Постанова

від 06.09.2023 по справі 520/27075/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 р.Справа № 520/27075/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємство "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.01.23 по справі №520/27075/21

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр", в якому просив суд:

- стягнути до бюджету України кошти в розмірі 509625,47 грн в рахунок погашення податкового боргу з Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр", з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 509625,47, що виник на підставі податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). У зв`язку з тим, що підприємством не сплачено податковий борг у повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 позов задоволено.

Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 509625 грн. 47 коп. у рахунок погашення податкового боргу з Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб за номером 21193411.

Відповідно до облікових даних контролюючого органу за КП "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" обліковується податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 509625,47, що виник на підставі податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Враховуючи, що сума податкового боргу відповідачем в добровільному порядку не сплачена, контролюючий орган звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп.пп. 20.1.18, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку податкового боргу, що обліковується за Комунальним підприємством "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" з земельного податку на загальну суму 509625,47 грн. встановлено, що останній виник на підставі: податкової декларації з плати за землю № 9085225038 від 21.04.2020 року на суму 144751,35 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 15376,47 грн), термін сплати 21.04.2020-01.02.2021; податкової декларації з плати за землю № 9012270092 від 04.02.2020 року на суму 46518,74 грн., термін сплати - 30.04.2020-01.02.2021; податкової декларації з плати за землю № 9038406532 від 28.02.2020 на суму 85021,14 грн., термін сплати - 30.04.2020-01.02.2021; податкової декларації з плати за землю № 9015102618 від 05.02.2021 на суму 233334,24 грн., термін сплати 02.03.2021-30.09.2021.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судовим розглядом встановлено, що у зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до якого, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом направлено Комунальному підприємству "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" податкову вимогу №53640-57 від 06.03.2020, яку вручено 16.03.2020 відповідачу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначена податкова вимога не втратила юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкової вимоги платнику податків.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги. Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано.

Доказів скасування податкової вимоги №53640-57 від 06.03.2020 відповідачем до суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг у відповідача виник 16.03.2021, який не було повністю погашено та він не переривався.

Тобто, на час звернення до суду з вказаним позовом відповідач має податковий борг в загальному розмірі 509625,47 грн., що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням встановлених по справі обставин, а також враховуючи, що позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу в розмірі 509625,47 грн, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 по справі №520/27075/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. РєзніковаСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 13.09.2023 року