Постанова

від 24.08.2023 по справі 161/8439/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/8439/22 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Провадження № 22-ц/802/660/23 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейті авто», про визнання правочинів недійними, визнання права власності та витребування спадкового майна, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом.

Вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .

Спадкоємцями за законом майна померлого ОСОБА_4 є він та відповідачі по справі - ОСОБА_2 (син спадкодавця) і ОСОБА_3 (дружина спадкодавця). Інший син спадкодавця ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини на його користь, а матір спадкодавця ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини на користь відповідача ОСОБА_2 .

Крім того позивач зазначав, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов і вантажний автомобіль ГАЗ 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Однак, вже після смерті спадкодавця, на підставі договорів комісії та купівлі-продажу від 26 грудня 2020 року, зазначений вище транспортний засіб був незаконно відчужений та зареєстрований за відповідачем ТзОВ «Панхім-Інвест».

Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним договір комісії від 26 грудня 2020 року №191/4966 та акт технічного стану транспортного засобу, або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №б/н від 26 грудня 2020 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №191/4966 від 26 грудня 2020 року, укладений між ТзОВ «Джейті Авто» та ТзОВ «Панхім-Інвест»; визнати недійсним акт огляду реалізованого транспортного засобу від 26 грудня 2020 року №7762/20/000242; скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , за ТзОВ «Панхім-Інвест»; визнати його власником 2/5 частки транспортного засобу марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ; витребувати із незаконного володіння ТзОВ «Панхім-Інвест» на свою користь транспортний засіб марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . відшкодувати йому понесені судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року позов задоволено частково. Ухвалено витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ «Панхім-Інвест» на користь позивача ОСОБА_1 1/5 (одну п`яту) частку транспортного засобу марки ГАЗ 3307, 1993 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вважаючи рішення суду в частині задоволеної позовної вимоги про витребування частки автомобіля незаконним, відповідач ТзОВ «Панхім-Інвест» подав апеляційну скаргу, у якій просив це рішення скасувати, як таке, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, з невідповідністю викладених у ньому висновків встановленим обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити та відшкодувати йому витрати по сплаті судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 , вважаючи її безпідставною і необґрунтованою, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, то в решті рішення місцевого суду апеляційним судом не переглядається.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Колегія суддів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль вибув із спів власності позивача поза його волею, а тому ефективним способом захисту порушеного права останнього є витребування належної йому частки 1/5 цього автомобіля від відповідача, що призведе до поновлення його спадкових прав.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - спадкодавець ОСОБА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах спарви копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10 червня 2020 року, виданого Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с.12 т. 1).

Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , є позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с.14-15, 20-23, т. 1).

Також, в користь позивача від спадщини відмовився ще один спадкоємець першої черги син померлого ОСОБА_5 , а в користь відповідача ОСОБА_2 відмовилася від спадщини матір спадкодавця ОСОБА_6 (а.с.19, 24 т. 1).

З письмової відповіді на запит представника позивача наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Волинській області від 23 лютого 2022 року вбачається, що станом на 15 жовтня 2020 року за спадкодавцем ОСОБА_4 був зареєстрований транспортний засіб марки ГАЗ, 3307, 1993 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який був набутий у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , а отже являється їх спільною сумісною власністю (а.с.25, 196, т. 1).

Крім того встановлено, що вказаний транспортний засіб 29 грудня 2020 року був перереєстрований на ТзОВ «Панхім-Інвест». Підставою для цього слугував договір купівлі-продажу даного транспортного засобу від 26 грудня 2020 року, який укладений між комісіонером - продавцем ТОВ «Джейті Авто» та покупцем ТзОВ «Панхім-Інвест» (а.с. 30-31 т. 1).

В свою чергу комісіонер діяв на підставі договору комісії від 26 грудня 2020 року, який був укладений з комітентом ОСОБА_4 , який на той час вже помер (а.с. 26-39 т. 1).

Зазначений вище договір купівлі-продажу спірного автомобіля ніким не був оскаржений і є чинним.

Згідно ст. ст. 179, 183 ч. 2 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст.ст. 387, 388 ч. 1 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як роз`яснено у пункті 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Отже, оскільки позов про витребування майна за своєю природою є речово-правовим, його об`єктом може бути лише індивідуально-визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Індивідуально визначене майно - інвентарні об`єкти або групи інвентарних об`єктів та інше майно, що реалізується окремо як самостійний об`єкт продажу.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункти 1-3 зазначеної норми). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Крім того об`єктом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути лише індивідуально визначена річ (майно), а не її частина, яка не виділена в натурі.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1226 цього Кодексу частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Оскільки позивач ОСОБА_1 просив витребувати у добросовісного набувача ТзОВ «Панхім-Інвест» неподільну річ-автомобіль, будучи після прийняття спадщини й іншими спадкоємцями власником лише 1/5 його частки, яка не може бути виділена в натурі, а інший співвласники цього ж майна такі його вимоги не підтримують, то колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині, якщо таке рішення ухвалено судом першої інстанції з невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи і як наслідок неправильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, дана невірна правова оцінка встановленим обставинам справи, і як наслідок порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, в його оскаржуваній частині, то в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Так як у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, то на підставі ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, з нього в користь відповідача ТзОВ «Панхім-Інвест» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1488 грн 60 коп.. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382, 383, 384, ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог, витребування 1/5 частки транспортного засобу з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» на користь ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову в частині витребування 1/5 частки транспортного засобу з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» на користь ОСОБА_1 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панхім-Інвест» понесені судові витрати в сумі 1488 (однієї тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн 60 коп. по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді