/15-ц. За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про витребування частини земельної ділянки».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Хмельницький, зокрема, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, на користь держави в особі Міністерства оборони України та її законного користувача КЕВ м. Хмельницький;

Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині Хмельницького району, правонаступником якої є КЕВ м. Хмельницький, на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 року виданий акт на право користування землею, відповідно до якого у постійне користування відведено 2487,6 га землі;

розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації № 471/06-р від 12 травня 2006 року вирішено припинити право користування земельною ділянкою Міністерства оборони України площею 286,79 га із земельної ділянки загальною площею 2487,6 га на території Хмельницького району, у зв`язку із добровільною відмовою;

згідно з висновком експерта № 762/020 від 03 серпня 2020 року:

земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:06:019:0098, площею 2,00 га, повністю накладається на земельну ділянку, площею 286,79 га, що була вилучена Хмельницькою райдержадміністрацією із користування Міністерства оборони згідно розпорядження № 471/06-р від 12 травня 2006 року;

земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:06:019:0098, площею 2,0000 га, накладається на земельну ділянку площею 2487,6 га, що надана в постійне користування Хмельницькій КЕЧ на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 року, яка посвідчується актом на право користування землею б/н від 1975 року, площа накладення становить 1,9434 га, тобто 97,17 % відплощі ділянки ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 6-15);

суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи є спірна земельна ділянка індивідуально визначеним майном, залишив поза увагою, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно, а не його частину. Тому суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про задоволення позову прокурора про витребування спірної земельної ділянки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 727/4657/19 (провадження № 61-3495св23), дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийнята з порушенням норм матеріального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині та судового збору скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та стягнення судового збору скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2023 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук