Рішення

від 13.09.2023 по справі 520/23562/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 р. № 520/23562/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Садівничого товариства "Янтарь" до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Садівниче товариство "Янтарь", з адміністративним позовом до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазія Сергія Андрійовича про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн від 07.07.2023 по виконавчому провадженню №72202806.

2. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн. від 07.07.2023 по виконавчому провадженню №72202806 є протиправною, оскільки відповідач не виконав регламентовані законом дії щодо належного оповіщення боржника про наявність виконавчого провадження, необхідність виконнання певних дій, а відтак і не роз`яснив можливість застосування негативних наслідків для нього у випадку ігнорування виконання своїх обов`язків за судовим рішенням; застосовані відповідачем заходи примусового виконання жодним чином не вплинули на факт добровільного виконання позивачем свого обов`язку за судовим рішенням (оскільки окрім постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору, не отриманих позивачем, не вчинено жодної іншої виконавчої дії); надмірно формальне в даному випадку застосування відповідачем норм права і вчинення дій без врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи, призводить до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача, Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідачем зазначено, що 10.07.2023 року до відділу надійшла заява стягувача про залишення без розгляду заяви стягувача від 07.07.2023 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, яку зареєстровано 10.07.2023 року Вх. № 5090. За результатами розгляду заяви з`ясовано, що боржник виявив намір виконати рішення у справі № 635/1668/22 та відновити електропостачання будинку та земельної ділянки № 184, ураховуючи наведене державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 72202806 та виділення в окремі провадження стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. Також зазначено, що з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту його закінчення пройшов 1 робочий день, а саме: 10.07.2023 року, день у котрий до відділу надійшла заява стягувача про залишення без розгляду заяви стягувача від 07.07.2023 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, яку зареєстровано 10.07.2023 року Вх. № 5090, відповідно до якої боржник виявив намір виконати рішення суду, що згідно із вказаними у позовній заяві відомостями не може свідчити про безпосереднє порушення державним виконавцем відділу строків повідомлення та неповідомлення боржника про початок примусового виконання рішення.

Від третьої особи, ОСОБА_1 , надано пояснення та зазначено, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800 грн з Садівничого Товариства "Янтарь" не відповідає вимогам ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на день завершення виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 липня 2023 електропостачання будинковолодіння ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_1 , не було відновлено, рішення у справі №635/1668/22, яке набрало законної сили 1 червня 2023 року за результатами його апеляційного перегляду станом на дату завершення виконавчого провадження 10 липня 2023 року не було виконано, а виконавче провадження було розпочато 7 липня 2023 року у п`ятницю та тривало 3 дні з 7 по 10 липня 2023 року, тобто за ці три дні, коли виконавче провадження тривало, посадовими особами Харківського відділу Державної Виконавчої Служби у Харківському Районі Харківської області не було вчинено жодних заходів примусового виконання зазначеного рішення суду, які призвели або могли призвести до виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазієм Сергієм Андрійовичем від 07.07.2023 ВП №72202806 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 635/1668/22 від 06.07.2023.

Також постановою державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазієм Сергієм Андрійовичем від 07.07.2023 ВП №72202806 про стягнення виконавчого збору зобов`язано стягнути з боржника Садівничого товариства "Янтарь" виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн.

В подальшому 10.07.2023 року стягувачем, ОСОБА_1 , надано до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про залишення без розгляду заяви стягувача від 07 липня 2023 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа просить залишити заяву від 07.07.2023 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа без розгляду.

Постановою державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазієм Сергієм Андрійовичем від 11.07.2023 року ВП №72202806 про закінчення виконавчого провадження постановлено закінчити ВП №72202806 з примусового виконання виконавчого листа № 635/1668/22 від 06.07.2023 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважаючи протиправною постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пазієм Сергієм Андрійовичем від 07.07.2023 ВП №72202806 про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Так, частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначені вичерпні підстави, коли виконавчий збір не стягується, а саме:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік випадків, коли виконавчий збір з боржника стягненню не підлягає.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. На момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Таким чином, згідно вказаних приписів, стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження ВП № 72202806 відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 635/1668/22 від 06.07.2023 про зобов`язати Садівниче товариство "Янтарь" відновити електропостачання будинку та земельної ділянки № НОМЕР_1 у Садівничому товаристві "Янтарь".

Слід зазначити, що вказаний виконавчий документ не підпадає під перелік виконавчих документів, за якими виконавчий збір не стягується відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Оскаржувана постанова винесена державним виконавцем у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження ВП №72202806.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто з огляду на наведені норми спеціального закону у сфері примусового виконання день судів та інших органів відповідач був зобов?язаний винести постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи, що підлягає примусовому стягненню та виконувати її з порядку, встановленому законом.

А тому, враховуючи чинне законодавство, державний виконавець зобов`язаний був винести оскаржувану постанову постанову від 07.07.2023 ВП №72202806 про стягнення виконавчого збору.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Садівничого товариства "Янтарь" не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень, які є предметом оскарження позивачем, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Садівничого товариства "Янтарь" до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Бідонько А.В.