Рішення

від 13.09.2023 по справі 640/5138/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року м.Київ№ 640/5138/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" до Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" з позовом до Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі великими платниками податків (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2022 № 00541/040402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Розетка.УА залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.07.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Розетка.УА задоволено частково, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного суду від 24.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 рішення від 24.11.2020 та постанову від 24.03.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд вдруге.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22.06.2021 справу прийнято до розгляду за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання.

21.10.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

19.10.2022 здійснено заміну Офісу великих платників податків Державної податкової служби України правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

29.03.2023 було закрито підготовче засідання та продовжено розгляд справи по суті.

Також від учасників справи надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач помилково дійшов висновку щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, адже такі висновки зроблені виходячи з невірного тлумачення наявного у ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі ПК України) виключення щодо застосування штрафних санкцій. Також, рішення відповідача про застосування штрафу згідно зі ст. 120-1 ПК України було прийнято відповідачем з порушенням приписів ст. 4 ПК України, якими закріплений принцип презумпції правомірності рішень платника податків в разі, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов`язків платника.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ Фірма "Розетка.УА" граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи викладене, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, відповідачем було застосовано штрафні санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0007374402 від 19.12.2018, яке в подальшому на виконання рішення суду було фактично відкликано та прийнято нове податкове повідомлення рішення від 21.09.2022 № 00541/040402, яким нараховано штраф у розмірі 1 443 081,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Офісом великих платників податків Державної податкової служби України, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» код ЄДРПОУ 37193071 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з датою виписки, що припадає на січень та лютий 2017 року.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт № 3638/28-10-44-02/37193071 від 21.11.2018, відповідно до висновків якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України податкові накладні, своєчасність реєстрації яких стала предметом перевірки, були складені позивачем в операціях постачання товарів/послуг що підлягають оподаткуванню ПДВ з особами (покупцями), які не є платниками податку та не підлягали видачі покупцям.

За результатами перевірки відповідач прийнятв податкове повідомлення - рішення № 0007374402 від 19.12.2018, згідно з яким до позивача був застосований штраф у розмірі 2 868 852,41 грн за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг покупцям, які не зареєстровані як платники податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 640/5138/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка УА" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007374402 від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 640/5138/19, позивачу було повністю відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою від 17.07.2020 у справі № 640/5138/19 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у адміністративній справі № 640/5138/19 та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 в межах нового розгляду адміністративної справи № 640/5138/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021, позивачу було відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Верховний Суд постановою від 15.06.2021 частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 у адміністративній справі № 640/5138/19 та передав справу на новий розгляд ло суду першої інстанції.

Одночасно з розглядом справи № 640/5138/19, в жовтні 2021 позивач звернувся до відповідача з адміністративним позовом про зобов?язання податкового органу вчинити дії, а саме про здійснення перерахунку суми штрафів за податковим повідомленням - рішенням № 0007374402 від 19.12.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2021 у справі № 640/24817/20 про зобов?язання відповідача здійснити перерахунок суми штрафів за податковим повідомленням - рішенням № 0007374402 від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, позов задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку грошового зобов?язання позивача, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0007374402 від 19.12.2018 та зобов`язано здійснити перерахунок суми штрафів позивачу за податковим повідомленням - рішенням № 0007374402 від 19.12.2018 виходячи зі ставки, що встановлена абзацом 1 п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Виконавши рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2021 у судовій справі № 640/24817/20 контролюючий орган здійснив перерахунок суми штрафів виходячи із ставки, що встановлена абзацем першим п. 73 пр. 2 р. ХХ ПК України (1 відсоток обсягу постачання - без податку на додану вартість, - але не більше 510 гривень), фактично відкликав власне податкове повідомлення-рішення № 0007374402 від 19.12.2018 року, що було предметом оскарження у справі № 640/5138/19 та надіслав позивачу нове податкове повідомлення-рішення № 00541/040402 від 21.09.2022 з перерахованою сумою штрафів.

У зв?язку із виданням нового податкового повідомлення-рішення, позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, яку суд прийняв до розгляду.

Так, податковим повідомлення рішенням від 21.09.2021 № 00541/040402 контролюючим органом було визначено позивачу штраф у розмірі 1 443 081,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків :

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз ст.. 201, п. 120-1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1990/17, обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 28 432 433,65 грн, перелік яких наведений в додатку 1 до акта перевірки.

При цьому, позивачем не заперечується факт порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, про що представниками позивача заявлено в тому числі в позові та зазначалось в судових засіданнях, а наголошується на тому, що несвоєчасність реєстрації таких видів податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) - не створює підстав для застосування штрафних санкцій. На вказаній позиції позивач обґрунтовує свій позов.

Також позивач заперечує розрахунок штрафних санкцій, застосованих за податковим повідомленням рішенням від 21.09.2022 № 00541/040402, яке прийнято виходячи зі ставки, що встановлена абзацом 1 п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Щодо правомірності перерахунку нового податкового повідомлення-рішення виходячи зі ставки, що встановлена абзацом 1 п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, суд зазначає таке.

23.05.2020 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 73, відповідно до якого, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «» - «» п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Законом № 786-IX, який набрав чинності 08.08.2020, у підрозділі 2 у п. 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов?язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами» 2.5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку злійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попередне податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (вілкликаним).

Вищенаведеними Законами № 466-IX та № 786-IX пом?якшено відповідальність платників та визначено обов?язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників.

Таким чином, у зв`язку з внесенням змін 1 відсоток обсягу постачання згідно з податковими накладними та/або розрахунками коригування, що зареєстровані ТОВ «Розетка. У.А» з порушенням граничних строків, не перевищує 510 грн, що підтверджується наданим суду розрахунком штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № 00541/040402 від 21.09.2022.

Тобто можно дійти висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням приписів абз. 1 п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово "а також", натомість у п. 120-1 ст. 120-1 ПК України використано інші обороти.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про помилковість тлумачення Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі великими платниками податків диспозицій п. 120-1 ст. 120-1 ПК України та змін, які були внесенні у податкове законодавство, та вважає необґрунтованими твердження позивача щодо незастосування штрафних санкцій в разі несвоєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю).

При цьому, доказів того, що податкові накладні позивача, зазначені в додатку до акта перевірки відповідали всім критеріям, а саме: не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, які дають підстави для незастосування штрафних санкцій у випадку несвоєчасної реєстрації таких накладних - матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем зазначено, що спірні податкові накладні не відповідають таким критеріям, які звільняють позивача від їх реєстрації.

В основу тверджень позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено ті обставини, що податкові накладні позивача не підлягали наданню покупцеві, оскільки останні не були платниками ПДВ, проте, дані обставини не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, про що вказано судом вище.

Варто вказати, що з наданих позивачем доказів можна зробити висновок щодо технічної спроможності позивача зареєструвати достатньо велику кількість податкових накладних одним днем, оскільки зазначені в додаткових поясненнях накладні були зареєстровані одним днем, а саме - 03.01.2017.

Зазначена обставина спростовує доводи позивача про наявність поважних причин (недостатня кількість робітників; недостатня кількість часу для реєстрації всіх накладних ТОВ «Розетка.УА» тощо).

Щодо тверджень позивача про зміну податкового законодавства прийняттям Закону № 466 від 16.01.2020 та Закону № 786 від 14.07.2020, якими змінено суми штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, суд зазначає, що зазначені обставини не відносяться до предмету даного спору. Суд перевіряє рішення та дії суб`єкта владних повноважень на відповідність законодавства чинного на час їх прийняття чи вчинення та застосовує відповідне законодавство з огляду на п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до акта перевірки від 21.11.2018 № 3638/28-10-44-04/37193071.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи той факт, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.