Рішення

від 12.09.2023 по справі 340/3521/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3521/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ТК» (код ЄДРПОУ 43180600, м.Кропивницький, вул. Велика Песпективна, 32/11) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, 25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102), Державної служби України з безпеки на транспорті ( код ЄДРПОУ: 39816845, 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верум ТК» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 014585 від 09.05.2023, прийняту начальником Відділу держаного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Романенком Володимиром Васильовичем, якою на ТОВ «Верум ТК» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.;

- стягнути на користь ТОВ «Верум ТК» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 копійок та витрат, понесених на правничу (правову) допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 014585 від 09.05.2023 містить посилання на порушення Наказу №385 від 24.06.2010, а в акті від 10.03.2023 про проведення перевірки зазначено про порушення норм Наказу №340 від 07.06.2010, а тому вважає, що позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв і яке не було встановлене в акті №252323 від 10.03.2023.

Також, позивач зазначає, що в порушення вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, відповідачем не було вручено акт перевірки, а справу розглянуто без участі представника позивача.

Крім того, позивач наголосив, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Позивач здійснював вантажні перевезення в межах України, які є внутрішніми, також вказав, що в акті перевірки не міститься інформації щодо обладнання тахографом на момент перевірки транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачеві, виду такого тахографа.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, також вказує, що пунктом 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340 передбачено, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій. На думку позивача, оскільки на даний час в Україні діють дві надзвичайні ситуації (війна з 24.02.2022 та пандемія коронавірусної хвороби з 25.03.2020), то в силу п.1.4 Положення №340 не підлягає застосуванню до позивача, а вимога відповідача мати в наявності вищевказані документи є незаконною.

Ухвалою судді від 06.06.2023 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді від 09.06.2023, позовну заяву залишено без руху.

16.06.2023, ухвалою судді продовжено розгляд справи.

Представник відповідачів надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що у водія транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів ОСОБА_1 на момент проведення перевірки була відсутня особиста карта водія та роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 10.03.2023 передбачену законодавством України про автомобільний транспорт.

У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень, старшими державними інспекторами було складено Акт №252323 від 10.03.2023, відповідно до пункту 21 Порядку №1567, який складається в одному примірнику, а тому вважає, що в діях посадових осіб відповідача відсутні порушення способу реалізації владних управлінських функцій.

Також представник відповідача вказує, що представник позивача Ткачов В.В. (згідно довіреності від 08.05.2023) був присутній під час розгляду справи, за наслідками якого було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ0014585 від 09.05.2023.

Представник відповідача вважає, також безпідставним посилання позивача на пункт 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340, оскільки перевірялось не дотримання режиму робочого часу та відпочинку, а наявність документів у водія та автомобільного перевізника, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, яка визначає порядок використання тахографів, відповідно до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385).

У зв`язку із зазначеним відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача, до суду подано відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначив, що направлення відзиву з використанням особистої електронної пошти без направлення у паперовому вигляді сторонам судового процесу слід вважати як неналежне повідомлення, а тому такий відзив судом не може братися до уваги, а також вказує, що відзив подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Доводи представника позивача щодо неприйняття судом відзиву на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, зокрема в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву підписаний представником відповідачів, докази направлення відзиву на адресу позивача як на електронну пошту так і за допомогою поштового відправлення з повідомленням про вручення, повноваження представника відповідачів підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 25-28, 37-46).

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10.03.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на а/д М-03 Київ-Харків, проводилась рейдова перевірка, за результатами якої виявили, що о 12 год 20 хв у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX 18/440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та належить ТОВ «Верум ТК», здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 10.03.2023 та відсутня картка водія в тахографі.

За результатами проведення перевірки складено акт проведення перевірки від 10.03.2023 № 252323, яким встановлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 10.03.2023 та відсутня картка водія в тахографі.

В акті від 10.03.2023 № 252323 є відмітка водія ОСОБА_1 про ознайомлення із актом.

Листом від 18.04.2023 №25727/30/24-23 відповідач повідомив позивача про розгляд справи на 09.05.2023. Даний лист позивач отримав особисто 26.04.2023, що підтверджується особистим підписом представника ТОВ «Верум ТК» Ткачовим В.В. та копією відповідної довіреності.

Таким чином, доводи представника позивача про неналежне ознайомлення з актом перевірки та неналежним повідомленням про розгляд справи спростовуються наявними в матеріалах справи доказими.

09 травня 2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанову №ПШ 014585 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн за відсутність особистої картки водія ОСОБА_1 (відсутня роздруківка даних роботи тахографа до транспортного засобу), відповідальність за яке передбачена абз.1 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За наведених обставин суд зазначає, що як в акті перевірки так і в постанові про застосування адміністративного-господарського штрафу йдеться про одне і теж порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографа за 10.03.2023 та відсутня картка водія в тахографі. Саме по собі посилання на Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340 в акті перевірки не свідчить про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв і яке не було встановлене в акті №252323 від 10.03.2023.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

При цьому, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник, тому спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

За визначенням, наведеним у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 цих Правил, згідно до якої у товарно-транспортній накладній має бути зазначено автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №31 від 09.03.2023, в якій зазначено, що автомобільним перевізником вантажу є ТОВ «Верум ТК».

Таким чином, судом встановлено, що автоперевізником у даному випадку є ТОВ «Верум ТК», а отже доводи позивача що він не надавав послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортним засобом є безпідставними.

Згідно із частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із статтею 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567), згідно з п. 2 якого рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (п. 14 Порядку № 1567).

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення № 340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Суд звертає увагу, що під час рейдової перевірки 13.04.2023 перевірялось не дотримання режиму робочого часу та відпочинку, а перевірялась наявність документів у водія автомобільного перевізника, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385), а отже суд не бере до уваги твердження позивача що відповідно до пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340 передбачено, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій

Пунктами 1.2, 1.3 Інструкції №385 передбачено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з п 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Здійснивши аналіз змісту і механізму правового регулювання відносин, зважаючи на вимоги статті 34 Закону №2344-III , згідно пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385, суд вбачає, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання цифрового тахографа водій транспортного засобу використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом чи має роздруківку даних роботи тахографа.

Позивач в обгрунтування позову зазначив, що обов`язок з використання тахографів покладається виключно на водіїв транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб позивача оснащений цифровим тахографом, про що, зокрема, свідчить копія протоколу перевірки та адаптації до цифрового тахографу від 23.12.2021 №UA139№000317А.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач повинен виконувати вимоги статті 34 Закону № 2344-ІІІ, а водій повинен дотримуватись вимог п. 3.3 Розділу III Інструкції №385, в тому числі зобов`язаний мати та використовувати особисту картку водія до цифрового тахографа чи мати роздруківку даних роботи тахографа і надавати їх для превірки.

Ці документи фактично підпадають під перелік інших документів, передбачених законодавством, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що відповідно до акта від 10.03.2023 №252323, водій був ознайомлений із змістом акта, про що є його відмітка в зазначеному акті, під час проведення перевірки водієм не використовувалася особиста картка водія, що призвело до відсутності у нього роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 10.03.2023.

Позивач не надав належного доказу, який би вказував на те, що на момент проведення перевірки його водієм використовувалася особиста картка водія до цифрового тахографа.

При цьому, суд врахував, що, як було зазначено вище, пунктом 3.3. Інструкції №385 передбачено, що у разі використання цифрового тахографа, водій транспортного засобу повинен не тільки мати, але й використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Беручи до уваги, що під час перевірки посадовими особами відповідача встановлено відсутність у водія роздруківки даних роботи цифрового тахографа до транспортного засобу за 10.03.2023 без використання особистої картки водія, що є обов`язковими під час перевезення вантажу у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №ПШ 014585 про застосування адміністративно-господарського штрафу згідно із абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 17 000,00 грн за даними акта проведення перевірки від 10.03.2023 №252323 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у законний спосіб.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З огляду на відсутність належних доказів на підтвердження доводів зазначених позивачем, суд дійшов висновку про їх не обгрунтованість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд на підставі наданих доказів сукупно, системного аналізу положень законодавства, дійшов висновку, що порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт є доведеними відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими, у задоволенні яких належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Верум ТК» (код ЄДРПОУ 43180600, м.Кропивницький, вул. Велика Песпективна, 32/11) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, 25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102), Державної служби України з безпеки на транспорті ( код ЄДРПОУ: 39816845, 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) про скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА